хочу сюда!
 

Orchid

42 года, козерог, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «реформа сбу»

Реформа СБУ : "Центральным пунктом должен стать человек"

Государство должно обеспечивать базовые социальные гарантии сотрудникам Службы безопасности Украины, работающим в условиях высокого риска, в том числе на территории проведения операции Объединенных сил.

Об этом заявил глава СБУ Иван Баканов.

"Центральным пунктом реформы СБУ должен стать человек, рядовой сотрудник, он и только он является основой сильной Службы. Военнослужащие - кадровый резерв для изменений в стране. Эти люди защищают нашу страну каждый день, но им нужно иметь уверенность, что их и их семьи защищает государство. Что они имеют социальные гарантии и не будут выброшены на улицу во время очередного реформаторского сокращения", - подчеркнул глава СБУ

[ Читать дальше ]

Раде рекомендуют принять закон Зеленского о реформе СБУ

Верховной раде рекомендуют принять законопроект №3196 авторства Владимира Зеленского о реформе Службы безопасности Украины. Такое решение принял комитет по вопросам национальной безопасности, обороны и разведки.

[ Читать дальше ]

Реформа СБУ в умовах нових викликів та загроз

2014 рік ознаменувався стартом ряду реформ, в тому числі в силовому секторі, які диктувалися новими зовнішньополітичними пріоритетами нашої держави. Деякі з них піддалися тотальним змінам, інші були створенні заново за рекомендації європейських та американських партнерів. Єдиними органами, що поки не зазнали змін залишаються СБУ і СЗР.

Причини, чому реформи пройшли повз СБУ і СЗР,  можуть бути різними. Однією з найвагоміших причин залишається російська агресія проти України, що унеможливлює зупинку контррозвідувальної роботи. Як відомо, агресія РФ не закінчується прифронтовою зоною, а й активно, з використанням власних спецслужб, РФ проводить підривну роботу на мирній частині України. До об’єктів уваги агресора припадає також і політична, інформаційна, економічна сфери, при цьому РФ не нехтує такими методами як підкуп чи залучення організованої злочинності. Створення подібним шляхом лояльних до агресора  мереж, дає РФ можливість проводити дестабілізацію соціально-політичної ситуації. Тому швидке, необдумане реформування СБУ, як органу, що безпосередньо відповідає за безпеку в країні (зокрема, працівники СБУ з початку агресії РФ постійно несуть службу в зоні ООС) могло мати непередбачені наслідки. А модель реформування на кшталт поліції  (з повною переатестацією співробітників, звільненням та прийняттям до лав нових та непідготовлених до виконання завдань працівників) могла взагалі паралізувати роботу в безпековій сфері.

Європейська інтеграція України, декларація руху до членства в НАТО активізувала роботу європейських партнерів з контролю за оновленням силового блоку в Україні. До роботи за наглядом реформування правоохоронних органів були залучені проєвропейські лобісти (здебільшого представники громадських організацій, які активно рекомендували свої кандидатури до наглядових рад), котрі висловлювали запропоновані міжнародними партнерами побажання щодо реформування тих чи інших органів.

Саме під пильним контролем зовнішніх консультантів та лояльних їм осіб в Україні відбувались процеси реформування прокуратури, а також створення нових органів – НАБУ, САП та ДБР. Чи справді НАБУ, САП і ДБР стали надефективними органами – питання, яке варте окремого розгляду. Лише варто зауважити, що ЗМІ неодноразово дорікали тому ж НАБУ у низькій ефективності щодо виявлення та розкриття значних корупційних правопорушень, при цьому орган неодноразово потрапляв в скандальні ситуації. Чого тільки варта історія про сутичку між НАБУ та САП (ще один орган, який створювався за лобіюванням міжнародних партнерів) біля «Охматдиту». Також, в деяких ЗМІ публікувалась інформація про систематичне відвідування керівником НАБУ посольства США в Україні. Власне, окрім резонансної справи з екс-очільником податкової Р. Насировим в діяльності НАБУ і  нічого згадати.

Від рекомендацій до реальних загроз

Паралельно зі створенням нових органів відбувались активні дебати щодо зменшення функцій СБУ та передачі їх до вже новостворених органів. В 2016 році було сформовано міжнародну дорадчу групу, до якої увійшли експерти з представництва НАТО та Консультативної місії Європейського союзу.

