Про оцінку ПАРЄ передвиборчої ситуації в Україні Тиждень спілкувався з головою делегації, лідером групи соціалістів у Раді Європи Андреасом Ґроссом.      

У.Т.: Чи могли б ви поділитися своїми враженнями від спостереження за передвиборчим процесом в Україні?

- Я надзвичайно стурбований політичною ситуацієюу вашій країні. Найбільше вражає те, що сьогодні українське суспільствоне має реальної політичної альтернативи. Більшість громадян почуваютьсябезпорадними, усвідомлюючи той факт, що політика цілковитозаправляється грошима. Люди, які брали участь у Помаранчевій революції,сьогодні надзвичайно пригнічені й зневірені у своєму майбутньому, ніхтоне хоче якимось чином змінити ситуацію. Вільно мислячі громадянипереважно емігрують за кордон, і мало хто з них хоче повертатися назад.Тільки відкрите і плюралістичне суспільство може привабити їх.Натомість, воно закрите і контрольоване великими грошима та олігархами.Я спостерігаю за виборами у вас із 1997 року і з цього часу відвідавУкраїну понад 30 разів. І тільки тепер розвіяв більшість ілюзій.Складається враження, що українські партії борються виключно завузькоегоїстичне бажання здобути владу, а не за суспільні інтереси.Немає якогось конструктивного діалогу. Політсили не чують одна одну.Уряд ігнорує опозицію, а опозиція – уряд. Усе в чорно-білих тонах, аполітика не може бути тільки такою.

У.Т.: Як ПАРЄ оцінює ситуацію з планованим наступом влади на незалежні медіа в останні кілька місяців?  

– Ситуація з медіа в Україні катастрофічна, вона символізує, що вирухаєтесь у неправильному напрямку. Найбільше вражають численні фактикупівлі новин у ЗМІ, особливо на телебаченні. Усі великі приватніканали, за винятком ТВі (який стрімко втрачає свою аудиторію черезвідрізання доступу до нього глядачів), належать олігархам, щовизначають рівень демократії в медіа. У вас немає жодного плюралізму втеле- і радіопросторі. Це підриває основи професійної журналістики і є,власне, її кінцем. Водночас судова гілка цілковито підконтрольна владі.ВЗважаючи на все це, ви можете думати, що вам потрібна новадемократична революція. Але, щоб зробити це, необхідно почекати років25, щоб відбулася зміна поколінь, адже ви не можете робити революціюкожні десять років.

У.Т.: Чи відповідає запроваджений українською владою порядок формування виборчих комісій стандартам Ради Європи?

- Формування і склад виборчих комісій в Україні,на мою думку, – це повний фарс. Насамперед через їхню тотальнуоднобічність. Головна умова функціонування виборчих комісій на всіхрівнях – від дільничних до центральної – відбір людей, що маютьвиконувати функції рефері, а не  гравців. А у вашій ситуації надтобагато гравців, які виступають за одну команду. В Україні більшістьгромадян втратили довіру до виборчого процесу, позаяк не створено умовдля проведення цілком прозорого і вільного волевиявлення, відсутнійплюралізм у ЗМІ, є вкрай обмежене коло джерел об’єктивної й достовірноїінформації. Люди почуваються безпорадними. І це ознака дегенераціїполітичного процесу в державі. Саме тому у вас так багато цинізму івідсутня якась альтернатива владі грошей у політиці. Остання може бутизбалансована тільки владою громадянського суспільства, але сьогодніукраїнці втрачають віру в себе та своє майбутнє. І це надзвичайноприкро.

У.Т.: Уряд Януковича намагається переконати міжнароднугромадськість у можливості контролю за ходом виборів, застосувавшипутінську технологію відеоспостереження на дільницях. Як ви оцінюєтеефективність цієї технології?  

- У Росії відеоспостереження на дільницяхвідіграло для Кремля контрпродуктивну роль, оскільки дало можливістьопозиції засвідчити, що саме відбувалося на виборах у березні 2012року. Камери також допомогли під час підрахунку голосів. Тоді як вУкраїні ми чуємо від голови ЦВК, що він не знає, як застосовувати законпро відеоспостереження на виборах: чи працюватимуть камери післязакінчення голосування та початку підрахунку голосів і чи в такому разітой запис здійснюватиметься тільки для внутрішнього користування ЦВК,чи для громадськості загалом. Це також свідчення того, як у вас працюєпарламент, де закони ухвалюються без попереднього обговорення ідискусій, як у сталінські часи. Ви маєте закон, який важкоімплементувати на практиці. І ми на цьому наголошували під час зустрічіз головою ЦВК, адже неможуть виборчі комісії вирішувати кожна по-своєму, як здійснюватиметьсявідеоспостереження на дільницях. Це також ознака тотальної кризидемократичних інституцій в Україні. Оскільки ви маєте документ, який несприяє організації виборів. Він, навпаки, є джерелом конфліктів танепорозумінь, що може бути додатковим елементом делегітимізаціївиборів. Електоральний процес потребує максимальної прозорості йчіткості в його проведенні, а у вас він так погано організований,створено стільки проблем і законодавчих лакун, що результат не можебути задовільним. І закон про відеоспостереження – типове свідченняцього.

У.Т.: Чи можна в такому разі вже зараз говорити, що українська влада провалила свій тест на вільні вибори і демократію загалом?

- Дуже рано про це говорити. Та коли я бачу все,що відбувається зараз в Україні, у мене посилюється песимізм. Найгірше– великі гроші, що визначають українську політику, внаслідок чого всіпередвиборчі обіцянки та програми партій нівелюються і люди недовіряють політикам. Це катастрофічна ситуація в розвиткудемократичного суспільства. Тому мої прогнози песимістичні. Але в душія завжди вірю в те, що ви зможете змінити ситуацію, хоча для цьогодоведеться зробити дуже багато.

У.Т.: Як ви оцінюєте ухвалений ВР у першому читанні законопроект про відновлення кримінальної відповідальності за наклеп?

- Найгірше робити такі речі напередодні виборів.Законопроект украй погано підготовлений. Його єдина і головна мета –залякати суспільство та унеможливити відкриті політичні дискусії вмедіа. У такому делікатному питанні, як наклеп, потрібно максимальновраховувати досвід демократичних країн і насамперед застосовуватистандарти Ради Європи, ЄС та ООН. А законопроект якраз їх відкидає.

У.Т.: Нещодавно поступово почали окреслюватися спробивлади насадити в Україні елементи поліційної держави за російськимзразком. Чи можна стверджувати, що досвід РФ є «передовим» для режимуЯнуковича? 

- Я вас трішки здивую. Україна за тенденціями демократичногорозвитку сьогодні має гірший вигляд, ніж Росія. Передусім тому, що увас немає великих демонстрацій. Починаючи з грудня минулого року в РФпротести стали індикатором пробудження громадянського суспільства, ізараз там можна спостерігати чимало позитивних тенденцій розвитку, утой час як в Україні цього не відбувається. Так, у вашій країні вісімроків тому була революція, але відтоді мільйони українських громадянрозчарувалися і повернулися спиною до політики. Сьогодні я бачу чималосхожостей із ситуацію часів Кучми, зокрема в питанні утисків свободислова. Після революції багато хто вважав, що свободу слова неможливообмежити, та нині вона фактично зруйнована. В Україні спостерігаєтьсярегрес у стані демократії, а в Росії все ж таки певний прогрес. На моєособисте переконання, Янукович сьогодні не так наслідує Путіна, якнамагається побудувати власний клан – «Сім’ю» – і кланізувати всюукраїнську політику. І це набагато гірше.

У.Т.: Чи розглядатиметься українське питання на жовтневій сесії ПАРЄ?

- У жовтні ми не обговорюватимемо питанняУкраїни, зважаючи на вибори. Водночас на пленарному засіданні будезачитана доповідь щодо Росії і прийнята відповідна резолюція. Алеповернемося до українського питання на зимовій сесії ПАРЄ в січні 2013року. Наша делегація моніторитиме електоральний процес в Україні йпідготує відповідний звіт про вибори.

У.Т.: В одному зі своїх останніх інтерв’ю для австрійського видання Die Presse міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко заявив, що уряд не звільнятиме Тимошенко,щоб підписати Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС. Схоже,жодні заклики та переконування нашої влади з боку європейськоїспільноти не матимуть бодай якихось наслідків...

- Як я розумію, ваш міністр закордонних справготовий пожертвувати євроінтеграційними прагненнями більшостіукраїнських громадян заради особистих порахунків правлячого класу зколишньою прем’єркою. Вважаю, що інтерес 45 млн людей набагато вищий заполітичну помсту. Пані Тимошенко могла бути покарана за свої помилки вполітичний спосіб, зокрема через вибори, а не через криміналізаціюнеправильних урядових рішень. Якщо Угода про асоціацію з ЄС не будепідписана, то в найближчі п’ять років Україна суттєво програє векономічному та соціальному плані. Вашому суспільству доведетьсязаплатити високу ціну за таке рішення. То буде програш для кожногогромадянина. Аби не допустити цього, український уряд повинен робитивсе можливе, щоб підписати цю угоду.

У.Т.: Нещодавно Сенат США ухвалив проект резолюції, якийпередбачає можливість застосування санкцій проти українськихвисокопосадовців у разі невиконання вимоги про звільнення Тимошенко таінших ув’язнених лідерів опозиції. Чи здатна Рада Європи вжити певнихзаходів тиску на офіційний Київ?

- Я не прихильник «чорної педагогіки». Це можутьробити США та ЄС, які мають політичну, економічну та військову силу. ВРади Європи є інший різновид міжнародного важеля впливу – силацінностей і повага до принципів. Ми не застосовуємо санкцій, це не нашінструментарій, не наша валюта. Можемо тільки переконувати, а нетиснути і змушувати до чогось за допомогою накладання певних обмежень.

У.Т.: За роки правління Януковича в Україні значно зріс вплив олігархів на вітчизняну економіку та політику. Як це впливає на стан демократії в країні? 

- Це запитання, яке я ставив багатьом людям у вашій країні й на якене міг отримати чіткої відповіді. У жодній іншій державі Європи немаєтаких впливових і могутніх олігархів, як в Україні. Це свідчить пронадзвичайну живучість спадщини тоталітаризму і водночас про слабкістьгромадянського суспільства. У вас дуже мало політичних сил, якіпрагнуть об’єднання країни, і так багато партій, які розколюютьсуспільство. Зважаючи на травми тоталітаризму, зокрема штучноорганізований Сталіним Голодомор 1932–1933 років, який забрав мільйонижиттів, багато людей бояться політики. Водночас було допущено жахливіпомилки на початку незалежності, які за умов слабкості верховенстваправа і поганого розуміння необхідності лібералізації ринку призвели доутвердження олігархічної системи. Нам потрібне спільне розуміння того,чому це трапилося і що потрібно зробити, щоб змінити цю ситацію.

Андреас Ґросс – народився 1952 року, співзасновник Інституту прямої демократії в Цюриху (1989), депутат швейцарського парламенту (від 1991), представник Швейцарії в Раді Європи (від 1995), віце-президент ПАРЄ (2002–2004), голова фракції соціалістів у ПАРЄ (від 2008). Від Ради Європи не раз брав участь у спостеріганні за виборами в країнах пострадянського простору.

Четвертий український президент для низки політиків на Заході уже ставлюдиною, якій не подають руки (а то навіть і дистанційно не вітаються).Ті ж із них, які й далі спілкуються з нашим керманичем, роблять цепереважно за службовою необхідністю і в мінімальних обсягах. На такомутлі вельми комічними видаються зусилля українського МЗСта контрольованих владою медіа-ресурсів заперечувати очевидні факти ташукати всі можливі зачіпки, щоб аргументувати «відсутність ізоляції»нинішнього гаранта. Показовим у цьому сенсі став і останній візитЯнуковича на67-му сесію ГА ООН у Нью-Йорку. Видання Ріната Ахметова«Сегодня» – один з основних рупорів нинішньої влади – анонсувало йоготак: «Президент уже втретє бере участь у головному оонівському форумі,але загалом це вже його п’ята поїздка до США як глави держави.... Хочадля Януковича візити до США не рідкість, нинішньому надається важливезначення. Щоправда, річ не так у самій Генасамблеї (хоча, за нашоюінформацією, зустріч із генсеком ООН Пан Гі Муном запланована), як уможливості віч-на-віч обговорити політичні та економічні питання звищим керівництвом США і МВФ». У такий спосіб створюється враження пронеабияку міжнародну активність Януковича «як не рідкість», йогоздатність «вирішувати питання» з очільниками провідних держав іміжнародних організацій. «Про яку ізоляцію може йтися» – питання, наяке програмується масовий читач.

Проте реальність зовсім інша. Янукович після демонстративного ігнорування екс-держсекретарем США Кондолізою Райсна цьогорічній Ялтинській зустрічі (YES) отримав «компенсацію» увигляді протокольного фото на пам’ять від Обами та можливостіобмінятися з ним кількома репліками про те, як «швидколетить час» (так висловився сам Віктор Федорович), а також про перебігспівпраці в межах відмови України від збагаченого урану. І не більше.Безпосередньо напередодні візиту Сенат США ухвалив резолюцію, жорсткішупорівняно з аналогічними документам європейських інституцій (ПАРЄ іЄвропарламенту). Вона засуджує «політично мотивоване переслідування таув’язнення» екс-прем’єрки; попереджає, що «утримання за ґратамиТимошенко загрожує небезпекою зв’яз­кам між Україною та СполученимиШтатами», і закликає Держдеп ввести санкції, для початку у виглядізаборони на видачу віз «відповідальним за ув’язнення і неналежнеповодження з пані Тимошенко та більш ніж із дюжиною політичних лідерів,пов’язаних Помаранчевою революцією 2004 року».

Відчайдушні спроби українського МЗС переконати, ніби резолюція булаухвалена лише завдяки сумнівній процедурі і не відображає думкубільшості санаторів, ще більше підкреслюють безвихідне становище, у якезагнав себе режим Януковича. Схожі сподівання, як відомо, до останньоговисловлювалися й щодо Анґели Меркель навесні, однак у підсумку справа завершилася тим, що німецькасторона перейшла від дедалі прозоріших натяків до відвертих оцінокрежиму Януковича як «диктаторського» і такого, що здійснює політичнірепресії. Іншим виявом неадекватності нашого Міністерства закордоннихсправ стала спроба девальвувати значення резолюції, зокрема коликерівник Департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин заявляє,що «від того документа, який був прийнятий до реального введенняякихось обмежень на видачу віз, настільки колосальна різниця, щодавайте поживемо-почекаємо».

Якщо і далі в тому самому стилі ставитися до дедалі прозорішихнатяків із боку США, то можна очікувати, що ближче до нового року і тамперейдуть до відвертих формулювань на всіх рівнях за прикладомНімеччини, а то й до санкцій. Принаймні бізнес в Українівже усвідомлює всю серйозність подальшого загострення відносин іззахідними партнерами. Зокрема, аналітик інвестиційної компанії ConcordeCapital Бредлі Веллс днями заявив, що не вірить в адекватну реакцію нарезолюцію Сенату США, оскільки «нинішні чиновники просто занадтозакостенілі», однак якщо не буде змін, то «ЄС і США підуть на те, щобвиконати свої погрози і застосувати суворі санкції проти українськихпосадовців». Це, звісно ж, вплине і на інвестиційний клімат країни, іна перспективи валютно-фінансової стабільності.

