Цей тиждень нервовий, як і попередні. Батька виперли з роботи за віком. Так він ще десь примудрився захворіти невідомо чим. Причому нам не каже, що конкретно турбує. З будь-якого приводу йшов до поліклініки. Цього разу теж. І байдуже, що наражає на небезпеку мене і маму. Мало того, ще й виправдовується, що турбується про нас. Чим? Тим, що лазить невідомо де і ходить до своїх родичів (у яких сусіди хворіють на ковід), не дотримується соціальної дистанції в місцях скупчення людей, миє руки як...

Читати далі...

Ніколи не думав, що так буде... Вимушений взяти відпустку, бо очі не витримують перевантаження. Сьогоді вийшов на зв'язок, бо були термінові справи. Переїзд фотохостингу доведеться відкласти. Про трудові рекорди цього місяця теж не варто сподіватись.

Так рідко пишу звіти, що вже нагадують (не на цьому сайті) про що я писав декілька років тому. Хоча страшно переглядати, бо раптом чогось не дорахуюся. Але фотки поки що не відвалилися. А самі звіти круті. Шкода, що нові звіти не планую. Таких довгих пауз не було навіть у кризовому 2015-му. Не знаю, як зрушиться блогерство, але знайомі з машинами нікуди не кличуть, а на громадському транспорті не хочеться їхати.

Прогулявся. Але без емоцій. Багато ходять парами. Або мамаші з дітками. На вулицях повно народу. Ніц цікавого у місті. Правда, спиляли деякі дерева і відновили одне будівництво. Маршрутки переважно брудні — не пофоткаєш. Коротше, можна було просидіти вдома.

Декілька днів тому писав, що закінчується робота. Але закидали новими завданнями. Причому новинок стільки, що вже замахався. Добре, що підняв вартість робіт. Але не виключаю, що міг продешевити, оскільки возні багато. Про "Ctrl+C" і "Ctrl+V" можна і не згадувати. Все треба розписувати з чистого аркуша. Ех... Спокій нам лише сниться.З іншого боку, це добре, бо є шо робити. А з іншого — як влаштувати вихідний, коли знаєш, що в черзі є завдання? Плюс бажання зробити все...

Читати далі...

Племінник проявляє інтерес до колекції модельок авто. Відчуваю, що вона не вистоїть. Кажемо: "Неможна" — він у плач. Довелося подарувати запасну модельку (а я думав куди її подіти). А що наступного разу дарувати? Дитина мала. Якщо піде у брата — все буде ламати. Пішов до себе, щоб не нервувати. Нехай ламає усе.

Походу, настав той момент, коли відтягував завдання, як міг, але з наступного місяця, як би це не звучало, по роботі нічого буде робити. Описи і переклади товарів, описи категорій зроблені по-повній. Залишилось лише декілька категорій без опису — і все. Правда, в офісі пообіцяли, що знайдуть завдання, але поки шо конкретної відповіді не отримав. В принципі, залишаться періодичні завдання — новини і нові товари. Однак заробіток впаде. Є декілька ідей, чим можна зайнятись. Але для того треба...

Читати далі...

Всі лише дражнять поїздками і вилазками. А тут сидиш вдома. В своєму місті нікуди піти (того, що мене цікавить, майже нема). Та й взагалі, нема такої місцини, де можна побути на самоті. Навіть відпустку нема сенсу брати, бо нікуди її витратити.Можна, звичайно, психанути і кудись поїхати. Але є кращі ліки — ігнор і дизлайк (це стосується лише моїх знайомих). [Приєднана картинка]

Мурзік десь загуляв. Спочатку почав ходити до сусіднього будинку. Потім бачили аж за два будинки. А це чомусь майже тиждень не з'являвся вдома. Правда, при цьому кицька ще досі чухається. Сподіваюсь, він просто пішов у загул, а не від нас.UPD: Сьогодні прийшов.

Якщо рано прокинутись, справді є заряд бадьорості. Але поки те, поки се, то все одно до роботи приступаєш пізно.