Серед основних рекомендацій щодо реформи СБУ звучали:

  • Розмежування функцій між СБУ та іншими правоохоронними органами і спецслужбами.
  •  Демілітаризація і зміна підзвітності СБУ. Тобто реформа повинна змінити підзвітність СБУ, що передбачатие демократичний цивільний контроль за службою з боку парламенту та громадянського суспільства.
  • Передача розслідування корупційних та економічних злочинів до відповідних органів правопорядку.
  • Зменшення штату працівників.
  • Позбавлення СБУ функції досудового слідства.

Зі слів західних партнерів, виконання таких рекомендацій зможе стандартизувати СБУ до кращих практик діяльності спецслужб країн Європи і НАТО, що в перспективі дало б змогу стати повноцінним партнером та здійснювати обмін розвідувальною інформацією.

Фактично, СБУ пропонується обмежити свої функції, що може позбавити гнучкого реагування на загрози, які виникають в умовах збройного конфлікту.

Функції, які пропонується залишити:

  • контррозвідувальну протидію загрозам державній безпеці;
  • боротьба з тероризмом;
  • кібербезпека;
  • захист державного суверенітету та територіальної цілісності;
  • охорона в сфері державної таємниці.

На думку західних експертів, зосередження діяльності СБУ на перелічених функціях дозволить стандартизувати її до європейських вимог та позбутися правоохоронних функцій. Проте, якщо вимоги з ліквідації підрозділів, що займаються протидією організованій злочинності, економічними злочинами, боротьбою з корупцією та контрабандою мають своє логічне пояснення, то ліквідація органу досудового розслідування викликає ряд запитань. З початку гібридної російської агресії в слідчих органах СБУ розслідується велика кількість проваджень в сфері загрози національній безпеці та тероризму. Тому постає проблема невизначеності, який орган може бути додатково наділений функціями з розслідування злочинів у сфері національної безпеки у разі ліквідації слідства в СБУ. Наразі Кримінально-процесуальний кодекс України чітко визначає статті підслідності СБУ.

Схожим проблемним питанням постає демілітаризація працівників. Експерти, рекомендуючи зробити спецслужбу цивільною, виходять зі свого досвіду та не враховують сьогоденних реалій України. Адже відомо, що працівники СБУ ефективно виконують завдання в зоні АТО/ООС починаючи з 2014 року. Крім того, в Конституції України прописано, що СБУ є саме військовим формуванням. І повертаючись до подій на Сході, переформатування військової організації на цивільну може мати непередбачувані деструктивні наслідки для сектору безпеки.

Досить компромісним варіантом реформування СБУ є поданий Президентом України законопроект, в якому враховані нинішні загрози національній безпеці та рекомендації міжнародних партнерів. Так, попередній варіант законопроекту був поданий ще в березні 2020 року, але вже в травні його було повернуто на доопрацювання. Наразі продовжуються дискусії щодо остаточного вигляду законопроекту, однак варто зауважити, що останній варіант законопроекту буде враховувати більшість рекомендацій.

Між «контролем» та «впливом»

Одним із найбільш дискусійних питань залишається підпорядкування Служби. На даний час, відповідно до ЗУ «Про Службу безпеки України», Президент України підпорядковує собі цю структуру. Проте, західні експерти активно наполягають на розширенні контролю над Службою з боку парламенту та громадськості. Також, пропонується утворити спеціальний експертний наглядовий орган, який матиме повноваження з повним доступом до діяльності спецслужби, в тому числі й до інформації та приміщень. Однак, постає питання, за якими критеріями буде здійснюватися підбір кандидата (чи кандидатів) та чи не буде нових вимог від західних партнерів щодо таких кандидатів.

Ми вже мали гіркий досвід з наслідками зовнішнього впливу на українські правоохоронні органи. Як вже згадувалось вище, створене під чітким контролем та рекомендаціями закордонних експертів, НАБУ стало об’єктом прискіпливої уваги ряду ЗМІ. Найбільше дорікань лунало про використання органу з метою лобіювання окремих міжнародних політико-бізнесових структур. До прикладу, звучали звинувачення у лобіюванні компанії сина Джо Байдена «Бурисма». Крім того, А.Ситник відкрито давав коментарі американській газеті New York Times чим посприяв втягненню як себе, так і України в політичні скандали в США.

