Минуле що? І спогади. І прах

Минуле що? І спогади. І прах.

Відбитки кісточок у вогкій глині.

Забутий сенс у втрачених словах.

Солоний піт і праця у хлібині.

Це правда, про яку ніхто не знав,

Жовтавість благородна фотографій,

Гучне відлуння нескінченних справ

І тихий сум коротких епітафій.

Минуле – це земля з якої ми

Пішли колись на сонця поклик чистий,

Надії на майбутнє і псалми

Піднесені до неба урочисті.

Там джерело усіх великих мрій,

Дитячий сміх з аґуканням в колисці,

Але в минулім, прошу, друже мій,

Не залишайся. Там тобі не місце.