Із  підземельного  ядра, Походить  вир  життя  і  смерті. Ридає  матінка  Земля, Від  мороку  та  горя  в  серці. Вбивають  діти  ніжне  тіло, Своєї  мами  рвуть  волосся. Триматися  немає  сили, Й  кричати  з  небом  в  стоголосся. Ніхто  не  хоче  рятувати Планету-матір  від  отрути Їй  залишається  вдихати Ковток  надії,  снів,  спокути. Якщо  залишиться  пустеля, І  сонце  перестане  гріти. Це  не  "2012", Це  зрадили  Планету  діти.