Зараз всі обурюються діями нинішньої влади. Але, мало хто віддає собі звіт, що це наслідки. Наслідки виборів Президента України. Власне, цю двометрову колоду без мізків, я не вважаю Президентом. На 99% я впевнений, що під час виборів відбулися масштабні, колосальні фальсифікації. Один відсоток я відвожу на відсутність в мене доказів для суду. Я не слідчий.
І навіть не фальсифікації, є головним приводом, для того, щоб я не вважав його Президентом.Ця людина, апріорі
не може бути ним.
Кримінальний елемент, з повною відсутністю моралі, порядності, честі, гідності. Якій не може ні читати, ні писати. В якого нема ніяких пріоритетів, окрім постійного, що не зупиняється, процесу крадіжок. Будь чого. Грошей, землі, майна. Це класичний зразок для студентів-медиків, людини, що хворіє на клептоманію.
І тому, наявність в такої людини, державницького мислення, необхідного для глави держави, є нонсенсом. Просто з гопника масштабу Енакієво, він став гопником всеукраїнського масштабу.
Для мене,Янукович, гидотне, одіозне, тупе створіння, яке вщент прокралося.
І які мотиви були у тих 12 мільйонів, що голосували за нього, для мене досі є загадкою.
Але ці вибори відбувалася за законом, я в них приймав участь, і одна претензія в мене може бути тільки до правоохоронних структур, які не зупинили процес фальсифікації.
Не хочу, щоб склалося враження, начебто я вважаю програш України тільки в фальсифікаціях. Тут, на мій погляд, дві головні причини.
Перша, в поганому проведення виборчої кампанії командою Тимошенко. Сказалася давня хвороба цієї партії. Зрадництво у власних рядах. В багатьох округах, виборчі штаби БЮТ більше працювали не на перемогу Тимошенко, а, власне, на Януковича. І навіть при тих фальсифікаціях, які були, можливо було перемогти, якби була згуртована команда.
Друга, і на мій погляд, головна причина, це в тих 12 млн., які проголосували за цю котлету в піджаку. Як їм таке могло прийти в голову, які були моральні джерела, якими вони користувалися при голосування, це суцільна енігма. Зараз вони, можливо поки не всі, протестують. Якесь диво сталося. Відбулася реінкарнація тієї унтер-офіцерської вдови, яка сама себе висікла. Тільки вже у вигляді 12 млн. її клонів.
Так що, мої права, як виборця, не були порушені. Звісно, мені соромно, що така істота очолює мою країну, але повторююся, все відбувалося за законом.
А ось далі, почалося відбуватися те, що є образою, особисто для мене. І за що я вимагаю сатисфакції.Як відомо, ця процедура стосується персонально людини, стосовно якої
відбулася образа її честі та гідності. Можливо я не один такий. Можливо нас багато. Тоді вже наш обов’язок об’єднатися, і як єдиному суб’єкту, вимагати сатисфакції.
В наший країні, як і в кожній, за деяким виключенням, існує Конституція. Всі, від Президента до звичайного громадянина,повинні неухильно дотримуватися її. Особисто я, Конституцію не порушую. Того ж самого вимагаю і від влади.
Що я маю на увазі?
Одразу, як тільки Янукович вмостився на Банковій, він сформував уряд не за діючою тоді Конституцією. Всі призначення, відбулися незаконно.Цей уряд,
НЕЛЕГІТИМНИЙ.
Коли відбувалися вибори, то обиралася людина, яка повинна бути гарантом виконання Конституції. Янукович, замість того, щоб бути прикладом її дотримання, став злісним порушником Конституції.
Я, коли голосував, не надавав таких прав майбутньому Президенту. Янукович порушив мої права. Він образив особисто мене. Чому я виконую Конституцію, а Янукович ні?
Це ображає мої честь та гідність, і я вимагаю сатисфакції !
Далі, більше.
Шляхом якихось незрозумілих махінацій влади з суддями, Конституційний Суд України підмінив собою парламент, і ввів в дію нову Конституцію. Хоч і стару.
