хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «думки»

Чому не хочу знімати дегустації кулінарії

Не один раз і тут, і родичі пропонували робити огляди дегустацій кулінарії. Звичайно, мали на увазі домашню кулінарію. Але багато ютуберів знімають дегустації вуличної (кафешки, чебуречні, тощо) або магазинної кулінарії. Мені це нецікаво, оскільки ще є багато готових або тих, що швидко готуються, продуктів, які я ще не куштував. "Конвеєрна" їжа вона більш-менш однорідна незалежно від партії, тоді як кулінарія нестабільна. Наприклад, цього року стали купляти піцу. І спочатку вона була гарною. Але крайнього разу поклали більше цибулі і тісто зробили іншим. Відповідно, змінився смак і враження. А фабричні продукти — це масове виготовлення. Тому вони мені більш цікаві.

Звичайно, вищезазначене зовсім не означає, що я не купляю кулінарію. Просто не хочу робити на неї огляди.

Гра в мовчанку/Питання при переїзді

Мама вже п'ятий день не розмовляє. Так довго ще ніколи не було. Помівтив, що з кожною сваркою (причому, незадлежно від її масштабу) мовчанка стає довшою. Це нехороша тенденція. Хоча це, напевено, краще, ніж образи, докори і погрози в свій бік. Ось, з батьком на підвищених тонах. Тому і сам не лізу розмовляти. Тим паче, вона сама казала, що треба вміти не вестить на даремні розмови.

Намагаюсь вести себе спокійно і не демонструвати що щось мене нервує, хоча факторів для роздратування стало трохи менше.
----
Налаштувався на переїзд. Але є декілька питань. По-перше, зйомне житло — це життя на валізах. Треба все перевозити. А як бути з комп'ютером? Чи знайдеться для нього місце? Як бути з домашнім інтернетом? Навіть, якщо ним не користуватись, все одно треба сплачувати якусь суму. По-друге, треба "світитись" офіційно, щоб не "кинули" на гроші. Напевно, треба десь реєструвати договір аренди? А тоді можна загриміти в арію. І нащо тоді орендувати? По-третє, заробіток постійний, але нестабільний. На початку року було багато завдань, зараз завдання закінчуються. Можна протринькати всі гроші, а далі як жити? Наскільки я розумію, вартість комунальних послуг не входить до орендної плати? По-четверте, все одно треба буде повертатись. І знову треба буде все перевозити.

Мені здається більш прийнятним купити десь хати в покинутому селі, подалі від людей. Так, тоді не зможу працювати і вести блоги. Але можна закупитись всього на рік, а потім шукати підніжний корм. Крім того, так дешевше. Як не дивно, в думках про сільське життя мене більше лякає не виживання (заробіток, харчування), а мародери і живність у вигляді жучків-гусені-павучків, якої на природі набагато більше, ніж у містах.

Не спиться

Чомусь не спиться. Важко заснути. Хоча на ніч хилить на сон. Але по-перше, кицька серед ночі їсть і ходить у туалет. Причому, в туалет треба відносити (думаємо, що вона просто боїться бліх, тому з'явилась така звичка, щоб її переносили). А корм потрібно відкривати/закривати, щоб не видихався. І ще є один нюанс: кицька весь час провітрюється, тому дреба відкривати/закривати двері. По-друге, ну як це сказати... як же сформулювати... мабуть не треба на ніч пити та їсти. По-третє, з'являються думки або хочеться погуглити якусь інформацію (можливо, в одному з наступних дописів розповім), або додивитись відео (бо не встигаю подивитись свої підписки).

Сплю по 4-5 годин. Якщо вночі будить кицька, то треба чекати, поки вона поїсть. Відповідно, весь сон розганяє. Зранку будять батьки. Пропонують поснідати. Але поки поїси, та ще й наївшись, заснути ще важче, та й пройде якийсь час.Так івиходить, що не досипаю.

З одного боку, начебто, мені вистачає й того, часу, який сплю. Але якість сну мабуть не дуже гарна для здоров'я. Іноді почуваюсь сонним. А що з цим робити не знаю.

Рознився зуб/Вплив сварок на роботу/нічний терор

Щоб життя не здавалось спокійним, рознився зуб. Поки що терпимо. Іноді ниючий біль переростає у зудіння. Здогадуюсь, від чого це могло траитись. Як мінімум, не треба було гризти сухарі. Плюс — зуб потихеньку кришеться. Можливо, щось потрапляє всередину. Якщо лікувати, потрібно все розсверлювати, знімати пломбу, прочищати канали. Потім знову пломбувати, ставити штіфт, розчищувати шийку зуба під коронку, знімати мірки, встановлювати коронку. Як згадаю минулорічну півторамісячну епопею з ремонтом, то виникає лише бажання вирвати той зуб, бо нема зуба — нема чому боліти. Минулого року був різець. А кутній зуб набагато більший. Більше коренів. Більше роботи і матеріалів — відповідно, ремонт може заважити аж на 3-5 тисяч грн. Ще й зухвала мобілізація. Так би може менше нервував.

Мабуть буду терпіти.
----
Помітив цікаву річ: після сварок з батьками працюється краще. Збільшується продуктивність. Не знаю, чим це можна пояснити. Мабуть, сублімацією, переключенням уваги.

