хочу сюди!
 

Ярина

42 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 39-45 років

Замітки з міткою «штраф»

Наблюдение из окна

Эссе "Наблюдение из окна"

Во время эпидемии коронавируса многих людей вынудили соблюдать домашний режим. Выходить можно на улицу только по важным и необходимым причинам, а так, кто разгуливает без причины, могут присвоить штраф в размере 17 тысяч гривен.За этим всем порядком следят полицейские, которые и выслеживают нарушителей. Я, конечно, будучи безработным не стал так рисковать и решил оставаться дома, чтобы свою семью не подвергнуть такому штрафу.

Чтобы как-то утолить печаль, что нельзя выходить на улицу, я часто выглядываю из окна, так хоть это помогает мне успокоить сердца печаль. Из окна я вижу много хороших людей, которые дружно ходят вместе с сумками и что-то покупают, либо гуляют с маленькими детьми на качеле, которая выходит с моего окна на двор, на свой страх и риск. Но я считаю, что эти люди своей жизнью заслужили не быть дома так долго, как я. Потому что, кто где-то работает, либо имеет какой-то свой долг, ему не будет запрещено бывать на улице, таким людям разрешается выходить, главное соблюдать дистанцию и расстояние и не скапливаться в большое количество людей.

Подумал я про себя, а кто мне виноват, что я свою жизнь сделал такой, что вот вынуждено сижу, как под домашним арестом. Ведь я сам жизнь свою так устроил, что нет у меня своей семьи, и нет для кого ходить за продуктами либо делать какие-то ответственные дела. Родители они и без меня справляется, не нуждаясь в моей помощи. Те люди, которых я вижу из окна, то за них никто не справится, им самим приходится, как-то что-то себе добывать в жизни, на свой страх и риск.

Помешать мне в жизни быть, как те люди, могло только одно, это то, что я очень много думаю о себе. Себялюбие и привело к тому, что вот я и сижу дома, как под домашним арестом, и смотрю на то, как другие люди ходят по улице и жертвуют своей жизнью в любой момент. Но не стоит завидовать этим людям, стоит лишь просто довольствоваться тем, что имею такую возможность смотреть из окна, как много хороших людей рискуют своей жизнью ради своих близких им людей, и увидеть себя, по-настоящему хуже их, и в меру своего этого видения постепенно становиться лучше с каждым днём.


ПДР. Мешканку Норвегії оштрафували на 30 тисяч доларів

p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

22-річній норвежці Катаріні Андерсен був виписаний штраф за п'яне водіння в розмірі 250 тисяч крон (30 400 доларів США). Справа в тому, що Андерсен є найбагатшою жінкою Норвегії, а сума штрафу тут визначається виходячи з доходу порушника.
За даними журналу Forbes, розмір статку Андерсен становить 1,23 мільярда доларів.

У 2007 році батько передав їй і її молодшої сестри Олександри по 40% акцій інвестиційної компанії Ferd Holdings, що належить їхній родині . Імовірно це було зроблено для того, щоб оптимізувати податки.

Місцева преса зазначає, що з Андерсен могли обійтися і набагато суворіше. Виходячи із загальної суми її стану, штраф повинен був скласти близько 40 мільйонів крон (4,9 мільйона доларів), повідомляє Аssociated Press.
Однак з'ясувалося, що Андерсен ще не отримала з них дивідендів, і у неї немає фіксованого доходу. Суд виніс рішення про суму штрафу, виходячи з приблизної оцінки стану порушниці. Крім цього, їй заборонено сідати за кермо на термін в 13 місяців.

