Саморуйнування.

  • 12.02.24, 18:47
   Що таке саморуйнування? Саморуйнування, як правило, стосується думок або поведінки людини, яка намагається завдати собі шкоди тим або іншим чиномСаморуйнування особистості може виявлятися наркозалежністю, пияцтвом, ігроманією, небезпечними професіями, спортом, загрозливих здоров’ю і життю, трудоголізмом (особа працює на знос), агресивною поведінкою, безладними сексуальними зв’язками.
   Необхідно знати, що саморуйнування завжди має негативні наслідки. Людина може придбати, як моральне каліцтво, так і реальні каліцтва, і навіть захворювання психосоматичного характеру, наприклад, онкологію, виразкову хворобу, гіпертонію. Також може доходити до думок про суїцид і здійснення самогубства.
  Нічого не нагадує? А якщо до цього добавить ще те що ми з планетою робимо. 

Дайсугі.

  • 10.02.24, 17:07
З давніх часів, коли люди навчилися видобувати вогонь, їх вірним супутником стала сокира. У більшості випадків метод добування деревини полягає в повному зрубуванні дерева, а потім посадки нових дерев на вирубаній місцевості. Так японці, які не мають багато територій і лісів, придумали дайсугі – унікальну техніку заготівлі лісу.

Дайсугі згадується у XIV столітті і унікальна тим, що дозволяє добувати деревину без зрубування материнського стовбура. Для цього використовується спеціальний вид дерева – кедр Кітаяма, він може рости ідеально прямо від материнського стовбура. Японці навчилися вирощувати і обрізати материнський ствол таким чином, що залишалися лише прямі, верхні пагони, які через десяток років ставали придатними для зрубування. При цьому кедр ріс лише вгору, дозволяючи засадити землю великою кількістю нових дерев, а спилювання його гілок ніяк не шкодило материнському стовбура, зберігаючи рослині життя.

  До чого це все. Якщо ви коли небудь спостерігали за тим як росте гілля на дереві після обрізки, то ви все зрозумієте. Простими словами. Одну гілку обрізав, а на тому місці виростає декілька гілок. Це як про змій горинича. Одну голову відрубав а на тому місці дві виросло. Бува таке. Спилюєш дерево а наступного року з пенька з десяток виростає. Корнева система робить свою роботу.  Деякі борються з чагарниками з допомогою хімії. Спиливши  дерево, просвердлюють отвір в пеньку і в водять хімію. Погиба корінь і більше ніяких проблем. 

  Це щось схоже на боротьбу з корупцією. Для вида її трохи обрізають, і це спричиняє ще більший її рост. І так з року в рік. Вона все більше розростається. Допоможе тільки повне знищення в плоть до ядів в кореневу систему. 

  Якщо вони принімають такі строгі закони для народа то до себе теж немає бути ні яких поблажек. Всі так всі!

Ставки.

  • 09.02.24, 10:37
   Що буде далі? Я про вельмож і їх чесно награбовані гроші. Коли запахне смалиним. Які їхні дії? Є три варіанти. Один варіант. Втікатимуть за кордон. Другий варіант. Перевбуються під руцкій мір. Третій варіант. Всі що є кошти вкладуть в зброю проти агресора. Перший і другий варіант, поставить на те що українська армія програє і не копійки не дасть з чесно награбленого. Їм байдуже на все крім своїх статків. Тільки третій варіант за перемогу і за свободу. Що ж, треба зачекати, час покаже що і до чого.

експеремент.

  • 08.02.24, 15:44
От мені цікаво. Проводили експеременти на мишах, їх ставало багато, часть з них ставала голубими, вони устраювали гризню між собою в ітоге пропадав весь мишиний рід. 
  А як на щот такого експеремента. Пасіка. Бджоли. Забирати в них мед а на томість на подкормку ставити їм кормушки з горілкою. Що буде?

думки в голос.

