Блог Voloszka

Вид:: короткий; повний

Замітки:

всі

у блог

у співтовариства

Voloszka

Не мовчіть!

Не мовчіть!Говоріть про кохання,

Про любов і про тугу серця.

Кожен день може стати останнім

І ніколи вже не повернеться.

Потім буде занадто важко,

Потім буде занадто пізно.

Потім буде до болю страшно,

Буде серце кричати слізно.

Не гордуйте пробаченням щирим,

Бо прощати - то дар від Бога.

Не знайдете у серці миру

На тернистих життєвих дорогах.

Бережіть своїх рідних,коханих,

Поки є ще для цього час!

Не почує він ваші благання,

Коли доля розлучить вас.

Не колись!Але тут і зараз

Про свої почуття розкажіть.

Нехай сонце розсіє хмари.

Подзвоніть,обійміть,пригорніть!

Коментарі: 18

Voloszka

Лише для тебе

Лише для тебе барвами весни

В моєму серці щастя квітне.

І навіть посеред холодної зими

В твоїх очах знаходжу я волошки літні.

Лише тобі віршуються слова,

Палким коханням й ніжністю зігріті.

Цілую я твої п"янкі вуста...

Ти моє сонце,найрідніший в цілім світі.

Для тебе пристрасть шовкових ночей,

Ванільний присмак пастельних світанків.

Тільки для тебе блиск моїх очей

Любові полум"я запалює щоранку.

Коментарі: 5

Voloszka

Христос рождається!

Приготуйте ваші душі,відчиніть серця.

Хай запалиться в них свічка Світлого Різдва.

Хай до кожної оселі Ангел прилетить.

Звістку миру і спасіння нехай сповістить.

На Його прихід чекає втомлена земля.

Увесь Всесвіт прославляє Боже немовля.

В унісон серцям лунає передзвін небес.

Ніжно душі огортає музика чудес.

Хай Господь добром і миром обдарує дім.

Щастя,радість і добробут хай живуть у нім.

Золота зоря Любові над світом горить.

Хай тепло її щомиті вас благословить.

Коментарі: 1

Voloszka

З наступаючим Новим роком!

31.12.17, 11:38

Коментарі: 8

Voloszka

Коханому чоловіку

Спасибі тобі,мій коханий,

Що серце любов"ю ясніє.

Що поруч з тобою з роками

Душа лише молодіє.

Я вдячна тобі,моє Сонце,

За ніжну ранкову каву.

За теплий і затишний вечір,

І за усмішку ласкаву.

Натхнення моєї долі,

Безмежна моя Любове!

Нас Небо звело з тобою,

Весь світ поділивши надвоє.

Коментарі: 11

Voloszka

Дощі

У моєму місті йдуть дощі...

Його любить дощова погода.

У імлі,неначе у плащі,

Заховалася його казкова врода.

Міріади ниточок-краплин

Небеса поєднують з землею.

Сірий сум змиваючи зі стін,

Вони ллються на дороги і алеї.

Завтра день новий настане,дощ пройде,

І над містом знову сонце заясніє,

Теплоту і радість місту поверне,

Світлим променем любові обігріє.

Коментарі: 7

Voloszka

Не пишеться...

Не пишеться...Мовчать думки.

В похмурих днях згубились рими.

Течуть рутинності струмки

З зими до літа,з літа в зИму.

В душі дощить...Не веселять

Весни холодні подарунки.

Краплинами малює час

На вікнах сірі візерунки.

Коментарі: 6

Voloszka

Пам"ятаємо,сумуєм,не забудемо...

Чорні круки знов летять над Україною,

Знову плаче,надриваючись,душа...

За усіх,що смертю лютою загинули,

У цей день молитва лине в небеса.

Через час і простір проривається

Повен відчаю,жалю й скорботи крик,

Від якого вся земля здригається...

Це ховає мати діток дорогих.

Пам"ятаємо,сумуєм,не забудемо.

Свічки пам"яті палають у серцях.

Хай у вічності завжди їм світло буде,

Душі зорями хай світять в небесах.

Вічна пам"ять rose

Коментарі: 2

Voloszka

Чарівниця Осінь

Жовте листя в осінньому вальсі кружляє,

Тихим шелестом слух зачаровує.

В калинОве намисто осінь казку вплітає

Диво-нитками кольоровими.

Яблуневий туман ніжно землю вкриває,

Срібноцвітом її осипаючи.

Осінь з вітром по небу павутинки пускають,

Немов діти із ними граючись.

Уже айстри й жоржини в садах розквітають,

Чарівною красою пишаються.

Дари осені щедро у кошик лягають,

Плодовито-яскраво всміхаються.

Урожайна пора...Романтично-зваблива,

Мов красуня золотоволоса.

Соковито-п"янка й надзвичайно вродлива

Чарівниця із іменем Осінь.

Коментарі: 8

Voloszka

Довіра

Серед житейських буревіїв,

У світі фальші і обману

Так важко зберегти надію,

Світло знайти серед туману.

Коли руйнується довіра,

А замість друзів лиш примари,

Весь світ здається чорно-білим,

На серці біль і сірі хмари.

Коли втрачає розум сили

У пошуках земної правди,

Слабішають душевні крила,

Та й чи були вони насправді?..

Коли зневіра душу точить,

Розчаруванням огортає,

А відчай застилає очі

І в серці спокою немає,

Марно шукати розуміння

Там,де корисливість панує.

Людина-це хитке творіння,

Летить туди,де вітер дує.

І лиш одне-єдине Серце

Не осквернить і не осудить,

Від болю й сліз не відвернеться

І не з розсудливості любить.

Лише одні-єдині Очі

Повні Любові і терпіння.

Чи вдень,чи навіть серед ночі

Можна знайти в них розуміння.

Лише одне-єдине Слово

У серце поверне надію,

Рани від слів людських загоїть,

Замерзлу душу обігріє.

Лиш тільки Бог вітри житейські

Уміє умиротворяти.

І лиш Йому свою довіру

Навіки можна дарувати.

Коментарі: 7

Профіль

Шукати в архіві

Останні статті

Свіжі фотографії

Замітки:

Не мовчіть!

Лише для тебе

Христос рождається!

З наступаючим Новим роком!

Коханому чоловіку

Дощі

Не пишеться...

Пам"ятаємо,сумуєм,не забудемо...

Чарівниця Осінь

Довіра