В России за скачивание пиратского контента собираются штрафовать

В России за скачивание пиратского контента собираются ввести штрафы
Министерство культуры России предлагает ужесточмть антипиратское законодательство и ввести штрафы за скачивание пиратского контента.
Подробнее Подробнее

Хорошее время купить Deutsche



Deutsche Bank переживает, пожалуй, худшие времена в своей истории. С одной стороны огромное количество ничем не обеспеченных долговых бумаг, а с другой – еще и министерство юстиции США выписывает штраф в 14 млрд долл. Акции торгуются на исторических минимумах, достигают пределов в 10 долл. за акцию, а ведь не так давно были и по 32.
[ Читать дальше ]

Ангельское терпение киевской полиции (штраф неизбежен)

Да, очень вежливые и терпеливые. Да, любезно объясняют, что именно вы нарушили. Да, выслушивают все ваши красноречивые аргументы в свою защиту. Но штраф платить все равно придется. Ибо нефиг! :)
Смотрите также предыдущие "серии" с моей улицы:

фіфу повинно негайно вибачитись перед Україною !

Якщо боротьбу України проти тоталітарних режимів нацизму та комунізму, перед якими плазувала Європа, в той час як Українці не задумуючись віддавали своє життя за свою Державу та європейців, не поважає фіфа, то як Я можу поважати фіфу ? Як Українці можуть поважати фіфу, яка плюнула їм в лице ?

Єдиним логічним поясненням принизливих дій фіфа, щодо України, є неповороткий бюрократичний апарат даної організації, який в силу своєї некомпетентності, використовується в якості прокладки в інтригах та провокаціях неокомунонацистських послідовників.

В зв'язку з цим, Україна повинна вимагати негайного вибачення від фіфа за безпідставну дискримінацію Держави Україна та політизацію футболу, що завдає непоправної шкоди іміджу футболу як спорту рівних можливостей який пропагує мир та толерантність в світі.
Україні слід нагадати фіфа, що жодна організація не має права привласнювати спортивні ігри та використовувати футбол, як і любий інший вид спорту, в політичних чи приватних цілях з метою прихованої пропаганди нетерпимості, розпалювання міжнаціональної та міждержавної ворожнечі, реклами тоталітарних сект і режимів. Функціонери фіфа, що показали свою некомпетентність та завдали непоправної шкоди футболу, повинні назавжди бути виключені з даної організації. 

У випадку відсутності, найближчих 7 днів, вибачень на офіційному сайті фіфа та звільнення провокаторів причетних до даної провокації, МЗС України змушене буде звернутись в міжнародні судові установи, для відновлення іміджу України, компенсації за завдану в наслідок провокації шкоду Державі Україна та недопущення в подальшому використання та паплюження футболу різними організаціями в приватних політичних інтересах.

89%, 24 голоси

7%, 2 голоси

0%, 0 голосів

4%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Киевский судд оштрафовали нудиста за погром в церкви

Свято-Макаровская церковь, Киев

Суд оштрафовал на 8,5 тыс. гривен хулигана, который голым бегал по Макаровской церкви и разбрасывал там вещи. В реестре судебных решений указано, что это случилось 23 января этого года в 9 часов утра.

Читать далее »

"Вживай відповідально" або "130 КУпАП передбачає"

Основних способів довести знаходження водія в стані сп'яніння у нас два. Розглянемо їх по черзі. 

По-перше, це визнання самого водія. Чистосердечне признання: "Так випив." не слугує пом’якшуючою обставиною. За чим, природно, слідує складання протоколу. Між тим водій має можливість взагалі відмовитися відповідати на питання інспектора. Таке право надає ст. 63 Конституції України, що прямо передбачає, що людина не може притягати до відповідальності (тобто має на це право) за відмову давати пояснення або свідчення відносно себе, близьких родичів або членів сім'ї. І цим правом можна скористатися в цій конкретній ситуації... 

Друге джерело доказів -  це медичне освідування на стан сп'яніння. Висновок  фахівців-медиків що дається при такому огляді, - цей доказ, що водій дійсно нетверезий. 

Тільки ось біда: щоб пройти такий огляд, водію (п'яному або тверезому) доводиться втрачати значний час. І ніяких заперечень співробітники ДАІ не приймають. Вони посилаються на п. 2.5 ПДД, що передбачає обов'язок водія на вимогу співробітника міліції пройти медичний огляд для визначення стану сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин. І нагадують про те, що по ст. 130 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачена однакова відповідальність як за управління транспортним засобом в нетверезому стані, так і за ухилення від медичного огляду...

Виходить, що водієві не залишають вибору.

Насправді вибір є. 

 Він заснований на ч. 3 ст. 28 Конституцій України (Конституція має вищу юридичну силу в державі, норми усіх законів і інших нормативних актів повинні відповідати їй в той же час вона є документом прямої дії, тобто може застосовуватися безпосередньо до тих або інших відносин). Там вказано: "Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана науковим, медичним або іншим дослідам". 

Що є медичний огляд? По суті справи, це ряд тих самих медичних дослідів. Що саме слід вважати досвідом з точки зору Конституції? Ні сама Конституція, ні чинне законодавство не дає чіткого зрозумілого і в той же час усеосяжного визначення цього поняття, яке б могло стати орієнтиром, як застосовувати наведену вище норму Конституції. Тому доведеться вивести це визначення самостійно. 

Найбільш близьке визначення дає Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Згідно ст. 1 цього Закону, прикладні наукові дослідження - це наукова і науково-технічна діяльність спрямована на отримання і використання знань для практичних цілей.  Зрозуміло, що всяка діяльність, як процес, складається з від­ділових дій. По відношенню до діяльності, яка носить назву досліджень  такими окремими діями є досліди . З іншого боку, в деяких випадках дослід може проводитися ізольовано, коли в подальшій діяльності по отриманню знань необхідності немає і треба було виконати тільки одно дію щоб отримати такі знання. Таким чином, досвідом в сенсі ч. 3 ст. 28 Конституцій являється дія, вироблювана з метою отримання яких-небудь наукових, медичних, спеціальних і (чи) інших знань, а також їх використання для практичних цілей.

Дії,проведені під час медичного освідування, відбуваються для отримання відомостей (про те, чи знаходиться водій в стані сп'яніння) з метою їх подальшого використання для притягнення водія до відповідальності. Таким чином вони підпадають під визначення дослідів, а сам огляд - це прикладне наукове дослідження (тому як складається з декількох дії, здійснюваних послідовно). 

 А від проведення над собою досліду будь-яка людина має право відмовитися. 

Це положення включене саме в ст. 28 Конституцій, ч. 1 якій встановлює право кожного на повагу до його гідності, а ч. 2 містить заборону на тортури, жорстоке поводження з людиною і тому подібне. Це говорить про те що проведення над людиною дослідів усупереч його волі, примусово, - це, по суті, таке ж грубе порушення його прав, як і тортури. І право відмовитися від проведення над собою досвіду так само природно, так само непорушно, як і право не піддаватися тортурам.

Ну, а то що ще в радянські часи передбачена старим КУпАП відповідальність за "ухилення" від медичного огляду є порушення конституційних прав людини, - навіть не вимагає доказів. Вже сам по собі той факт що водія примушують втрачати декілька годин, не зважаючи на його особисті плани, піддають медичним маніпуляціям, не надають права захищатися від підозр в здійсненні правопорушення, - це усе явні ознаки що навіть зачатки поваги до його гідності тут відсутні. 

Наявність конституційних положень, що прямо передбачають можливість людини вибирати самому, чи піддаватися будь-яким дослідам робить право водія відмовитися від медичного огляду і зовсім безперечним.

А як бути, якщо співробітник ДАІ такого права за водієм не визнає і все-таки звинувачує в тому, що він знаходиться в нетверезому стані?

Якщо інспектор наполягає на огляді водія, а той з якихось причин не має такої можливості (наприклад спізнюється в аеропорт) або просто не бажає то інспектор повинен скласти протокол про адміністративне правопорушення - ухилення від медичного огляду. Звернемо увагу: в КУпАП передбачена відповідальність саме за ухилення від огляду що має на увазі здійснення з цією метою яких-небудь дій. 

