13 жовтня Комітет Букерівської премії визначив переможця серед авторів короткого списку.[Приєднана картинка]Букерівська премія – одна з найавторитетніших в області англомовної літератури. Спочатку вона присуджувалася тільки письменникам з Великобританії, Ірландії, країн Співдружності і Зімбабве, але вже другий рік поспіль у здобутті на Букерівську премію можуть брати участь автори будь-якої національності, які пишуть англійською мовою.http://lovelylife.in.ua/tvorchist/literatura/finalisty...

Читати далі...

Садівник висадив 11 тисяч дерев за 2 роки.Олександр Карпович, безрукий садівник з Казахстану, садить кипариси, сосни, дуби та інші дерева. http://lovelylife.in.ua/zhyttya/sadivnyk-bez-ruk-vysadyv-11-tysyach-derev.html?_utl_t=fb

Найогидніші очі порожні, Найгрізніше мовчить гроза, Найнікчемніі дурні вельможні, Найпідліша брехлива сльоза. Найпрекрасніша мати щаслива, Найсолодні кохані вуста, Найчистіша душа незрадлива, Найскладніша людина проста. Але правди в брехні не розмішуй, Не ганьби все підряд без пуття, Бо на світі той наймудріший, Хто найдужче любить життя.

«Если бы на одно мгновение Бог забыл, что я тряпичная марионетка, и подарил бы мне кусочек жизни, я бы тогда, наверно, не говорил всё, что думаю, но точно бы думал, что говорю. Я бы ценил вещи не за то, сколько они стоят, но за то, сколько они значат. Я бы спал меньше, больше бы мечтал, понимая, что каждую минуту, когда мы закрываем глаза, мы теряем шестьдесят секунд света. Я бы шел, пока все остальные стоят, не спал, пока другие спят. Я бы слушал, пока другие говорят, и как бы я наслаждался...

Читати далі...

да, я знаю, я вам не пара я пришел из другой страны и мне нравиться не гитара, а дикарскый напев зурны. не по залам и по салонам, темным платьям и пиджакам. я читаю стихи драконам, водопадам и облакам. я люблю как араб в пустине припадает к воде и пьет. а не рицарем на картине, что на звезды смотрит и ждет. и умру я не на постеле, при нотариусе и враче. а в такой-нибудь дикой щели, утонувшей в густом плюще. чтоб войти не во всем...

Читати далі...

Коли я вже буду сивою, І життя моє піде мрякою, Я для тебе буду красивою, А для когось, може, й ніякою. А для когось лихою, впертою, Ще для когось відьмою, коброю. А між іншим, якщо відверто, То була я дурною і доброю. Безборонною, несинхронною, Ні з теоріями, ні з практиками. І боліла в мені іронія Всіма ліктиками і галактиками. І не знало міщанське кодло, Коли я захлиналась лихом, Що душа між люди виходила Забинтована білим сміхом. І в житті, як на полі мінному, Я просила в...

Читати далі...