Таких прав у Конституційного Суду нема.
Виходить, з моменту цієї не правової та неконституційної дії, вся, без виключення, влада в країні, стала
НЕЛЕГІТИМНОЮ.
Чому я дотримуюся Конституції, а влада та Конституційний Суд, ні? Цією дією вони ображають мене. Ображають мої честь та гідність. Плюють на моє право мати легітимну владу.
Я вимагаю сатисфакції !
Днями, нелегітимний Конституційний Суд та нелегітимна Верховна Рада, відмінили вибори, які повинні були відбутися в березні наступного року, за нелегітимною Конституцією.
Відчуваєте весь абсурд цих дій, та словосполучень? За кого вони мене тримають? Хочеться написати, за кого вони тримають весь народ України, але зараз я пишу від себе, особисто. І особисто мене, Янукович і вся ця нелегітимна влада, ображають. Вони плюють на мої права, вони наплювали на Конституцію, якої я дотримуюся, а вони ні. Вони плюють на закони, яких я дотримуюся, а вони ні.
Все це ображає мої честь та гідність, і я вимагаю сатисфакції !
Можна ще перераховувати все, що накоїла ця влада за дев
’ять місяців такого свого ганебного керування, але все решта вже похідне від цих, вже перерахованих дій, або спровоковане ними.
До цього можна додати, що наслідки всіх цих протиправних та неконституційних дій влади, важко і уявити. Все що вони зараз роблять, незаконно. Незаконно запозичують гроші, незаконно виплачують заробітну плату та пенсії людям, незаконно приймають закони, все, абсолютно все, незаконно.
Я, громадянин України. Я українець. Окрім цієї, моєї країни, іншої країни в мене нема. Чому я повинен терпіти таку наругу над моєю країною, та наді мною особисто?
Я ВИМАГАЮ САТИСФАКЦІЇ!!!
На останок хочу пояснити, чому я вимагаю саме сатисфакції. Як відомо, ця дія припускає задоволення моїх вимог
щодо образ стосовно мене, моїх честі та гідності. Сатисфакція здійснюється двома шляхами. Це публічне вибачення, яке мене не влаштовує, і я їх не прийму. Або дуель. На жаль, цей шлях вже в далекому минулому, та і мене одного, не
вистачить на всю цю камарилью. Тому, в наш час, дуель, цілком легітимно, можна замінити судом.
І від кого я вимагаю сатисфакції. Я вимагаю її від тих людей, які зараз узурпували владу. Це Янукович та зграя шакалів, під назвою ПРУ. І тут з’являються деякі труднощі. Дуель, читай суд, повинна забезпечити влада, як державний інститут. Яку, як відомо, обираємо ми. Ця влада, в якій зараз знаходяться, ті, кому я кидаю перчатку, знаходяться там нелегітимно. Відповідно мені треба навести порядок у владі. Я написав "мені", але зрозуміло, що я сам цього зробити не зможу. Візьму на себе сміливість стверджувати, що я не один, в кого вирують такі самі почуття, як і в мене, і я можу використати займенник "ми".
Отже, нам треба навести порядок у такому державному інституті, як влада. Тут два шляхи.
Перший, це поступовий, еволюційний. Дочекатися виборів, і тоді вже змінити цих, зганьбивших себе, та всю Україну, людей. Одразу виникає запитання, а чи будуть вже вони, вибори? Відповідь, мабуть, однозначна, їх більше не буде. Чи в когось є якісь ілюзії?
І другий шлях, це революційний, радикальний, що хочете, те і розумійте під цим словом. Тут вже все в наших
руках. І духу, нам, українцям, на такі дії, завжди вистачало. Яскравий тому приклад, боротьба УПА.
Демократія, це влада народу? Як Ви вважаєте, вона, влада, була за ці двадцять років у народу? Не помилюся, якщо скажу, що ні. Може пора народу брати її? Скількі можна сюсюкати?
Оце все, що я хотів сказати.
Слава Україні!!!
Все, що я написав, це ІМХО.