Для захисту своїх інтересів водій може написати в прото­колі (або на окремому листі, але відмітити в протоколі, що пояснення додається - цей варіант навіть прийнятніше, тому що помітніше його важче "пропустити", знайомлячись з матеріалами справи) таке пояснення: *Від медичного огляду не ухиляюся, а відмовляюся, реалізовуючи своє право, прямо надане ч. Із ст. 28 Конституцій України". При цьому, у разі наявності яких-небудь причин (наприклад запізнення в аеропорт), їх теж можна вказати в поясненні. Але це не обов'язково і, за великим рахунком, юридичного значення не має: виконання положень Конституції України не обумовлене ніякими причинами. Важливим є тільки бажання або небажання водія піддаватися дослідам.

 Повторимо: воля водія на відмову від огляду має бути чітко виражена в поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення. І обов'язково супроводжуватися посиланнями на конкретні конституційні норми. Інакше водієві безпосередньо в суді буде важко довести, що він не "ухилявся" від огляду, а відстоював свої конституційні права. Запис зроблена водієм власноручно саме при оформленні "порушення", якраз і є таким доказом. І до того ж свідчить, що він не "вивчив одну статтю Конституції спеціально до суду" (чого багато суддів, зрозуміло, не люблять), а знав (і, швидше за все навіть не одну) вже у момент складання протоколу. Це звичайно відразу ж міняє відношення до нього з боку усіх посадовців - адже судді, щоб визнати водія винним, доведеться піти на пряме порушення Конституції... 

В усякому разі, положення водія чиє сп'яніння доведено шляхом медичного огляду, буде незрівнянно гірше...

Слід враховувати ось ще що. Часто при виявленні нетверезих водіїв співробітники ДАІ ставлять їх автомобілі на штрафмайданчик, оплата "послуг" якої перетворюється на щось на зразок додаткового покарання. Природно такий вид "покарання" чинним законодавством не передбачений. Відбувається, по суті, нав'язування платних послуг, що суперечить Закону України "Про захист прав споживачів".

 Мало того - доки автомобіль знаходиться на штрафмайданчику власник (а це не обов'язково водій) не може їм володіти, користуватися або розпоряджатися, тобто здійснювати своє право власності, якраз з цих трьох елементів і полягаюче. А це - пряме порушення ст. 41 Конституції Закону України "Про власність" і Цивільного кодексу. 

 Співробітник ДАІ має право усунути нетверезого водія (дійсно нетверезого, що вже доведене, а не того, якого в цьому тільки підозрює) від управління транспортним засобом. Але законом не передбачено при цьому його право вилучати у власника майно, у тому числі автомобіль. А раз так, то, відповідно до тієї ж ст. 19 Конституцій, такі дії співробітника міліції будуть незаконними. 

Усунений від управління водій має вибір: передати управління тверезому товаришеві (якщо у того є водійське посвідчення), викликати по телефону іншого водія або, врешті-решт, кинути машину на узбіччі. 

Але порушувати право власності на автомобіль не може ніхто, і виправдань цьому не існує. 

І ще про одне самий час зараз сказати. 

Управління транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння - це одне з тих порушень за які в якості адміністративного стягнення найчастіше призначається позбавлення права управляти транспортними засобами, а при повторному впродовж року здійсненні такого порушення може бути застосоване так зване відшкодувальне вилучення транспортного засобу. 

А наскільки відповідають такі заходи покарання Конституції?

Давайте розберемося.

Згідно ст. 43 Конституції, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Згідно ч. 2 цієї статті держава гарантує рівні можливості у виборі професії і роду трудової діяльності. 

Не вимагає особливого доказу, що позбавлення права уп­равління транспортними засобами (неважливо вживане в якості адміністративного стягнення або карного покарання) є порушенням цих конституційних прав і гарантій. Між тим, згідно ч. 2 ст. 8 Конституцій, нові законодавчі акти не повинні суперечити Конституції, старі ж, згідно п. 1 Перехідних положень, діють в тій частині, в якій не суперечать її вимогам. 

