[Приєднана картинка] Чому розбиваються мрії, Які ми у серці плекаєм? Чи ж мріяти зовсім не вмієм? Чи в них порятунку шукаєм? Як часто ми в мріях рожевих Собі безтурботно літаєм. Давно вже прокинутись треба, Але ми цього не бажаєм. Ми в хмарах ілюзій блукаєм, Даремно вбиваючи час. Та він нам цього не прощає, Й правдиво карає нас. Бажання свої ми лелієм, І сон навіть часом втрачаєм. Тоді безневинна мрія Вже в манію переростає. Про щастя чуже ми...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Я просто хочу знати, що ти є. З твоїм ім’ям щоранку прокидатись. Воно в моєму серці сонечком живе. В його проміннях хочу я купатись. І у полоні твоїх теплих рук Хочу щоночі тихо засинати. Я хочу чути серця твого стук, І новий день з тобою зустрічати. Як добре, що ти є у цьому світі. Тебе я хочу просто відчувати. Себе для тебе залишати в кожній миті. Ти є… Мені це просто необхідно знати.

В ту ніч із неба падала зоря, А в нас було одне бажання. Щоб не закінчувалась ця пора, Яка серця наповнила коханням. То був для нас великий знак. Ми в мріях до зірок летіли. І перших поцілунків смак Понад усе відчути ми хотіли. А лип квітучих аромат Нас одурманював нектаром. І почуттів нестримний зорепад Сердець торкався полум’яним жаром. Такі відверті, ніжні і прості Злітали з вуст слова зізнання. І до світанку падали зірки Небесним цвітом першого кохання.

Іти…Тільки вперед іти. Упасти, щоби знов піднятись. В собі себе щоб віднайти, І у житті не заблукати. Йти до найвищої мети, Хоч нелегка буде дорога. Щоб стати світлом у пітьмі. Кінцева ціль – прийти до Бога. Не обертатися назад, І не боятися нічого. Щоб з тисячі чужих порад, Почути те, що йде від Бога. Щоб у душі своїй знайти Й примножити дарунки неба. Щоб віру в серці зберегти, Найбільша сила це й потреба. Щоб не розтрачувати час На пустослів’я...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Час нестримно біжить вже до літа, А я прошу весну зачекати. Намагається сонечко землю зігріти, І конвалій надходить пора розцвітати. Зеленим килимом вкриваються Карпати. І линуть звідусіль квітневі аромати. Блакитні проліски землі дарує небо, Та й первоцвіту прокидатися вже треба. Краси такої більш ніде немає, Як у моєму рідному Карпатськім краї. Дає натхнення він і вчить життю радіти. І просто неможливо край цей не любити.

[Приєднана картинка] Проклади мені шлях між зорями, Розіллюся по небу веселкою. Обережно зорею прозорою Шукатиму лиш твого берега. Упаду дощовою краплинкою Поміж мрій і сріблястих снів твоїх. А у серці зостанусь перлинкою, Мелодійним наспівом весняних вітрів. Я лиш прошу, в тім серці мене зустрінь Тихим шепотом щирого слова. Апельсиновий смак полум’яних надій Йому світлу покаже дорогу…

[Приєднана картинка] Чому так часто ми цінуєм тих, кого втрачаєм? Чому про головне сказати не встигаєм? Чому так близько ми когось до серця підпускаєм? Й себе частинку добровільно залишаєм? Навіщо ці пусті слова, загальні фрази? Нема довіри вже, й нема обрАзи. Їх шовкові серця того не знають, Що відчувають ті, хто їх втрачають. Їм бАйдуже, що в комусь пустку залишають. Для них життя – театр, де маски лиш міняють. Довірливі серця так легко приручають. А завтра з кимось ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Вона не тебе кохає … Чому ж неспокійне серце? І сумніви душу крають, І думка до тебе рветься? І не у твоїх обіймах Щоночі вона засинає. Чому ж все частіше у мріях Тебе вона зустрічає? А, може, вона втомилась У цих лабіринтах блукати? Вона просто долі скорилась, Та не розучилась літати. Скажи, хто вона для тебе? Відверто і без вагання. Бо, може, вона чекає Лише на твоє зізнання…

Дзвони із неба линуть, Віщають веселу новину. Спів ангелів чути з небес, Радійте!Христос воскрес! Молитва увись злітає, Весь Всесвіт Його прославляє Піснями відкритих сердець. Радійте!Христос воскрес! У ці найсвітліші хвилини Хай кожен з нас душу відчинить. Світ радістю сповнився днесь. Радійте!Христос воскрес! Він кличе до кожного серця, І з нами навік зостається Вогнем благодатним з небес. Радійте!Христос воскрес!

Навіщо цей дощ із неба ллється? Навіщо у ньому розчиниться серце? Навіщо слова?Беззахисні звуки… Навіщо ця зустріч?Навіщо розлука? Навіщо хвилини у вічність летять? Так швидко і так нестримно?... Краплини дощу по вікнах біжать, Вони вже нічого не змінять. Навіщо цей погляд кудись в далечінь? Навіщо безглузді питання? Там,де було світло,лишилась лиш тінь Розбитого вщент бажання.