Стосовно самої роботи, шалений темп дався взнаки: вже видохся, Мабуть, це і є емоційне вигоряння. Надодачу ще й не виспипаюсь. Звичайно, можна було б переключитись на інші завдання (вони є). Але поточний різновид завдання значного обсягу, який й так залишиться ще й на квітень. А інші завдання вимагають більше часу. Відповідно, щоденний заробіток зменьшится, а мороки додасться. Так що затягувати нема сенсу. Тим паче, поточне завдання більш прибуткове, ніж інше.

----
Іще хотів поговорити про нічний терор, який влаштовує русня. Походу, запуск дронів по ночах стає новою тактикою ворога. Причому повідомляють, що беспілотники летять дуже низько, щоб їх не могли засікти засоби ППО. До того ж, дрони часто змінюють напрямок руху, що ускладнює відслідковування. Та й самі запуски розтягують у часі. Мабуть, економлять.

Друга особливість — тренувальні польоти стратегічної авіації. Вчора через це оголошували аж три повітряні тривоги. І, що цікаво, поламка розвідувального літака не стала на заваді таких польотів. Радує лише те, що ракетних обстрілів не було. Але це таке... Напевно, накопичують для масованої атаки.

Річниця повномасштабної війни

Сьогодні річниця повномасштабної війни. Рівно рік тому Лаптєстан вторгся на територію України для "восстановлєнія вялікой страни", бо розвиватись іншим чином русня не вміє — лише за рахунок ресурсів новоокупованих земель.

Війна — це страх. Ми дізнались, як лунають вибухи. Вони зовсім не схожі не фейєрверки та пітарди. Ми почули прольоти ракет. Ми дізнались, наскільки агресивні та варварські русаки. Ми втратити багато людей і населених пунктів. Постраждали архітектура та історичні пам'ятки. До ЄС і США дійшло наскільки небезпечна Рашка.

Події розвивались швидко, тож було декілька етапів. Спочатку всі шукали радіомаячки та мітки на дорогах і дахах. Потім — диверсантів у лісах. Десь з початку - з середини квітня, коли відігнали русню, вибухи припинились. Наступний період загострення — масові ракетні атаки по інфраструктурі, що розпочалися з жовтня. Далі вони розбавились нальотами дронів-камікадзе. Так  що українці пережили багато різних загроз.

Найбільше враження: низко пролітаючий винищувач, порожні вулиці та порожні полиці в магазинах, стояння у черзі за яйцями під час вибухів. Ну і звичайно, як дрижать вікна від вибухів.

Людина звикає до всього. І до війни теж звикли. Хоча з довоєнним часом все одно не порівняти. І, нажаль, такі часи надовго. Попри оптимістичні прогнози російсько-українська війна не закінчиться цього року. Та й після припинення активних бойових дій ракетні атаки навряд чи припиняться. Тому не буде навіть так, як було у 2013-2021. Треба якось звикати і прилаштовуватись під воєнний період.

Зневіра або Чим тоді ми кращі від росіян?

Накипіло на душі. Дуже нервую, тому не можу втриматись. Можливо, пізніше буде соромно за свої слова, але охоплює зневіра.

Країна позиціонує себе як демократичну, але діями доводить, що недалеко відійшла від Тероросії. Методи ті самі: масова мобілізація під виглядом "спокійної мобілізації" і "уточнення обліку", а насправді — затикання дірок на фронті. Така сама, як у Росії роздача повісток будь-де. Аналогічний формальнийпідхід до оцінки здоров'я призивників. У нас теж не дають грунтовну військову підготовку. Так само брешуть про справи на фронті. Згідно чуток, наші втрати становлять не 1 до 10, а 3-5 до 10. Тобто, якщо "поклали" 700 орків, наших могло полягти 300. Це дуже багато.

А поки наші воєнкомати, які перейменували, але не змінили за суттю, набирають "гарматне м'ясо", в чиновницьких кабінетах наживаються на закупівлях продуктів для армії, депутати роз'їзжають по курортам, а холопам розказують, що вони овинні здохнути Що будете робити, коли закінчаться чоловіки? В розхід підуть жінки. А нас вже не 42 мільони. І не 30, а набагато менше. Давайте тоді всіх: і жінок, і дітей. Хто буде жити після закінчення війни? Багато з тих, хто виїхали за кордон вже не захочуть повертатись. Хто буде утримувати непрацездатних і відбудовувати зруйновані населені пункти? Саме тому я прихильник швидкої Третьої світової ядерної війни. Краще одномоментні величезні жертви, ніж величезні жертви протягом довготривалої війни.

У нас немає критеріїв відбору до призивників. Всі придатні, незважаючи на функціональні обмедження. Тому бувають випадки, коли повертають назад. Військово-облікова спеціальність призначається наобум.

Після "використання" воїни державі непотрібні. Психічно травмованими і покаліченими займаються волонтери, а не держава. Чому? Як вважаєте, чи стимулює таке відношення служити? Сумніваюсь.

З хорошого хіба що великі зарплати. Але ж і ризики величезні. І амуніцію потрібно купляти за власний кошт. І є керівники, які не цінують особовий склад.

Закінчуючи цей допис зневіри процитую коментар, побачений на Ютубі: "Краще померти від прильоту ракети по СІЗО, ніж від від ворожої кулі в окопі".

Захищати вітчизну потрібно, однак для цього потрібна не лише військова, а й психологічна підготовка. Потрібно розробляти мотивацію. Бо незрозуміло, чим ми кращі від русні? Тим, що можна вільно розмовляти українською?

P.S.: Брата забирають на військові навчання, а потім напевно, на "передок". Від медкомісії толку ніякого.

Жорсткі вимкнення електрики/Авіатроща у Броварах/Про повістки

Тільки дали електрику. З вихідних вимикають по-жорсткому: світло дають лише на півтори-дві години. Правда, вчора вночі електроенергія була майже 4 години.
Зрозуміло, що за таких умов неможна ні працювати, ні займатись блогерством. Тому сподіваюсь, що за тиждень полагодять і стане набагато краще. Але цього разу прогнозів на відновлення не дають. Так що не виключаю, що жорсткі вимкнення електрики триватимуть і наступний тиждень.

Втішає лише те, що 2 тижні електропостачання було без перебоїв і на роботі був аврал, тож встиг непогано заробити. А ще встиг запостити перший фотозвіт у новому році та відео.
------
У багатостраждальних Броварах відбулася авіатроща — упав гелікоптер з міністром МВС та його заступником. Причому гелікоптер упав посеред міста, на дитячий садок. Не обійшлося й без мирних жертв — випадкових перехожих, які вели дітей у садочок. І це у військовий час, коли люди гинуть відж російських бомб і ракет! Хоча, якщо мислити логічно, не було б потреби у маневруваннях на низькій висоті, якби не було війни.

Хайпувати на цій темі не буду, однак передумов для авіатрощі не було. Хіба що, казали про сильний туман. Але, мовляв, це некритично. Проте все одно ситуація дивна. Вся верхівка міністерства не повинна летіти одним бортом. Чому летіли через велике місто? Чому взагалі скористались гелікоптером, а не поїхали на машині?

Не здивуюсь, якщо причин для аварії було декілька і одією з них буде банальна халатність.
------
Брату вручили повістку. Зараз ганяють по медобстеженням, хоча,здавалось би, військомату на все пофіг. Причому медобстеження за власний кошт. Це можна виправдати хіба що особистою зацікавленістю призивника, але розповідає, що про результати обстежень не повідомляють.

Незнаю як обстежать і що вирішать, однак все одно переживаю. І за себе також. Бо медобстеження — це морока.

Цікаво, як з повістками у Києві та області?