Виходячи з цього, ні знову прийняте, ні старе законодавство передбачаюче покарання або стягнення у вигляді заборони обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (у тому числі і позбавлення права управляти транспортними засобами) не відповідає Конституції України і в цій частині не може застосовуватися. Бо така міра покарання або адміністративного стягнення прямо суперечить Конституції. 

Можливо, ст. 43 Конституції містить які-небудь виключе­ння? Стосовно обрання професії або роду діяльності виключень в ній немає. Ось зі встановленого ч. З цієї статті заборони на використання примусової праці виключення є: таким не вважається військова або альтернативна служба, робота виконувана за вироком або рішенням суду і тому подібне. Тому не можна говорити про неконституційність таких видів покарання, як виправні або громадські роботи. 

Право вибору професії або роду діяльності являється безумовним і не може порушуватися ні за яких обставин. Навіть вироком або постановою суду, що виносяться, здавалося б, на підставі закону. Обмежити сферу вибору трудової діяльності повторимося і особливо підкреслимо, не може, не має права навіть суд і навіть при виголошенні вироку у кримінальній справі, не кажучи вже про інші випадки (коли йдеться про адміністративну відповідальність).

До речі кажучи, останній висновок поширюється і на випадки позбавлення права управляти транспортними засобами водіїв приватних автомобілів. Адже, по-перше таке позбавлення обмежує їх можливість в майбутньому змінити професію і управляти автомобілем по найму (Конституція надає саме право вибору трудової діяльності, а не тільки збереження вже існуючої). А по-друге, тут в наявності і порушення права власності. 

Так, згідно ст. 41 Конституції, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. При цьому право приватної власності є непорушним. 

Позбавлення права управляти транспортним засобом представляє собою для його власника позбавлення можливості користуватися своїм майном. Це, як ми бачимо, також суперечить Конституції. 

Примусове відчуження майна може застосовуватися тільки у виняткових випадках у зв'язку з громадською необ­хідністю, а його конфіскація застосовується за рішенням суду (див. ст. 41 ч. 4 Конституції України). Цей перелік, підкреслимо особливо, є винятковим тому усі інші випадки порушення права власності (в т.ч. і позбавлення або які-небудь обмеження права користування майном), виходячи з положень ст. 19, є антиконституційними. Вони не можуть бути дозволені законами тому що такий закон автоматично в цій частині суперечитиме Конституції. І будь-яка особа, що притягається до відповідальності згідно із законом, що передбачає таку міру адміністративного стягнення в результаті якої його право на користування (а також володіння і розпорядження) майном може бути обмежене, має право посилатися на приведені конституційні норми, у тому числі і при оскарженні прийнятих відносно нього рішень. 

Те ж саме торкається і відшкодувального вилучення транспортного засобу. У винятковий перелік випадків, коли майно може бути вилучене у власника, визначений ст. 41 Конституції, така міра стягнення не входить. Таким чином застосування подібної міри стягнення "виламується" за межі тих заходів, які Конституція дозволяє державним органам застосовувати до власника майна. Тому той, до кого застосована така міра має право оскаржити прийняту постанову як що суперечить Конституції. Шкода тільки, що можливість оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в нашому законодавстві украй обмежена...


матеріал взятий з сайту

"Міжнародної Федерації захисту прав водіїв"

переклав Великий-і-Всезнаючий

адаптував і редагував для Вас БогданП

Что нужно знать о прописке ребенка

Прописка ребенкаВ настоящей статье рассмотрены следующие вопросы: с кем из родственников может быть прописан ребенок по законодательству Украины, права ребенка на прописку, процедура и документы, необходимые для прописки ребенка, сроки прописки новорожденного и штраф за несвоевременную прописку.

С кем может быть прописан ребенок

Согласно действующему законодательству, место прописки ребенка зависит от его возраста. Так, Гражданский кодекс Украины (далее – ГК) устанавливает такие правила относительно прописки детей:

  • Местом проживания ребенка, который не достиг 10 лет, является место проживания его родителей или одного из родителей, с которым ребенок проживает (ч. 4 ст. 29 ГК). Таким образом, с момента рождения и до наступления 10-летия ребенок может проживать – и, соответственно, может быть прописан — только с родителями или одним из родителей. Поэтому прописать ребенка, например, к бабушке или другим родственникам при условии, что ни один из родителей ребенка там не прописан, согласно этой норме нельзя. Однако не будем забывать, что это касается детей, не достигших 10 лет.
  • Местом проживания ребенка в возрасте от 10 до 14 лет является место проживания его родителей или одного из родителей, с которым ребенок проживает, если иное место проживания не установлено по согласию между ребенком и родителями (ч. 3 ст. 29 ГК). Эта норма означает, что ребенок в возрасте от 10 до 14 лет может проживать – и, соответственно, может быть прописан – отдельно от родителей в том случае, если и оба родителя, и ребенок согласны на это. В связи с этимнезаконными являются отказы ЖЭКов прописать ребенка в этом возрасте по адресу, где ни один из родителей ребенка не прописан, если оба родителя и сам ребенок согласны на это.
  • Ребенок, достигший 14 лет, свободно выбирает себе место жительства (ч. 2 ст. 29 ГК). Таким образом, после достижения ребенком 14 лет, он может быть зарегистрирован в любом месте по своему усмотрению. Поэтому, отказы ЖЭКов зарегистрировать ребенка после 14 лет по адресу, где ни один из его родителей не зарегистрирован (напр., у бабушки, любых других родственников и т.д.), в этом случае будут также незаконными.

Аналогичные положения содержатся в ст. 160 Семейного кодекса Украины.

Гарантированное законом право ребенка быть прописанным с родителями (одним из родителей)

Согласно приведенным выше ст. 29 ГК, ст. 160 СК, по общему правилу ребенок должен проживать вместе с родителями. Во исполнение этих норм в Жилищном кодексе Украины (далее – ЖК) содержатся дополнительные положения, гарантирующие совместное проживание детей и родителей.

Так, если родители (один из родителей) ребенка прописаны в квартире (доме), собственниками которого они не являются, прописать ребенка к себе в такую квартиру (дом) они могут без согласия собственника жилья.

Это правило закреплено в части 2 статьи 156 ЖК, согласно которой на вселение к родителям их несовершеннолетних детей согласия собственника не нужно. Напомним, что, согласно ст. 34 ГК совершеннолетними являются дети, достигшие 18 лет. То есть, с момента рождения и до 18 лет ребенка можно прописывать вместе с родителями (одним из родителей) без согласия собственника жилья.

Аналогичное правило действует, если родители ребенка проживают в арендуемой квартире – так, согласно  ч. 1 ст. 65 ЖК наниматель жилья вправе вселить к себе своего несовершеннолетнего ребенка (детей) без согласия остальных членов семьи, которые проживают вместе с ним, и самого собственника жилья.

Процедура прописки ребенка с родителями: необходимые документы

Прописка ребенка штрафЧтобы зарегистрировать место проживания ребенка, необходимо обратиться в ЖЭК по месту жительства (если же Вы проживаете в частном доме – то обращаться нужно непосредственно в паспортный стол) и подать такие документы:

  • письменное заявление родителей о регистрации ребенка. Дети от 15 до 18 лет подают заявление лично;
  • свидетельство о рождении ребенка (если ребенок достиг 16-лет – подается его паспорт);
  • квитанция об уплате государственной пошлины или документ об освобождении от ее уплаты (согласно подпункту м) пункта 6 Декрета КМУ «О государственной пошлине»,  размер пошлины, подлежащей уплате, составляет 0 грн. 85 коп.);
  • в случае, если родители ребенка зарегистрированы (прописаны) отдельно, то, во избежание двойной регистрации ребенка, второй из родителей должен предоставить справку из «своего» ЖЭКа о том, что по данному адресу ребенок не зарегистрирован;
  • в случае, если родители ребенка зарегистрированы (прописаны) отдельно, то от второго из родителей требуется письменное заявление о том, что он не возражает против регистрации ребенка по адресу первого из родителей;
  • в случае, если ребенка регистрируют не в первый раз – подаются два экземпляра талона снятия с регистрации (также известного как «листок убытия»). Этот талон оформляется при выписке из предыдущего места жительства.

Форма заявления на прописку ребенка — такая же как и для взрослых. Форма утверждена постановлением КМУ «Об утверждении образцов документов, необходимых для регистрации места проживания в Украине» (постановление №985 от 28.07.2004 г.). Ознакомиться с этим постановлением можно на официальном сайте Верховной Рады Украины.

Сроки прописки новорожденного и штраф за несвоевременную прописку

Вопрос о сроках прописки новорожденного ребенка на сегодняшний день является спорным. С одной стороны, новорожденные – отнюдь не рядовые граждане, у них особый статус, однако, сроков прописки для них законодательство не устанавливает.  С другой стороны, существуют сроки прописки (регистрации места жительства), предусмотренные для всех граждан Украины без исключения.

Так, согласно части 1 статьи 6 Закона Украины «О свободе передвижения и свободном выборе места проживания в Украине», граждане Украины обязаныв течение десяти дней после прибытия на новое место жительствазарегистрировать его. При формальном подходе выходит, что и новорожденный ребенок должен быть зарегистрирован по адресу родителей (одного из родителей)  в течение 10 дней с момента прибытия на новое место жительства. Нетрудно понять, что в большинстве случаев это практически невыполнимо. Более того, такой подход противоречит пункту 1 статьи 144 Семейного кодекса Украины, согласно которому родители обязаны в течениеодного месяца с момента рождения зарегистрировать ребенка в РАГСе, и получить, соответственно, свидетельство о рождении ребенка.

Налицо противоречие: на получение свидетельства о рождении ребенка дается 1 месяц, а на его прописку – 10 дней?

Но такова, к сожалению, буква закона.  Однако, даже органы власти в Украине признают, что 10-дневный срок регистрации по отношению к новорожденным неприемлем. Так, на официальном сайте Кабинета Министров Украины размещено разъяснение, согласно которому Закон Украины «О свободе передвижения и свободном выборе места проживания в Украине» не содержит положений о регистрации новорожденных, а потому прописка ребенка возможна по мере необходимости, оформления помощи по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста в органах труда и социальной защиты населения.

Всю эту аргументацию мы приводим в связи с распространенной проблемой, когда паспортисты требуют уплаты штрафа за несвоевременную регистрацию ребенка. Дело в том, что, как указывалось выше, по букве закона зарегистрироваться нужно в течение 10 дней с момента прибытия на новое место жительства. Если же регистрация осуществляется позднее данного срока, это влечет за собой штраф — согласно ст. 197 Кодекса об административных правонарушениях, проживание без регистрации влечет за собой предупреждение или штраф в размере от 17 до 51 грн. Эти размеры штрафа применяются независимо от периода, который ребенок провел без регистрации – год, два или более.

На практике паспортисты поступают по-разному: одни истово требуют уплаты штрафов за нарушение сроков прописки, другие – нет.

От себя можем заметить следующее. По букве закона, на сегодняшний день, применять штрафы за нарушение сроков регистрации даже новорожденных — возможно.  С другой же стороны, такое положение вещей является явно неправильным (и подавляющее большинство родителей в такой ситуации являются «нарушителями»), и справедливым является утверждение о том, чторегистрировать новорожденных родителям следует по мере необходимости. В крайнем случае, если чиновники будут требовать уплаты штрафа, можно утверждать, что ребенок ранее проживал по другому адресу, а не по тому, по которому его сейчас собираются регистрировать – в таком случае оснований для уплаты штрафа не будет.

СЕМЕЙНЫЙ АДВОКАТ

Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна