хочу сюда!
 

Ирина

34 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 31-43 лет

Заметки с меткой «джерело»

Вогняна саламандра

 Ignis,  neque throni, fajro salamandro

Тварина  - покровитель тих,які народилися під знаком Стрільця.

Слово  «вогняна» в назві додане тому, що часто відразу після великих лісових пожеж цих тварин бачили живими і неушкодженими. Склалося враження – вони можуть жити у вогні  Це – один варіант. Інший – ці саламандри носять вогонь у собі. І, якщо їх ображають,  підпалюють ліс.

Саламандра  живе в лісах і пагорбистій місцевості більшої частини Східної, Південної та Центральної Європи, а також на північній частині Близького Сходу. Західна межа ареалу захоплює територію Португалії, схід і північ Іспанії, а також Францію. Північна межа ареалу доходить до півночі Німеччини та південній частині Польщі. Східна межа досягає території українських Карпат, Румунії, Болгарії та Ірану. Є дані про невеликий популяції на сході Туреччини.Також ареал включає в себе території Греції, Угорщини, Італії, Албанії, Андорри, Австрії, Швейцарії, Бельгії, Боснії і Герцеґовини, Хорватії, Чехії, Люксембургу, Македонії, Сербії, Чорногорії. Вид не зустрічається на Британських островах.На території України вид зустрічається в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях, де живе у букових і смерекових лісах Карпат, піднімається до верхньої межі лісу, населяє криволісся і полонини, зустрічається на узліссях і зрубах. Надає перевагу місцевостям  з товстим шаром лісової підстилки та моху.

 Найбільші хвостаті земноводні України із надзвичайно струнким тілом. Загальна довжина дорослих тварин досягає 150 — 250 мм. Очі великі.

Саламандри характеризуються виразною прив'язаністю до одних і тих самих ділянок.  Дуже рухлива і швидка тварина. Початок активності навесні значною мірою визначається погодніми умовами, однак у Карпатах ці земноводні пробуджуються після зимової сплячки досить рано — у березні-квітні. Відзначені випадки появи та пересування саламандр в лютому прямо по ділянках снігу. На зимівлю йдуть у вересні-листопаді. Зимують групами в підземних сховищах, у порожнинах під коренями дерев, під камінням, у норах, льохах і підвалах. Дорослі тварини звичайно ведуть присмерково-нічний спосіб життя, але бувають активними і вдень. Денними прихистками саламандри зазвичай слугують трухляві пні, волога листова підстилка, порожнини під каменями. Хоча також були відзначені випадки, коли вони самостійно рили нори у м'якому ґрунті

 Але, на жаль, це «mirum» /чудо/  у нас не живе.

Джерело  - Вікіпедія.

Від себе можу засвідчити: людину, яка  її образила, вогняна саламандра, може покарати  хворобою.

 

 

  

Quelle! Китайська мудрість - тобі!

КИТАЙСКИЕ МУДРОСТИ:

1. Путешествие в тысячу ли начинается с одного шага.

2. Тот, кто указывает на твои недостатки, не всегда твой враг; тот, кто говорит о твоих достоинствах, не всегда твой друг.

3. Искушение сдаться будет особенно сильным незадолго до победы.

4. Не бойся медлить, бойся остановиться.

5. Хитрость жизни в том, чтобы умереть молодым, но как можно позже.

6. Не говорите, если это не изменяет тишину к лучшему.

7. Сильный преодолеет преграду, мудрый — весь путь.

8. Хижина, где смеются, богаче дворца, где скучают.

9. У дурака и счастье глупое.

10. Если ты споткнулся и упал, это ещё не значит, что ты идёшь не туда.

11. Всегда смотри на вещи со светлой стороны, а если таковых нет — натирай тёмные, пока не заблестят.

12. То, что случается, случается вовремя.

13. Не бойся, что не знаешь — бойся, что не учишься.

14. Учителя только открывают двери, дальше вы идете сами.

15. Как бы сильно ни дул ветер, гора перед ним не склонится.

16. Друга без изъяна не бывает; если будешь искать изъян — останешься без друга.

17. Несчастье входит в ту дверь, которую ему открыли.

18. У тех, кто способен краснеть, не может быть чёрного сердца.

19. Лучше один день быть человеком, чем тысячу дней быть тенью. 

Китай. Підземний світ - печера Ер Ван Дон.

20. Никто не возвращается из путешествий таким, каким он был раньше.

21. Человек, который смог сдвинуть гору, начинал с того, что перетаскивал с места на место мелкие камешки.

22. Если совершишь ошибку — лучше сразу рассмеяться.

23. Лучшее время, чтобы посадить дерево, было двадцать лет назад. Следующее лучшее время — сегодня.

 

Небо!

Просто неймовірний учорашній день зарядив мене як батарейку. Запитаєте
надовго? Дуууже!
В планах – простий домашній день, довкола неяскраво і рутинно, а тут ще й
дипломна. Причому тема дипломної, вибрана не мною…не тягне до написання.
Коротше нецікава.
На розраду останнім часом приходить, як не дивно ася!
Підключилась. Подруга запросила кудись вибратись на повітря, бо за вихідні
її стіни не були більш цікавими за мої ;) Я вперто вірила, що змушу себе до
роботи над темою…я старалась…не вийшло ;) В голову нізвідкіля прийшла ідея,
куди б вибратись. Давно хотілось забігти, впасти посеред поля і дивитись в
небо! Тиші хотілось…шуму машин, десь там на трасі..а ще, послухати, що там нашіптують
теплі весняні трави. Тож перед очима картинка мальовничого Раківця, цілющого
джерела і просто красивого українського села.
Домовились. Зібрались. Поїхали.
Досить таки швидко приїхали. Ще чуть пройшли від траси до самого Раківця.
Сонце так нагріло асфальтовану дорогу… що повітря наскрізь пронизалось знайомим
запахом смоли. Пам’ять відтворила кілька уривків з дитинства. Настільки приємно
було знову побачити затишний сільський куточок щастя, і звичайно ж джерело.
Цілюще джерело.
Змінилось. Там усе змінилось.
Привітні ліси, жовті болота, співи жаб і повітря…не міняються!
А ще обов’язково не їхати, а йти пішки, по траві, босою по стежкам. Можливо
банально і просто – а може…..гармонійно?
Масу задоволення отримала проходячи дванадцять кіл по джерелу. Нам там
сказали, що так треба…і дивно, ми навіть не розпитали чому :)  Перше коло видавалось нереальним пройти, тому
одразу ж вийшли з води. Потім зібрали всю свою сміливість і рушили. Чесно? Дуже
спочатку ламало ноги, потім вони просто затерпали і почались «набіги мурашок».
З п’ятого кола вже було смішно чого ми так боялись її,- води. Неймовірні
відчуття, ну просто як очищення якесь чи що?!
Але це була спланована акція, далі ж почалось цікавіше ;)
Вже повертались назад до траси, йдучи селом помітили які веселі ну й смішні
наші люди. Двоє дітей – брат і сестра продавали на ганку молоко, при цьому зі
сміхом та істеричним криком виясняли відносини…хі, такі смішнючі. А ще одна
добра бабуся продавала бузок, і саме обривала конвалії, мабуть також
переслідуючи комерційні цілі ;) Наш супутник насмілився попросити подарувати
кілька букетиків – погодилась. Приємно.
Двоє чоловіків чимось торгували. Один медом, інший – вином, коньяком та
бринзою. Підійшли. Спробували усі сорти меду, вибрали, купили. І, звичайно, як
журналісти почали цікавитися, розпитувати про мед. А добрий, круглолиций і кремезний
дядько розповів про фестиваль меду, що відбуватиметься наприкінці травня.
Сусідній дядько «Пані Дівчинко» (назвали ми його так тому, що він до усіх саме
так і звертався) запропонував зробити нам каву…і почалося. Все було і кава, і
вино, і коньяк, ще бринза з медом. Пригощали дуже смачно і довго. Надзвичайно
приємні селяни
. Інколи заздрю їхньому щастю займатися господарством. На
завершення, або як кажуть, «на коня» двічі налили медовухи – домашньої,
солоденької та м’якої. Основне, що самі вони не пили ніц, окрім кави. :)
То був незабутній вечір. Правда ми вже хмільні були, і смішні, і всякі
;)  І ще, чомусь дуже поволі до траси
йшли. Сподобалось.
Давно не була в цій, захованій від міського шаленства місцині.
Гарно.
І про небо. Ми таки дивились на нього!!!
Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая