Яценюк: ніхто ніколи вже не повірить, що Тимошенко скоїла злочин

Ніхто ніколи не повірить, що екс-прем`єр-міністра Юлію ТИМОШЕНКО судять за злочини, а не за політичними мотивами.Як передає кореспондент УНІАН, про це лідер політичної партії «Фронт Змін», народний депутат України Арсеній ЯЦЕНЮК заявив у Донецьку на прес-конференції. Кажучи про політичну ситуацію в Україні, що пов`язана з арештом Ю.ТИМОШЕНКО, А.ЯЦЕНЮК відзначив, що прогнозувати дії нинішньої влади складно. «Краще читати прогноз погоди, там більше вірогідності», - сказав він. «У влади немає взагалі якогось зрозумілого плану, що робити. Це точно зрозуміло», - сказав голова «Фронту Змін». При цьому А.ЯЦЕНЮК висловив думку, яким має бути судовий процес над  .ТИМОШЕНКО, щоб він відповідав кримінальному процесу, а не сприймався як «зведення політичних рахунків». «Публічний процес - раз, пряма трансляція – два, підготовленість судді – три, не використовувати попереджувальних методів, тобто арешту – чотири і доводити в суді правоту кожної сторони, як стороні звинувачення, так і стороні захисту. Тоді б це було кримінальним процесом. А зараз це класичний політичний процес», - пояснив А.ЯЦЕНЮК. Він порадив почитати іноземні ЗМІ, щоб переконатися в тому, що весь світ сьогодні сприймає цей судовий процес як політичний. «Прочитайте всі іноземні газети... Навіть якщо теоретично уявити, що там є склад злочину, в це вже ніхто не повірить, ніколи», - сказав голова «Фронту Змін».

http://www.unian.net/ukr/news/news-454297.html

Книга януковича виявилася плагіатом, а Герман проти!

До України прибули перші екземпляри широко розрекламованої книги Віктора Януковича "Opportunity Ukraine". Ознайомившись нашвидкуруч з літературним доробком президента, "Українська правда" дійшла до шокуючого висновку.

Виявляється, книга Януковича є банальним плагіатом, де за підписом президента видано не лише чужі ідеї, а скомпільовано цілі абзаци з текстів, які раніше виходили за підписом різних осіб – від одіозного журналіста В’ячеслава Піховшека до арештованого чиновника Василя Волги. Мемуари політика є символом вершини його кар’єри. Викладені на папері думки - це не просто роздуми. Це – досвід, який політик намагається передати наступним поколінням. Часто політичні важковаговики не пишуть декілька книжок спогадів, а обмежуються однією, яка тут же стає бестселером.

Декілька років тому в Нью-Йорку вишикувалися черги за квитками, які давали право отримати екземпляр мемуарів Білла Клінтона з його автографом. Прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер приїздив до Берліна, щоб презентувати спогади екс-канцлера Герхарда Шредера.

А твір колишнього віце-президента Діка Чейні, який днями вийшов у Америці, уже претендує на скандальну славу через його випади на адресу колишніх колег. Книга, на обкладинці якої в якості автора значиться політичний діяч – це як монумент на його постаменті. Свої мемуари є в кожного більш-менш помітного діяча світової політики. Щоправда, переважна більшість з них сідає за написання після відставки – і доволі часто література стає додатковим заробітком для політиків. За спогади "Моє життя" Білл Клінтон отримав нечувані 12 мільйонів доларів, а його дружина Хілларі за "Живу історію" – 8 мільйонів. Влітку 2011 року стало відомо, що Віктор Янукович також написав книгу "Opportunity Ukraine". Причому видано її англійською мовою в Австрії. Однак тут ішлося про гонорар навпаки – його було заплачено не видавництвом Януковичу за літературний продукт, а Януковичем – видавцю за поліграфічні послуги.

Тобто, у даному випадку австрійська компанія отримала гроші від  свого автора за надану йому можливість втілити свої творчі амбіції. Про безсонні ночі над своїм творінням Янукович розповів у інтерв’ю лояльному виданню "Обозреватель", яке він начебто дав протягом літньої відпустки.

"...Вот это было завершено именно в тихие крымские вечера, - показал Виктор Федорович на аккуратную стопку лежащих отдельно бумаг. - В августе нынешнего года, накануне 20-й годовщины Независимости Украины в Вене выходит моя книга "Украина – страна возможностей".

Я начал писать ее еще в оппозиции, закончил вот теперь – в отпуске. Скажу сразу, мне хотелось, чтобы эту книгу прочли, в первую очередь, за пределами Украины. Поэтому я обратился с предложением напечатать мою книгу в ряд международных издательств. Одним из первых откликнулось венское издательство "Манделбаум Верлаг". Книга выходит на английском языке. Думаю, в самое ближайшее время она будет опубликована и на немецком, украинском, русском", - розповідав Янукович офіційну легенду. Насправді ж виявилося, що книга Януковича містить багаточисельні дослівні передруки інших авторів без жодного посилання на першоджерело. Тобто це – типовий плагіат, який на Заході карається не лише моральним засудженням, але і переслідується за законом як порушення авторських прав.

Типовий приклад в цивілізованих суспільствах – це історія міністра оборони Німеччини Карла Теодора фон Гуттенберга, який подав у відставку з уряду після того, як викрився плагіат у його докторській дисертації. Звільненням ситуація не обмежилася. Тягар відповідальності був настільки тяжким, що колишня зірка німецької політики був змушений виїхати на проживання до Америки.

В Україні ж, навпаки, плагіат високопосадовців не спричинив поки що жодного покарання – ні юридичного, ні морального. На початку 2000-х років Володимир Литвин був викритий у тому, що за власним підписом опублікував статтю американського дослідника Томаса Каротерса. Однак навіть після цього скандалу Литвин став віце-президентом Академії наук і двічі – спікером Верховної Ради. Так само заступник міністра юстиції Василь Мармазов всидів у сідлі після того, як його викрили у плагіаті при підготовці наукової монографії. А зовсім нещодавно секретар Радбезу Раїса Богатирьова буквально дослівно повторила виступ керівника компанії Apple Стіва Джобса, намагаючись видати пережиті ним життєві складнощі як свої власні.нак ніколи ще плагіат в українській політиці не сягав найвищої посадової особи держави.

Протягом першого дня роботи над щойно виданою книгою Януковича нами було виявлено щонайменше шість випадків дослівного використання ним чужих текстів! Враховуючи, що книга президента написана від першої особи, він присвоїв собі інтелектуальну працю кількох (!) інших людей.Розповідь Януковича розпочинається з 23 сторінки, а перші приклади плагіату зустрічаються вже через дві сторінки.

Cторінка 25. "Нова Америка" Блока

Перша ж глава Януковича під красномовною назвою "Кожен заслуговує на шанс" не обійшлась без дослівного передруку чужої праці. Пишучи про рідний Донбас, президент згадує вірш Олександра Блока "Нова Америка". Пам'ятаючи про любов гаранта до поетів Срібного віку (зокрема, Анни Ахматової), ми вирішили перевірити фразу з його книги. І – о диво – вона повністю збіглася зі статтею в газеті "Рідне Приазов'я", написаною зовсім іншою людиною. Ось англійський текст з нової книги Віктора Януковича:

"At the same time similar processes took place on the opposite side of the globe in the United States. The same rush of settlers to the frontiers and the same powerful industrial development. The similarity was accurately recognized by contemporaries; no wonder Blok's poem dedicated to our region is called "The New America". The difference between the two lands was that America remained a farmers' country with a strip of big cities along the coast, while Donbass was transformed into a primarily industrial region".

 
А це – уривок зі статті головного редактора "Рідного Приазов'я" Сергія Шведка (37-е число від 12 травня 2010 року):

"Аналогичные процессы происходили тогда на другом конце земного шара – в США. Такой же прилив переселенцев на осваиваемые территории, такое же мощное развитие производства. Это единство очень четко улавливалось современниками, недаром стихотворение Блока, посвященное нашему краю, называется "Новая Америка". Разница между ними была в том, что настоящая Америка тогда оставалась фермерской страной с каймой крупных городов на побережье, а Донбасс становился, в первую очередь, промышленным краем".

Як бачимо, пан Шведко на рік раніше від Віктора Януковича встиг опублікувати ці рядки. Цікаво, що даний журналіст став відомим завдяки статті "Голодомор шагает по стране", де публічно заперечив факт Голодомору. Суд по даній справі визнав право автора на оціночні судження, а його роздуми про Донбас увіковічили в президентській книзі.

Сторінки 26-27. Джон Юз та лондонська біржа

На наступних двох сторінках книги Януковича ми також знайшли чужий текст. Він стосується історії заснування рідного міста Віктора Януковича – Єнакієвого. Історична довідка by Віктор Янукович:

"I would like to single out John Hughes (born in Southern Wales), who in 1869 bought out production rights for cast iron and rails in the south of Russia from the chairman of the St. Petersburg Imperial Technical Society, Count Peter Kochubei (a descendant of Cossacks) and built the first big steelworks factory on the bank of the River Kalmius near the estate of a landowner named Smolyaninova. Soon the settlement of Yuzovka was established nearby".

А ось оригінал тексту російською мовою. Належить він політологу з Макіївки Роману Манєкіну – саме його слово в слово переписав до себе в мемуари Янукович:

"В 1869 году выходец из Южного Уэльса Джон Хьюз, перекупив у председателя Петербургского Императорского технического общества, потомка казаков, князя Петра Кочубея концессию на чугунное и рельсоизготовительное производство на Юге России, построил на берегу реки Кальмиус, вблизи имения помещицы Смоляниновой, первое крупное металлургическое предприятие, вокруг которого вскоре вырос поселок Юзовка".

Це не єдиний уривок, який Віктор Янукович запозичив у пана Манєкіна. Далі читач може ознайомитись із міркуваннями президента про злети та падіння Донбасу: "In 1890 simply adding the adjective "Donetsky" or "Dneprovsky" to a name of any stock on the London or Paris exchanges would result in a rapid rise. (…) By the middle of 1921 the "American Donbass", the Donbass of enthusiasts and pioneers in coal mining and steelmaking fell into historical oblivion".

Те ж саме можна прочитати і в більш ранній публікації Манєкіна:

"В 1890 г. на лондонской и парижской биржах достаточно было добавить  к названию ценной бумаги прилагательные "донецкий" или "днепровский", и ее котировки тут взлетали вверх. (…) К середине 1921 года "американский Донбасс", Донбасс энтузиастов-пионеров горной и металлургической промышленности канул в историческое небытие".

Сторінки 49-50. Федералізм Василя Волги

Втім, у своїй книзі Віктор Янукович ризикнув використати думки йбільш відомих персонажів. Серед них – екс-глава Держфінпослуг Василь Волга.

Текст із книги Януковича:

 

"How is it possible to equate separatism (Latin separatus or separate) with federalism (Latin foederatio or Union Association) when they are antagonistic concepts that are diametrically opposed? "Separatism" means to have a desire for separation and isolation, the allocation of territories to create a separate state. "Federalism" is to converge and unite into one".

Нижче – російськомовна версія від Василя Волги. 23 листопада 2007 року на сайті газети "2000" вийшла його стаття "Демократию – в регионы!", звідки Янукович поцупив рядки до своєї книги. 
 

"Чего стоило только приравнивание федерализма к сепаратизму. Хотя лишь полный невежда может поставить на одну доску сепаратизм (лат. separatus — отдельный) и федерализм (лат. foederatiо — союз, объединение), явления прямо противоположной направленности. В одном случае (сепаратизм) имеем дело со стремлением к отделению и обособлению, с движением за отделение части государства и создание нового государственного образования. В другом (федерализм) — с формой государственного устройства — территориально-организационной структурой государства, стремлением "сшить", объединить  государственные фрагменты в одно целое".