Щодо антикорупційної діяльності НАБУ, то особливо і нема чого згадати резонансного. Хоча на цей правоохоронний орган велика частина громадян України покладала величезні надії у досить болючому питанні – боротьбі з корупцією.

За останніми соціологічними дослідження, які проводились «Центром Разумкова», недовіра до НАБУ склала 71% (до прикладу рейтинг недовіри російським ЗМІ 81%). Інші органи отримали наближенні результати – САП 70,5%; ДБР 63%, тоді як нереформована СБУ утримує баланс між 56% (негативними) та  31% (позитивними).

Державне бюро розслідувань також не показало своєї ефективності, а більшість проведених операцій з розкриття злочинів зазвичай проводиться у взаємодії з іншими правоохоронними органами, зокрема і з СБУ.

Тобто, народна оцінка ефективності новостворених правоохоронних  органів викликає в українців більше запитань, ніж захоплення їх роботою. Служба безпеки України, на даний час, залишається єдиним не реформованим органом, який зміг показати високу ефективність в контррозвідувальній роботі, протидії російським спецслужбам та боротьбі з тероризмом.

Тому підходи до реформування Служби повинні бути поетапними та відштовхуватись від загроз, які виникли в Україні. Крім того, є потреба у переформатуванні Служби під нові стандарти, при цьому залишивши її автономність від будь-яких впливів, тим паче від зовнішніх.

Безпеку дає лише сила, або Чи відбудеться реформа СБУ?


СЕРГІЙ ПУНЬ
заступник керівника з питань реформування СБУ

За 6 років гібридної війни, здається, кожен український громадянин зрозумів, що "національна безпека" – це не просто красиві слова, а те, що треба реально захищати. І не лише на кордонах зі зброєю, а й на стратегічних об'єктах і в інформаційному полі.

Очевидно, що реформа Служби безпеки залишається однією з найбільш актуальних. Вона потрібна не для "алочки" чи заради процесу, а щоб отримати справді надсучасну структуру – з найкращими фахівцями, технічними можливостями, новими інструментами та механізмами, які допоможуть ефективно нейтралізувати загрози.

Принаймні такий сенс вкладає в цю реформу сама Служба. Натомість інший сенс, мабуть, вкладають у неї окремі політики, партії, громадські активісти та навіть окремі іноземні експерти.

Це питання стало занадто політизованим. Нав'язується думка – якщо реформа не буде відповідати чиїмось уявленням, побажанням чи вимогам, то значить вона "неправильна". Та хіба критика заради критики є маркером ефективності?




Дискусія про реформу чомусь зводиться до риторики про однозначне зловживання Службою своїм майбутнім функціоналом, вигадуються якісь теорії. Панове, давайте обговорювати цю надважливу реформу у конструктивному руслі. Бо з таким підходом можна і з реанімацій дефібрилятори забрати, а з кухонь ножі та виделки – ними ж також можна вбити!

Так, ми розуміємо, що критика потрібна. Але не варто забувати, що йде реформа спеціальної служби, яка відповідає за державну безпеку. І проти неї теж відбуваються атаки та вкиди, щоб підірвати довіру і до всього сектору нацбезпеки та оборони, і боєздатність наших військових.

Чи думаєте, що наш противник спокійно сидить, чекає і не втручається, поки в нас реформа закінчиться? Чи зацікавлений він в ефективній українській спецслужбі? Однозначно, що це не в його інтересах. Тому він робитиме все можливе, щоб дискредитувати цю реформу, зокрема інформаційно.

Ми дуже вдячні за постійний діалог Консультативній місії ЄС в Україні, Представництвам ЄС і НАТО, дипломатам. І наголошуємо – більшість ключових зауважень Міжнародної дорадчої групи (МДГ) враховано і відображено у змінах до законопроєкту №3196, який зараз розглядає профільний комітет парламенту.

По-перше, статус СБУ. Він узгоджений із законом "Про нацбезпеку" – "державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями". До речі, цей закон 2 роки тому підтримала МДГ як такий, що відповідає ключовим європейським та євроатлантичним принципам.

