Де цвіте Квітка - мусить бути Весна...

  • 21.03.10, 08:33

                    " Де цвіте  Квітка - мусить бути Весна
                                                           
                                     А де є Весна - все незабаром зацвіте "
~ Рюккерт  Фридрих ~
                                         
                                    
                                   
 Цю жінку я люблю. Така моя печаль.
Така моя тривога і турбота.
У страсі скінчив ніч і в страсі день почав.
Від страху і до страху ця любота.

Аби ще в жнива — то було б іще…
Але ж ні жнив, до жнив, до них далеко…
Цю жінку я люблю, і цю любов-лелеку
Не радістю вкриваю, а плачем.

Воно мені, мабуть, так мало бути.
Мабуть, воно так сказано мені.
Бо так вже склалось — не забуть, не збути,
Не призабути навіть уві сні.

Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ



Не забудь

Не забудь, яка стрімка Людської пам’яті ріка... Не забудь, яка гіркa Любов між нами - В самоті блука, В далині зника Поміж берегами. Не забудь моїх очей В тужливій темряві ночей. Не мовчи, о, не мовчи - Моє ім’я ти Вічно шепочи, Вічно шепочи, Щоб не забувати.

Не забудь — сніги впадуть, Літа з водою одпливуть... Хоч в думках зі мною будь. Не забудь, не забудь. Вирує пам’ять, як ріка поміж дібров, - Пливе, не тоне в тій ріці моя любов.

Одізвись мені колись, Луною в серці одізвись, Чи приснись, бодай приснись Дощем травневим, Зіркою в очах, Птахом в небесах, Цвітом яблуневим. Пам’ятай, що з летом днів Виходить пам’ять з берегів, Залива усе довкіл Вогнем любові, Греблі часу рве, Як життя живе, Як весняна повінь.

Не забудь, яка стрімка Людської пам’яті ріка. - Там любов моя гірка Не зника, не зника.

Колисанка

  • 14.03.10, 22:44

"Jesli rzeczywiscie stanowie czesc Twojej Legendy, to kiedys tu wrocisz. "

"Jesli nie narodzimy sie na nowo, jesli nie uda nam sie spojrzec na nasze zycie jeszcze raz, z dziecinna prostoto i entuzjazmem - to gubimy sens zycia. "

"Jestem taki jak wszyscy ludzie - widze swiat nie takim jaki jest, lecz jakim chcialbym go widziec. "

Paulo Coelho

                                                             

                                                    

Дивний сон.

  Сниться мені дивний сон, Сон дивний, В сні моєму грає саксофон, Саксофон срібний. Саксофон співає, Розриває небо, Мучить мене дивний сон - Знову я лечу до Тебе. Все життя - один перон, Мій поїзд від’їжджає. На пероні грає саксофон, Знов мене він проводжає. Ти виходиш на балкон, Листя опадає, І життя пройшло, А саксофон все для мене грає. Саксофон співає, Розриває небо, Мучить мене дивний сон - Знову я лечу до Тебе на небо. До Тебе на небо... Тільки ніяк не долечу... До Тебе на Небо, до Тебе...

                     

Вечірнє сонце.

Вечірнє сонце, дякую за день, Вечірнє сонце, дякую за втому, За тих лісів просвітлений Едем, І за волошку в житті золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт, І за мої обпечені зеніти, За те, що завтра буде зеленіть, За те, що вчора встигло одзвеніти.

За небо в небі, за дитячий смiх, За те, що можу і за те, що мушу. Вечірнє сонце, дякую за тих, Котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень, Що десь у світі кров ще не пролито. Вечірнє сонце, дякую за день, За цю потребу пісні, як молитви.

                  

Портрет

  • 20.02.10, 13:40

   

Naprawde jaka jestes nie wie nikt Bo tego nie wiesz nawet sama Ty W tanczacych wokol szarych lustrach dni Rozblyska Twoj zloty smiech Przerwany w pol czuly gest W pamieci skladam wciaz Pasjans z samych serc Naprawde jaka jestes nie wie nikt To prawda nie potrzebna wcale mi Gdy nie po drodze bedzie razem isc Uniose Twoj zapach snu Rysunek ust, barwe slow Niedoknczony, jasny portret Twoj Uniose go ocale wszedzie Czy bedziesz przy mnie, czy nie bedziesz Talizman moj, zamyslen naglych Twych i rzes Obdarowany Toba mila Gdy powiesz do mnie kiedys: wybacz Przez zycie pojde ogladajac sie wstecz

                                             

Wielka milosc

  • 14.02.10, 00:08

Czekasz na te jedna chwile,  serce jak szalone bije, zrozumialem, po co zyje,  wiem, ze czujesz to co ja. Ej, za krotko trwa godzina,  niech sie chwila ta zatrzyma,  moim szczesciem chce nakarmic calutki swiat, zdziwiony tak. 

   Wielka milosc nie wybiera,  czy jej chcemy nie pyta nas wcale, wielka milosc, wielka sila zostajemy jej wierni na zawsze

Mina lata, gwiazdy zgasna,  fotografie w glowie zasna, gdy nas ludzka zlosc rozlaczy  jak i tak odnajde Cie, kiedy rozum kaze zwatpic, czekaj, zadrzy swiecy plomien bo po drugiej rzeki stronie, jak dobrze wiem, tam ogrod jest.