хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «різне»

Відпустка, це чудово.

Навіть якщо маленька. Навіть якщо осіння.
Але зимою щось менш бажається на роботу, аніж літом.
Голольод, сквазнякі, мерзенний вітер, нехай йому.
Так що трошки взимку, трохи осінь, дещо літа.

Ще не холодно і добре.
А чого частково відпустка? А це щоб не сильно звикав до відпочинку.

smile





Хіба що пекло,ганьба і приниження.

2010-07-28 20:51:44

Мільйони громадян України працюють за кордоном

 Моя сусідка Надія, маючи за плечима майже два десятки років педагогічного стажу, несподівано залишилась без роботи. Кілька візитів у центр зайнятості нічого не дали і вона зовсім втратила надію знайти роботу в рідному місті. Відтоді купувала рекламні газети з оголошеннями про роботу за кордоном. Телефонувала за вказаними номерами, ходила на зустрічі на якісь майже конспіративні квартири. І нарешті, незважаючи на вмовляння різних знайомих, поїхала на заробітки до Італії...

Довгий час від Надії не було ніяких звісток. Поїхала, і наче у воду канула. Телефон «фірми», якій жінка заплатила 700 «зелених» за щастя потрапити до сонячної Італії, вперто мовчить. Рідні не знаходили собі місця, не взмозі позбутися від невтішних думок і постійної тривоги. І раптом — лист до подруги. Довгий, як зимова ніч. І сумний, як осінній дощ.

«Дорога подруго! Нікому, окрім тебе, не можу розказати й написати про все, що пережила й побачила за ці кілька місяців життя в Італії. Господи,  який тяжкий італійський хліб! Найобразливішим є те, що ми, «новенькі», які приїхали самі по собі, не маючи ні друзів, ні знайомих, потрапляємо у кабалу до своїх же, українців!

Прибульців з України беруть під опіку, як правило, українці. За пошук роботи треба заплатити «хазяїну» тисячу доларів. Хоча роботи може й не бути. У кращому випадку, жінкам пропонують роботу у віддалених гірських районах, де їх віддають у найми до старих друганів. Дівчата не витримують там і місяця — тікають, не дочекавшись оплати. Їх примушують виконувати найбруднішу роботу. Але найстрашніше — ті нікчемні старі принижують їх, не вважають за людей. Якщо мовчки терпіти наругу, можна швидко з’їхати з глузду. Знала я одну таку бідолашну. У неї потьмарився розум після кількох місяців «казкового» життя.

«Наших» тут дуже багато. І все їдуть, їдуть... Доброї роботи, ясна річ, нема. Кому пощастить щось знайти, то «вкалує» на всі сто. Жінки шиють в майстернях від сьомої ранку до сьомої вечора, не розгинаючи спини. Або чистять молоду цибулю. Я бачила їхні розпухлі, аж сині руки, схожі на колодки. Це жах! Іншим щастить влаштуватись на фабрику чи завод вантажницями.Тягають такі важкенні ящики, що очі на лоба лізуть. Та ще й «патрон» може побити. Таке ж ставлення до дівчат у ресторанах, де вони, як правило, миють посуд з дев’ятої ранку й до глухої ночі.

Одну мою знайому влаштували на роботу в нібито багатий дім. Їй відвели кімнату в підвалі. Першої ж ночі прийшли непрохані гості — троє чоловіків, ґвалтували її по черзі, поки не втратила свідомість. Ледве втекла звідти...

Щось я все про інших, а про себе — ні слова. Спочатку працювала кілька днів у сім’ї, де була мала дитина. Потім —у діда з бабою, поки стара не потрапила у лікарню. Знову залишилась без роботи і грошей, бо все, що мала, віддала своїй «мамашці», яка знаходила мені ті підробітки. Через місяць я пішла від неї і почала пошуки самостійно. Жила на кількох квартирах, не один раз доводилось з нашими воювати за місце під сонцем. Зараз я знайшла собі пуліцію, тобто прибирання квартир. Працюю порівняно мало, тому і отримую мало. Вчу мову і збираюсь їхати на північ Італії. Там, кажуть, платять добре, але на наших полює поліція. Небезпечно, можна потрапити за ґрати. Але що робити? Мусиш ризикувати...

Ми, жінки, так само будемо згадувати Італію, як наші чоловіки нині згадують Афган. Тут теж пекло...

Слава Богу, живу в центрі, недалеко від церкви. Ходжу туди кожного дня. Молюся і плачу, виливаю в молитві душу. Завдяки Божій помочі, ще якось тримаюсь, не втрачаю розуму й надії вибратись звідси хоч з якоюсь копійкою, і головне — живою.

Не знаю, як складеться в мене далі. Додому повертатись нема з чим. Буду певно, рухатись на північ — раптом пощастить.

Будеш бачити мого чоловіка з дітьми — ні слова про мої митарства. Я їм зателефоную і, звичайно, скажу, що все прекрасно. Хай спокійно сплять. Одне тебе попрошу, використовуй кожну можливість сказати людям, котрі збираються на роботу за кордон при посередництві всіляких «благодійників» і горе-фірм, що тут їх ніхто не чекає. Хіба що пекло, ганьба і приниження. Вдома може, не краще бути без роботи. Але таки вдома, з рідними людьми. А тут ми поволі стаємо вовками...»

Необхідна революція свідомості


Валерій Прозапас

Взагалі цим парням треба віддати належне, задумка Гетманцева обкласти населення 5% податком на гроші це рівно вдвічі менше, ніж це тут робив наприклад хан Батий.

І хоч він верещить, що це добровільно, але у нас же все добровільно - і тарифи добровільно сплачуємо, і від субсидій добровільно відмовляємось, і в локдаунах без вакцин добровільно сидимо, і ту золоту олію нещасну добровільно купуємо, бо колективного Колю-Котлєту теж обрали добровільно.

Я їх давно заповажав, ще коли Гончарук сказав, що подолав корупцію, Мілованов пророкував інвестиційне цунамі, Нефьодов поклав таможню, а Богдан пограбував місцеві бюджети - а народ їм аплодував, бо Порошенка ж тоді по допитам тягали, це люду набагато цікавіше було, ніж зупиняти турбокрадівництво.

Так вміло трахнути населення в мозок і при цьому залишитись не те що на волі, а при владі та ще і при рейтингах, потрібен талант - це те "хорошеє", що я уподоблюючись позитивним блогєрам, мушу визнати. Аплодую лежачи.

Після чергового кварталівського сортирного йумора про "мову в борделі" знову постає складне питання які телеканали шкідливіші - російські чи малоросійські.

Переважну більшість суспільних міфів та антидержавної пропаганди разом з медведчуківцями просували якраз зповна собі українські лідери телевізійних рейтингів.

Це завдяки їм населення не побачило реформ, зато слухняно зненавиділо Гонтареву та всіх, хто ламав схеми олігархів.

Це через їхню спрямовану пропаганду в очах обивателя знецінено безвізовий режим з ЄС та автокефалія ПЦУ, децентралізація та вільні ринки.

Це вони хором просували ідею "нових ліц" як панацею від всіх проблем, усвідомлюючи, що 99% тих "ліц" не здатні керувати навіть ФОПом, бо все життя просто отримували кеш за свої послуги.

Це їхніми стараннями "втомленим народом" війна сприймається не як спроба Кремля знищити нашу державу, а як можливість комусь "наживатись" та "вигода, а людям делить нечего" тощо.

Якщо хочете, то які шанси перемогти у народа, який за сім років війни отримав тисячі загиблих, втрату територій, фіаско сподівань на "мір" після передвиборчої брехні, смерті на фронті кожного тижня - і одночасно вперто продовжує ржати з жартів рівня "Украина порноактриса"?

Що ще має статися, щоби обидлячене колективним "1+1" населення усвідомило важливість гідності та виробило колективний імунітет від руйнівних впливів подібного контенту?

Хвороби менталітету залишаються набагато глибшими за економічні та соціальні, як бачите їх не вирішити навіть закриттям каналів, як і прийняттям законів, які потім все одно обстібуть "мовою в борделі" під регіт малоросів.

Революції гідності небагатьох виявилося замало, необхідна революція свідомості всієї нації.




Кардинал SoF:
В ковідному фонді було грошей на 116 млн доз Пфайзер.
Куплено - 0
Грошей у фонді - 0
Офіційно - порушень на сотні млн грн
Розпиляно все друзями Зелі на дороги.
Хто винуватий?

Каменяр:
Тут Зеленський і Око Государєво вже 67-й день не може відкрити провадження проти Медведчука, котрого вони звинуватили у фінанс тероризму.
А тим часом фірмам Медведчука віддають курортні землі в Карпатах.

Ольга Рев:
Ви все ще думаєте, що зе-слуги просто тупенькі і некомпетентні?
Тоді я нагадаю про зерновий резерв, який "з'їли миші Зє".
Ніяк інакше як диверсією це не назвеш.
Їхня задача - демонтаж України.
А для цього спочатку треба створити колапс: продуктовий, ціновий та ін.

Київ не хоче псувати відносини з Росією: письменник Віктор Суворов заявив, що його не пускають до України.

Йозеф Кнехт:
9 грудня 2019 Зе зустрівся з Хлом в Парижі. Там був присутній і Аваков. А вже через 3 дні 12.12. нам бадьоро розповіли, що у справі про вбивство Шеремета російський слід не розглядається та затримали Антоненко. Патріота України. Невинна людина знаходиться у в'язниці вже 500 днів.

Homer:
Подивився свіжого (насправді несвіжого) стерненка. Сьогоднішній випуск. Заради Антоненка. Як ви гадаєте, скільки разів він його згадав? Зіроу.

Митрополит Епіфаній:
Є Українська, визнана, Помісна Церква України, а є церква, центр якої знаходиться в країні агресора. То скажіть, на кого ця церква буде працювати? Вони тільки називають себе «Українською православною церквою». Але це насправді не так.

S-кварк:
Отак живеш все життя атеїстом, але тепер з появою ПЦУ лайкаєш та репостиш твіти @Epifaniy в надії розповсюдження дійсно української церкви на заміну КДБ-ГРУшному шабашу.

Лютий сарказм

Прем'єр Вірменії Пашинян подає у відставку.

Кіт Вчений:
Правильно все зробив. Один термін! Провів швидко усі реформи та на відпочинок.

Зачмиритель московита:
І настане день, коли один спитає : «По чьом олія, чувакі?» А міліони у відповідь : «Я вапщє нє хаділ галасавать, я балєл».




Глобальне потепління разом з похолоданням.

 Як постив один блоггер "Що як буде глобальне похолодання, ми поїдемо грітись до Африки чи до латиносів, а нєгри згадають образи, та нас не пустять".
 Ну розумієте?
Ну так от по Дискавері чув, що насправді мова про поляризацію температури. Тобто про збільшення різниці температури тепла та холоду відповідно. На полюсах холодніше, на екваторі більш жари, якось так.
Так чи не так, хто зна.
А колись на Землі було найжаркіше було десь +10 проти -5 холоду відповідно узимку та влітку..
А тепер +60 у африканських пустелях проти - 60 у Якутіі чи десь там у Ямалі.


Але оскільки тут наближається зима, то можна помріяти про теплі країни та пляски екзотичних дівчат.

Проте до - 60 сподіваюсь не йдеться.
До речі частіше тікають від економічного та політичного клімату.

Продовжуємо насолоджуватись теплом.









Про розмови з гопотою.

