хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «думки»

"Я за це навіть не візьмусь"

"— Самуїл Маркович. Ви сильний, мужній! Ви впораєтесь.
— Яша, я розумний. Я за це навіть не візьмусь!"

Це я про бажання навчитись створювати ремікси. Розклад такий: програма для запису треків в середній версії коштує більше 7К грн. А ще — додаткові звуки і плагіни. Окрема тема — авторські права. І це не лише погодження, а й купівля пісень. Тому, ніт! Обійдуся. Хоча і хочеться. Але для нового хоббі це дорогі інвестиції. До того ж, без гарантій, що вийде гарний саундпродюсер.

Світ став ближче до Третьої світової

Декілька думок і нонаток щоденника. Найперше, про вторгнення палестинців до Ізраїлю. Схоже, терорашка взялась на розгойдування світового порядку, тому під загрозою не лише європейські чи середньоазійські країни, а й взагалі весь цивілізований світ. Вже відомо, що напад палестинців підбурювала рабсія та іран. Тому не здивуюсь, якщо до них приєднається і китай, який нападе на Тайвань. Гадаю, ми стали ще ближче до Третьої світової війни.

Варто сказати пару слів про погоду. Вітряно і дощово. Сьогодні, правда, лише вітряно. Однак некомфортно. А ще небезпечно, якщо надворі. Хоча на фоні військової загрози примхи погоди не настільки дратують.

І чого вони до нас їдуть?

Казали, що скасують безвізовий режим ізраїльтянам, оскільки вони обмежують в'їзд українцям і не надають зброї. І що — в новинах розказують, що все одно приїхали. Причому своїм паломництвом підставляють не лише себе, а й Умань. До того ж, є ризик, що разом із хасидами до країни могли приїхати розвідники. Тим паче, в Ізраїль переїхало багато "хароших узкіх".

"Так у них же теж війна!" Але у них країна менше, її легше захистити. Та й Палестина — не рабсія.

В країні війна. Які паломники?! Я б ще зрозумів, якби хасидів призивали на військову службу до ЗСУ (так, це протизаконно, але якщо їм так подобається наша країна, нехай захищають).

Не все так просто, як здається...

Не все так просто, як здається з орендою... Ви б краще порадили, як орендувати, щоб не попасти на гроші. Бо я не шукаю заміни одного стресу на інший. 
Коротше, погуглив і виявилось, що це і по грошам накладно: орендна плата + завдаток + нотаріус + таксі + обладнання (чайники, миючі засоби). Якби були дешеві варіанти — без питань. Хоча є й інші підводні камені: перевірки + справність побутової техніки (щоб не скинули чужі недопрацювання) + можуть виселити будь-коли. І в деяких оголошеннях пишуть, що віддають пріоритет жінкам або сімейні парі. Що тут скажеш..?

Розчарувались в мені. Я теж розчарувався.

P.S.: Чокнутись можна не лише від співжиття з батьками, а й від війни.

Де збирають гриби

Раніше я думав, що гриби збирають лише в лісі, але нещодавно побачив відео співвітчизника, який збирав гриби у лісосмугах і ярах. Ніколи б не здогадався, що там може бути багато різноманітних грибів — дубовиків, підберезовиків, сироїжок.

Звичайно, лісосмуги з листяних порід — переважно, з дубів.

Буду бухати

Більше двох років утримувався, але відчуваю, що нерви не залізні. Всі задовбують і дратують. Вчора, наприклад, мама шукала свою медичну картку. Причому там, де їїх в принципі не може бути. І все одно не знайшла. Я загублений щоденник навіть не намагаюсь шукати.
На роботі аврал. Ще й спека. Так що треба бухати. На щастя, задоволення від алкоголбних напоїв не заборонене. Так що буду пити.

Переворот на рабсії

Дивно, що ніхто не написав про військовий переворот на рабсії. У них найманці-злочинці пішли проти злочинної влади, вчинили військовий переворот. Червону площу в Москвабаді закрили для перехожих, Ростов-на-Дон-Дону і Воронєж начебто від владою приватної вйськової компанії. Крім того, найманці-зеки приземлили 3 вертушки і один літак рабсіянської армії. В інтернетах вже жартують, що у вялікоімперній по тєліку показуватимуть "Лебедине озеро". Нам від того не легше, але якщо вони маленько один одного перестріляють, то це вже непогано. Та й взагалі будь-якій кіпіш за порєбриком — це добре. Але розраховувати на зменшення обстрілів не варто, бо вони всі там кровожерливі. Навіть псевдоліберали "харошіє узкіє" вскрили свої ненависницькі амбіції. Навіщо їх запрошують в ролі експертів? Журнашлюшкам не вистачає вітчизняних і західних експертів?

Звичайно, хотілося б, щоб панікою і переполохом на болотах скористались Китай, ЄС і НАТО, однак із голодранцями з ядерною зброєю, нажаль, не полізуть. До речі, є думки, що це може бути спектаклем, розіграним Кремлем для відволікання уваги.

UPD: "Лебедине озеро" скасовується. А ми так сподівались.