Вочевидь, ці трактовки Волги виявились дуже близькими Віктору Федоровичу, і тому він вирішив процитувати їх без посилання на першоджерело. Втім, пан Волга навряд зможе найближчим часом насолодитись англійським перекладом своєї статті, адже зараз він

знаходиться в Лук'янівському СІЗО через підозру в корупції.

Сторінки 82-83. Янукович та пастки Майдана

При запозиченні тез "класиків та сучасників", Віктор Янукович не забув і про виступи часів Помаранчевої революції. В розділі "Україна: заманливі пастки" президент переважно оцінює кроки своїх попередників. Він аналізує позиції Леоніда Кучми й Віктора Ющенка та порівнює їх зі своїми діями.Не забуває автор і про підвладні президенту силові структури. От тільки ці тези насправді належать не Віктору Януковичу, а автору газети "2000" та Юрію Луценку. Ось що Віктор Янукович "написав" у своїй книзі:

 

"…When asked: "How did you capture the Ukrainian house building?" one of them recalled "Well, we came in and shouted "Glory to Ukraine! Death to enemies!" And everyone left the building. In other words, employees of the Ukrainian House - one of the central administrative offices in Kyiv - left the building because of death threats... …The fact is in independent Ukraine the security and law enforcement agencies are subordinated exclusively to the president. At this time of political crisis they had only one order-do not interfere. Yushchenko's supporters would say: "The president is cautious. Too many people came to the streets. He is powerless." My supporters stated: "The president is playing his own game. The stakes are high, he changed sides and he is now with Yushchenko." Some people thought that "Kuchma wanted to make Yanukovych a weak president, but the situation ran amok."

Нижче – пасаж Максима Михайленка в газеті "2000" в грудні 2004 року, який цитує також Юрія Луценка
 
"...каким образом происходил захват помещения (Украинскийдом)?.. — "А мы, — говорят, — зашли, крикнули: "Слава Украине! Смерть врагам!", они все и вышли". Надо думать, сотрудники Украинского дома покинули здание под страхом смерти… …Силовые структуры в Украине всегда на протяжении десяти лет

подчинялись Президенту. И приказ у них во время политического кризиса был по сути один — не вмешиваться. Сторонники Ющенко скажут: "Президент был осторожен, вышли массы народа, он оказался бессилен". Сторонники Януковича скажут (особенно теперь): "Президент играл в свою игру, и после очередного повышения ставок начал играть на пару с Ющенко". Другие говорят, что "Кучма хотел сделать Януковича слабым президентом, но ситуация вышла из-под контроля". 

Не викликає сумнівів, що тексти є ідентичними. От тільки Віктор Янукович жодним чином не згадує, що переписав репліки помаранчевого депутата, який також нині знаходиться у СІЗО та лояльного до влади журналіста.
Сторінка 249. Президент за кордоном. Тур по Південно-Східній Азії

І насамкінець – про заморський досвід Віктора Януковича. Цього року президент відвідав кілька країн Південно-Східної Азії, про що не забув написати в новому виданні. Тільки виявилося, що розповідь Януковича про цю подорож дослівно повторюють публікації В'ячеслава Піховшека на "Лівому березі". Піховшек – один з небагатьох журналістів, який постійно літає з президентським пулом за рахунок бюджетних коштів. Тож не дивно, що цього року його також взяли в поїздку по Азії. А потім його детальні звіти "випадково" стали основою для розділу нової книги гаранта. Щоб не бути голослівними, наведемо кілька прикладів. Під час швидкого перегляду ми натрапили щонайменше на два співпадіння із статтями Піховшека. Нижче – уривок з книги Януковича:

"Our friends were also interested in prospects for metal production in Ukraine in 2011. I noted that we expect production of 46 million tons of metal, or more than last year. I also spoke to participants in the Ukraine-Singapore Business Forum. I spoke about reforms in Ukraine, the changes to the Tax Code, and simplification of the regulatory approval system. I invited investors. I said that Ukraine has initiated the establishment of a Business Council and that there are plans to establish a Ukraine-Singapore trading house".

А це – звіт про поїздку, яку В'ячеслав Піховшек опублікував ще 30 березня цього року: 

"Патрик Чоу, исполнительный вице-президент капании "Singapore Technologies Engineering", задал вопрос Виктору Януковичу о перспективах производства металла в Украине в 2011 году. Янукович ответил, что ожидается производство 46 миллионов тон металла, это больше, чем в прошлом году. Говорил о реформах в Украине, изменениях в Налоговый кодекс, упрощении разрешительной системы, приглашал инвесторов. Сказал, что Украина инициирует создание Делового Совета, а в перспективе – торгового дома Украина-Сингапур".

В описуванні подорожі до Брунея також не обійшлось без шматків зі статті Піховшека – звісно, без жодного посилання на нього. Англійський варіант Януковича, як і в попередніх випадках, відтворює більш давній чужий російський текст. А виклад подій у книзі президента відповідає логіці розповіді, яка міститься в тій-таки статті Піховшека. Книга Януковича: "But the economy remains the most important issue. A defense contract with Ukrspetsexport was one of the main results of these negotiations. The Joint Statement of Heads of States refers to this as follows: "The sides are satisfied with the progress in the military cooperation".
 
Стаття Піховшека:

"Но гораздо более важной является экономика. (…) Одним из результатов их переговоров стал оборонный контракт по линии "Укрспецэкспорта". В Общем заявлении руководителей государств это место передано так: "стороны удовлетворены прогрессом в сотрудничестве в военной сфере".

Викриті факти плагіату – це не лише сором для президента, але і порушення законодавства про авторське право, скоєне на території Австрії. Тож, якщо хтось із ображених подасть на Януковича до місцевого суду, це може спричинити для президента України серйозні наслідки. Схоже, лаври Нобелевського лауреата з літератури Вінстона Черчілля не загрожують Віктору Януковичу – ні в політичному, ні в творчому сенсі. Швидше, навпаки – книга "Opportunity Ukraine" є логічним продовженням вже усталеного образу Віктора Януковича як людини, що в молодості присвоювала собі чужі речі, потім – чужі резиденції, а зараз – чужі думки.

Сергій Лещенко, Катерина Каплюк

http://www.pravda.com.ua/articles/2011/09/2/6553198/

Герман же каже, що Янукович не списував – списали у нього

Радник президента Ганна Герман назвала брехнею звинувачення президента Віктора Януковича у плагіаті."Твердження про те, що президент платив за свою книжку видавництву "Mandelbaum verlag" - це абсолютна неправда. Це комерційний проект кількох видавництв", - каже Герман. Водночас, радник президента спростовує інформацію, що Янукович використав фрагменти чужих текстів."Можливо, хтось із політиків колись і використовував якісь думки з книжок Януковича. Це просто смішно звинувачувати президента, що він використовує якісь тексти Стецьківа чи Волги”, - обурилась Герман. Вона наголосила, що інформація про плагіат книги Януковича є намагання очорнити дії президента. На думку радника глави держави, видання, яке розповсюдило цю інформацію, "все, що не робить президент, все обливає брудом".

Також Герман зазначила, що в Москві буде виданий російський варіант книги "Opportunity Ukraine", оскільки спочатку вона була написана російською мовою. Вона також наголосила, що книга отримала схвальні відгуки експертів."Я можу президента тільки привітати з цією книжкою", - підкреслила радник. Нагадаємо, як стало відомо в результаті розслідування "Української правди", у книзі під авторством Януковича містяться цілі фрагменти з текстів, які раніше виходили за підписом різних осіб – від одіозного журналіста В’ячеслава Піховшека до арештованого чиновника Василя Волги. Серед збігів знайдені тексти, датовані 2004 роком.

Книга януковича виявилася плагіатом

Широко розрекламована книга президента Віктора Януковича "Opportunity Ukraine" виявилася плагіатом.

Про це йдеться у розслідуванні "Української правди", яке буде опубліковане у п’ятницю. Як з’ясувала редакція, книга Януковича є плагіатом, де за підписом президента видано не лише чужі ідеї, а скомпільовано цілі абзаци з текстів, які раніше виходили за підписом різних осіб – від опозиціонера Тараса Стецьківа до одіозного журналіста В’ячеслава Піховшека та арештованого чиновника Василя Волги. Як виявилося, книга Януковича містить багаточисельні дослівні передруки інших авторів без жодного посилання на першоджерело. Перші екземпляри книги прибули до України цими днями.Як відомо, влітку 2011 з’ясувалося, що Янукович написав книгу "Opportunity Ukraine", яку було видано англійською мовою в Австрії. Однак тут ішлося про гонорар навпаки – його було заплачено не видавництвом Януковичу за літературний продукт, а Януковичем – видавцю за поліграфічні послуги. Янукович у нещодавніх інтерв'ю стверджував, що почав писати книгу ще в опозиції, а закінчив - у відпустці.

http://www.pravda.com.ua/news/2011/09/2/6553154/

Книга януковича виявилася плагіатом

Широко розрекламована книга президента Віктора Януковича "Opportunity Ukraine" виявилася плагіатом.

Про це йдеться у розслідуванні "Української правди", яке буде опубліковане у п’ятницю. Як з’ясувала редакція, книга Януковича є плагіатом, де за підписом президента видано не лише чужі ідеї, а скомпільовано цілі абзаци з текстів, які раніше виходили за підписом різних осіб – від опозиціонера Тараса Стецьківа до одіозного журналіста В’ячеслава Піховшека та арештованого чиновника Василя Волги. Як виявилося, книга Януковича містить багаточисельні дослівні передруки інших авторів без жодного посилання на першоджерело. Перші екземпляри книги прибули до України цими днями.Як відомо, влітку 2011 з’ясувалося, що Янукович написав книгу "Opportunity Ukraine", яку було видано англійською мовою в Австрії. Однак тут ішлося про гонорар навпаки – його було заплачено не видавництвом Януковичу за літературний продукт, а Януковичем – видавцю за поліграфічні послуги. Янукович у нещодавніх інтерв'ю стверджував, що почав писати книгу ще в опозиції, а закінчив - у відпустці.

Злочини та покарання Родіона Кірєєва

Суддя Родіон Кірєєв, який веде процес над Юлію Тимошенко, в останні часом ввійшов в топ десятку найвідоміших людей країни. На початку своєї появи на публіці він виглядав по-суті, як жертва: до молодого судді потрапила вкрай важка справа, та й досвідчений політичний "цербер" Юлія Тимошенко принижувала і розривала його на шматки. Але потім все змінилося - суддя став схожий на агресора. Справа навіть не в тому, що Кірєєв запроторив Тимошенко за грати, на засіданнях він демонстративно надає сприяння стороні обвинувачення. Це відмічають навіть дипломати західних посольств.

А судді хто?

Суддя не повинен мститися підсудним. Суддя мусить бути вище особистих емоцій, і тим паче інтересів впливових фінансово-політичних груп. Але чим далі тим очевидніше особлива прихильність Родіона Кірєєва до свідків - представників чинної влади. Як доказ - повне заперечення будь яких свідчень, в яких йдеться про роль лобістів "РосУкрЕнерго" в україно-російських газових переговорах. За словами Кірєєва, "це не стосується суті справи". Хоча кожен українець з найменшого села вже давно знає – дуже навіть стосується. Тому виникає питання: наскільки, справедливим, безпристрасним, незалежним є суддя Кірєєв? Чи діє він в інтересах держави України? Чи не є він сліпою машиною репресій? Позитивні відповіді на ці питання можуть бути лише в тому випадку, якщо у судді кришталева репутація. Ось автор і вирішив дізнатися, чи піддавався суддя Кірєєв раніше зовнішнім впливам. Для цього автор перебрала його справи, які Кірєєв вів в Березанському суді Київської області, де він починав свою кар'єру, як суддя. Нагадаємо там він працював майже два роки, поки в травні 2011 не перейшов на роботу до Печерського суду.
Три судді визнали вирок Кірєєва непрофесійним

За свою суддівську кар'єру суддя Родіон Кірєєв виніс вироки по 39 кримінальним справам. Трохи більше двохсот рішень по цивільних справах (в основному виплата аліментів), майже триста по адміністративних (в основному правила порушення дорожнього руху).  Також Кірєєв умовно достроково звільнив майже два десятки в'язнів Березанської колонії №95, трохи більше осіб ізолював від суспільства в СІЗО.  Серед всього цього переліку справ, які розглядав Кірєєв автор зацікавився тими, які стосувалися комунального підприємства "Березанське ККП". По тій причині, що у справі керівника цієї установи Віктора Баранька, Кірєєв єдиний раз за всю свою практику стикнувся з корупцією. Друге, від його рішення в якійсь мірі залежав благоустрій містечка Березані. Тобто в справі був присутній інтерес міської громади.  Треба сказати, при першому погляді на вирок бережанському корупціонеру з'явилися питання до судді. Адже Кірєєв визнав винним керівника Березанського комунального підприємства у привласнені 40 тисяч гривень, які мусили піти на будівництво дитячих майданчиків, але чомусь присудив йому найм'якіший вирок з усіх можливих, і, що головне, навіть не зобов'язав того повернути кошти.  Також у практиці Кірєєва був інший вирок, де фігурував інший керівник цього самого комунального підприємства. Він автора теж зацікавив - три судді Київського апеляційного суді скасували його у зв'язку з "однобічністю та неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи".  Фактично апеляційний суд вказав на непрофесіоналізм, та заангажованість судді. Зрозуміло, що це не найкраща для нього реклама. Але, можливо, Кірєєва були вмотивовані причини виносити ті вироки, які він виніс? Автор вирішив поцікавитися детальними обставинами обох справ безпосередньо в Березані. 

Як Кірєєв залишив дітей без гойдалки

В Березані є комунальне підприємство "Березанський комбінат комунальних підприємств", яке займається благоустроєм міста та перевезенням пасажирів.  Наприкінці 2007 року завгоспом міста, тобто керівником КП "Березанський ККП", став колишній наглядач на зоні Віктор Баранько. Саме його пізніше судив суддя Кірєєв за розтрату 40 тисяч гривень "дитячих коштів". Як виявив автор, багато дій Віктора Баранька на посаді директора комбінату потрапляли під визначення - корупція.  Наприклад, підприємство свого зятя "Технохаус МТС", яке виробляло паркет, він поселив на території та в приміщеннях "Березанського ККП". При чому "постоялець" не став платити власнику приміщень. Все навпаки! Баранько оформив документи, за якими майно "Технохаусу МТС" начебто було здане в оренду "Березанському ККП" строком на один рік. Зарплату працівників "Технохаусу МТС" Віктор Баранько теж повісив на комунальний комбінат.
 Економістом на комунальному підприємстві він призначив свою дружину Любов Баранько, яка одночасно працювала бухгалтером на "Технохаусу МТС". Далі директор комбінату взяв кредит на розвиток комунального підприємства, з якого 130 тисяч було просто перенаправлено на рахунки фізичної особи підприємця - Баранько Любові, тобто його дружини.  Ну і на решті, без відома працівників "Березанського ККП" на них в "Райффайзен банк аваль" були оформлені кредити на загальну суму 156 тисяч гривень, які з банку особисто забрав Віктор Баранько.  
[ Читати далі ]

Виталий Портников. Выбор иждивенцев

Выбор иждивенцев

Президент России Дмитрий Медведевужесточил свою позицию относительно газовых договоренностей с Украиной.

Если еще на днях, после встречи с северокорейским лидером Ким Чен Иром, Медведев говорил о возможности газовых скидок для Украины в случае ее вступления в Таможенный союз или передачи «Газпрому» контроля над украинской газотранспортной системой, то сейчас, на встрече с российскими журналистами, глава соседнего государства прямо назвал украинских руководителей «иждивенцами».

«Они все время просят о послаблениях. Мне показалось, что мы сделали понятное предложение: если вы хотите скидку на газ, вы должны стать частью интеграционного пространства. Либо, если вы этого не хотите, то вы делаете нам коммерческое предложение, выгодное России, например, такое, как предложение продать газотранспортную систему», - сказал Медведев в той самой резиденции, где еще несколько недель назад он принимал Виктора Януковича - того самого «иждивенца». А «они не хотят ни того, ни другого. Опять «за рыбу гроши». Дайте скидку - и всё».

Это тот самый Медведев, которому украинский президент обменял ничего не решающую скидку на российский газ на продление сроков базирования Черноморского флота на украинской территории. Уже приходилось писать, что Харьковские соглашения были тяжелейшей - и непоправимой - ошибкой украинского президента, продемонстрировавшей его неготовность к работе на новой должности. И не только потому, что Янукович забыл о национальных интересах страны, которой он намерен еще какое-то время руководить. Мы уже убедились, что четвертый президент Украины меньше всего руководствуется высокими материями, когда речь идет о политических решениях. Но даже и без высоких материй. Янукович и его команда, наверное, думали, что делают большое одолжение Дмитрию Анатольевичу, выставляя его в роли спасителя русского флота, причем в полном одиночестве, без отрезвляющей фигуры Владимира Владимировича рядом. А в Кремле поняли лишь одно: о Януковича и его команду можно вытирать ноги!

[ Читати далі ]

Тимошенко: злочинець Кірєєв є співучасником фальсифікації справи




Лідер партії "Батьківщина", екс-прем'єр-міністр Юлія Тимошенко вважає, що державне обвинувачення у судовому процесі над нею намагається продовжити фальсифікацію її кримінальної справи, рекомендуючи суду відмовити захисту у задоволенні клопотань про витребування документів у НАК "Нафтогаз України", "Росукренерго" та Генеральній прокуратурі України. "Те, що прокурори хочуть приховати документи, свідчить про те, що фальсифікація справи відбувалася свідомо, і що вони присутні в цьому судовому засіданні виключно для того, щоб давати суду сигнали, що долучати, що – ні, для того, щоб цю фальсифікацію зберегти", - сказала Юлія Тимошенко під час обговорення клопотань захисту.
Зокрема, представник державного обвинувачення прокурор Олександр Микитенко рекомендував суду
відмовити захисту у задоволенні клопотання про витребування у "Нафтогазу" контрактів на поставку газу для технічних потреб у 2008 та у 2009 роках, мотивуючи тим, що Стокгольмський арбітраж нібито визнав
ці контракти незаконними.  "Я хочу зараз прокурору пояснити, що на технічні потреби в 2009 році не використовувався спірний газ – 11 мільярдів кубометрів. На ці потреби використовувалися 14 мільярдів кубічних метрів газу, які на 1 січня 2009 року були закачані в підземні сховища України і були власністю НАК "Нафтогаз України", - зазначила екс-прем'єр.  За її словами, саме це і підтверджується документами, на витребуванні яких наполягає її захист. "Я думаю, що зараз прокуратура показала своє обличчя тільки що
і пред’явила свої приховані інтереси. Ви – головуючий у процесі, і зараз за вами рішення – далі покривати це фальшування чи реально долучити той документ, який цілком і повністю спростовує наявність
збитків", - звернулася екс-прем'єр до головуючого у справі судді Родіона Кірєєва.  Після того, як представники державного обвинувачення продовжили наполягати на своїй позиції, Юлія Тимошенко звинуватила їх у перешкоджанні встановленню істини. "Я хочу зробити заяву про злочин прокурорів, які перешкоджають встановленню істини, і я хочу, щоб прокурори знали: завтра офіційну заяву про злочин
буде передано", - заявила Юлія Тимошенко.  Головуючий у судовому процесі з розгляду кримінальної справи екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко суддя Печерського районного суду міста Києва Родіон
Кірєєв не задовольнив більшість клопотань сторони захисту щодо долучення до матеріалів справи ключових для встановлення істини у справі документів.  Зокрема, до матеріалів справи суд долучить витребувані контракт, укладений між НАК "Нафтогаз України" та "Росукренерго" у 2006 році на постачання природного газу, а також бухгалтерську довідку щодо ціни на технічний газ. Інші шість клопотань про витребування документів суддя залишив без задоволення, заявивши, що вони є недостатньо обґрунтованими. 
"Пане суддя, ви – злочинець. Ви сьогодні покриваєте злочин, ви співучасник фальсифікації справи, ви людина, яка сьогодні свідомо приховує істину в цьому судовому процесі. Нечвоглод, Хорошковський, прокурори, які тут сидять, Янукович, ви особисто плюс "Росукренерго", які сьогодні представлені в
усіх органах влади, - ви одне злочинне угрупування", - сказала Юлія Тимошенко, коментуючи рішення судді Родіона Кірєєва.  Ці слова екс-прем'єра присутні у залі народні депутати зустріли оплесками.  Як
відомо, у своїх клопотаннях захист Юлії Тимошенко просив суд витребувати у НАК "Нафтогаз України" два контракти – на поставку газу для технічних потреб у 2008 та у 2009 роках. "Тільки порівнявши ці документи, можна встановити, були збитки чи ні. Але ця первинна інформація не була долучена до справи", - пояснила екс-прем'єр.  Крім того, захист Юлії Тимошенко вкотре попросив суд долучити до матеріалів справи міжнародний звіт компанії "Ernst&Young" фінансово-господарської діяльності НАК "Нафтогаз України" в 2009 році, а також два протоколи засідання правління НАК "Нафтогаз України", які підтверджують ефективність підписаних у 2009 році газових контрактів з Росією.  До того ж Юлія Тимошенко та її захист просили
суд витребувати у Генеральній прокуратурі України 15 томів додатків до листа СБУ, в якому прокуратурі доручено порушити кримінальну справу щодо газових угод 2009 року, у НАК "Нафтогаз України" – бухгалтерську довідку щодо ціни на технічний газ, а у компанії "Росукренерго" – контракти 2006-2009 років про закупівлю газу та передачу його компанії "Укргаз-Енерго".  

Науковці заявляють, що в діях Тимошенко відсутній склад злочину

img_1527.jpg

Вітчизняні науковці на основі аналізу матеріалів кримінальної справи, порушеної проти екс-прем’єр-міністра України Юлії ТИМОШЕНКО, зробили висновки, що в її діях відсутній склад злочину. Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні в інтерв’ю журналістам під час судової перерви повідомив адвокат Ю.ТИМОШЕНКО Юрій СУХОВ. Зокрема, за його словами, він отримав науково-консультаційний висновок щодо постанови про притягнення Ю.ТИМОШЕНКО як обвинуваченої від завідуючого кафедрою кримінального права та кримінології Національного університету ім. Шевченка професора Петра АНДРУШКА, в якому, серед іншого, зазначається: «Аналіз матеріалів справи, як вони викладені в обвинувальному висновку, дає підстави для висновку, що в діях ТИМОШЕНКО Юлії Володимирівни відсутній склад злочину, передбачений ст. 365».

Як зазначив адвокат, в цьому висновку дається чітке його обгрунтування, а також підкреслюється, що прем’єр-міністр мав право видавати відповідні газові директиви, що вона діяла в рамках чинного законодавства і жодних порушень закону, які можуть бути оцінені в рамках кримінального законодавства, вона не допустила. Більше того, продовжив Ю.СУХОВ, у висновку чітко зазначається, що за результати господарської діяльності НАК «Нафтогаз України» прем’єр-міністр України не може нести жодної  відповідальності, а відповідно - відсутній причинний зв’язок між наданням директив і нібито завданням якоїсь шкоди цьому підприємству.В контексті сказаного Ю.СУХОВ наголосив, що цей висновок буде доданий до матеріалів справи, «оскільки це є думка фахівця найвищого рівня в Україні».

Крім того, враховуючи висновок, захист Ю.ТИМОШЕНКО подасть клопотання про закриття кримінальної справи стосовно екс-прем’єр-міністра у зв’язку з відсутністю у її діях складу злочину. У свою чергу інший адвокат Ю.ТИМОШЕНКО Микола СІРИЙ поінформував, що захист має в своєму розпорядженні ще один висновок від експертної групи «Альтернатива», яку очолює колишній голова Київського науково-дослідного інституту. За словами М.СІРОГО, цей висновок також зроблений експертами за матеріалами справи і в ньому також зазначається, що жодних порушень чинного законодавства при укладені газових контрактів не було і жодної економічної шкоди немає. «Адже всі посилання (органу досудового слідства – УНІАН) на міждержавні угоди є необгрунтованими, оскільки міждержавні угоди між Україною і РФ стосуються виключно транзиту російського газу територією України і жодним чином не стосуються закупівлі російського газу для внутрішніх потреб України, а тому змішування цих понять є безпідставним в контексті цієї кримінальної справи», - сказав М.СІРИЙ, посилаючись на другий висновок експертів.

http://www.unian.net/ukr/news/news-454084.html

Льовочкін лякає Москву судом ?

Голова президентської адміністрації Сергій Льовочкін заявив, що крайнім терміном у газовому питанні для Києва є початок опалювального сезону. У Москві нагадують про умови чинного контракту.

газові_угоди_2009

За півтора роки при владі команді Віктора Януковича так і не вдалося переконати Росію змінити газові угоди, укладені у січні 2009. За словами Льовочкіна, до 15 жовтня чинні газові контракти із Росією мають бути переглянуті: 

"Перший шлях - домовитися із колегами - і ми йдемо цим шляхом. Другий шлях - звернення до суду", - заявив керівник адміністрації президента Януковича. За словами пана Льовочкіна, нині на кожній тисячі кубометрів газу Україна несе збитки у 200 доларів. За 10 років терміну дії газової угоди ці збитки можуть сягнути 80 мільярдів доларів. Раніше речник російського президента Дмітрій Пєсков заявляв, що у Москві не отримували офіційного попередження Києва про наміри оскаржити чинний газовий контракт у суді. Про такі наміри заявив минулого тижня український прем’єр Микола Азаров, який повідомив, що Київ вже консультувався з цього приводу із вітчизняними та закордонними юристами.  Він також заявив, що вже найближчими роками Київ планує скоротити споживання російського газу утричі, замінивши його українським вугіллям.Саме цю заяву українського прем’єра прокоментував керівник російського Газпрому Алєксєй Міллєр, який заявив, що згідно із чинним контрактом, Україна зобов’язалася купувати щороку не менше 33 мільярдів кубометрів російського газу. "У 2012 році Газпром може постачати в Україну і 27, і 26, і 29  мільярдів кубометрів газу. І навіть не постачати нічого взагалі, якщо Україна цього не хоче. Алепитання не в цьому, а в тому, що в кожному разі Нафтогаз буде сплачувати за поставки із розрахунку не менше, ніж 33 мільярди кубометрів. Такими є умови "бери або плати" у чинному контракті, і вони застосовуються і цього року, і на весь термін дії контракту", - наголосив керівник Газпрому.

Тези правильні, але хто їх виконуватиме?

Водночас оглядачі наголошують, що у заявах урядовців про наміри зміцнити енергобезпеку України не згадують про корупцію у вугільній галузі або ж про повну залежність від російського пального для атомних станцій, на яких виробляється до половини української електроенергії. Керівник аналітичного центру Dixi Group Ростислав Павленко вважає, що надалі українсько-російські газові відносини можуть розвиватися за трьома сценаріями: "газова війна", "білоруський сценарій" та покладання на власні сили. Перший варіант, на думку політолога, має значні ризики і не має перспектив. Крім того, зважитися на черговий конфлікт із Росією Київ може лише за підтримки Європи, із якою, через суд та арешт Тимошенко, може і не скластися.

"Білоруський варіант", коли зниження ціни на газ обмінюється на якісь стратегічні активи, показав свою хибність впродовж останнього року, коли між Москвою та Мінськом відбулися низка "нафтових" конфліктів, Газпром, фактично, отримав повний контроль над білоруською ГТС, а сама Білорусь опинилася на межі дефолту. Третій варіант із посиленням енергобезпеки та енергозбереження, на думку Ростислава Павленка, потребуватиме від української влади свідомих зусиль із забезпечення повної прозорості енергоринку. Але саме щодо такого варіанту розвитку подій у політолога є сумніви: "Так, зараз ми чуємо багато правильних тез, але влада не показала бажання їх виконувати", - заявив Ростислав Павленко під час прес-конференції. Відтак, на думку експерта, швидше за все, події розвиватимуться за сценарієм "газової війни" або ж  білоруським сценарієм".

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/08/110831_ukraine_russia_gas_court_az.shtml

Аргументи у Азарова в суперечці про ціну на газ є?

 

Що ближче осінь, то актуальнішою стає проблема зміни газових контрактів між Україною та Росією. І тут українській стороні дуже важливо планомірно наступати, тримати удар супротивної сторони і зайвий раз не підставлятися. У передостанній день літа ця думка, мабуть, дійшла до нашого прем’єр-міністра Миколи Азарова. Вчора, перебуваючи в Харкові, він сказав журналістам: «Ми налаштовані на проведення нормального переговорного процесу з Російською Федерацією. Різні гіпотетичні можливості існують, — продовжував прем’єр, — але я все-таки прибічник нормального переговорного процесу на умовах рівноправ’я, на умовах поваги, і щоб наші партнери прислухалися до наших аргументів, а вони у нас досить серйозні». При цьому він відзначив, що конфліктні ситуації у двосторонніх українсько-російських відносинах можуть негативно вплинути на розвиток взаємовідносин, тому «потрібно зменшувати зону конфліктів».

