Профіль

lilenkaa

lilenkaa

Україна, Львів

Рейтинг в розділі:

цікавий гороскоп

1. Овен Думает – много. Говорит – мало. Делает – правильно.
2. Телец Думает – о многом. Говорит – убедительно. Делает – как получится.
3. Близнецы Думает – о себе. Говорит – что думает. Делает – думает, что очень хорошо.
4. Рак Думает – постоянно. Говорит – заманчиво. Делает – что укажут.
5. Лев Думает – точно. Говорит – лишнее. Делает – то, от чего не удалось отвертеться.
6. Дева Думает – одно. Говорит – другое. Делает – третье, но хорошо.
7. Весы Думает – лишнее. Говорит – честно. Делает – ответственно.
8. Скорпион Думает – сосредоточенно. Говорит – точно. Делает – что нравится.
9. Стрелец Думает – что только он… Говорит – что все, кроме него.. Делает – чужими руками.
10. Козерог Думает – что в голову придёт. Говорит – то, до чего додумался. Делает – что умеет.
11. Водолей Думает – “а что надо?” Говорит – “ну если надо” Делает – лучше всех.
12. Рыбы Думает – что никто не знает. Говорит – умничает. Делает – в зависимости от того, будут ли проверять работу.

Здаю….в оренду. Життя. Своє. Тобі.



Пост скриптум – навпаки
Раптово, коли вітер спав…знайшла я своє сонце. Тоді в очах твоїх відкрила тайм мого життя… що сірим було, - без барв та кольору, без неба, - на землі. Я день за днем тебе шукала, ти ж поряд мимо йшов... Прийшов і поселився у думках моїх …на вік! Я не прошу залишити відкриті вікна і не молю віддати ключ, благаю пам'ять щоб закарбувати танець душ!

Максім (РозаВетров)

Як люди знайомляться?

Наступивши на ногу в маршрутці (звичайно випадково) можна зав’язати розмову з красенем…і довести його до зацікавленості. Посміхнувшись на лекції чи семінарі, підморгнувши – тим самим показуючи симпатію до голубоокого блондина. Звичайна вечірка у друзів, які звичайно попередньо «засватали» вас) Насправді варіацій незлічима кількість. Я ж можу відверто зупинити людину посеред вулиці і висловити свою зацікавленість, чи ж просто симпатію. Можу лукаво посміхатись та вдавати свою увагу до «засватаного» кандидата) при цьому червоніючи за кожну свою фразу. Але сьогодні не про це. П’ятниця завжди була особливим днем, адже саме в цей день Венера заключила договір з Вищими силами. І я портувалась на Землю. Щоп’ятниці мій енергобаланс суттєво порушується, адреналіну хоч відгрібай лопатою, ну де там дюраселькам до мене :))) Так от. Зазвичай на роботі в п’ятницю відбувається найбільше казусів, різних непередбачуваних випадків, ну і найосновніше гульбанок. Ця п’ятниця – нічим не відрізнялась. Ввечері з Бантиком пішли в brocard купувати парфуми. Мені страшенно хотілось також щось купити, але на картці ні купійочки не було. Бухгалтерія якраз обіцяла, що банки от-от нарахують кошти. Пішли перевіряти. Банкомат був не пустим. Там я і знайшла «Розу вітрів»; картка не те, що була в банкоматі, вона навіть не була вилогіненою :) Ех, можна було мішками грошиків нагребти. Але тоді до цього не додумалась, на той момент найгеніальнішою виявилась думка написати записочку з номером мобільного. А на картці мого рахунку коштів так і не було :((((( Ще довго і багато ми ходили по магазинам. Так нічого і не купили. В brocard(і) не було в наявності парфумів для Бантика, і блиску №327 від Dior теж не було. І йой, але тіні, які я хотіла купити – були..і що ж то таке?! в мене ж нема грошей…везуча.) Менше з тим. Повернулись в офіс. Думаю, треба не губити шанс познайомитись персонажем на ім’я Максім (так написано на картці). Загуглила «Розу вітрів», виявляється офіс в них в Києві, а у нас лише представники. А ще, цікаво, що Максим не вперше губить картку) Записала номер мобільного, задзвонила, домовились що за 20 хв. він буде під офісом – маякне, ну і т.д. Хі. Так от – найцікавіше, що на картці була його фота – нашим дівкам спудобався :) Спочатку по черзі, а потім і усьому офісу я пояснювала, що то за картка і звідки вона у мене. Ми вже почали сміятись, я казала: «Ходіть сюди, щоб потім усім окремо не розказувала як ми познайомились з моїм чоловіком)))». Він прийшов. Ми з Бантіком спустились і шото не дуже зраділи. Вживу він був якийсь не такий, та й ми чекали від нього коньячку, а він приніс лише коробочку цукерок. Ех Максім – знала б – вигребла всі твої грошики і купила б тіні))) Потішила одна фраза, яку очікувала почути: «Я думав таких людей вже не буває»…хі) Вечірні посиденьки дівок, тепер все частіше під назвою «дєвішнік» затянулись. Ми вмудрились накуритись кальяном, переглянути чудну комедію «Гола правда» а потім, о ужас(!!!) когось прорвало на розмову (чи швидше суперечку) ніпрощо…..аж до 4 ранку. Мені або курити не можна, або як кажуть дівчата треба хорошого…«постільного режиму»! Та ну все! В мене неділька – валяшкаюсь в ліжку – дивлюсь психоприпадочного, мого любимого, великого діагностика Хауса :) П.С. щоб не викреслювати суботу – вона не вдалась, але я як завжди переживу, бо мій оптимізм – всетаки діагноз! П.П.С.вона мені снилась, я скучила… і знову відчуваю себе потворою. Так як я вчинила хороші люди не роблять. Я дуже її люблю, хоча ніколи їй про це не кажу, і вже не скажу. Боже бережи її та її мрію.. мені соромно, але в силу своєї слабкості усе, що можу робити -я за тебе молитимусь.

..від неї

  • 05.11.09, 19:04
все залежить від нас самих...як ми захочемо, так і буде.. ми самі творці свого щастя...а особливо з чоловіками – з ними треба бути конкретними і загадковими, тоді все в наших руках, бажаннях і капризах... а їм лишається лише насолоджуватися нами... їм же приємно...
Всі чоловіки, без виключення люблять загадкових жінок. А загадкова жінка - це та, яка вміє тримати свої емоції під контролем, навіть коли їй дуже хочеться його поцілувати, вона повинна відвернутися, але знати в який момент вона повинна це зробити, щоб не відлякати назавжди.
Нам потрібно для щастя - гармонію, спокій, безпеку, захист, впевненість і розуміння. Їм - любов, підтримку, турботу і непердбачуваність. Життя - прекрасна штука, проста і така приємна, навіщо ми все ускладнюємо... живімо собі і все ...

for you

  • 24.10.09, 21:18
Мрію для тебе. 
Відкриваю очі для тебе.. 
Просинаюсь для тебе. 
Вдихаю заради.. 
І видихаю для тебе. 
Не бачу тебе, а бачу 
                Для тебе. 
Радію життю, 
Як звично для тебе. 
Всміхаюсь тобі, 
Шепочу до тебе. 
Не чую тебе, а чую 
                Для тебе. 
Хворію нечасто, 
Та звісно про тебе. 
Лікують думки, 
Це також для тебе. 
Не знаю тебе, а вірю 
                 У тебе! 
Іду на шляху, - 
Ароматом для тебе. 
Щоночі не сплю, 
Бо сни лиш для тебе. 
Не знаєш мене, але я 
                 Для тебе. 
Сумую на щастя, 
Я також для тебе. 
І в смутку вбачаю 
Терпіння для тебе. 
                            Таким, яким відколи знаю,
                                    я назавжди тебе кохаю. 
                                                                      Для тебе.

...із листа їй..

  • 15.10.09, 23:53
Вирішила не переписуватись з тобою Вконтакте, бо вважаю цю соціальну мережу не надійною. Та й щиро кажучи давно хотіла переписуватись з тобою листами) 
Хоч таким чином зможу частіше з тобою спілкуватись...плюс – нам ніхто не заважатиме у цьому процесі. 
Я вже дуже скучила за тобою...ще в неділю. Ти знаєш, тоді сиділа і весь вечір думала, чому в мене такий піднесений настрій... а відповідь виявилась дуже простою – до мене приїжджала моя рідна душа. Хочу ще раз подякувати тобі за вихідні...за проведений час...хоч скільки мало його було... 
Мені не сумно, мені радісно...і хоч за вікном вечір, сніг, слякоть і холод...в серці моєму затишно і радісно. З того самого вечора, коли я поговорила з ним ... з тих самих хвилин я повірила в ті слова, що казала йому тоді. Життя дійсно переповнене різноманіття, але єдине, з чим я йду по житті і у що вірю - це в те, що нам усім судилось жити щасливо і радісно, що рутина – те, що не повинно тривожити нас, адже є вищі почуття... 
Я щодня просинаюсь із посмішкою, - так я зустрічаю новий день, так я вітаю його у моєму житті. Щодня, їдучи на роботу я дякую Богу за кожну мить, буквально за кожну секунду свого життя; я дякую батьку, що там – на Небесах він піклується про мене... я дивлюсь у вікно і бачу неперевершену красу природи.., і знаєш, моя маленька, я все більше розумію, що природа – найдосконаліший із творів Всевишнього... 
Я відкрила очі, посміхнулась, піднялась з теплого ліжечка і відчула, якусь таку різку прохолоду, але таку затишну – глянула у вікно, а там мальовнича картина.... на деревах гілочки пожовклого жовтогарячого листя укриті білою пиринкою...усе так гарно розмальовано. Це ніч – це вона намалювала пейзаж для мене, для тебе, для нас! Йдучи на маршрутку по розливній дорозі, фактично по струмочкам прозорої води, минаючи зелену, також вкриту снігом травичку, я намагалась якось зафіксувати картинку...і тоді вперше пошкодувала, що не художник, бо тоді б змогла відтворити усю мрійливість і чарівність малюнку. 
От, такі ліричні, але теплі і добрі думки тепер у моїй голові) Боюсь їх втратити, але щиро у цьому зізнаюсь....і знаєш, вірю, вірю, - що не втрачу цього запалу до життя.

music: Deeply In Love & In his touch

смішно!!!

  • 14.05.09, 19:06
Депутаты Одесского облсовета от фракции Блок Натальи Витренко назвали решение УЕФА о проведении матчей Евро-2012 во Львове "прелюдией ко второму пришествию фашистов в Европу". Читати далі... 
внизу звуковий коментар!!!smokesmehdraznilka

Небо!

Просто неймовірний учорашній день зарядив мене як батарейку. Запитаєте
надовго? Дуууже!
В планах – простий домашній день, довкола неяскраво і рутинно, а тут ще й
дипломна. Причому тема дипломної, вибрана не мною…не тягне до написання.
Коротше нецікава.
На розраду останнім часом приходить, як не дивно ася!
Підключилась. Подруга запросила кудись вибратись на повітря, бо за вихідні
її стіни не були більш цікавими за мої ;) Я вперто вірила, що змушу себе до
роботи над темою…я старалась…не вийшло ;) В голову нізвідкіля прийшла ідея,
куди б вибратись. Давно хотілось забігти, впасти посеред поля і дивитись в
небо! Тиші хотілось…шуму машин, десь там на трасі..а ще, послухати, що там нашіптують
теплі весняні трави. Тож перед очима картинка мальовничого Раківця, цілющого
джерела і просто красивого українського села.
Домовились. Зібрались. Поїхали.
Досить таки швидко приїхали. Ще чуть пройшли від траси до самого Раківця.
Сонце так нагріло асфальтовану дорогу… що повітря наскрізь пронизалось знайомим
запахом смоли. Пам’ять відтворила кілька уривків з дитинства. Настільки приємно
було знову побачити затишний сільський куточок щастя, і звичайно ж джерело.
Цілюще джерело.
Змінилось. Там усе змінилось.
Привітні ліси, жовті болота, співи жаб і повітря…не міняються!
А ще обов’язково не їхати, а йти пішки, по траві, босою по стежкам. Можливо
банально і просто – а може…..гармонійно?
Масу задоволення отримала проходячи дванадцять кіл по джерелу. Нам там
сказали, що так треба…і дивно, ми навіть не розпитали чому :)  Перше коло видавалось нереальним пройти, тому
одразу ж вийшли з води. Потім зібрали всю свою сміливість і рушили. Чесно? Дуже
спочатку ламало ноги, потім вони просто затерпали і почались «набіги мурашок».
З п’ятого кола вже було смішно чого ми так боялись її,- води. Неймовірні
відчуття, ну просто як очищення якесь чи що?!
Але це була спланована акція, далі ж почалось цікавіше ;)
Вже повертались назад до траси, йдучи селом помітили які веселі ну й смішні
наші люди. Двоє дітей – брат і сестра продавали на ганку молоко, при цьому зі
сміхом та істеричним криком виясняли відносини…хі, такі смішнючі. А ще одна
добра бабуся продавала бузок, і саме обривала конвалії, мабуть також
переслідуючи комерційні цілі ;) Наш супутник насмілився попросити подарувати
кілька букетиків – погодилась. Приємно.
Двоє чоловіків чимось торгували. Один медом, інший – вином, коньяком та
бринзою. Підійшли. Спробували усі сорти меду, вибрали, купили. І, звичайно, як
журналісти почали цікавитися, розпитувати про мед. А добрий, круглолиций і кремезний
дядько розповів про фестиваль меду, що відбуватиметься наприкінці травня.
Сусідній дядько «Пані Дівчинко» (назвали ми його так тому, що він до усіх саме
так і звертався) запропонував зробити нам каву…і почалося. Все було і кава, і
вино, і коньяк, ще бринза з медом. Пригощали дуже смачно і довго. Надзвичайно
приємні селяни
. Інколи заздрю їхньому щастю займатися господарством. На
завершення, або як кажуть, «на коня» двічі налили медовухи – домашньої,
солоденької та м’якої. Основне, що самі вони не пили ніц, окрім кави. :)
То був незабутній вечір. Правда ми вже хмільні були, і смішні, і всякі
;)  І ще, чомусь дуже поволі до траси
йшли. Сподобалось.
Давно не була в цій, захованій від міського шаленства місцині.
Гарно.
І про небо. Ми таки дивились на нього!!!

дике бажання

  • 16.04.09, 13:05
Бажання.. просто порив, чи сплеск .. вибух внутрішнього тебе мене лякає. Я страшенно хочу розуміти, йти за тобою, але вона забирає мою увагу, твоя грація! Шалено вливаюсь у єство твого тіла, відчуваючи аромат ідеального смаку. Діагноз – хвороблива пристрасть відчувати безмежну глибину твого погляду.
Втрачаю здоровий глузд. Рятуй мене, а я поглину цю сутність дикої душі.
Як лід тане від жару нового дня, як сонце разить зрачки свідомості ранку.. Саме так я віддаю плинність свого юного, солодкавого та ніжного буття.

Шкода від вражень не отримати пластинку емоцій, лише прослухати їх шепіт. Нажаль слова не мають права, і не можуть відобразити всю реальність щастя, радості, печалі. Ні букви, ані знаки, лише звук віддасть почуте в глибинний центр серця.

0%, 0 голосів

67%, 4 голоси

33%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
Сторінки:
1
2
попередня
наступна