хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «об'єднання»

Шкільний автобус - бути чи не бути ?

                        З чого все починалось.


    Проблема з шкільним автобусом у Миколаївській школі існує давно ,але інформація про цю проблему, майже не виходила за межі школи .  В якийсь момент терпець батьків увірвався і вони звернулись до мене з своїм зверненням.
Для вирішення проблеми я звернувсь із зверненням до директора школи.
Згодом отримавши відповідь я побачив ,що зі слів директора  - проблеми з підвозом дітей не існує.
Для уточнення я надіслав звернення до відділу освіти .
Звідти прийшла майже така ж  відповідь 
Тож мною було прийнято рішення про надсилання депутатського запиту 
Зрозуміло що про проблему взнали  за межами школи і відділу освіти.
В мене була розмова з головою РДА і вона запевнила мене ,що відділ освіти надасть мені всю інформацію , щоб зняти напругу між батьками та школою ,і вона дотримала свого слова ,відділ освіти надав вичерпну інформацю ,і визнав існування проблеми з технічним станом автобусу,
була подана пропозиція про виділення коштів на ремонт автобусу і района рада підтримала цю пропозицію.
    Я відкликав свій депутатський запит,так як в ньому відпала необхідність.
Але весь цей час, поки велась ця "переписка" діти добирались до школи рейсовим автобусом , хоч оплату проїзду взяла на себе Миколаївська сільська рада (дякую голові та депутатській команді), дітям приходилось долати великий шлях до зупинки рейсового автобусу, яка одна на село , і знаходиться майже спочатку села.
Вивчивши проблему було направлено звернення до відділу освіти.http://photo.i.ua/user/8476423/498020/14695862/
отримавши  відповідь я побачив ,що відділ освіти не має змоги впливати на маршрут рейсового автобусу
але він направив моє звернення до  КРДА Управління економічного розвитку, інфраструктури і торгівлі,яке не залишилось осторонь проблеми , провело перемови з перевізником і досягло домовленості.
На основі цього листа, мені надав відповідь  відділ освіти,яку я відразу напрвив до директора школи, та до Миколаївської сільської ради.
   Здавалось , що  проблему підвозу дітей до школи (на час ремонту ,чи купівлі нового шкільного автобусу) вирішено ,хоч і витрачено багато часу та сил, воно того варте  - дітей  безкоштовно і головне  майже від домівки будуть доставляти до школи і назад , але щось пішло не так , з якоїсь причини діти до сих пір добираються самотужки до зупинки , незвжаючи на домовленності з перевізником.
     І поки хтось шукає винних , батьки вже не бачать іншого вирішення проблеми , крім  у переводу  дітей до іншої школи,і це в  час реформ і великих змін , коли кожна школа повина горою стояти за кожну дитину ,бо без дітей не буде і школи.
    Можливо, якби я вирішив цю проблему по іншому, так як тепер модно робити - зібравши батьків і дітей з плакатами  під стінами  Кіровоградської РДА проблема була б вирішена бистріше і якісніше .
   Але не для того я визвавсь представляти інтереси громади , щоб в такий спосіб вирішувати проблеми, коли є цивилізовані шляхи я обираю їх .

                                             з повагою Русінський Олег Михайлович.

Дзвіночок з Германії...

Щойно отримав дзвіночок від незнайомої людини з Германії.. Хоча, незнайомий він тільки по факту, а насправді таке відчуття було, що це давній друг телефонує, просто ми давно не спілкувались, і я не впізнав його відразу.

Він представився Русланом з сайту гостинності, сказав що читав мій блог, і про мою подорож по Росії читав, і що він дуже радий, що я така людина, яких у світі мало, і що нам потрібно об'єднуватись. Він багато розповідав про себе... наче просто як добрий сусід сусідові, що давно не бачились, а тепер треба помінятись новинами - про дружину, про родичів, про свої плани та мрії.

Я не встигав вставити свого слова - переважно слухав, щось запитував уточнююче, десь додавав власних реплік, а іноді просто слухав, з широченною посмішкою від щирої радості, наче з рідною душею поєднувався (-:

Він розповів, що збирається в самостійну подорож по Росії та буде заїжджати до України - спочатку зупиниться у Львові, а далі сподіваюсь їхатиме через Дніпропетровськ. Дуже хочеться, щоб він зупинився тут, у мене в гостях... Бо я давно вже мріяв зустріти у себе вдома гостя з іншої країни, показати йому наше місто так, як я сам його бачу, познайомити з цікавими людьми, дати можливість прийняти участь в якійсь події... Ух! Якщо так трапиться - це ж буде супер!

Він казав, що таких людей - відкритих, добрих, з вірою у світле майбутнє і прагненням самім це майбутнє творити - мало. А я відповідав, що насправді таких людей достатньо, і мав на увазі практично всіх своїх друзів, бо вважаю, що мене оточують саме такі люди! (Звісно, я пам'ятаю про свою наївну доброзичливість до усіх, але це зовсім не означає, що я не правий!!!) (-:

А що найкрутіше - що на цю подію не потрібно буде чекати довго. Він вже буде тут наприкінці місяця!!! Ура! Ура! Ура!!!

...

P.S. А ще він запросив мене до себе в гості, сказав, що я можу розраховувати на його гостинність... І тепер можна навіть не сумніватись, куди я поїду цим літом - Європа, привіт! Я йду тобі на зустріч! Це дуже вчасно, бо зараз якраз такий момент, коли вже потрібно визначатись з планами на літо, і я був трішки розгублений - чи їхати знову на схід, чи спробувати засвоєння заходу (-:

Життя чудове, яскраве, і сповнене неймовірних приємних несподіванок!!! УРАААА!!!! (-: