02.07.16(СветЛа)

https://www.facebook.com/events/296183874051292/permalink/299004030435943/

http://photo.i.ua/user/1101426/475934/

2 липня Європейська площа перетворилась на справжній літмайданчик. У рамках ПРОЕКТОРу відбувся бунт молодої поезії. Під гаслом: “Досить поезії жити лише на поличках бібліотек”, до вінницької вежі вийшли поціновувачі поезії. Фанати віршів і прості перехожі мали змогу послухати вже як відомих майстрів літературного слова, так і тих, хто лише робить перші кроки на поетичній ниві. 
Захід розпочався з чуттєвого виступу композитора і виконавця Юлії Григорук. Юна поетеса задала правильний настрій, налаштувавши публіку на хвилю лірики. Далі своїми віршованими рядками ділилися Іван Шолохов, Віра Ваганова, Юрій Прокопенко, Ірина Береза, Марина Кордовець, Дмитро Луняка, Валентина Капшук, Леонід Борозєнцев, Ірина Онакієнко, Светлана Лапатанова та багато-багато інших. Під час заходу піднімалося багато тем. Лунали вірші і про кохання, і про муки, і про місце людини на землі. Хтось читав ніжну жіночу лірику, хтось складну соціально-побутову.
Трохи інший підхід до декламування проявив Влад Грибанов. Хлопець виконав декілька реп-композицій на гострі соціальні теми. Така манера у наш час є досить популярною і актуальною. 
Ще однією родзинкою заходу стала “художниця” - Марина Сербінович, яка із задоволенням малювала портрети усіх бажаючих, а таких, варто зауважити, було достатньо. До неї у чергу ставали і наші зірки сцени, і прості слухачі. Приємним було те, що отримати такий малюнок можна було лише за 1 гривню.
Якоїсь особливої атмосферності додала і погода. Раптова злива хоч і додала непередбачуваних труднощів, проте не зуміла зірвати захід. Читання віршів під парасольками на імпровізованій сцені, схоже, надихнуло майстрів на нові шедеври.
Захід справді став особливим і вкотре підтвердив, що талантів у нашому місті дуже багато.  https://www.facebook.com/events/296183874051292/permalink/299004030435943/

...И мы разгадываем тайну

не год, а целые века –

в чём обаянье увяданья

заглохшего березняка,

того багряного сиянья,

той тихой рощицы сквозной,

непостижимого слиянья

сердцебиенья с тишиной?