  • 05.02.24, 13:23
   Писати не хочу, ну воно саме проситься на волю. От скажіть мені будь ласка, чи є такі люди які не помиляються? На мою думку, помиляються всі. І це нормально. Помилятися це нормально. Виправляти помилки це теж нормально. Не нормально бути зомбаком, який йдучи врізається в стіну, його відкидає назад, він знов їде вперед на ту саму стіну й знову вдаряться. Й так може тривати безліч разів. Не нормально бути ось таким зомбаком. Нормальна людина, озознавши свою помилку, виправить її. Якщо це можливо. І в майбутньому буде старатися її не робити. Тому що буде повно нових помилок. До чого це я. Ось до чого. Якщо ми зрозуміли що з нашою армією щось не так, виправити помилки і іти далі. Якщо ж в нас все добре, то що ж, хай і так буде. Час покаже... Ну якщо все-таки з армією щось не так, то проблема ніяк не в простих солдатах. Бути солдатом дуже просто. Треба тільки виконувати вказівки. Бути командиром куди сложніше. На цій посаді треба мати й мозги і бути прикладом для солдат. А якщо солдати бачать що їх командир питляє від своїх обов'язків. То солдати будуть робити теж саме. Сержант дивиться на лейтенанта, лейтенант на капітана, той на майора, той на полковника, і так далі. Аж до самого верху. Тож да. Сходи змітають з гори до низу. А хто крайній? Простий солдат. Не треба винити тих людей що не хочуть вступати до армії де такий бардак. Не треба винити тих солдатів що відмовляються продовжувати служить в такому бардаку. Або тих що залишили місце служби і перебувають поза законом. Це і про мене також. Якщо у командирів вистачає ума, заманювати солдат на штурм, пообіцявши відпустку у десять діб тому хто приведе пленного. Це край. В цілому з командирами у нас все дуже погано. Тож або це договорняк, і це робиться навмисно. Або ж... Ні цей варіант не підходить, тому що вийде що в нас зовсім не лишилося думаючих людей на верху. На мою думку, є багато нормальних адекватних людей, тільки із за оцих всіх паперів, рапортів, в них нема бажання займати посади командирів. Паперова армія. Розпустити пір'я і ходити поважно погрожуючи прострелити коліно, це ще не доводить що ти командир.
   І ще про таке хотів написати. Є такі умніки, які записують свої відеодзвонки до кацапів на відео і викладають в ютубе. Там цей історик вступає в бесіду і умнічає. Доказуючи кацапам очевидне. Я таке не слухаю і не дивлюся. Моя мамка любить таке дивитися. І мені іноді приходиться слухати. Якось кацап задав цьому історику питання. Чому ви не слідкуєте за пропагандою яка відповідається в вашій країні. Історик відповів, що йому краще спостерігати з сторони за другими. Свого не видно. Так ось. Аби цей історик спостерігав за тим що відбувається у власній країні і своїх людей виправляв. Було б куди краще. Хіба що йому до душі ближе руцкіє. Це з сторони схоже на двох сусідів, в одного город бур'яном заріс а він розказує другому що той неправильно робить або робив.

круговорот.

  • 04.02.24, 15:58
Хочу звернути вашу увагу. Ці події вже неодноразово відбуваються в нашій країні. Якийсь замкнутий круг. День сурка по українські. І чім сильніше ми робимо спробу з нього вирватись, тим сильніше він затягує. Це про бариг, про корупцію і всіх що ніяк не наїдяться.  Я оце все покрутив в голові і щось нема бажання брати в цьому участь. Згадався мій пост про круговорот на воді в який затягуються кораблі. Наш корабель перший. Кораблі це країни. І мені тоді ще це все не подобалось. І я написав що займу місце на носі корабля щоб першим пірнути в безодню круговорота. Самостійно ми не можемо вибратись. Треба допомога з сторони. Волати щоб нам прийшли на поміч. Нема да і ніколи не було бажання. Тож якщо до нас ніхто не прийде самостійно на допомогу, пропоную заспокоїтись, розслабитись і відпочити.prey

істеріка.