«....Я рос в довольно пролетарском районе Новосибирска, и с гопниками мне приходилось сталкиваться с детства. «Сталкиваться» – не очень подходящее слово, скорее, гопники были некой местной элитой и задавали порядки поведения на районе. Если группа гопников вступила с тобой в диалог, дело, скорее всего, закончится отъемом денег. Диалоги могли быть разными. Классическая ситуация выглядит так:
– Деньги есть?
Как правильно ответить на этот вопрос? Если скажешь «нет», то тут же следует:
– А если найдем?

Это уже более сложный вопрос. Ведь если скажешь «ну, ищите», и они найдут, то ты должен деньги отдать, ведь ты им соврал на голубом глазу и должен поплатиться за свое вранье. Если отказываешься от добровольного обыска – еще хуже, ведь этим ты явно показываешь, что соврал (иначе чего тебе боятся обыска). Но тогда, может, лучше сразу не врать, и на вопрос про деньги ответить честно «да, есть». Тогда следует вопрос:
– Займи мне до завтра Х рублей, на сигареты не хватает.
Отказать нельзя – обидишь хорошего человека. И понимаешь, что если занял, то «долг» никто тебе возвращать не собирается. Короче, как бы ты не ответил на вопрос, с деньгами ты расстаешься.

Деньги отбирали даже у тех, у кого их на данный момент не было. Например:
– Мне тут мой кореш сказал, что ты там про меня плохие вещи рассказывал?
Если ты отвечаешь: «Нет, такого не было», то тут же следует вопрос:
– Ты что, хочешь сказать, что мой кореш врет?

И тут выбор – сказать, что «кореш врет» – это обидеть кореша, который тебе завтра предъявит, а если сказать «нет, не врет» – это согласится с изначальными обвинениями. Короче, как ни отвечай, ты либо обидел гопника, либо его кореша, и должен естественно заплатить им за обиду. Если в срок не принесешь компенсацию, тебя ставят на счетчик. Один мальчик в соседнем дворе так вынес из дома все деньги и золото, чтобы рассчитаться за якобы нанесенную им обиду.

Многие мои знакомы считали, что нужно научиться разговаривать по понятиям, и тогда можно избежать негативных последствий, если гопники приглашают тебя к диалогу. На самом деле это были пустые надежды: никакие навыки не спасали. Ведь если гопники втянули тебя в диалог, значит, они смогут тебе объяснить, почему ты должен отдать им деньги. У них нет цели разобраться по сути и выяснить истину. Конечная цель любого их диалога – это объяснить, почему ты должен отдать им деньги.

Ты проиграл уже тогда, когда решил начать диалог. Я это понял довольно рано и старался этих диалогов избегать. По возможности, максимально спокойно и нейтрально, например: «Пацаны, нет времени болтать, на урок опаздываю», и удаляешься быстрым шагом, пока они соображают, что ответить. Если быстро уйти не получалось, то лучше было сразу вступить в открытую конфронтацию, например «С какой целью интересуешься?». Неизбежно, пару раз меня довольно серьезно били. 

Я был худой и слабый, кроме того, в детстве меня отдали учиться в музыкальную школу при консерватории, а не в секцию бокса. Зато и деньги отбирать больше не пытались, хотя они у меня постоянно водились – с 10 лет я занимался мелкой фарцовкой, а с 14 лет писал программы на заказ. Что я также понял с детства – гопникам невыгодны открытые конфликты. Они могут избить тебя один раз, чтобы запугать. Но если это не сработало, то, скорее всего, они от тебя отстанут и будут стричь тех, с кем не надо столько возиться.

Почему гопники не любят открытые конфликты? Есть две причины. Во-первых, после них может возникнуть неприятная для них суета. Как-то раз, когда моей головой в школе разбили оконное стекло, то вызвали врачей, милицию и несколько дней шли допросы школьной элиты и их родителей. Любое применение силы может выйти из-под контроля и привлечь нежелательное внимание третьих лиц. 

В случае добровольной отдачи денег подобные риски близки к нулю. Во-вторых, и это самое важное, каждое избиение не по делу рушит имидж «благородных донов». Весь их концепт отъема денег заключен в том, что они вежливые люди, тихо и спокойно со всеми разговаривают. Силу не применяют. Если они сумели путем своих интеллектуальных усилий объяснить тебе, что ты им должен денег – то, ты, конечно, неси. Не сумели, ну ладно, ступай с миром. Каждый отъем денег силой ставит их на одну доску с тупыми грабителями. А гопники заботились о своем имидже дворовых интеллектуалов.

После того, как я уехал из Новосибирска, я больше нигде с ними не сталкивался. Не то, что меня больше не грабили. Грабили. Но это было очень просто – удар в лицо и отъем бумажника. Или, например, подмешали наркотик, очнулся в реанимации без денег и без вещей. После моего новосибирского детства, никакие бандиты со мной псевдоинтеллектуальные беседы заводить не пытались – простым и понятным языком объясняли, что им от меня нужно.

Почему я про это вспомнил и так долго рассказывал?....».

22 грудня. Совячий світ.



1. Совячий парк
3. Сова у шляпі
4.Совинообразне дерево.

про ніки

Шо означають наші ніки (логіни),

 і від чого вони походять. 

Поїхали.

30%, 8 голосів

15%, 4 голоси

15%, 4 голоси

41%, 11 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Не цікаво - не дивіться

Шукаю людей зі Львова яким нема чого робити


З.І.бажано вміння швидко бігати і бажання фотографувати все що рухається

1 грудня. Дитячі питання.

"....если честно, я никак не ожидал, что моя восьмилетняя дочь будет задавать такие вопросы. не маленькая уже всё-таки, могла бы и погуглить, благо айфон и планшет ей никто не запрещает. но нет, вместо этого она в планшете смотрит "как приручить дракона" или "орёл и решку", на телефон записывает видео про хомячков и игры для своего канала на ютубчике, а каверзные вопросы решила задать мне. я где-то (может даже в этих ваших интернетах) читал, что смеяться, ругаться и отшучиваться в подобных ситуациях никак нельзя, поэтому решил всё объяснить на пальцах. ну не картинки же и видео ей показывать, в самом деле.

"это когда мужчина и женщина целуются, обнимаются и любят друг друга, доченька" - попытался лайтово отвертеться я, но не тут то было, потому что ответ её явно не удовлетворил и последовал второй вопрос: "а что такое заниматься сексом?". здесь я понял, что она уже явно что-то знает и просто решила проверить истинность своих знаний. пришлось включить национальную смекалку и ответить вопросом на вопрос: "а ты почему спрашиваешь, тебе кто-то что-то уже рассказал?" (лишь бы не показал, - добавил я мысленно) "да, мне девочки во дворе рассказали. это когда дядя и тётя ложатся в кровать. тётя снимает трусы, встаёт на четвереньки и поворачивается попой к дяде"

как по мне, звучит достаточно отвратительно для восьмилетнего ребёнка, чтоб не захотеть тут же заниматься сексом. это успокаивало, теперь осталось пресечь дальнейшее распространение информации. я попросил дочку не рассказывать об этом в классе и тем более учительнице в школе (а-то мы только сменили школу, не хотелось бы опять менять. нет, сменили не из-за подобной причины, а-то сейчас напридумываете, я вас знаю).

ну и псто надо закончиться по-блоггерски, вызывая читателя на диалог: вы сами как раскрывали этот вопрос детям? просто у меня все знания были с улицы, кто-то рассказал, кто-то показал прно-карты, кто-то позвал большой толпой смотреть папину кассету... и даже старший брат не пытался ввести в курс дела, хотя мог бы хотя бы поведать о индивидуальных средствах защиты и как ими пользоваться. пришлось всё постигать самому...."

Про вину і винуватих

Кожен з нас від часу вступає у конфліктні ситуації, і, звісно постає питання про те, як максимально безболісно вийти з неї. ну і на цю темку цікава цитаткаsmile. просто шалено мені подобається. а які Ваші думки з цього приводу?

Із двох, хто свариться, винен той, хто розумніший.

Гете.