По-друге, повністю врахована пропозиція, що повноваження СБУ з протидії оргзлочинності, економічним і корупційним злочинам – лише в межах контррозвідувальної діяльності. Є запобіжники, щоб Служба займалася тільки справами державної безпеки. Все інше – не наш функціонал.

І не потрібно маніпулювати  фантомним "кошмаренням" бізнесу – такі слова не підкріплені фактами.

Варто подивитися на річний звіт бізнесомбудсмена за 2019 рік. Цитую: "Кількість звернень щодо Служби безпеки України зменшилась найбільше (-45% проти 2018 року та -59% проти 2017 року) – у 2019 році ми отримали лише 17 скарг на цей держорган".

Нагадаю, що в цей же час на ДФС скаржились – 1073 рази, а на Нацпол – 107. Тож хіба можна дійсно говорити про тиск на бізнес з боку спецслужби? Аж ніяк.

У першому кварталі 2020 року СБУ не увійшла навіть до десятки органів, на які скаржаться найчастіше. Зате бізнесомбудсмен відзначає, що на "стабільному та рекордно високому рівні за показником виконання рекомендацій Ради залишилась Служба безпеки України (98%)".

По-третє, оптимальна чисельність штату, до якої ми йдемо, – 20 тис. осіб до 2027 року, – ґрунтується на аналітиці та розрахунках. Адже з Російської Федерації на українському напрямі працює близько 6,5 тисяч осіб. І це тільки адміністративний персонал! Хтось з нашого боку має ефективно їм протидіяти? Та й плавне скорочення балансує збереження обороноздатності та навантаження на держбюджет при виплаті передбачених законом компенсацій.

По-четверте, за діяльністю Служби впроваджується 6 видів контролю. Шість. Президентський, парламентський, фінансовий, судовий, внутрішній, громадський та ще й прокурорський нагляд буде.

Тобто всі ключові меседжі реформи реалізовані. Єдине, що неможливо врахувати в повний мірі, – негайне перетворення СБУ на цивільну структуру і позбавлення правоохоронної функції. Цьому є законодавчі обмеження.

Конституція чітко говорить: "забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави". Але ми вже, до речі, пропонуємо збільшити цивільний компонент у штаті – вводимо категорії співробітників, яким буде присвоєно спеціальні звання.

Зараз законопроєкт набуває кінцевих рис. І наше спільне завдання – не нашкодити Службі, позбавивши необхідних повноважень, а модернізувати її, враховуючи зокрема і унікальний український досвід, і кращі міжнародні зразки.

Так, європейські практики та підходи однозначно важливі. Але ж вони не реалізовані в повній мірі у жодній країні Європи. І чи варто втілювати їх в українських безпекових умовах – теж питання. Чи, можливо, доцільно використати релевантний досвід країн Балтії, Польщі чи Ізраїлю, які наразі стикаються зі схожими викликами і загрозами?

Зрозуміло, що думок відносно реформи може бути багато. Але для більш фахової оцінки експертам слід дочекатися фінального варіанту проєкту закону, що буде винесений на розгляд парламенту.

Та головне – розуміння, що світ рухається, а безпекові реалії змінюються. І спецслужба зобов'язана надати людям той рівень безпеки, який від неї очікують. А безпеку дає лише сила.

Сьогодні Україна не може собі дозволити бути слабкою. З такими сусідами і гібридними загрозами у нас просто немає іншого вибору. Отже, сильною має бути і Служба безпеки України.

Сергій Пунь, для УП
https://www.pravda.com.ua/columns/2020/09/30/7268206/

Заяви про масові скарги бізнесу на СБУ не відповідають дійсності

Розмови про те, що підприємці нібито масово скаржаться на тиск Служби безпеки України є маніпулятивними і не відповідають дійсності. Як заявив заступник керівника з питань реформи СБУ Сергій Пунь у своїй статті, насправді кількість скарг на Службу до Ради бізнес-омбудсмена є значно меншою, ніж на інші державні органи.

«Не потрібно маніпулювати фантомним «кошмаренням» бізнесу – такі слова не підкріплені фактами. Варто подивитися на річний звіт Ради бізнес-омбудсмена за 2019 рік і все стане зрозуміло», – зазначив Сергій Пунь, коментуючи заяви окремих експертів і громадських активістів.

