Країна моїх мрій і фантазій

Czy myslisz , ze

Trzeba byc dzeckiem . aby Miec dostep do  Krainy mazen I fantazji ?

Jesli nie. To wsiadaj , Przeniose Cie  Po mojej krainie fantazji.
         
Kazdy nowy dzen jest Kwiatem Ktory zakwita w naszych rekach Tam gdze sie kocha , nigdy  Nie zapada noc. Serce – to cza*stka czlowieka Ktore teskni, kocha I czeka. Cia*glie jeszcze istnieja Wsrod nas anioly Nie majo wprawdze zadnych  Skrzydel , lecz ich serce jest  Bezpiecznym portem dla Wszystkich , ktory sa* w potrzebie. Wyca*gajo rece I proponuja* swoja* przyjazn.

Kochac czlowieka , to znaczy  Miec czas nie spieszyc sie  Byc obiecnym dlia niego.

                                     

Najpiekniejsze chwilie  przezywamy wtedy , Kiedy dowiadujemy sie , Ze ktos nas kocha.   heart  heart Tam , gdzie jest   wielka milosc 

zawsze zdazaja* sie cuda.

         

AVE MARIA . Різдво Пресвятої Богородиці .

Рождество Твоє ,

Богородице Діво , 

радость возвісти всій вселенній ! 

          

                                       

                                                            

                            

      

Відлуння твоїх кроків...

  • 19.09.09, 09:19

   

                                           

       

                                               

   

  

           

                                        

                                          

 

Кожний має свої десять хвилин...

Кожний свої десять хвилин має, щоб наяву пережити великий сон....

Дивися , як я  heart зачарую світ...

Він нам дасть  те ,чого захочем ....

...спробуй так, як я...

Так , то я, той з Твойого сну...

Так, то я  heart  є з Тобою тут...

Колисанка

   
                           

Розмова з листком_Осанна осені

ОСІННІЙ ДЕНЬ.
Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже це осінь, осінь, о! — та сама. Останні айстри горілиць зайшлися болем. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій. І плаче коник серед трав — нема мелодій...

.( Ліна Костенко )

 

РОЗМОВА З ЛИСТКОМ Діткнулась ставу осені рука, Паде на хвилі журавлине: кру, І поширяється далеч укруг, Друкує в хмарах зорями друкар.          

В руці з землі листок маленький дру.

О, як є повно в нім зими примар, Та крихта літа ще життя трима. Листок маленький, мій зів’ялий друг. Розвіється життя останній хунт, Що вітер все про нього грав, брехун, Коли за щастя вів із ним ти спір. Та не сумуй; ти весну мав. Тям те: Не раз майстерством є та щастям теж Знання самоошуки пити спирт.

( Богдан-Ігор АНТОНИЧ )

   

А ми відкриєм свої парасолі...

  • 14.09.09, 09:36

 

                          

"Czasem zycie doprowadza nas do granic wytrzymalosci.Ponosi sie kleske,chociaz wszystko wydawalo sie mozliwe.Tam,gdzie jeszcze niedawno swiecilo slonce,pojawiaja*  sie chmury.Chociaz wyczuwa sie,ze slonce swieci gdzies za chmurami,nie wiadomo,jak dlugo bedzie sie na nie czekalo.

Pozostaje nadzieja,ze ciezkie i ciemne chmury przemina* .

Wro*ci slonce i rozraduja*  cie  jego cieple promienie". / Dorothea Heyel /              

„Dla  czego jeden kwiat w soncu ginie, gdy z innym slonce sin piesci i czemu w jednej tak kro*tkiej godzinie, tyle bo*lu i szczescia sie miesci. A wiec, gdy kiedys w tej zycia podro*zy, rozpacz Twe serce przygniecie, pamietaj, ze nie ma bez kolco*w    ro*zy  i nie ma trwalego szczescia na swiecie!"

            

Троянда також важлива

"ТРОЯНДА "

 Коротка історія для душі - Бруно Ферреро

Німецький поет Рільке якийсь час жив у Парижі. Щодня дорогою  до університету він разом зі своєю приятелькою француженкою  переходив дуже людну вулицю.  На розі цієї вулиці сиділа вже старша жінка і просила  милостиню у перехожих – завжди на тому самому місці, нерухомо,  як статуя, з простягнутою рукою й опущеними до землі очима.  Рільке ніколи не давав їй милостині, а його приятелька часто  знаходила для неї якийсь гріш.  Якось француженка спитала поета:  – Чому ти ніколи нічого не даєш цій бідолашній?  – Ми мали б їй дати щось для серця, а не лише для рук, –  відповів той.  Наступного дня Рільке прийшов з гарною трояндою, що лиш  почала розпускатися, і дав її убогій жінці. Раптом жебрачка  підняла очі, подивилася на поета і, жестом затримавши його, з  зусиллям підвелася, схопила його за руку й поцілувала її... І  пішла, притискаючи троянду до грудей.  Цілий тиждень ніхто її не бачив. А потім жінка знову сиділа  на тому самому місці – мовчазна, нерухома, як і раніше.  – Чим вона жила всі ці дні? – спитала молода француженка.  – Трояндою, – відповів поет.  “На світі є тільки одна єдина проблема – як знову дати  людству якусь духовну поживу, викликати неспокій духа. Треба,  щоб людство було зрошене з висоти. Слухайте: неможливо далі  жити, думаючи про холодильники, політику, баланси і кросворди.  Так неможливо йти далі”, – писав Антуан де Сент-Екзюпер

Зачароване фортепяно

  • 08.09.09, 10:01

Не забувай про те, що кожний новий день

дається тобі для того, щоб бути щасливим

( Bosmans Phil )

            Bardzo czesto okazuje sie,  ze szcze*ciem jest nie wiedziec  wszystkiego. 

( Brown H. Jackson )

Із щастям буває часом так , як з окулярами ,

шукаєш їх , а вони сидять на носі. Так близько !

( Bosmans Phil )                     Czasami trzeba usia*sc obok i czyja*s  dlon zamkna*c w swojej dloni, wtedy nawet lzy be*da*  smakowac  jak szczescie. 

( Buryla Waclaw )

Квіткова хуртовина

Двори стоять у хуртовині айстр.  Яка рожева й синя хуртовина!  Але чому я думаю про Вас?  Я Вас давно забути вже повинна.  Це так природно — відстані і час.  Я вже забула. Не моя провина,—  то музика нагадує про Вас,  то раптом ця осіння хуртовина.  Це так природно — музика і час,  і Ваша скрізь присутність невловима.  Двори стоять у хуртовині айстр.  Яка сумна й красива хуртовина! ( Костенко Ліна )