Для того, аби відповісти для себе на це питання, варто пригадати, а що ж відбувалося у тому 2008 році? Як ми пам"ятаємо, в той час постачання природнього газу в Україну на 100% контролювала компанія РосУкрЕнерго, яка на той момент продавала газ НАК Нафтогаз на кордоні з Україною за ціною $179,50 за куб. Як потім виявилося, сама РУЕ купувала цей газ за $154. Всього поставлено було в Україну в 2008 р. 56,2 млрд куб м. Приблизну торгівельну маржу при цьому досить легко порахувати $25*56,2 = $1,405 млрд. Варто також нагадати, що внутрішній ринок сбуту газу в Україні тоді контролювала компанія УкрГазЕнерго, (50% якої належало Нафтогазу, а решта 50% - РУЕ), яка продавала газ кінцевим споживачам. Отже тепер можна уявити взагалі про який бізнес йдеться і чому цьому питанню приділяється стільки ваги. Хоча сам пан Фірташ заявляв у 2009 р., що він заробляє на транзиті та продажі газу до Європи, а не в Україну :) Тож на початку 2008 року вище керівництво країни в особі президента та прем"єра на черговому засіданні РНБОУ доходять спільного висновку, що з ринку постачання природнього газу потрібно виключити РУЕ і переходити на прямий договір з Газпромом та на формульний принцип моделювання ціни. Згодом президент Ющенко видає Указ у формі директив уряду, де закріплюються ці принципи. Отже, на наступних зустрічах президентів Росії та України, коли торкалися питань газової теми, йшлося саме про це. Треба зауважити, що газове питання завжди було інструментом політичного впливу Росії на країн-покупців рос.газу. Так вже під час саміту стран СНД у Петербурзі 6 червня 2008 президента України попередили, що з 1.01.2009 середньоазійські країни переходять на світові ціни на газ, що автоматично означає для України фактичне збільшення ціни у два рази. Слід зазначити, що у той час ціна на нафту сягнула свого історичного піку $134 (на кордоні з Німеччиною) за барель сирої нафти марки Брент (для порівняння, зараз вона становить $110 і є тенденція до зменшення), то ж очікувалось, що максимальна ціна на газ сягне своєї максимальної позначки у грудні 2008 - січні 2009, оскільки ціна на газ прив"язана до ціни на нафтопродукти з піврічним часовим лагом. Отже, президент Ющенко був добре поінформований щодо можливого розвитку подій на ціновому газовому ринку, навіть більше того, він відповів президенту Медведеву про наступне: "чим швидше Україна перейде на ринкові ціни, тим це краще для її економіки". [ Читати далі ]

Виталий Портников

В Печерском суде выносят не приговор Тимошенко, а приговор Украине.

Удивляться приговору, который представитель обвинения попросила для бывшего премьер-министра страны Юлии Тимошенко - все равно, что делать большие глаза по поводу возвращения ее росийского партнера по газовому контракту Владимира Путина на президентский пост. Конечно, есть люди, в головах которых существует некая параллельная реальность, транслируемая ими в общество. Эти люди могут считать Дмитрия Медведева великим реформатором, сокрушаться по поводу его несостоявшегося (пока что) второго срока и горевать по поводу надвигающейся на Россию катастрофы - так, будто Путин приплыл в Москву с острова Эльба, а не работал премьер-министром страны.

Примерно такого же рода политики в нашей стране убеждают себя, что Тимошенко арестовали

только для того, чтобы попугать, чтобы не допустить к участию в выборах парламента, чтобы уменьшить возможность конкуренции в условиях падающего рейтинга главы государства. Сообразуясь с этой фантастической реальностью, они призывают европейцев, не обращая внимания на процесс Тимошенко, подписывать с Украиной соглашения об ассоциации и зоне свободной торговли. Они верят, что после подписания документов - даже при Тимошенко в тюрьме - украинскую власть начнут "воспитывать" и учить вести себя за европейским столом. А они, наверное, будут продолжать политическую борьбу.

Эти люди - безумцы, ничего не понимающие в политике - даже если они ею

по каким-то неведомым причинам занимаются. Тимошенко арестовали, чтобы посадить: таково желание и пожелание первого лица и других желаний и пожеланий у него нет. Пойти на попятную Виктор Янукович может только под жестким внешним давлением - так как изнутри давить на него некому. Если президент решит не обращать никакого внимания на Запад, никакие соглашения с ЕС - даже если они и будут подписаны - в силу никогда не вступят. И никакие оппозиционеры в этой стране конкурировать с ним не будут.

Российские оппозиционеры после ареста Ходорковского тоже думали, что

политическая жизнь особо не изменится: Касьянов на момент этого ареста был, между прочим, премьер-министром страны, а не оппозиционным депутатом, "Яблоко" Григория Явлинского рассчитывало на парламентское представительство. Где сейчас Касьянов? Где лидеры "Яблока"? Там же, где будут Яценюк, Гриценко, Турчинов, да кто угодно - в студии Радио Свобода, потому что больше будет негде.

Поэтому я советую оставить иллюзии всем тем, кто их еще имеет. Вам может

не нравится политик Юлия Тимошенко - так же, как и мне, никогда за нее не голосовавшему. Вам могут не нравится согласованные ею контракты. Но вы должны понимать одну простую вещь - в Печерском суде выносят не
приговор Тимошенко, а приговор Украине. И это не высокие слова. Она -
это не Украина. Вы - это Украина. Это ваше будущее отменяют прихотью
случайного человека, ставшего президентом только потому, что часть из
вас увидела в нем вселенское зло в 2004 году. Это вас приговаривают к
изоляции, стагнации, двоемыслию, лжи, нищете, работе на ворье.

Столько, сколько она будет сидеть - столько страна будет в лучшем случае

стоять на месте, а в худшем - откатываться назад. Столько, сколько она
будет сидеть - столько в стране не будет никакой оппозиции вообще, а
только телевизионные аплодисменты по случаю появления на экране
очередного благодетеля. Столько, сколько она будет сидеть - столько в
стране не будет выборов, разве что их благополучная подмена по
российскому образцу. И вы будете с ужасом думать, что состаритесь при
Януковиче также, как ваши дети состарятся при Левочкине или Хорошковском
- и никаких перспектив, никогда и ни у кого! И единственным выходом вам
будет казаться бунт, бессмысленный и беспощадный - но разве такой
участи вы хотите для себя и для своей родной страны?

Висовуючи звинувачення у перевищенні службових повноважень за ст.365 Кримінального Кодексу України (ККУ), прокуратура мала його пов"язати із спричиненими цим перевищенням службових повноважень збитками і встановити причинно-наслідковий зв"язок. Тому вони вирішили встановити зв"язок між підвищенням ціни на газ і відсутностю підвищення ставки на транзит у 2009 році із збитками, які нібито виникли в наслідок цього. Той факт, що на той момент діяв контракт на транзит газу за ставкою $1,6 до 1.01.2011 прокуратуру не зупинило.  
Те, що збитки не можуть нараховуватися як наслідок виконання легитимних актів,  прокуратура теж пропустила поза своєю увагою. Окрім того, ст.365 передбачає спричинення істотної шкоди, а не упущеної вигоди, що фактично підпадає вже під ст.367 про службову недбалість. Але прокуратура заплющила і на це очі.Ініціюючи цивільний позов прокуратура припускається процесуальної помилки, коли ініціатором цього позову виступив не НАК Нафтогаз, а слідчий.
Далі - ще цікавіше. Цивільний позов по збитках оформлюється як позов НАК Нафтогаз до Ю.Тимошенко.
Але, по-перше, Ю.Тимошенко не приймала участі у господарчій діяльністі НАК Нафтогаз. По-друге, якщо вже заходить мова про нібито збитки у сфері транспортування газу через підвищення ціни на газ і фіксацію тарифу на транзит, то це треба відносити до діяльності ДК "Укртрансгаз", але аж ніяк не НАК Нафтогаз, бо це два різних суб‘єкти господарювання, і, навіть, якщо вони є акціонерами, вони не відповідають по збиткам один до одного. Тепер зупинемося на обрахуванні самих збитків по суті.
Тут прокуратура одразу ж стикнулася з проблемою: згідно податкового звіту про фінансові результати ДК "Укртрансгаз" закінчило 2009 р. з прибутками в розмірі 311 млн грн.
Міжнародний аудіт "Ернст-енд-Янг", який проводиться щорічно у НАК "Нафтогаз", засвідчує, що у 2009 р. собівартість транзиту російського природного газу через територію України в 2009 році на 1 млрд грн нижче ніж у 2008 р. Але прокуратура ігнорує всі ці факти. Більше того, всупереч ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік", де чітко зазначається, що "підставами для бухгалтерського обліку є виключно первинні документи, які фіксують
факти здійснення господарських операцій», прокуратура призначає перевірку, на якій не встановленними в ході судового слідства особами складається так звана "Довідка (проміжна) фінансово-господарської діяльності НАК Нафтогаз", в основу якої покладені примітивні
аналітичні розрахунки, а саме:  просто береться різниця між середньовзваженими цінами за 2008 та 2009 роки $53,48 множиться на 3,6 млн куб м газу, які пішли на виробничо-технічні потреби у 2009 році, і отримується сума нібито збитків у розмірі $194,6 млн. На основі цієї довідки проводиться судова експертиза, результати якої просто копіюються з цієї довідки. Більше того, ця судова експертиза по обрахуванню так званих збитків мала бути проведена методом співставлення, але вона чомусь не містить вагомих даних 2008 року з  якими відбувалось співставлення даних 2009 року. Тобто, ніхто не співставив по якій ціні закуповувся в 2009 році газ на технічні потреби, а по якій у 2008 р. Вельми показовим є факт, що під час судового розгляду питання щодо результатів експертизи, голову цієї експертної комісії Ю.Маслака старанно ховають від відповідальності, не даючи можливості допитати його під присягою під час суду. 
Тобто, фактично, спитати за результати судово=економічної експертизи в суді було ні з кого. Зрозуміло, що суддя, який головує на судовому процесі, перешкоджає встановленню істини і вперто не долучає до справи ані звіту ДК "Укртрансгаз" до Податкової, ані результати аудіту "Ернст-енд-Янг". Але, все ж таки захисту вдається виявити серед документів, долучених до справи, Акт Контрольно-Ревізійної Комісії від  21.08.2010, якій базувається на данних з первинних бухгалтерських документів. Виявилося, що цей Акт прямо протирічить висновкам судової експертизи. Окрім того, захист намагається долучити до справи звіти розрахунків ДК "Укртрансгаз" до Національної Комісії Регулювання Енергетики України (НКРЕ) за 2008 та 2009 роки. Власне про це вже писала відомий український журналіст Т.Чорновіл у своїй статті. Розрахунки на базі цих звітів говорять про те, що "в 2008 році технічний газ без ПДВ коштував ДК «Укртрансгазу» $212,61, а в 2009 –  $162,14 доларів". На додаток, захисту все ж таки вдається долучити до справи економічний висновок Центру судових експертиз "Альтернатива", у якому підтверджується відсутність збитків, нанесених компаніям "Нафтогаз України" та "Укртрансгаз", де вони беручи за основу первинні бухгалтерські документи, а саме Акти прийомки-передачи газу від НАК "Нафтогаз" до ДК "Укртрансгаз", вирахували середньомісячну ціну технічного газу у 2008 та 2009 роках, яка згідно технічних актів склала у 2008 році $204, а в 2009 році - $156.

Всі ці чисельні документи говорять про одне: ціна на технічний газ у 2009 була нижчою, ніж у 2008. Фактично, цей висновок ставить хрест на обвинуваченні в спричиненні збитків у особливо великих розмірах. Лише частини з вищенаведених фактів вистачило би для того, аби закрити кримінальну справу проти Ю.Тимошенко і притягти до відповідальності тих, хто був причетний до так званої судової експертизи, що проводилась з грубими порушеннями чинного законодавства. Але це у тому випадку, >якби в Україні дійсно існувало правосуддя...

Головним стрижнем справи Юлії Тимошенко є питання повноважень на написання та затвердження директив. То ж пропоную розглянути це питанняразом зі мною. Отже, Генпрокуратура стверджує, що Ю.Тимошенко, видавши директиви делегації Нафтогаз на переговори з Газпромом перевищила свої повноваження. Генпрокуратура стверджує, що прем"єр одноосібно вчинила дії, які передбачені лише колегіальним органом, тобто КабМіном. При цьому Генпрокуратура посилається в висунутому нею обвинуваченню на Закон про Кабінет Міністрів, на Регламент Кабінету Міністрів, на Закон Про міжнародні договори України. Щоправда, Генпрокуратура не уточнює, де в цих законах прописане те конкретне повноваження, що його нібито порушила прем"єр, хоча обвинувачення за ст.365 Кримінального Кодексу України (ККУ) зобов"язує прокуратуру точно вказати статтю закону, яка регламентує те повноваження, яке нібито було перевищене. Давайте спробуємо розібратися в цьому більш детально. Отже розглянемо законодавство, на яке спирається обвинувачення: Стаття3. Принципи діяльності Кабінету Міністрів України 3. Кабінет МіністрівУкраїни є колегіальним органом.  Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях. Стаття 20. 1. Кабінет Міністрів України: 1) у сфері економіки та фінансів: здійснює відповідно  до закону управління об'єктами державної власності Параграф 6. Питання, що розглядаються 1. На своїх засіданнях Кабінет Міністрів розглядає: 6) проекти   урядових  заяв,  декларацій,  директив,  листів, звернень і меморандумів; Параграф 40. Розпорядження 1. Акти  Кабінету  Міністрів  з  організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень. 2. Розпорядження Кабінету Міністрів видаються з питань: схвалення програми,  плану  заходів,   концепції   реалізації державної   політики  у  відповідній  сфері,  концепції  державної цільової програми та концепції закону,  директив,  урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо. Стаття 5. Рішення про проведення переговорів і про підписання міжнародних договорів України  2. Рішенням,  прийнятим  Президентом  України  або  Кабінетом Міністрів України відповідно до частини першої цієї статті: б) затверджується персональний склад делегації чи представник України, яким  доручається  ведення  переговорів  щодо підготовки тексту міжнародного договору,  його прийняття,  встановлення  його автентичності   або   підписання,  а  також  відповідні  директиви делегації чи представникові України. Тобто, логіка прокуратури приблизно така: КабМін (КМУ) здійснює управління об'єктами державної власності. Нафтогаз є таким об"єктом. КМУ видає згідно Закону Про міжнародні договори Ст.5 п.2 б) своє розпорядження у вигляді директив Нафтогазу на проведення переговорів, які згідно Закону Про Кабінет Міністрів ст.3 п.3 мають бути затверджені шляхом голосування на засіданні уряду. При цьому, прокуратура стверджує, що видання таких директив не передбачене повноваженнями прем"єр-міністра. Але обгрунтування прокуратури не витримує критики: 1. Нафтогаз є господарюючим суб"єктом. Таким чином, на переговори НАК Нафтогаз та РАТ Газпром не поширюється дія Закону Про міжнародні договори України. Договори куплі-продажу газу, що укладаються між НАК Нафтогаз та ВАТ Газпром, не є міжнародними договорами України, а вони є господарськими договорами, що укладаються між суб"єктами господарської діяльності, тому до компетенції саме КМУ не належить надання директив щодо їх укладання та виконання.