Як змінити Всесвіт

Не знаючи, як влаштована фізична матерія і яку роль граєте в цьому ви, примушує вас сприймати ваше життя як випадковість, що ви всього лише жертва обставин.
Важливо усвідомити, як ваші переконання та думки створюють матерію, як ви пожинаєте те, що сієте, і як «перш ніж встигнете попросити, дано вам буде». Саме так наука зрештою починає приходити у відповідність із духовністю та здоровим глуздом, доповнює та пояснює їх! Все можливо, якщо тільки ви в це повірите,  ваша віра  і правильне мислення змінює Всесвіт і породжує те, чого ви прагнете?
Це бачення та розуміння, це знання дозволить вам бути абсолютно впевненими, відкинути сумніви і творити свою реальність вже свідомо, ефективно, витончено – і у багатьох сенсах ставати сильнішими.
Ми зі всим сущим є Однією Істотою, що підтримує ілюзію розділеності. Дух і матерія пов'язані між собою, розум і матерія взаємодіють, відбувається творення разом із Богом.
У вашому розпорядженні знаходиться велика сила, наш Всесвіт чудово влаштований і в ньому легко створювати все, що ви для себе виберете.
Але спочатку потрібно вивчити будівельні блоки Всесвіту. Наприклад, ваше тіло складається із клітин. Ці клітини у свою чергу складаються з молекул, що складаються з атомів, які складаються із субатомних частинок на кшталт електронів. Все, що оточує нас, складається з «великих скупчень» субатомних частинок.
Ваше тіло, дерева, думки, автомобілі, планети, світло і все інше є «скупченнями» енергії. Все це – великі групи тих самих субатомних частинок. Єдина різниця між усіма цими речами – те, як ці частинки з'єднані один з одним у будівельні блоки, які набагато перевищують ці частинки за своїми розмірами. Знання того, як це працює, - ключ до знання того, як змінити і створити самих себе, як перестворити навколишній світ.
Субатомні частинки не є частинками у тому сенсі, в якому частинками є, наприклад, піщинки на пляжі. У той час як атомарні та інші, більші частинки є об'єктами, або предметами, субатомні частинки об'єктами як такими не є. Це «імовірність існування» і в той же час – «багатомірність існування». Вони одночасно схожі і на хвилі, і частинки.Субатомні частинки – це енергетичні «пакети», іноді звані квантами. Все в цьому Всесвіті складається з енергії, і ці енергетичні  «пакети» виявляють найдивовижніші властивості! Ними можна керувати! Причина, через яку вони складаються, наприклад, у розкішні яхти, – це наші власні та колективні думки. До цього часу ви, мабуть, будували свій світ хаотично та несвідомо. Тепер же у вас з'явилося розуміння, тепер ви здатні робити це навмисно, свідомо і у визначеному вами напрямі.
Подорож квантовим полем
Ваше тіло зроблено тканин та органів, які виготовлені з клітин, які зроблено з молекула ті з атомів. Атоми складаються з субатомних частинок, які не зроблені з енергії, вони і є енергія. Ви є одним великим «шматком енергії». Те саме являє собою і все інше. Дух і свідомість створюють з цієї ж енергії , що і матеріальні форми.
Акт спостереження об'єкта є причиною того, що цей об'єкт знаходиться там, де він є. Все залежить від того, коли та як ми його спостерігаємо. Енергія – це субатомні частинки, які становлять атоми, які у результаті і утворюють матерію. Ця енергія існує у вигляді хвиль, що поширюються у часі та просторі. І лише в процесі спостереження ці хвилі перетворюються на локалізовані у просторово-часовому континуумі події – частки, які перебувають у певний час у певному місці.
Як тільки спостереження припиняється, частинки знову перетворюються на хвилі. Отже, ваше спостереження – ваше спрямоване на що-небудь увагу і ваш намір – у прямому розумінні слова створює речі як просторово-часові події. 
Навчившись зосереджувати та підтримувати свою увагу та намір, керувати своїми думками, будете створювати саме ту реальність, у якій ви хочете існувати.
 Усі «тверді» предмети – насправді лише швидкі спалахи енергії тому місці, де цей «предмет» перебуває. Насправді ні про один об'єкт не можна сказати, що він просто стоїть там, де стоїть.
Це схоже на образи, які створює на екрані кінопроектор, як послідовність двадцяти чотирьох кадрів. Дуже швидкі спалахи створюють ілюзію «щільності», «твердості» і «безперервності».
От чим насправді є наш світ, так він улаштований, це його справжня природа. Повністю міняйте уявлення про нього, змінюйте своє сприйняття, змінюйте творчі процеси, що протікають у вашому світі. Субатомні частинки, ці енергетичні «пакети», чи кванти, – не частинки у конкретній точці просторово-часового континууму, подібно до столу чи стільця. Вони – ймовірності, які можуть існувати у різних точках часу та простору. Тільки акт нашого спостереження перетворює їх на «фізичні» частки у певній точці просторово-часового континууму, і як тільки наша увага відволікається, вони знову перетворюються на ймовірність. 
Коли ви повертаєтеся додому і хочете сісти на стілець, що стоїть у певному місці у вашій вітальні, і починаєте шукати його там, де він стояв, він чарівним чином миттєво з'являється в тому самому місці!
Найдивовижніше те, що вся матерія на 100% складається з немислимого числа цих субатомних частинок. Отже, вся матерія поводиться так само, як поводилося б велике скупчення субатомних частинок. Те, що «стілець знаходиться там, де він знаходиться», - результат нашого спостереження його присутності в цьому місці і прийнятого нами рішення, що він саме там.  Тому вчені кажуть, що, якщо абсолютно всі у Всесвіті перестануть дивитися на Місяць і думати про нього, фізичний місяць просто перестане існувати – його існування перетвориться на ймовірність. Акт спостереження перетворює ймовірність у визначеність і усуває решту ймовірностей існування цього ж об'єкта де-небудь ще у Всесвіті. Саме наша утримувана на Місяці увага і створює ілюзію щільності та тривалості існування фізичного Місяця.
Квантові "частки" можуть ухвалювати рішення. Вони миттєво дізнаються, які рішення були ухвалені іншими частинками, як би далеко у Всесвіті ті не були! Ця долаючий час і простір синхронізація відбувається миттєво – частиці «спілкуються», і це спілкування не займає часу і зовсім не залежить від простору, що їх розділяє. Насправді частки можуть також, не долаючи ні простору, ні часу, миттєво переміщатися. Причому квантові «частки» не є частинками у тому сенсі, в якому ми зазвичай ці частки уявляємо. Це не «речі» і не «предмети», які перебувають у певному «місці» у певний «час», - вони поширені по всьому просторово-часовому континууму.
Розум, свідомість, які ці частинки мають - розум Джерела, розум Бога - свідомість всього сущого, що складається в тому числі з вашої власної «індивідуальної» свідомості, а також з «індивідуальних свідомостей» решти Всесвіту, що залежать від предмета вивчення, можливостей і сили волі.
Все, що ви бачите, складається з цих дивовижних частинок, якими ви можете керувати, ви самі – причина всього, що існує навколо, і ніщо з того, що ви спостерігаєте, без вашого спостереження не існує.
Все, що від вас вимагається, це вибрати те, що ви хочете спостерігати. Вибрати впевнено і безперечно – і це змусить енергетичні поля з часом матеріалізуватися саме в це, причому швидкість цієї матеріалізації залежить лише від ясності вашого наміру, вашої впевненості та концентрації. 
Скупчення квантів або частинок найкраще визначити як ймовірність існування. Наприклад, існує квантове скупчення, яке ми назвемо містер Х. Поки ви не захочете з ним поговорити, містер Х як людина не існує. Він існуватиме лише як потенційна людина. Містер Х одночасно перебуватиме в будь-якій точці світу з різною ймовірністю фізичної появи і в Києві, і в Нью-Йорку, і в Кабулі, і в Токіо, і в Сіднеї, і в Кейптауні, і в будь-якій іншій точці нашої планети. Але ви кликаєте його на ім'я, і він з'являється в тому місці, де ви його покликали. У цей момент ймовірність його появи десь ще дорівнює нулю. Але як тільки ви припинили спілкуватися з ним і розлучилися, він знову зникає. Він перестає бути локалізованим у певній точці простору та поширюється як хвиля. Знову з'являється ймовірність його появи у будь-якій точці цього світу. 
Кванти багатовимірні. Коли містер Х є ймовірністю, він перебуває в багатьох вимірах одночасно. Коли ми кличемо його і він локалізується в часі та просторі – він стає одним із об'єктів нашого чотиривимірного світу.  Наш Всесвіт багатовимірний, хоча наші почуття здатні працювати лише з чотирма з цих вимірів – з довжиною, шириною, висотою та часом. І все-таки душа людини багатовимірна. Прислухайтеся до душі, прислухайтеся до своїх почуттів.
Матеріальний світ зроблено з ідей та енергії. Вся фізична матерія складається зі скупчень енергії, що не залежать ні від часу, ні від простору. Ці енергетичні поля не мають чітких меж. Всесвіт –  позачасове та нічим не обмежене продовження вашого тіла. Не має меж і наша свідомість. Усі уми «пов'язані» в Єдиний Розум. Ви набагато більший та сильніший, ніж ви думаєте. Так що не розмінюйтеся на дрібниці.
Ви маєте все, що вам потрібно. Бо сказано: Перш ніж попросите, вже дано вам буде (Див. Мат. 6:8). На квантовому рівні – базовому рівні всього сущого – нам відкривається нескінченна розумність Всесвіту,  відкривається наша вроджена здатність керувати цим полем - саме так ми і знаходимо "весь світ". І ми начинаємо осягати цю істину у всій її повноті - і з погляду науки, і у своїй душі.
Ви вже маєте багатство, яке перевищує всі ваші навіть найсміливіші мрії. У вас уже є все. Можливо, прямо зараз ви цього і не відчуваєте, але у вас справді є все. Мати – і відчувати чи переживати – різні речі. Це легко пояснити на такому прикладі: ви здатні літати літаком, ковзати на серфі хвилями або пірнати з аквалангом – але ви можете ніколи не скористатися цими своїми можливостями, тобто ніколи не пережити цього на досвіді. Вам абсолютно нічого не потрібно робити, щоб цими можливостями володіти; вони вже у вас є. Про це вже подбали до вас. Все, що вам потрібно, пережити їх на досвіді.
У нашому житті ми просто змінюємо свідомість, щоб пережити ті аспекти в собі, які в нас завжди були. У цьому всесвіті в нас самих вже є все, чого ми тільки можемо бажати, навіть ті речі, про існування яких ми навіть не підозрюємо. Квантове поле може породити безліч форм і переживань. Воно насправді вже зробило це. Від вас не потрібно точно передбачати, як все трапиться, – все, що від вас вимагається, — бажання, намір і знання того, що це можливо. І тоді все влаштується, все станеться.
Дві частинки, розділені часом і простором, можуть бути пов'язані один з одним «невидимим зв'язком» і діяти абсолютно синхронно. Вчені також виявили, що світ, у якому ми живемо, схоже, влаштований так, що знає сам себе. І це, ймовірно, досягається тим, що Єдине «ділиться» на дві частини – на спостерігача і те, що спостерігається. У частині, призначеній спостерігати, підтримується ілюзія, що вона відокремлена від частини, яку спостерігають. Насправді все є Єдине Ціле.
Весь Всесвіт народжений таким поділом на те, що діє і спостерігає – на тих, хто діє, і тих, хто спостерігає. Ви самі творите своє багатство, а ми, оточуючі, спостерігаємо його. Його створюють ваша віра в нього, ваша впевненість у ньому, ваша увага. Насправді воно вже існує як хвиля і як ймовірність, але саме ви перетворюєте цю ймовірність на визначеність, в локалізовану в часі і просторі подію.
Воно вже існує як подія, але ваше сприйняття часу робить цю подію «віддаленою», відокремлює її від вас. Як тільки ви зрозумієте, що є часом і як воно працює, у вас з'явиться можливість перетворювати бажані вами речі на переживання, причому робити це швидко і в потрібному вам обсязі.
Частка потенційно може перебувати в точках А, B, C і D. Насправді квантова частка локалізується в усіх чотирьох цих точках, але в різних світах, існуючих паралельно з нашим! Щоб це було можливо, Всесвіт «ділиться» на чотири паралельні світи, кожен з яких не знає про існування трьох інших. Це «множинність світів».
Це можливо – немає нічого неможливого для Бога, або Джерела. Багато релігій стверджують: усе, що ми можемо попросити, вже дано нам. Також було сказано, що все, що тільки може існувати, вже існує. Концепція «множинності світів» показує, що насправді трапляється і те, й інше, але в різних створених нашим власним вибором світах.
У Всесвіті – дуальність, що складається з хвиль-частинок. Це означає, що все, включаючи ваше тіло і вашу машину, одночасно і частки, і хвилі. Немає жодної різниці між вами та світлом, єдина відмінність у тому, що у вас і світла різна довжина хвилі. У всьому іншому ви точно подібні. І не забувайте – це кажуть нам вчені-фізики. Кілька тисяч років тому духовні вчителі говорили нам те саме – ми походмо від світла. Ми є світло. Насправді наше тіло, якщо розглянути його під мікроскопом, на 99% є нічим не заповненим «простором». Решта, його щільна частина - це скупчення в точності того ж "речовини", з якого складається світло, з тих субатомних частинок. Але насправді навіть «порожній простір» сповнений енергії.
Ваш розум із вашого духу збирає ваше тіло «разом» як «щільне» ціле. І те саме ваша свідомість робить з усім іншим, що ви бачите навколо. Вся матерія утворена за допомогою інформації, якою володіє ваш розум, уми оточуючих вас людей, розум Всесвіту.
З рівняння Ейнштейна E=mc2 випливає, що енергія, що міститься в будь-якій матерії, дорівнює масі цієї матерії, помноженої на швидкість світла в квадраті (а це неймовірно велике число!). З цього рівняння ми можемо вивести наступне:
• Навіть у найдрібнішій частинці матерії міститься величезна кількість енергії (саме на цьому заснована дія атомної бомби).
• Ви і все, що ви бачите, – всього лише енергія, скупчення якої організовані відповідно до наявної у вашій свідомості інформації.
Субатомний світ не статичний. Це дивовижний танець безперервного творення та руйнування, в якому частки руйнуються і – саме цим руйнуванням – створюють нові. Тривалість існування більшості субатомних частинок дуже крихітна (мільярдні частки секунди). Всесвіт нескінченно створюється заново. Приблизно кожну трильйонну частку секунди він повністю зникає і відроджується, цього разу трохи інший. Коли частка створюється, вона відразу ж може переміщатися зі швидкістю світла!
Частки можуть подорожувати в часі – як у минуле, так і в майбутнє. І це те, з чого ви створені та що можете контролювати!
Весь «простір» наповнений енергією – тією самою енергією, з якої ми і все інше у цьому світі. Просто ваші п'ять почуттів – зір, слух, смак, дотик і нюх – не визначають всієї різноманітності існуючих у Всесвіті форм. Іншими словами, ми можемо визначати лише ті форми, які здатні розрізняти ці наші п'ять почуттів (якщо ви не розвинули в себе якісь інші почуття). Але це не означає, що у Всесвіті існує тільки те, що здатна сприймати людина. Ви лише частинка у величезному океані енергії і ніщо насправді не відокремлює вас ні від чого іншого. Відчутна вами «окремість» лише ілюзія, викликана обмеженістю ваших п'яти почуттів. 
Ми – одне неймовірно велике органічне ціле, частини якого постійно змінюються. Кожна частина може бачити інші частини, кожна частина має свій рівень свідомості та усвідомленості. І все ж таки ціле діє в точності як ціле, а частини діють як частина цього цілого, володіючи при цьому і своїми індивідуальними властивостями, і властивостями цілого.
Всі окремі частини Всесвіту безпосередньо і близько пов'язані. І  точно знають, що роблять інші частинки, причому в ту саму мить, коли це відбувається.  Вони знають, не вдаючись до спілкування. Вони діють одночасно — так, начебто були з'єднані один з одним деякими позачасовими та позапросторовими зв'язками, з'єднані так, що на них не впливає їхня відокремленість ні в просторі, ні в часі.
Поведінка субатомних частинок залежить від чогось такого, що відбувається з іншими субатомними частинками, що знаходяться десь ще. Всі субатомні події є наслідками інших субатомних подій і є причинами наступних субатомних подій. Це змушує нас зовсім у новому світлі подивитись на Закон причини та слідства, на карму, на біблійну істину про те, що людина пожинає те, що сіє! 
Є багато станів буття, можна бути щасливим, легковажним, багатим і таке інше. Це  першопричина всього, бо це є декларація духу, декларація «Я». 
Ми є єдиним цілим. Це виглядає як єдиний величезний океан енергетичного «супу» - океан, що перебуває в постійному русі, і в кожний момент він має різну концентрацію і різну сутність.  Всесвіт виглядає на квантовому рівні як єдине величезне взаємопов'язане поле енергії, що має різні властивості, що локалізуються в різних його областях. З рештою в нашому Всесвіті нас об'єднує одна загальна енергія, хоча ми і відрізняємося один від одного власними унікальними характеристиками. Це найскладніша матриця, найскладніша всесвітня мережа.
Двоє людей в тузі та смутку. Їхній енергетичний рівень дуже низький. Один із них розповідає щось смішне, інший сміється. Людина, яка розповіла смішне, змушує іншого сміятися, викликаючи в нього тим самим приплив енергії. Це змушує сміятися і людину, яка розповіла смішний жарт, тому що у всій атмосфері з'явилося щось нове – нова енергія, нова радість, доступна всім, хто там є.
Хтось А став причиною змін у якомусь Б, і це повернулося до А, викликавши зміни і в ньому самому. Чи помічали ви коли-небудь, як добре ви почуваєтеся після того, як розповіли великій аудиторії якийсь жарт і всі засміялися? Ви помітили, що, розповідаючи жарт великій аудиторії, ви отримуєте більший позитивний ефект, ніж якби розповіли цей жарт тільки якійсь одній людині? І всі ці люди запам'ятають ваш жарт і розповідатимуть його своїм друзям, а ті – своїм. Так вона поширюватиметься все далі і далі.
Всесвіт влаштований набагато складніше. Зміни в одній області величезного енергетичного поля породжують хвилі, що викликають зміни в інших, довколишніх областях, і ці хвилі поширюються нескінченно!  Ваша посмішка змінює будову всього Всесвіту!  Однак будову Всесвіту змінює не тільки ваша радість, а й ваш гнів.
Все, що ви робите, будь-яка ваша думка, подібно до кіл, що розходяться від кинутого у воду каменя, змінює  Всесвіт, якою б невеликою ця зміна не була.
Так як ви - частинка Всесвіту, ці кола, ці хвилі повертаються до вас і наділяють вас тієї ж якості енергією. Ви стаєте причиною змін в енергетичному полі довкола вас і у вас самих, ваша енергія розходиться колами, торкаючись усього довкола. І це все, звичайно ж, відповідає вам тим самим. Від нього йдуть хвилі у відповідь, що направляють вашу енергію назад до вас, тільки багаторазово посилену! Ці хвилі поширюються нескінченно, зіштовхуючись з іншими скупченнями енергії і викликаючи у них зміни. Енергетичні скупчення, посилають вам свої власні хвилі. І ці повернуті хвилі проникають у вас, змінюють вас, і ви посилаєте свої хвилі у відповідь, і цей дивовижний танець продовжується і продовжується. Одне посилює інше та навпаки. І це відбувається як на енергетичному, так і духовному рівнях. І в тому, і в іншому випадку поліпшення однієї частини системи призводить до поліпшення всієї системи в цілому, а поліпшення всієї системи призводить до поліпшення її частин. Протилежне також істинно.
Людина і суспільство мають багатство і щастя рівно настільки, наскільки вони розуміють, з чого створені вони самі та їх Всесвіт, і навчаються цими творчими процесами управляти.
 Насправді світ – дуже рухливе, постійно змінюване середовище, що використовує для своєї освіти індивідуальні та колективні думки людей та стану буття – буття і окремих людей, і сімей, і суспільства, і країн, і планет, і Сонячної системи, і всього Всесвіту. 

