Голубці  обрізали  крила, Голубка  ридає  від  болі, Пропала  свобода  і  сила, Вмирає  занедбана  доля. Не  вірить  нікому  нещасна, Боїться  людей,  утікає. У  парку  під  деревом  гасне, На  щось  невідоме  чекає. І  раптом,  на  небі,  у  хмарах Відчув  це  страждання  Ангел. Як  вітер  спустився  в  чарах, На  булих  конях  туманних. Узяв  на  руки  бідненьку, Поніс  у  світи  надії, Щоб  серце  згадало  неньку, Душа  занурилась  в  мрії. Спросоння  голубка  злетіла У  Всесвіт  живої  любові, Бо  щастя  її  забриніло На  вічній,  окриленій  мові.

Із  підземельного  ядра, Походить  вир  життя  і  смерті. Ридає  матінка  Земля, Від  мороку  та  горя  в  серці. Вбивають  діти  ніжне  тіло, Своєї  мами  рвуть  волосся. Триматися  немає  сили, Й  кричати  з  небом  в  стоголосся. Ніхто  не  хоче  рятувати Планету-матір  від  отрути Їй  залишається  вдихати Ковток  надії,  снів,  спокути. Якщо  залишиться  пустеля, І  сонце  перестане  гріти. Це  не  "2012", Це  зрадили  Планету  діти.

Сама  не  знаю,  чому  сумую, Сама  не  знаю,  як  зупинитись, Мости  надії  щодня  будую... Щоб  ти  побачив,  відчув,  повірив. Буття  безбарвне  без  крил  і  болі, Без  моря,  сонця,  піску,  повітря, Для  мене  щастя  -  політ  без  ролі, У  світі  вічності,  виру,  світла. Меланхолійно  протягую  руки, Назустріч  хмарам,  назустріч  Богу, Нам  не  забути  блаженні  звуки, Бо  ми    -  разом,  бо  ти  -  зі  мною...

Твої  кайдани  на  моїй  душі,

Червоні  барва  блиском  б'ють  у  вічі,

І  небеса  всміхаються  весні,

Благаючи  любов  земну  звільнити.

Співає  ніжний  дощ  на  твоїх  скронях,

В  очах  божественне  бажання  зупинитись.

Нам  хочеться  залишитися  знову.

Й  не  повертатись,  просто  жити...жити...

Проте,  мов  фатум,  потойбічний  Цербер

Краде  надію,  сон  і  сподівання.

Кайданами  вкриває  біль  у  серці

Щасливі  дні...і  смак  твого  кохання.

Можливо  впадеш  зі  скали  не  ти,

Дев’ятий  поверх,  вільне  замикання,

Жорстокі  очі,  руки-літаки,

Остання  мить  життя,  твого  кохання.

Листи  прощання,  на  долонях  піт,

Нікому  непотрібні  сині  сльози.

Все  так  абсурдно,  але  той  політ

Накличе  небом  заспані  морози.

Світ    зрозуміє,  тільки  після  нас,

Коли  зітліє  свічка  над  водою,

Коли  розвіє  вітер  сірий  прах,

Щоб  Вир  життя  зустрівся  із  Тобою…

Невеличка квітка, нагадує троянду…
Нагадує, бо вчора втратила свої пелюстки…
Такі ніжні і примхливі…
Теплі і горді…
Солодкі, ефірні…
Залишилось чотири…
Чотири пелюстки
Спогадів…
Сумує…
Плаче…
Раптом…Метелик…
Пурх…Пурх…
Прокинулась троянда
Здивувалась…
Чому я? – Запитала себе …
У мене майже…майже…
Нічого не залишилось…
Лише чотири пелюстки…
Чотири…і більше нічого…
Метелик не почув…
Торкнувся довгими лапками…
Закрученими вусиками…
Плямистими червоними крильцями
Голівку квітки…
Поцілував…обійняв…залишився…
Троянда прокинулась…
Заридала від щастя…
А метелик заснув…
Та перед сном подарував
Ніжно і примхливо…
Тепло і гордо…
Свої крила….

Веданта - буквально «Завершення вед» - одна з ортодоксальних систем філософії Індії, релігійно-філософське вчення, що виникло на ґрунті Упанішад. Веданта і тепер займає важливе місце у філософії індуїзму. Вперше основні положення Веданти викладені Бадараяною у Веданта-сутрах (ПІ-ІУ стст.). Дальший розвиток Веданти зв'язаний з укладанням коментарів до твору і до Упанішад. В історії розвитку класичної Веданти виділяють три основних періоди. Перший період - прафілософське осмислення вед в Упанішадах, формування основних понять Веданти. Другий період - систематизація ідей ве-дантизму «брахма-сутрою» Бадараяни. Третій період - поява коментарів до «Брахма-сутри» і розвиток сформованого вчення.

Вперше систематизовано викладено Веданту в «Брахма-сутрі» Бадараяни (ІІ-ІІІ стст. н. е.). У сутрах Бадараяна прагнув створити єдину концепцію Упанішад, а також обґрунтувати можливість і правомірність такого викладу. Надзвичайна стислість сутр, кожна з яких складалася з двох-трьох слів, допускала можливість різних тлумачень, особливо коли справа стосувалася однієї з центральних проблем Веданти - відношення Я (дживи) і Бога (Брахмана). Згодом у філософії склалося кілька коментаторських традицій, що пізніше оформилися у самостійні школи Веданти. Найбільш відомі з них: моністична, що стверджує принципову тотожність Я і Бога, школа адвайта-веданта Шанкари (УІП-ІХ стст. н. е.) і школа вішишта-адвайта Рамануджі - школа обмеженого монізму, що розглядає Я і Бог як частину і ціле (XI ст. н. е.).

Первісне під Ведантою розуміли Упанішади. Світогляд Упанішад неоднорідний. Багаточисленні тексти мають різні, іноді взаємовиняткові трактування філософських понять буття, Брахман, Атман та ін., що служило основою для критичних нападів представників неорто-доксальних філософських учень на ведичну традицію. Спробою відновити авторитет вед, досить серйозно підірваний критикою, стала філософська система Веданти. Основна мета «Брахма-сутри» Бадараяни, а також коментарів - прагнення обґрунтувати єдине вчення Упанішад, виключивши всі можливі різночитання. На думку ведантистів, знання про Брахмана, отримуване з Упанішад, повинно бути в усьому однаковим і несуперечливим. Брахман у філософії Веданти і іманентний і трансцендентний світові, і вираження найвищого принципу (Абсолюту), і реальний творець світу (Ішвара). Критерієм реальності Брахмана оголошувалися одкровення священного писання, що підкріплювалися релігійним досвідом. Тому у Веданті відсутні раціональні доводи онтологічного (тобто сущого) буття Бога. Логіка, за Ведантою, не може визнаватись самодостатньою формою осягнення істини. Цінність розуму - у згоді релігійного досвіду з істинами. Справжнє призначення філософії полягає в тому, щоб за допомогою істинного знання організувати релігійне життя людини, допомогти їй в пошуках шляхів уникнення страждань і досягнення звільнення.

Досягнення істинного знання - брахмавід'ї, тобто знання Брахмана - передбачає ряд умов: прагнення до звільнення, віру, усвідомлення відмінності між вічним буттям Брахмана і мінливим, тимчасовим характером сансари (світу речей і людських бажань), спокій духу, помірність, відчуженість, терпіння і зосередженість. Якщо людина починає розуміти, що світ недосконалий і має існувати вічна основа світу, приходить до ідеї Бога як творця і вседержителя світу («Вішишта-адвайта» Рамануджи). Дальші роздуми про буття Бога як про абсолютну реальність дозволяють зрозуміти, що лише Бог - єдина реальність, а світ - тільки видимість («Адвайта веданта» Шан-кари). Усі відмінності між явищами зовнішнього світу, між Я і Богом - суть лише ілюзорні породження людської необізнаності, справжня суть людини, за Ведантою, є Душа, яка тотожна Брахману. Той, хто пізнав Брахмана, приходить до усвідомлення безкінечної тотожності з ним і, укоренившись у такій істині, набуває повної свободи. У працях багатьох індійських мислителів Веданта нерідко проголошується єдиною філософською доктриною, здатною здійснити найдавніші ідеали людства, вказати практичні шляхи гармонійного розвитку особистості.

Що таке аюрведа?

Це стародавня система охорони здоров'я, винайдена в Індії. Назва «аюрведа» переводиться як «Знання про життя». Багато її тверджень сьогодні здаються наївними, але ця наука настільки ретельно аналізує стан людини, яка потребує медичної допомоги, що навіть Усесвітня Організація Охорони здоров'я вважає, що Аюрведа - це ефективна система альтернативної медицини.

Стисло розглянемо основні поняття Аюрведи.

• Людина - це високоорганізована неподільна система, і здоровий вона  тільки тоді, коли всі елементи її організму здорові;

• Найголовніше щастя в людському житті - це здоров'я. Якщо людина видужає, вона буде щасливим, а якщо людина щаслива, то  буде здоровою;

Всі істоти у Всесвіті (і людина) складається з базових елементів - махабхут. Махабхут всього п'ять: земля, вода, вогонь, повітря, простір;

Ці елементи управляються трьома доши. Доши - це чисті ідеї існування. Вата - це рух, на якому  засноване життя, пітта - це зміни протягом життя, капха - це втілення чистих ідей в матеріальному образі.

Зовнішній вишляд людини, поведінка, інтелект і навіть звички залежать від того, яка доши переважає в кожному з нас.

Люди, які знаходяться під впливом Вати, худорляві і швидкі, вони повні ентузіазму.  Дуже не люблять холод. Інформацію  хапають на льоту, але також швидко і забуваєть. А також вони схильні до неспокою, у них поганий сон і схильність до замків, імунних захворювань, алергії, неврозів.

Пітта характеризує людей середньої статури, що мають хороше травлення і дуже страждаючих від голоду. Вони віддають перевагу холодним стравам і напоям. Це люди заповзятливі, у них різкий характер, вони легко збуджуються, гніваються, у них часто червоніє шкіра.

Слабке місце цих людей - печінка. Вони можуть страждати від жовтяниці, від запалення печінки і жовчовивідних шляхів, також їх проблема - це свербіння шкіри і слизова оболонка.

Капха характеризує людей неквапливих, у яких спокійний, врівноважений характер. Вони міцної статури, у них густе темне волосся, вони сильні і витривалі. Звикли робити все повільно, методично. У них довгий і глибокий сон. Їм потрібно побоюватися захворювань органів дихання, суглобів, судин. Знаючи особливості свого типу, легко підібрати ліків для лікування своїх хвороб.

Надзвичайно глибоке та водночас просте уявлення ролі жінки та її соціального призначення подає ведична традиція. У земному житті, відповідно до цієї традиції, головний її обов'язок - бути дружиною та матір'ю. Вірна дружина - ось ідеал, якого повинна прагнути  досягти кожна жінка. Прикладом для наслідування є популярні персонажі священних писань. Так, зовсім юні дівчата дізнаються з "Махабгарати" про Савітрі, чиє самовіддане кохання до свого чоловіка Сат'явана врятувало останнього від царства смерті. Інший привабливий образ - Сіта з "Рамаяни", що є втіленням вірності й чистоти. Наслідуючи своїх кумирів, дівчата ретельно зберігають цнотливість до заміжжя. Після весілля вони оберігають домашнє вогнище, сімейний добробут, здоров'я чоловіка та дітей. Беручи участь у різноманітних обрядах та дотримуючись релігійних обітниць, жінка реалізує свою природну енергію в ролі дружини та матері, створюючи в сім'ї атмосферу щастя.

