Передумав працювати. Дуже налякали при оформленні. Я стільки не запам'ятаю - а потім відповідати. Коротше, хай йдуть лісом. У них й так працівників не вистачає. Але то вже їхні проблеми.

Другий день стажування. Одразу помітно, що будній день: маршрутка ще на кінцевій забивається, на в'їзді в Київ затори (в неділю не було). Зате світлофор на трасі працює (правда, нафіг він тепер треба — краще по підземному переходу переходити). На роботі перекинули в інший відділ. Там теж купа мороки і багато нюансів, але хоча б фізично легше. Але стільки всього треба робити, що не віриться, що все можна встигнути. І ціни по сто раз міняють. І система викладки товарів дивна (в місцевих...

Читати далі...

Запитували про роботу. Так ось, поки ще не влаштувався, але приглядаюсь до роботи працівником торгівельного залу в супермаркеті. Ну а шо, досвід необов'язковий (хоча так важче входити в курс справи, зате цікавіше). Вакансій по супермаркетам повно. Звичайно, є аспекти які не дуже: необхідна санітарна книжка (думає, це така морока), догляд як на складах, перевезення тележок-рокл з товаром. Але така специфіка. В усякому разі, легше, ніж кур'єром.І ще що... фотік з собою не візьмеш, щоб після...

Читати далі...

Сьогодні йду на оглядини нової роботи. Мандраж з приводу працевлаштування лишив у вчорашньому дні, а сьогодні задумався над дорогою на роботу. Бо цього разу діставатися трохи незручно. Треба йти пішки до маршрутки — тому що біля дому маршрутки не їздять в район нової роботи. А потім на маршрутці. Пішки + маршрутка — це ще непоганий варіант. Хоча поки ви читаєте ці рядки, я мабуть буду мокнути під дощем. Ну, можна зробити і так: маршрутка по місту + маршрутка до Києва. Але ж це зайві витрати. А...

Читати далі...

Трохи нервуюся перед першим днем на роботі. Страшно. Все-таки, нова сфера діяльності, нова робота, нове місце роботи (хоча в тому районі я вже працював). Але треба колись починати, бо байдикувати вже набридло. Звичайно, умови працевлаштування не ідеальні. Це ж не державна установа, де купа всяких плюшок. Хоча деякі бонуси обіцяють. Не знаю... загадувати наперед не буду. А то налаштуєшся — і облом. Так що побажайте удачі і спокою.

Батько сьогодні розповів страшну історію. Схоже, що мешканці будинку вирішили позбавитися від котів. Каже, побачив мертву кішку біля миски з кормом. От такі у нас люди:( Тепер страшно нашого гуляку випускати.

Сьогодні поминальний день, або Пасха для тих, хто помер. З'їздив на кладовище. В минулому році проігнорував, то треба було хоча б на цей раз поїхати пом'янути. Батя трохи не розрахував з пальним — машина заглохла посеред дороги. Добре, що поряд з кладовищем була заправка.Кладовище розширили, захопивши прилеглий пустир до дороги. Так що тепер і на старому кладовищі будуть робити захоронення (до цього старе кладовище було закритим). Здивувало, що «збирачі пасок» вже з самого ранку ...

Читати далі...

Таки був змушений звернутися до Центру зайнятості. Там якщо ніфіга не знайдуть, то хоча б порадять як переконувати роботодавців: «Ну ва-а-азьмите меня» ((с) Елена Воробей)). Бо після 30-ти працівники вже не потрібні( Та й підпсую статистику безробіття. Але не тут-то було...Ну, думаю, що може бути простіше — зареєструватись. Взяв документи, які потрібні. Але опа — треба довідку, що не є учасником сільскогосподарського господарства. Отакої?! Наше місто вважають «сільською місцевістю». А учасники...

Читати далі...

У Потапа з Настею в одній із пісень є такі слова: «Вызывай такси под рестик». А я дивувався із незрозумілого слова. Думав, а шо ж воно таке — «рєстік»? І от, випадково дізнався, з програми «Чотири весілля». Виявляється, рєстік — це ресторан. Хм... раніше такого слова і не чув. Хоча після програми почув ще один незрозумілий вислів: «пресвятий кейтеринг». А шо воно значить?

Виглянув у вікно: «Блін! А вже весна!» Абрикоси зацвітають. Листя на каштанах розпускаються. Люблю саме таку пору. І хоча саме такий період дуже швидко пролітає. Жаль, в цей період навряд чи вдасться кудись з'їздити. Хіба шо в Київ.