Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отойді я

І лани і гори —

Все покину, і полину

До самого Бога

Молитися... а до того

Я не знаю Бога.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сем’ї великій,

В сем’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Как умру, похороните На Украйне милой, Посреди широкой степи Выройте могилу, Чтоб лежать мне на кургане, Над рекой могучей, Чтобы слышать, как бушует Старый Днепр под кручей. И когда с полей Украйны Кровь врагов постылых Понесет он... вот тогда я Встану из могилы — Подымусь я и достигну Божьего порога, Помолюся... А покуда Я не знаю бога. Схороните и вставайте, Цепи разорвите, Злою вражескою кровью Волю окропите. И меня в семье великой, В семье вольной, новой, Не забудьте — помяните Добрым тихим словом.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Цікаво а де хоч раз Шевченко згадав "Украйну" ?

Навіть простий переклад вірша, зроблений росіянами доказує (порівнюючи з українською версією) про їх прагнення знищити будь-яку згадку про Україну, або Вкраїну.

Назви "Вкраїна" і "Україна" понад кілька століть використовувалися, як синоніми задля позначення території Русі, "в країні", або "у країні". Але назва Вкраїна розвіює моментом міф про "Окраїну Русі", бо те що "У" можна сприйняти, як "О" це ще можливо - а от "В", як "О"... Тут російські пропагандисти не придумали нічого кращого аніж змінити переклад вірша, а текст на Украйну...