  • 04.02.24, 06:30
   Одна з моїх улюблених ігор це покер. В основному грав на телефоні онлайн в покерстар. На жаль, в Україні на час військових дій її прикрили. На мою думку, гра покер стимулює розвиток певних навиків. Вибираєш турнір в якому хочеш по грати. Подаєш заявку до вступу в турнір. Гра починається в назначений час. Коли тільки починав грати, це було років сім тому,  учасників турнірах було до трьох тисяч. Грати почав в Польщі, був там на заробітках і навчив грати хлопець з Білорусії. Він грав уже давно. Турнір розпочато, кожному гравцеві видається однакова кількість фішок. Хто як хоче так і гра. Хтось сразу виставляє всі фішки на стол. Хтось обережно. А хтось агресивно. Кожен сам для себе вибирав як йому грати, відпрацьовував свою стратегію. Також слідкуєш за діями суперників вивчаєш їх. С часом зрозумів, що мені до в подоби обережна гра. Граєш коли маєш щось на руках. Блефуєш коли знаєш що ні в кого нема нічого на руках. І таким чином доходиш до фінішного стола.   
    Як назвати таких гравців, які не маючі ні своєї стратегії , ні навиків, програвши всі фішки біжать за новими? Їм видають фішки вони й ті програють. І знову біжать. Дайте їм фішок. Ви ж мабуть починаєте розуміти що тут не в фішках діло а в гравцеві. Скільки фішок дебілу не дай. Він все одно їх програє. І тут в гравця починається істерика. Погрози прострелити коліно, наприклад

команда. типа сідеть. взять.

  • 03.02.24, 17:21
Командир це пастух чи вожак? Чи це має значення? Ставлення людей до військових на вищому рівні. Ставлення командирів до підлеглих на нижчому рівні. Ставлення бариг до солдат, як до таких яких можна розвести на гроші. Ставлення самих солдат до себе на нижчому рівні, нема ні самоповаги ні гідності. Кажу не за всіх а за відсотків дев'яносто. Хто такий командир? Це той хто віддає команди. Команди віддають дресированним собакам або дресированним звірям в цирку. Водій авто. Він управляє автомобілем. Капітан управляє кораблем. Водій авто до всіх ричагів може дотягнутися сам і йому поміч не треба. Йому головне дбати про своє авто. Капітану парусного корабля, щоб управляти потрібна команда. Яке ставлення має бути до команди щоб бути успішним капітаном?

Ровно.

  • 31.01.24, 12:17
Якщо чесно, то я досі не розібрався що насправді відбувається. Якщо подивитись з боку України, то да, на нас напав окупант. Якщо подивитись з верху. То щось похоже на змову. В якій перша сторона окупант. Друга сторона постраждалий. Третя сторона помагає постраждалій новітніми технологіями. А ці технології відходять і до  сторони окупанта по договору.  Люди розхіднний матеріал. Чи може це бути правдою? Якби я не бачив що відбувається в війську з середини а був ознайомлений з фактами з телевізора. То да. Я б в це, ніколи не повірив. А так то цей варіант самий основний. От к прикладу. Скільки по Україні солдат які не разу не були під обстрілами, притому мають УБД, знайшли собі укромне місце і ровно сидять на жопі, нічого не роблячи отримують платню? Таких 80%. Не для того їх мами рожали щоб вони свої голови в бою за рідну неньку положили. А кимось жертвувати треба. Бо інакше не бачити нам допомоги. Або таке. Скільки пияк в перші дні боїв, починають скаржитись на болі в животі в жопі в голові. Грижа, печінка, нирки, підшлункова, геморой, спина, голова. І їх кладуть до лікарні. Нормальна така система. П'єш, гуляєш, а як до діла так грижа заважає. Робоча схема. Сам на власні очі бачив. Якщо на нас дійсно на пав окупант, то по логіці ми всі маємо працювати на те щоб його здолати. З самих перших днів масштабного вторгнення, все що потрібно було солдатам: ліхтарики, павербанки, приціли, тепліки, карімати, спальники і т.д. Все виросло в ціні в два або і три рази. Це схоже на те що ми всі працюємо разом на те щоб здолати окупанта? Ні. Це більше схоже на розводняк. І щоб ті 80% і далі сиділи ровно і отримували платню, треба добровольці якими можно пожертвувати задля отримання допомоги від партнерів. 

