Ніч

Стерлись ознаки

Минулих сторіч,

Снів різнобарвних

Зманила спокуса,

І неквапливо

Причовгала ніч

В робі, чорнішій

За фрак сажотруса.

Стала та кишкнула

Ніч на котів,

От нетерплячі

В коханні істоти!

Їй не потрібно

Ні свідків, ні слів,

Їй ще до ранку

Робити роботу.

Їй ще до ранку

Палити вогні,

Чистити зорі,

Шуміти у листі,

Бо обіцяли їй

Прийдешні дні

Спогадів світлих

Віддати намисто.

І по траві,

І в пилюці узбіч

Ходить, чаклує,

Дарує натхнення,

Добра, мовчазна

Та жадана ніч,

Стежка з минулого

У сьогодення.

19.04.2016