Зокрема, у звіті зазначається, що кількість звернень щодо Служби безпеки України зменшилась найсуттєвіше (-45% проти 2018 року та -59% проти 2017 року). Відтак у 2019 році було лише 17 скарг на СБУ, тоді як на дії податківців скаржилися 1073 рази, а на Нацполіцію – 107. Водночас СБУ системно виконує рекомендації, які надає Рада бізнес-омбудсмена.

Сергій Пунь звернув увагу, що різноманітні інформаційні атаки відносно функціоналу СБУ є свідченням того, що питання реформи Служби стало занадто політизованим. «Нав’язується думка – якщо реформа не буде відповідати чиїмось уявленням, побажанням чи вимогам, то значить вона «неправильна». Та хіба критика заради критики є маркером ефективності?» – додав Сергій Пунь.

Він підкреслив, що у доопрацьованому законопроєкті щодо реформи СБУ, який наразі розглядають комітети Верховної Ради, враховані пропозиції міжнародних партнерів. Зокрема, щодо обмеження повноважень СБУ з протидії оргзлочинності, економічним і корупційним злочинам. Вони можуть здійснюватися лише у межах контррозвідувальної діяльності. «Є запобіжники, щоб Служба займалася тільки справами державної безпеки», – наголошує Сергій Пунь.

Також проєкт узгоджує статус СБУ із законом «Про національну безпеку». Тобто вона є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями.

За діяльністю Служби впроваджується 6 видів контролю: президентський, парламентський, фінансовий, судовий, громадський і внутрішній. Окремо діятиме прокурорський нагляд.

Сергій Пунь зазначив, що для підриву довіри до сектору нацбезпеки можливі різноманітні інформаційні вкиди. «Сьогодні Україна не може собі дозволити бути слабкою. З такими сусідами і гібридними загрозами у нас просто немає іншого вибору. Отже, сильною має бути і Служба безпеки України», – переконаний він.

Реформа СБУнадасть інструментарій для реагування на нові виклики

Реформа Служби безпеки України надасть їй сучасний інструментарій для реагування на нові виклики. Про це розповів заступник керівника з питань реформування СБУ Сергій Пунь в ефірі одного з телевізійних каналів.

«Ми живемо у 21 сторіччі, у нас є нові виклики і загрози, які потребують ефективного інструментарію реагування. І власне, закон надасть Службі безпеки цей інструментарій», – зазначив Сергій Пунь.

За його словами, найбільш актуальними для України загрозами на сьогодні є гібридна війна та збройна агресія з боку РФ, корупція, кіберзлочинність, спрямована на об’єкти критичної інфраструктури, та тероризм. Відповідно спецслужба повинна бути забезпечена людськими і технічними ресурсами, щоб не реагувати на загрози постфактум, а запобігати їм.

Також він звернув увагу на такий важливий аспект реформи, як кадровий менеджмент.

«Кадри - це наш основний ресурс, ми повинні не лише його зберегти, а й створити необхідні передумови, щоб залучати кваліфікованих фахівців, наприклад, із кібербезпеки», – зазначив Сергій Пунь. Водночас, оптимізація штату в першу чергу торкнеться підрозділів, які не здійснюють оперативно-розшукову та контррозвідувальну діяльність.

Сергій Пунь підкреслив, що наразі в Україні наявні всі передумови для реформи, в тому числі політична воля.

Нагадаємо, що проект закону «Про Службу безпеки України» подано Президентом до парламенту 10 березня. Він містить системні нововведення, які дозволять українській спецслужбі перейти на якісно інший рівень у своїй діяльності.

У травні Верховна Рада розглянула законопроект і направила його на повторне перше читання. Наразі робота над текстом проекту закону триває на базі профільного комітету ВР із залученням експертних представників міжнародних партнерів і громадського сектору.
https://ssu.gov.ua/novyny/reforma-sbu-nadast-instrumentarii-dlia-reahuvannia-na-novi-vyklyky-serhii-pun?fbclid=IwAR22LZZoVgCa1wOZ9_sOjppii7_ZsBt-uVXMfgHd6v1jqEnaE-8xCchcQ3g

Реформа СБУ:Інтерв'ю з Сергієм Пунем.