більш всього.

  • 29.01.24, 22:11
Більше всього мені не подобалось бути в армії і нічого не робити. Це я кажу тільки за себе. Більшості було до вподоби. Вирватись з під каблука і по бухати в веселій компанії. Дома ж більшість була під строгим наглядом. Мабуть. Це виглядало так, ніби їх випустили на волю з тюрми й вони це празднували. Щось похоже на шкільний випускний. Тільки ті один день гуляють а тут весь вільний час. По началу були й такі що відмовлялися пити, та з часом піддавшись спокусі  починали пити. На мою думку,  одна із причин чому нас тримали, це для того, щоб ми здружилися. Щоб отримати мотівіруванних солдат. Якщо в бою погиба один, друзі мстять за його смерть. Такий спосіб допомагає создать мотівіруванних солдат. Це так думають верхи. Та вони схибили. Серед синяків нема друзів. Можете перевірити спитавши в любого синяка, чи багато в нього друзів.
  На співбесіді в розвідці в мене зам.ком взвод запитав. Чому я проти п'янки в війську? Я зробив спробу розповісти. Та він перебив і спросив чи можу я в двох словах розповісти. На що я відповів, ні. В пару слов це не розповісти. Тож це було не цікаво і змінили тему. Та я зараз спробую розповісти свою думку.
   Яким має бути військо? Якщо мінімізувати до однієї людини. То має вийти щось схоже на боксера. Бійця. Якщо взяти любого боксера і щоб він хотя би місяць попив так як солдати а потім випустити його на ринг. Що буде? Отож то й воно. Спитайте у боксера чемпіона через що йому прийшлось пройти щоб досягти успіху. Ось вам і буде відповідь.
  Був якось в одному селі, проходив навчання на бпла. Мешкали в будівлі де вже був розташований батальйон. Порядок був жорсткий. Без відома не вийти не зайти. По периметру території стояли солдати. Вночі до туалету по паролям ходили. Людей як той скот тримали в загороді. З однієї сторони і правильно, а з другої сторони і перебор. Собою це було схоже на Совецкий Союз.
  Не всі у війську пияки. Є там і нормальні. Та тільки проблема в тому що ставлення до всіх однаково. Були випадки, один хлопець, не пющій, не міг у відпустку додому поїхати. Не відпускали. Він на роту був один такий. Всіх пияк відпускали а його ні. Обґрунтовували це тим, що він нормальний і що має бути на місці. А от пияк толку ніякого і що їх можна і відпустити у відпустку. Ніякого заохочення до тверезості. І що ж виходить. За пияк страждають всі.
   Сидіти у війську без діла тоді як дома повно роботи, не дуже і легко. Держати мільйону армію на зарплатні, в той час як працюють насправді тільки от сили двісті тисяч. Не дуже розумно. Що таке миттева реакція? Це коли люди сидять вдома. Займаються кожен своїми справами. Та при першому дзвонику, прибувають до місця відправки звідки їх відправляють на бойове завдання.
   Зрозуміло що до такого нам ще рости і рости. Тому що треба щоб дома людина вела трезвий і спортивний образ жизни. Щоб учила військову теорію. Теорію можна всю вчити дома, інколи виїжджати на навчання не по теорії