Сталкерський ювілей

Влітку цього року виповнюється 10-річний ювілей сталкерства. Я планував його відзначити вилазкою на якийсь об'єкт, також хотів досягти ювілейної кількості звітів з закинуток, але реальність така, що цього року навряд чи кудись полізу. Тому просто напишу 10 фактів про своє сталкерство.

— Отож, перший факт — я захопився сталкерством пізно — у 30 років. Цим я відрізняюсь від більшості сталкерів. Мої друзі та знайомі почали дослідження закинуток з підліткового віку або з дитинства. Так, будучи підлітком і я лазив на закинутки. Але то були епізодичні вилазки.

— На початку дослідження абандонів до мене напрошувались дівчата для фотосесій, а потім такі пропозиції чомусь припинились. Також у мене хотіли взяти інтерв'ю. Але тоді у мене не було ні досвіду, ні бажання розкриватись (під псевдонімом не захотіли балакати).

— Я не люблю повторно навідуватись на один і той самий об'єкт. По-перше, тому що радість пізнання буває  лише спершу. По-друге, одне й те саме досліджувати нецікаво, та й важко відзняти по-новому, щоб не повторюватись. По-третє, неприємно споглядати, як руйнюють і мародерять об'єкти. Хоча, звісно, іноді роблю виключення з цього принципу, якщо хочеться десь полазити, а ніде, або ні з ким. Тому що на нову закинутку наодинці лізти ризиковано, а в знайоме і відносно безпечне місце можна сходити й одному.

— Майже половину вилазок на закинутки здійснив з напарницею. Нажаль, вона пішла з життя, тому зараз складно знайти когось, з ким можна досліджувати закинутки. Це важко ще й тому, що сталкери — закрита тусовка. А лазити один я не люблю.

— Іноді вдавалось потрапити на закинутки офіційно або напівофіційно (на випробувальний полігон капвею в Гостомелі (його вже нема) і на макет шахти і кафе на ВДНГ/Експоцентр України). Круті сталкери такі вилазки не люблять, а мені вони подобаються, бо не треба ризикувати. Хоча за емоціями це, звичайно, не настільки прикольно, як несанкціоноване відвідування закинуток.

— Для досліджень вибираю безпалевні закинутки та недобуди, де ризик бути спійманим мінімальний. При цьому іноді відвідував об'єкти під охороною. Однак ще жодного разу не було "приймалова". Тьфу-тьфу-тьфу.
До речі, гарна збереженість не завжди буває під охороною. Але є закономірність: об'єкти, залишені без нагляду, дуже швидко розграбовують, тож дивитись там нічого.

— На відміну від більшості сталкерів цікавився закинутими фермами колгоспів/радгоспів. Вони не настільки одноманітні, як прийнято вважати в сталкерській спільноті, оскільки курятники, свинарники і корівники відрізняються. А те, що вони порожні теж невірно. Наприклад, на одному колгоспі знайшов пляшечку з-під ветеринарних ліків.

— Закинута (списана) техніка (автомобілі, човни) мене цікавлять менше, ніж будівлі. Цим я теж відрізняюсь від більшості сталкерів.

— Більша частина вилазок була по закинуткам Київщини і Києва. В інші області виїздив рідко. За межами цих регіонів досліджував лише 3 закинутки у трьох сусідніх областях.

— Як і кожен сталкер, мріяв нелегально полазити по Чорнобильській зоні відчуження. Однак після масових пожеж досліджувати стало нічого, а Прип'ять мені нецікава. Проте в 2020-му здійснилась вилазка в село, яке межує із Чорнобильською зоною.

Багато сталкерів зараз припинили вилазки, хоча є сміливці. Я ж не ризикую, оскільки кожний дослідник закинуток може сприйнятись, як диверсант.

Невиспаність

Невиспаність. Не знаю, як можна спати, коли знаєш, що буде масована ракетна або дронова атака? Багато людей радять не звертати уваги. Але ж все одно нервуєш. До того ж, прокидаєшся від звуків вибуху — і в результаті так само не спиш.

Відчуття від недоспаності неприємні. Голова напружена і болить. А ще сонливість. Ну і працездатність знижується. Ось, наприклад, сьогодні довелося влаштувати вихідний.

Відсипатись вдень важче, оскільки при сонячному світлі організм налаштований на бадьорість. Можна спробувати заснути лише у похмурий або дощовий день. Є ще один варіант — ліки з побічним снодійним ефектом. Але перед їхнім прийомом бажано налаштуватись на сон. Вдень це проблематично. Єдине сподівання, що русня попуститься і зробить паузу в ракетних обстрілах.

Розчарований "Євробаченням"

Розчарований "Євробаченням". Журі не зрозуміти. Складається враження, що без договорняку не обійшось. Ще й пісня сплагіачена у Мікі Ньютон.
Якби ж не повітряні тривоги, то не дивився б трансляцію.

Стосовно наших, то TVORCHI у фіналі виступи слабенько. Проте зайняли непогане місце — 6. Я так і розраховував, що учасник від України навряд чи стане першим чи другим, але напевно потрапить у першу десятку.