2. Посилання на пар.40 Регламенту КМУ як на імператив для прийняття директив не можна застосовувати для директив делегації Нафтогазу, тому що ця норма діє тільки в межах прийнятого законодавства, тобто лишень у випадку заключення міжнародних договорів.
3. Ст.6 Господарського Кодексу
прямо застерігає від "незаконного втручання органів  державної  влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини". А чи були законні підстави у КМУ прямо втручатися у діяльність Нафтогазу? Ні, тому що діє Постанова КМУ вiд 15.12.2005  № 1205, згідно з якою повноваження на управління Нафтогазом передається виключно до компетенції Міністерства палива та енергетики. Таким чином, КабМін не мав повноважень прямо втручатися у діяльність Нафтогазу, приймаючи на своєму засіданні директиви для делегації НАК Нафтогаз. Підсумовуючи вищенаведене, можно з впевненостю зробити висновок, що КабМін не мав повноважень приймати на своєму засіданні директиви для делегації НАК Нафтогаз, тому що це протиричіть чинному законодавству. Тепер окремо розглянемо питання, а чи мала повноваження прем"єр видавати директиви делегації НАК Нафтогаз. Перш за все треба з"ясувати,що таке "директиви". Під терміном "директиви" розуміється, що це: керівна настанова вищої інстанції підлеглим; розпорядження загального характеру; керівна вказівка, яку дають керівні органи, підпорядковані своїм підлеглим; настанова, вказівка, обов"язкова до виконання; наказ, доручення. Пунктом 2 параграфу 9 Регламенту КМУ в редакції, чинній станом на січень 2009, передбачено, що прем"єр-міністр наділений правом давати доручення: Регламент Кабінету Міністрів України вiд 18.07.2007  № 950-207-п Прем'єр-міністра  України  з метою   спрямування,  координації  і  контролю  діяльності  членів Кабінету Міністрів України,  керівників інших центральних  органів виконавчої  влади,  Ради  міністрів  Автономної  Республіки  Крим, місцевих державних адміністрацій уповноважено надавати  доручення, обов'язкові  для  виконання  зазначеними  органами  та  посадовими особами. Тепер з"ясуємо, хто входив в склад делегації НАК Нафтогаз. Серед інших,в неї входив міністр палива та енергетики Ю.Продан. Саме йому видала свої директиви прем"єр Тимошенко, що профільний міністр й засвідчив, коли їх завізував своїм підписом і надав для виконання голові НАК Нафтогаз О.Дубині. Треба зазначити, що у повній відповідності до Статуту НАК Нафтогаз, голова НАКу О.Дубина перед цим на засіданні правління НАКу отримав повноваження підписувати контракти з Газпромом. А чи могла прем"єр видавати директиви саме по результатах своїх переговорів з прем"єром Росії? Дивимось повноваження прем"єра у законі про КМУ: Закон Про Кабінет Міністрів України вiд 16.05.2008  № 279-VI Стаття 44. Прем'єр-міністр України 9) представляє  Кабінет  Міністрів  України  у  відносинах  з іншими органами,  підприємствами,  установами та  організаціями  в Україні та за її межами; 10) вступає  у  відносини  з  урядами іноземних держав... Таким чином, ми з"ясували дві важливі речі: 1. Законодавством України не передбачено надання директив КабМіном на переговори господарюючих суб"єктів. А ст.365 ККУ про перевищення повноважень передбачає, що таким перевищенням повноважень вважається одноособове прийняття дій або рішень, які лише і беззаперечно знаходяться в компетенції колегіального органу. Отже, зміст ст.365 одразу ж стає відсутнім у діях експрем"єра Тимошенко.
2. Видання директив міністру палива та енергетики прем"єром повністю відповідало чинному законодавству України. Треба зазначити, що таку правову позицію на різних етапах розгляду >цього питання підтримували: генеральний прокурор Медведько, зам.ген.прокурора Кудрявцев, міністр юстиції Лавринович, ексміністр юстиції Оніщук, заступник директора Інституту держави і права ім. Корецького НАНУ Нагребельний. Можно тільки робити припущення, що змусило депутатів Богословську та Олійника, слідчого Нечвоглода, прокурорів Микитенко, Фролову, зам.ген.прокурора Кузьміна та інших юристів закрити очі і не побачити абсолютну правову безпідставність обвинувачення у перевищенні службовихповноважень згідно ст.365 ККУ експрем"єра Тимошенко під час видачі нею сумнозвісних директив.

О «дышать» — это я не зря. Сегодня в Киеве на Крещатике против мирных граждан опять был применен газ.(Милиция, как водится, по горячим следам утверждает, что ничего подобного. Потом, когда свидетельств станет слишком много и они будут неоспоримы, мы, наверное, опять услышим, что кто-то из спецподразделений решил обрызгать снаряжение дезодорантом). Спецсредства распыляли в лица пикетчикам у Печерского суда, когда заседание завершилось, и Юлию Тимошенко вывозили в СИЗО аж двумя автозаками. Что? Нет, слава Богу, обвиняемую не распилили на две части. Просто для вящей занимательности сюжета «беркутовцы» окружили пустой, как выяснилось потом, спецтранспорт, а «опасную преступницу» тем временем через черных ход «погрузили в другой. Заседание продолжится завтра. Должна выступать сторона защиты. Пишу так осторожно, избегая слова «будет выступать», потому что в этом судебном слушании исходить из положений законов бессмысленно. Все может быть.  [ Читати далі ]

У четвер, 8-го вересня, о 21.00 "Вечір з Миколою Княжицьким" розпочинає свій другий телесезон на ТВі! Гостями програми стануть: герой України, 50 років тому засуджений до страти за зраду СРСР Левко Лук'яненко та віце-спікер ВР Микола Томенко. Будь ласка, задавайте свої питання у відповідній гілці, перейшовши для цього по посиланню:

http://www.facebook.com/pages/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0-%D0%92%D0%B5%D1%87%D1%96%D1%80-%D0%B7-%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%8E-%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B6%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%BC/192832224073839

Наша влада щодня краде наші кошти вже навіть не соромлячись. Тому, вони не крадії, вони – грабіжники. Схоже на те, що міністр Бойко, голова правління Нафтогазу Бакулін, його заступник Чупрун, голова правління Чорноморнафтогазу Ясюк причетні до крадіжки 400$ млн. "Дзеркало тижня" і наш телеканал розповідали про купівлю бурової установки, виробництва сінгапурської компанії "Keppel". З цих публікацій випливало те, що ніби-то сама установка коштувала приблизно 250$ млн, а в тендері перемогла компанія, якій повинні перерахувати 400$ млн. Ось, що говорили про цей тендер Бойко і Бакулін: А потім Нафтогаз навіть переможно показував документи про перерахунок коштів на британську компанію HIGHWAY INVESTMENT. Ось цей документ.

07.09.2011
Аудіостенограма виступу

http://www.youtube.com/user/67viktormaximov

[ Читати далі ]