Хочеться тихо сидіти і мовчати. Вчора надибали круте радіо з класичною музикою і діджеєм в якого голос чистий оксамит. Так не хочу готувати їсти, прибирати, якесь тотальне знесилення. Ще і клієнтки всі в коронавірусі. Треба якось релакснути. Зроблю одну порцію "турпоходного" супу: пів банки консервованої квасолі в томаті, 2-3 ложки тушонки, зелень, заливаєм кип"яченою водичкою і на 5 хвилин в мікрохвильовку. Смакота. Боже, яка я тошнотна..

Через двадцять хвилин у мене клієнт, я вже при параді, налаштовуюсь на сеанс, і воодночас, ненавиджу своїх сусідів. Не те що я ненавиджу конкретних людей, що вони мені сверлять у мізки вже 100 місяців, а просто саму ситуацію. Вибиває з колії.  Як можна допомагати людям, коли перворатор пробурює у мені всі моральні дамби, які захищають цей світ від моєї агресії..

Кожен день, зранку, проводили брифінги з міністром Охорони здоров'я і головним санітарним лікарем про епідемію коронавірусу, про кількість нових хворих, із відповідями на запитання. І куди вони поділись? По радіо вже не транслюють. Чи може просто перестали збирати? Мовляв, друге послаблення карантину — які тут ще конференції?

50 мг кофеїну і мозок запускається. Тільки треба пити постійно воду. В квартирі прохолодно і навіть шкарпетки з тапками не гріють, треба покласти під ноги кота. А де кіт? Певно знову лежить на ліжку. Ну його, лінь. Може знову поставити чайник? 5 чашкок чаю - це багато чи ні? Треба щось безкофеїнове, бо знову не засну. В голові думки, немов бджоли у вулику, (пфф, яка банальщина), як перемішані пікселі, які не можуть скластись в щось єдине (теж хєрота, аж бісить). Так чайник, точно. Пакетик "Поліського лугу", 9 трав. Цікаво, якого бур"яну туди намішали? Ладно без кофеїну і то добре.. В голові крутиться лампові "Я помню белые обоооиии".. Запускаю руки в волосся, і радісно згадую, що нарешті сьогодні підстриглась, тепер я не Чубака, чоловік сказав, що схожа на Бібера, я жодної його пісні наспівати не можу. Може Скайрім поганяти, нє, краще Героїв ІІІ, хоч певно теж ні, ооо..мені книженцію цікаву скинули. Стопудов, треба почитати. ...почитати. А потім курси, чи спочатку курси а потім книга. Хочу їсти, хочу но не буду. Лавка закрита, норму вже залопала. Які руки у мене холодні... "Заграє нам красень Травень" - згадались слова з дитячої казки. Заграє, на вулиці дубак і холод, щось пісенька не радує. Ладно, чайник вже свистить, буду пити бур"ян. Здибаємось.

Оце думаю, що до карантину зовсім не підготувався. Хіба що поповнив рахунок за інтернет на пару місяців наперед. А ось у деяких інших моментах протупив: давно хотів пофарбувати волосся, карантин для цього найкращий час — все одно на вулицю не виходиш, а якщо й треба, то в масці. Тим паче, все одно волосся відросло і доведеться підстригати.