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

25%, 1 голос

50%, 2 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

25%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

От рассвета до заката.

Рассвет. Свет.Дни. Недели. Месяцы. Годы. Закат, до которого, всё кажется бесконечностью, так как, всё, что мимо нас, кажется неприменимо к нам и мы, по-прежнему, вечны, а ржавчина, тлен -- "удел несовершенных, незавершённых".
Но, иллюзия "вечного", нашего бытия здесь быстро, рассеивается и мы обнаруживаем, даже не последовательные исключения, того, что вчерашнее "вечное", без последовательного течения, сегодня, всего лишь горстка безжизненного украшенного "в последний путь", тлена, теряющего "форму" на глазах. И единственной, иллюзией путеводной  звезды, "вечного" ласкового солнышка, "остаётся", огрызок дотлевающей оплывшей, на глазах тающей грязной от копоти, свечи, или того, что от неё "осталось", что её, по-прежнему изо всех сил пытаются задержать в режиме "поживём ещё хоть немного", раз пропустили, функцию "долго и счастливо".
Да, иноногда, счастливчикам, которых не более тех, кто не попал в их разряд, удаётся,  побыть здесь, хоть и не долго, но, относительно, счастливо. Ну, тип, "хорошо карта легла" "козырей изначально, много привалило и с умом придержанных", на эффектную видимость "счастливого" "завершения" "прекрассной" картины, бросающей пыль в глаза, "ценителям" "возвышенного" "искусства", "лежащего" перед "гурманами" "блюд", "на чужой тарелке", или в "чужём фужере", с дотлевающим огрызком "святой правды" в костлявых руках, той, что рисуют с косой...так как, то, что с огрызком и то, что с косой, давно синхронны. И я, сейчас, говорю не о двух-трёх днях, перед, во время, после, кремации, погребения -- закате, а о Рассвете.
Когда, эдакое милое чудо, выползло из лона жизни, и увидело прекрасный чудный, как и всё окружившее его, в тот исторический момент, миг, "чудное мгновение",  всё, что видит, не только "новоявленное" чудо, но и "ценители", "гурманы", всех малодоступных и малопонятных им, "искусств"... Они, чаще "неценителей", "негурманов",  присутствуют на всех, чужих церемониях, смакуют и оценивают, за неимением собственного, у тех и тех, которым можно позавидовать, из-за которых можно огорчиться, в то время, когда нужно бы порадоваться, за их мимолётное счастье.
Да, "гурманы", "ценители", иногда(часто)радуются, тому, чему не следовало бы радоваться. Радуются, до того, пока оно не случится в их собственной жизни, пока "их звёздочка", подобно Люциферу, не слетела с неба, направляясь в самую гущу ада, всё скатываясь и скатываясь на самое его "дно", в клоаку, где копошится множество уродливых червей, скатившихся сюда ранее "последних", и продолжающих скатываться непрерывно....
Да, в этой всей маловажной возне, упускается один очень важный для "прожить "долго" и "счастливо", момент... а это именно тот момент, ОЧЕНЬ ВАЖНЫЙ, САМЫЙ ВАЖНЫЙ, даже, особенно важный, для "ценителей" "суперважных" вещей, ВАЖНЫЙ(хоть и пока не понятый ими) и для эдаких "всевидящих" наблюдателей "всего самого вкусного, важного", и отвратительного(особо для них важного), чужого, естественно, так-как своего у них нет, из-за недостатка времени...а здесь, получив всласть множество "положительных" чувств и эмоций, наблюдая и смакуя всевозможные варианты " горя и радостей", они вспоминают о том, что не мешало бы подправить и собственные сарайчики, в которых собираются жить "долго и счастливо", видя их великолепными дворцами...
Ах-да, СУПЕРВАЖНОЕ!.., КОТОРОЕ, ПОСТОЯННО, УСКОЛЬЗАЕТ ОТ ЗАТУМАНЕННОГО взгляда, ИЛЛЮЗИЯМИ ВЕЧНОГО РАЯ НА ЗЕМЛЕ "гурманами-ценителями, всех видов искусств" ...
КАК ТОЛЬКО ВЗГЛЯНУЛО СОЛНЫШКО В ГЛАЗА ПРЕЧУДЕСНОГО  НОВОЯВЛЕННОГО НА СВЕТ БОЖЬЕГО ЧУДА,  ТУТ ЖЕ, ПУПОВИНА ОТРЕЗАЕТСЯ ОТ ЛЮБЯЩЕЙ ДО БЕЗУМИЯ ЭТОТ ЧУДЕСНЫЙ СЛАВНЫЙ МИЛЫЙ КОМОЧЕК от  ЕГО МАТЕРИ-ЖИЗНИ  И "ПРИРАЩИВАЕТСЯ" к "уродливой злой костлявой тёте с косой", и "чудо" выбрасывается в атмосферу, где, чаще всего, растворяются все придуманные "бывалыми ценителями" себе в утешение, понятиями, включая и понятие "будем жить долго и счастливо", в своей избушке на курьих ножках, изъеденной  почти уже ржавчиной, червями и тленом.
28.12.22.
OttoЪ Kramer.
ps. Простите, такое ощущение, что не очень праздничное блюдо получилось, возможно потому, что я создан Хозяином, не как изящное блюдо, для банкетов и особееных праздников, а, скорее всего, как обычное блюдо, с достатком витамин, полезных веществ, для обычного повседневного стола, которое необходимо более, для восстановления сил("чтобы не ослабеть в пути"), чем для того, чтобы вкушающие его, могли быть выброшенными в нирвану, от переизбытка вкусовых эффектов, вызванных множеством множеств, исскуственных приправ и специй, не могущих превратить иллюзию "розовых очков", в реальность.

Вибачте, таке відчуття, що не дуже святкова страва вийшла, можливо тому, що я створений Господарем, не як витончена страва, для бенкетів та особливих свят, а, швидше за все, як звичайна страва, з багатством вітамін, корисних речовин, для звичайного повсякденного столу, яке необхідно більше, для відновлення сил ("щоб не послабшати в дорозі"), ніж для того, щоб їсти його, могли бути викинутими в нірвану, від надлишку смакових ефектів, викликаних безліччю множин, штучних приправ і спецій, які не можуть перетворити ілюзію "рожевих окулярів", насправді.

Знову сварки / Блекаут / Можливе вторгнення з Білорашки

Поки дали електрику (не було світла 2 доби) мама встигла пересваритись. Плач та істерика. Гра в мовчанку. Причому, за її версією, завжди винний я.
Ну і, як завжди, пересварились через дрібницю. Потім — хитке примирення. Але знову знаходиться причина для сварки.

Тепер мама хоче поїхати до брата. Причому є два варіанти: сама і з батьком. Але прикол у тому, що мама з батьком теж конфіктує. Виходить трикутник, у якому всі троє конфліктуємо між собою. З цього приводу брат навіть пропонував всім роз'їхатись окремо. Однак і такому разі потрібно шукати житло хоча б для когось і вирішувати хто куди поїде.

В ідеалі я б виїхав на Закарпаття. Знайшов би якусь хатку з газопостачанням, електрикою та інтернетом. Потихеньку копав бункер. Познайомився би з людиною зі схожими поглядами на життя. Змінив би прізвище (вже вигадав на яке хочу поміняти). І розпочав би життя з нової сторінки.
Правда, сусіди б совали свій ніс, але можна вибрати якийсь хутір.

Цікаво, як будуть уживатись мама з батьком, якщо вони разом переїдуть до брата? І ще цікаво, чи навчить батько племінника матюкатись? Хоча в дитсадку, напевно, малого вже навчили.
-------
У разі від'їзду батьків можна знайти й плюси. Але суттєвим мінусом є відсутність електропостачання, адже багато що працює від електрики. Навіть газова плита з електропідпалом. А сірниками запалювати й у батьків виходить погано. Що вже казати про мене.

Про електрику. У нас світла не було 2 доби. Нарешті ввімкнули. Поки всі сплять.

За відсутності електропостачання довелося шукати місце, де можна зарядити смартфон. Одразу вирішив піти у так званий "Пункт нескореності" (такий "креатив" від 95 кварталу). По факту — пункт обігріву і заряджання. Намісці вмявилось, що нема солярки. Ще й обурюються, що у мене не було електрики добу, а їм відключали на 4 доби. Заздрість — "найкраща" риса українця.

Такий розклад мене взбісив. Тому "подалі від гріха" пішов у інше місце. По радіо чув, що зарядити телефони можна і у поліції.

А з поліцією цікава річ. Місцевий відділок після адміністративно-територіальної реформи віддали Бучанській поліції. А наша поліція тепер підпорядковується Фастівському району. Але попри те, що поліція не місцева, не відмовили. Причому у відділку була не лише електрика, а й тепло. І чемно. Не те, що у школі.

-----------
Ще одна тема, яка додає роздратування — можливе повтороне вторгення рашистів з Білорашки (так, не Білорусі, а Білорашки, яка фактично стала російською квазідержавою).

Причин для занепокоєння декілька: візити Путлєра до Дукашеску (напевно, бункерний дід вмовляв бульбофюрера вступити у відкриту війну проти України, взамін списання кредитів Білорашці); збільшення військ біля кордонів з Україною. І чомусь мені здається, що Путлєр не заспокоїться, поки не спробує повторити наступ з усіх фронтів. Це мене найбільше лякає, бо від Білорашки до Києва близько. За першої спроби русня майже дійшла до сусіднього села. Так що страшно.

Звичайно, ЗСУ відіб'ють русню з бульбашами, яким промили мізки кремлівською пропагандою. Але боюся, що новий наступ супровджуватиметься бомбардуваннями і блекаутом. Я навіть не знаю що робити в такому разі.

Підсумовуючи можна сказати, що звиздець не приходить сам.