«Закінчаться вибори – почнуться нові, відновлені відносини збагатьма країнами ЄС та зі США», – заявив Віктор Янукович у Нью-Йорку.Аналогічні сподівання покладають і на Заході. Проблема лише в тому, щокожна зі сторін бачить процес нормалізації відносин по-своєму. Якщо«там» умовою їх перезавантаження вважають відмову режиму Януковича відузурпації влади та маргіналізації політичної опозиції, громадськихорганізацій та незалежних ЗМІ в Україні, то «тут», схоже, розраховують,що здобуття абсолютної (а в ідеалі конституційної) більшості впарламенті в результаті позірно демократичних виборів посилить їїпозиції у відносинах із зов-нішніми партнерами. Тож реальні зрушення узв’язках між Україною та цивілізованим світом, найімовірніше, станутьможливими лише після зміни влади в країні.

після проведення Всесвітнього газетного форуму Тижневик«Український тиждень» інформує українську та міжнародну громадськістьпро утиски видання після проведення Всесвітнього газетного форуму вКиєві

Український тиждень,який видає австрійська компанія ECEM Media GmbH від 2007 року, є однимз небагатьох на вітчизняному медіа-ринку часописом, що орієнтується наєвропейські стандарти. Маючи власну чітку позицію щодо подій, яківідбуваються в країні, редакція ніколи не піддавалася зовнішньомувпливові й не публікувала замовних матеріалів, що, на жаль, є практикоюдля більшості українських ЗМІ. У травні Український тиждень отримав премію імені Ґерда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи-2012», яку від 2000 року щороку присуджує німецький фонд «Цайт-Штіфтунґ» спільно з норвезьким фондом «Фрітт орд» («Вільне слово») – «за незаангажованість, професіоналізм, якістьроботи, громадську активність і мужність». Видання послідовно виступалоза реальну європейську інтеграцію та незворотні зміни в нашомусуспільстві, бізнес-середовищі й секторі державного управління, яківідкрили б шлях для перетворення України на сучасну європейськудемократію, завжди гостро критикувало різні провладні та опозиційніполітичні сили, організації, діяльність яких не сприяла чи заважалавідповідним трансформаціям, профанувала їх.

Тиск на Український тиждень із бокувлади та пов’язаних із нею монополістів медіа-ринку існував завжди, хочі виявлявся в різних формах. Але від початку вересня він набув нової якості,яка полягає в цілеспрямованому видавлюванні журналу з ринку в спосібблокування його доступу до читачів. Особливо це стало помітно післякритичної публікації, приуроченої до Всесвітнього газетного форуму вКиєві, що відбувся на початку вересня цього року. У статті йшлося пропроблеми монополізації ринку друкованих ЗМІ та пов’язані з цимманіпуляції, які спотворюють український медіа-простір, роблятьфункціонування ринкових механізмів неможливим. Як наслідок, свої умовидиктують великі медіа-холдинги, зазвичай вітчизняних олігархів, які єне самодостатніми учасниками ринку, а лише підрозділами їхніхбізнес-імперій. Водночас, оскільки в українських умовах медіа-бізнес єапріорі збитковим, кишенькові ЗМІ здебільшого виконують функціюманіпулятора громадською думкою. Зокрема, в країні з абсолютноюбільшістю україномовного населення вони нав’язують дискримінаційніумови для функціонування медіа, які виходять українською, що вжепризвело до фактичного знищення сегменту друкованих нею видань.

Крім того, відбулося блокування збуту примірників нашого журналу збоку медіа-холдингу UMHGroup(президент Борис Ложкін), найбільшогогравця на українському ринку друкованих видань, який претендує на йогомонополізацію. Кілька мереж розповсюдження, які пов’язані з UMHGroup,зокрема ТОВ «Преса Трейд» (Київ), «Твоя Преса» (Харків), без пояснень відмовилися від реалізації Українського тижня,незважаючи на укладені контракти. Саме президент UMHGroupбувнатхненником проведення Всесвітнього газетного форуму в Києві у форматівідбілювання режиму Януковича в очах світової спільноти.

Отже, влада обмежує нам доступ до читача, діючи і прямо, й через «дружні» медіа-структури.

У ситуації, коли в країні відсутній нормальний рекламний ринок, в умовах коли Український тижденьпринципово відмовляється від публікації замовних матеріалів і основнимджерелом доходів видання є кошти, отримувані від реалізації тиражу,ситуація із штучним блокуванням доступу до читачів може завдатисерйозного удару по журналу. Тож ми розцінюємо ці дії, як спробу владизмусити іноземного інвестора відмовитися від видання Українського тижня.

Керівництво ТОВ «Український тиждень»

Офіційний Вашингтон знову переживає "втому від України", зокрема через справу Тимошенко, однак і надалі зацікавлений у співпраці з Києвом, каже експерт Фонду Карнегі.

"У відносинах між Україною і США є набагато більше складових, ніж політичні маневри з обох сторін щодо справи Тимошенко. Якщо ця проблема не буде вирішена - а багато індикаторів свідчать, що скорого її розв'язання не буде - США мають виробити чітку стратегію щодо України, яка б відповідала нашим національним інтересам", - сказав ВВС Україна заступник директора програми Росії і Євразії Міжнародного фонду миру ім. Карнегі Мет Ражанскі, коментуючи візит президента України до Нью-Йорка на сесію Генасамблеї ООН.

За його словами, США мають серйозні інтереси щодо України, "які не можна ігнорувати". Це, зокрема, енергетична безпека, співпраця в галузі антитерористичних дій та безпека американських інвестицій в Україні.

"Все це особливо важливо на тлі майбутнього головування України в ОБСЄ в 2013 році", - додав експерт.

Візит Віктора Януковича до Нью-Йорка відбувся по тому, як минулої суботи Сенат США ухвалив резолюцію, яка закликає українську владу звільнити Юлію Тимошенко та інших опозиціонерів і просить Держдепартамент вжити візових санкцій проти причетних до "справи Тимошенко".

Офіційний Вашингтон постійно заявляє про важливість проведення чесних і прозорих парламентських виборів в Україні. Непрозорі вибори, як твердять в Держдепі, підірвуть відносини з західними партнерами, а щодо США - негативно вплинуть на відносини в сферах енергетики і економіки. Наразі американські інвестори заявляють, що потенціал двосторонньої співпраці величезний.

"США розглядають можливості підписання 50-річних контрактів в Україні не лише в сфері видобутку сланцевого газу, а також в агропромисловому секторі. Українська земля найкраща в світі, а головна проблема – зберігання врожаю", - сказав у вівторок на засідання бізнесової ради Україна-США президент агрохолдингу "Гармелія" Джон Шморгун.

За його словами, на тлі "торговельних війн", які розв'язує Росія проти України, і замороження угоди про Асоціацію з ЄС, США справді мають великий інтерес до економічної співпраці з Україною.

Директор центру військово-політичного аналізу Інституту Хадсон у Вашингтоні Річард Вайтз в інтерв'ю ВВС Україна сказав, що США хочуть впливати на політику України – "найважливішої" країни між Європою і Азією.

"В ідеалі, було б дуже добре - з точки зору міжнародної безпеки і інтересів США – якби Україна крокувала шляхом демократій Східної Європи, а не євразійських автократій. Однак можливість США впливати на внутрішню політику в Україні обмежена", - сказав експерт.

Водночас деякі оглядачі у Вашингтоні у приватних розмовах кажуть: Київ даремно вважає, що Вашингтон заплющуватиме очі на послаблення демократії в Україні, лише б Україна не увійшла в орбіту Кремля.

У Нью-Йорку на розмову з Бараком Обамою Віктору Януковичу відвели менше хвилини, під час фотографування з американським президентом і його дружиною Мішель Обамою. Офіційного візиту до Вашингтона Віктора Януковича не планувалося.

Коментуючи резолюцію Сенату щодо України, Віктор Янукович сказав, що оцінки Держдепартаменту і Білого Дому дещо відрізняються від рішення Сенату. Він також додав: "Не нам давати оцінку американському Сенату", очевидно маючи на увазі коментар українського МЗС, яке назвало сумнівною процедуру ухвалення резолюції в Сенаті.

Держдепартамент, як і Сенат, неодноразово наголошував на вибірковому правосудді в Україні і засуджував арешт Тимошенко. У заяві минулого тижня представник Держдепартаменту наголосив, що відносини між Україною і США поставлені на паузу, втім США не розглядають зараз можливості застосувати будь-які санкції щодо України.

Під час перебування у Нью-Йорку Віктора Януковича Український конгресовий комітет Америки організував протест біля представництва України при ООН, у якому взяли участь близько 100 осіб. Пікетувальники розтоптали його портрет, називаючи президента "українським диктатором", і закликали до його відставки.

Наталка Хижняк
bbc

Нареализацию проекта, согласно решению Кабмина, должны выделить 290 148000 гривен. Автор проекта - архитектор Виталий Куц.

Центрделового и культурного сотрудничества превратят в правительственноездание. В нем будут проводить международные конференции, встречиделегаций и другие мероприятия с участием президента и членовправительства. При этом центр продолжит работать каккультурно-выставочное пространство. Вход в Украинский Дом будетсвободным, за исключением дней проведения официальных мероприятий.

Пословам автора проекта, внешне здание принципиально не изменится, но состороны Владимирской горки, над киноконцертным подвальным залом,появится пристройка, которая по стилю не будет отличаться от комплекса.В ней разместится конгресс-холл на 250 мест. На склоне Владимирскойгорки проложат лестницу, ведущую к Украинскому Дому из парка.

Напервом этаже обустроят апартаменты для президента и зал собраний, натретьем в центре разместят медиацентр, а в круглой надстройке на крышездания - конференц-зал. На остальных площадках расположат выставочныепространства и галереи.

Внутрикомплекса отремонтируют все помещения, обновят дизайн интерьера иустановят два панорамных лифта: один - для официальных делегаций,другой - для посетителей музея.

— Реакція українського Міністерства — відверто хамська, — вважає аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач, 42 роки. — Половина рішень нинішньої влади містить таку агресивну риторику. Це стиль нинішнього керівництва МЗС та його прес-служби. Рік тому подібна реакція була на резолюцію Європарламенту та щодо посла Франції в Україні. МЗС не може діяти емоційно.

У заяві МЗС зазначено, що "друзі команди Тимошенко вплинули на рішення США". Як це розуміти?

— Таке пояснення українські чиновники "напрацювали" за останній рік. Його суть  — причиною всіх проблем України є не дії влади, а заяви опозиції за кордоном. Це радянська стилістика дипломатії за принципом "сам дурак". Але ж українська держава не має того економічного і політичного ресурсу, що мав СРСР. Подібні заяви з вуст речників українського МЗС виглядають карикатурно.

Чому наші дипломати дозволяють собі такий тон?

— Це радянське номенклатурне виховання. Вони зневажливо ставляться до простих смертних, опонентів та всіх іноземців. З іншого боку їх припирає безвихідь — українській  владі більше нічого сказати.

Чому Міністерство закордонних справ критикує процедуру прийняття резолюції?

— Ухвалення рішень європейськими чи американськими парламентаріями проходить по-іншому, ніж в Україні. Але говорити про "порушення" нашій дипломатії непристойно, адже весь світ бачить, як голосують вітчизняні депутати — один за десятьох колег.

Як у США та Європі розтлумачать емоційність українського Міністерства закордонних справ?

— Заява МЗС ставить крапку на можливості визнання Заходом чесних парламентських виборів в Україні. Ніхто за кордоном не довірятиме їхньому результату, хоч би яким він був. Усі розуміють резолюцію сенату США так: українські чиновники обирають міжнародну ізоляцію.

Кого стосується заклик заборонити видачу віз "відповідальним за ув'язнення Тимошенко та погане поводження із нею"?

— Тих людей, які брали участь у справі засудження Тимошенко — політиків і суддів. Це ті люди, які організовували і супроводжували цей процес. У проекті резолюції були й конкретні прізвища — Віктор Янукович, генпрокурор Віктор Пшонка, його заступник Ренат Кузьмін. Не пам'ятаю, чи був там суддя Родіон Кірєєв. Логічно, якби був. В остаточний текст ці прізвища не ввійшли.