І світ чужий...

І світ чужий, і ти мені чужа,

І голоси стираються вітрами,

Минуле доїдає тихо ржа,

А майбуття одягнуте в тумани.

Молитися й прохати? Це пусте,

Боги не люблять порпатись в болоті.

Пішов би дощ… Та дощ все не іде.

Він десь далеко чистоту наводить.