А тільки напередодні, як повідомляли українські ЗМІ, Азаров звинуватив російські власті в тому, що їхня позиція в газовому питанні змушує українську сторону задуматися про розрив контракту на постачання газу і про те, щоб подати до суду. «Ви заганяєте нас у кут, з якого у нас лише один вихід — розрив контракту», — сказав він в інтерв’ю одній із газет і навіть повідомив про консультації, проведені українським урядом з міжнародними й вітчизняними експертами для того, щоб визначити судову перспективу такого позову. Експерти, мабуть, схвалили, що дало змогу прем’єрові заявити про готовність почати розгляд. Та чи велика ця готовність насправді й чи не ховається за нею звичайний блеф? Скоріше за все, це питання не безпідставне. Інакше глава нашого уряду не стверджував би, що Росія вже розуміє безвихідність становища України і необхідність іти на поступки зі свого боку. І тут же прозвучали пропозиції про поступки з боку України. Азаров сказав, що Київ не відкидає повністю варіанта, за якого РФ зможе увійти до якихось із українських державних активів, щоправда, висловив застереження, що це не можуть бути підприємства стратегічного значення.

Москва, яка, як відомо, сльозам не вірить, тут же відгукнулася, причому на досить низькому, а тому свідомо образливому для України рівні. Прес-секретар прем’єра РФ Дмитро Пєсков заявив: «Ми не маємо в своєму розпорядженні інформації, чи прийнято таке рішення остаточно і що могло б послужити основою для такого рішення». Прес-секретар повторив московський мотив, який неодноразово звучав: «Російська сторона виходить із того, що між відповідними організаціями РФ та України є чинні угоди, зобов’язання за якими виконуються Росією в повному обсязі. Зрозуміло, ми розраховуємо в цьому питанні на принцип взаємності з нашими українськими партнерами».

Прес-секретарський оклик із Москви, всупереч очікуванням, справив певне враження. Як видно з харківського спілкування Азарова з пресою, наш прем’єр чи не покаявся у сказаному напередодні та ратував уже не за судовий, а за переговорний процес. Питання лише в тому, чи свідчить це про гнучкість, чи про готовність прогинатися.

Тим часом українське суспільство останнє, вочевидь, не влаштовує. Вчора й позавчора про можливості перегляду газових контрактів висловилися майже всі вітчизняні експерти. Зокрема, економічний експерт Борис Кушнірук зазначив УНІАН, що «найкращим варіантом було б зараз порушити кримінальну справу з приводу шахрайства з газом «РосУкрЕнерго». Це означало б, що Україна робить дуже жорсткий крок, оскільки йдеться про злочин, здійснений високопосадовцями «Газпрому» і «Нафтогазу». «Ось уже була б війна або-або: або ми йдемо до кінця, і тоді Газпром матиме блідий вигляд у Європі, або ми знаходимо компроміс — і газ буде дешевший», — підказує експерт нашої влади один із можливих варіантів.

Не менш різка позиція в екс-уповноваженого Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдана Соколовського: «Сьогодні гру зосереджено довкола ГТС. Оскільки Росія йде обхідними маршрутами, гадаю, не буде великої біди, якщо Україна колись перестане бути газотранзитною державою», — сказав він УНІАН. — Нехай Європа думає: чи їм вигідніші абсолютно не виправдані економічно Північний та Південний потоки, чи транспортування газу через Україну. Якщо Україна займе таку позицію: ні — так ні, так — значить, так, тоді ми виграємо. Якщо далі випрошуватимемо — нічого з цього не буде».

Ще тверезіша позиція позначилася вчора в ході обговорення експертами перспектив перегляду газових контрактів і можливості уникнути білоруського сценарію. Старший партнер адвокатського об’єднання Arzinger Вольфрам Ребок вважає, що в Україні «не варто довго говорити про те, як можна знизити ціну на російський газ». На його думку, «потрібно більше думати про те, як зменшити монопольну залежність від постачальників». Ребок розповів про те, що в цьому напрямку планується робити в Німеччині — від використання всіляких поновлюваних джерел енергії до постачань зрідженого газу з Африки. За його словами, нові галузі енергетики у ФРН вже забезпечили створення 300 тисяч висококваліфікованих робочих місць.

Голова «Комітету енергетичної незалежності України» Іван Надєїн розповідав про намір створити в країні широкий громадський рух, який буде в змозі чинити тиск на уряд, аби той обмежив сьогоднішнього газового монополіста тридцятьма відсотками ринку та приділяв більше уваги диверсифікації постачань газу в країну, альтернативній і поновлюваній енергетиці, нарощуванню видобутку власного природного газу, використовував можливості для видобутку шахтного і сланцевого газу.

Відповідна робота в країні вже ведеться. Учора з Луцька надійшло повідомлення, що в межах реалізації обласної програми енергозбереження у Волинській області планується створити плантації так званої енергетичної лози, що надасть можливість отримати 60 тисяч тонн деревинної тріски або 16 тисяч тонн умовного палива на рік. Уже зараз така лоза вирощується тут на 148 га боліт. За підрахунками фахівців, річний енергетичний потенціал нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії області з деревини становить близько 500 тисяч щільних кубометрів, соломи — 340 тисяч тонн.

А на день раніше комісія з проведення конкурсу з розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва в Україні морського термінала зрідженого природного газу (LNG-термінал) оголосила, що до участі в другому етапі конкурсу допущено п’ять із дев’яти компаній, які побажали співпрацювати з Україною. Після того, як у цьому конкурсі буде визначено переможця і він виконає свою роботу, оголосять конкурс, який визначить компанію або консорціум компаній-інвесторів та операторів будівництва термінала для прийому десяти мільярдів кубометрів зрідженого природного газу. Пуск цього об’єкта має відбутися 2014 року. Глава Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислав Каськів при цьому сказав журналістам, що його Агентство виконує дуже значиму суспільну місію у сфері державних закупівель і «ніщо так корисно не впливає на процес, як позитивний приклад». «День» запитав у нього, чи відчуває він також вплив цього проекту на хід переговорів щодо зміни ціни на газ. «Сподіваюся, наша робота впливає, тому що все, що ми робимо, позначається на економічному і геоекономічному процесі, але ступінь цього впливу, а також того, чи є він позитивним, визначати суспільству, а не мені».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ,

«День»