B Упанішадах згадуються кілька жінок-мудреців та провидців, найбільш помітними з яких є Ґарґі і Майтрейі. У «Харiтa-Дгармa-сутрi» частини «Яджур-веди") говориться, що існує два види жінок:

• Садгьявадгу — жінки, які виходять заміж.
• Брахмавадіні — жінки, які мають схильність практикувати духовне життя. Вони можуть носити брахманічний шнур, здійснювати ведичнe жертвопринесення і вивчати веди.

B «Уттар-рама-чаріте» говориться, що Атрейі вивчала філософію і Веди в Південній Індії. У «Шанкара-дігвіджаi» описується, як Шанкара  дискутували з жінкою-філософом Убгая Бгараті, яка володіла великими знаннями в Ведах.

Без труда золото, серебро и медь были бы бесполезной пустой породой.

Бесстрашие обязательно для развития других благородных качеств. Разве можно без мужества искать истину или заботливо хранить любовь?

Богатый должен жить проще, чтоб бедный мог просто выжить.

Богу угодно качество нашего труда, а не его количество.

В вопросах совести закон большинства не действует.

Величие и моральный прогресс нации можно измерить тем, как эта нация относится к животным.

Газета - великая сила, но подобно тому, как ничем не сдерживаемый поток заполняет берега и истребляет посевы, так и не подчиненное контролю перо журналиста служит только для разрушения. Если контроль приходит со стороны, он оказывается еще губительнее, чем отсутствие контроля. Контроль приносит пользу лишь тогда, когда он исходит изнутри.

Давайте уважать наших противников за ту же честность побуждений, на которую мы претендуем сами.

Для меня истина - главенствующий принцип, включающий множество других принципов. Эта истина есть правдивость не только в слове, но и в мысли, не только относительная истина в нашем понимании, но и абсолютная истина, вечный принцип, то есть Бог. Я поклоняюсь Богу как истине. Я еще не нашел его, но ищу. Я готов в этих поисках пожертвовать всем самым дорогим для меня. Я отдам даже жизнь, если понадобится.

Для того чтобы созерцать всеобщий и вездесущий дух истины, надо уметь любить презреннейшее создание - самого себя. И человек,. стремящийся к этому, не может позволить себе устраниться от какой бы то ни было сферы жизни.

Для того, чтобы добиться своего благополучия, Британии потребовались ресурсы половины планеты. Сколько же нужно таких планет, чтобы того же самого уровня благополучия достигла Индия?

Думать, что половой акт - самостоятельная функция, в такой же степени необходимая, как сон и еда, по-моему, есть величайшее невежество.

Если желаешь, чтобы мир изменился, - сам стань этим изменением.

Если мы хотим достичь настоящего мира во всем мире, то начинать надо с детей.

Если ты хочешь перемену в будущем - стань этой переменой в настоящем.

Знания в области религии в отличие от опыта кажутся пустяком в моменты испытаний.

Каждый, кто желает этого, может слушать свои внутренний голос. Он есть внутри каждого из нас.

Как только поверишь в то, что достиг идеала, дальнейшее развитие приостанавливается и начинается движение вспять.

Любовь никогда не требует, она всегда дает. Любовь всегда страдает, никогда не выражает протеста, никогда не мстит за себя.

Маленькое тело, обусловленное духом и воодушевленное неугасимой верой в свою миссию, может изменять ход истории.

Мир достаточно велик, чтобы удовлетворить нужды любого человека, но слишком мал, чтобы удовлетворить людскую жадность.

Мой патриотизм - это не замыкание на одной нации; он всеобъемлющ, и я готов отказаться от такого патриотизма, который строит благополучие одной нации на эксплуатации других.

Мы говорим, но слушаем. Мы слушаем, но не для того, чтобы молчать.

Мы не знаем, что лучше - жить или умереть. Поэтому нам не следует ни чрезмерно восхищаться жизнью, не трепетать при мысли о смерти. Мы должны одинаково относиться к ним обоим. Это идеальный вариант.

На протяжении моей жизни я извлекал больше пользы от моих друзей-критиков, чем от поклонников, особенно, если критика выражалась вежливым и дружеским языком.

Надо знать, когда действовать и когда воздержаться от поступков. Действие и бездействие в этих обстоятельствах сродни и отнюдь не противоречат друг другу.

Найди цель, ресурсы найдутся.

Нас погубят - политика без принципов, удовольствия без совести, богатство без работы, знание без характера, бизнес без морали, наука без человечности и молитва без жертвы.

Не будь у меня чувства юмора, я давно бы покончил с собой.

Не может быть двух мнений по поводу того факта, что человеком должен руководить разум, а не стремление к богатству.

Нет правды в человеке, который не в состоянии контролировать свой язык.

Нет, сказанное с глубокой убежденностью, лучше, чем Да, сказанное только для того, чтобы обрадовать или, хуже того, чтобы избежать проблем.

Обманщик в конечном счете обманывает самого себя.

Открытое разногласие - часто - признак движения вперёд.

Право подвергать людей самой суровой критике заслуживает тот, кто убедил их в своей любви к ним, в здравости своих суждений, кто уверен, что его ничуть не взволнует, если люди не примут его идей, не воспользуются ими. Другими словами, критику нужны дар ясного восприятия мира и безграничная терпимость.

Принцип «око за око» сделает весь мир слепым.

Свобода ничего не стоит, если она не включает в себя свободу ошибаться.

Скверная привычка утверждать, что другие мыслят неправильно, а мы - правильно и что те, кто придерживается иных с нами взглядов, — враги отечества.

Служение без радости не помогает ни тому, кто служит, ни тому, кому служат.

Сначала они тебя не замечают, потом смеются над тобой, затем борются с тобой. А потом ты побеждаешь.

Точно так же, как человек не будет заботиться о жизни в другом теле, кроме его собственного, так и нации не любят жить под господством других наций, как бы благородны и велики они ни были.

Трус не способен проявлять любовь, это прерогатива храброго.

Трусость никогда не может быть моральной.

У Бога нет религии.

Умение прощать - свойство сильных. Слабые никогда не прощают.

Хвала не может укрепить добродетель. О добре, творимом человеком, лучше всего умолчать. Следовать доброму примеру - вот самая искренняя похвала.

Ценность идеала в том, что он удаляется, по мере того, как мы приближаемся к нему.

Цивилизация в подлинном смысле слова состоит не в умножении потребностей, а в свободном и хорошо продуманном ограничении своих желаний.

Человек - хозяин собственной судьбы в том смысле, что у него есть свобода распоряжаться своей свободой. Но к чему это приведет - человеку неизвестно.

Человек и его поступок - вещи разные. В то время как хороший поступок заслуживает одобрения, а дурной - осуждения, человек, независимо от того, хороший или дурной поступок он совершил, всегда достоин либо уважения, либо cocтрадания.

Я знаю только одного тирана, и это тихий голос совести.

Я не желаю, чтобы мой дом был обнесен со всех сторон стеной и чтобы мои окна были наглухо заколочены: я хочу, чтобы культура всех стран свободно проникала в мой дом. Но я не желаю, чтобы меня сбили с ног.

Я хочу свободу моей стране, чтобы другие страны могли чему-то поучиться у моей свободной страны.

P.S

Махатма (в переводе "обладющий великой душой") Ганди родился в семье крупного индийского чиновника. В 1893-1914 г.г. жил а Южной Африке. В 1915 г. вернулся в Индию и вскоре возглавил партию Индийский национальный конгресс. Разработал тактику ненасильственной борьбы за независимость "сатъяграха". Ганди призывал сельских жителей обеспечивать себя всем необходимым, выступал за возрождение ручного прядения и ткачества. В 1930 г. он возглавил "Соляной поход" к морю, где участники похода вручную выпаривали соль. Эта акция была символическим протестом против правительственной соляной монополии. Выступил против индо-мусульманских погромов и был убит членом индуистской шовинистической организации.