Проект закону "Про Службу безпеки України" подано президентом до парламенту 10 березня. Однак у Верховній Раді та експертному середовищі одразу розкритикували цей законопроект. На думку експертів, цей документ складно назвати реформою, бо Володимир Зеленський так і не запропонував позбавити СБУ непотрібних функцій і підрозділів. Зокрема, попри скасування Головного управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю,відомого як "Департамент "К", попри вилучення з його назви слова "корупція", суть та обов'язки СБУ залишаються тими самими.

У травні Верховна Рада направила законопроект на повторне перше читання. Наразі робота над текстом проекту триває на базі профільного комітету ВР із залученням експертних представників міжнародних партнерів і громадського сектору, і за словами голови фракції "Слуги народу" Давида Арахамія, він буде розглянутий у вересні.

"Апостроф" зустрівся з заступником керівника з питань реформування Служби безпеки України СЕРГІЄМ ПУНЄМ, щоб розпитати, на якому етапі зараз підготовка законопроекту щодо реформування СБУ, чи є недоліки у роботі контррозвідки, враховуючи велику кількість спроб терактів останнім часом. А також торкнувся теми політичної ангажованості голови СБУ та відкриття декларацій працівників Служби.

- Наскільки серйозно до вересня, а може, пізніше, зміниться законопроект, враховуючи те, що його відправили на повторне перше читання?

- Наразі документ опрацьовується в комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки. На його базі створена робоча група, яку очолює заступник голови вказаного парламентського комітету народний депутат Мар’яна Безугла. До роботи в групі, і ми за це дуже вдячні, залучені, зокрема, співробітники Служби безпеки. Це надає змогу обговорювати перспективи практичної імплементації тих чи інших положень законопроекту або роз’яснювати певні речі, які стосуються специфіки діяльності СБУ.

Насправді, це все буде залежати від комітету і від Верховної Ради, адже прийняття закону – це парафія законодавців.

- Коли ви прогнозуєте його винесення – у вересні чи пізніше?

- Знову-таки, це все буде залежати від Верховної Ради. Звісно, у нас є амбітна мета, щоб в цьому році закон був прийнятий, але це все залежатиме від народних депутатів.

- Чому від самого початку документ не був доопрацьований так, щоб уникнути всіх цих претензій?

- Ми повинні пам’ятати, що законопроект напрацьовувався Службою безпеки України, але був внесений у парламент суб’єктом законодавчої ініціативи, тобто президентом України.

Слід враховувати той момент, що міжнародні експерти, коли готували рекомендації щодо законопроекту, виходили із кращих практик і підходів, які існують в країнах Європейського Союзу та НАТО. Але це зовсім не означає, що у всіх країнах НАТО та ЄС вони застосовуються. Тобто є бачення певної моделі спецслужби, яка вважається ідеальною.

Наразі деякі зауваження міжнародних експертів були враховані у проекті закону. Водночас, не забуваймо, що законопроект має відповідати існуючим безпековим та правовим реаліям України.

Окрім того, я вже неодноразово наголошував, що неможливо говорити про реформу Служби безпеки як окрему секторальну реформу. Ми повинні вести мову про більш глобальну реформу усього сектору безпеки України для того, щоб його збалансувати. В іншому випадку, ми вважаємо, що реформа СБУ може повторити, на жаль, окремі, не завжди успішні реформи, які ми мали в Україні.

- А що буде з розслідуванням економічних та корупційних злочинів?

- Завдання розслідувати той чи інший злочин визначається чинним Кримінально-процесуальним законодавством. Стаття 216 КПК закріплює підслідність злочинів за правоохоронними органами, у тому числі, і Службою безпеки України. Слід наголосити на тому, що в переліку підслідних СБУ кримінальних правопорушень немає ані економічних, ані корупційних злочинів. Іншими словами, відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства, ми не повинні розслідувати ці злочини.

Водночас КПК передбачає таку можливість. До прикладу, прокуратура може визначити підслідність певного злочину за СБУ, якщо прокурор вважає, що слідчі Служби безпеки зможуть його краще розслідувати, ніж слідчі інших правоохоронних органів.

- А наскільки зараз гарна комунікація з іншими правоохоронними органами?

- Немає межі досконалості. Ми, звичайно, хотіли, щоб ця комунікація була кращою, оскільки вона дуже важлива. Ідеальною є ситуація, коли налагоджено ефективні горизонтальні зв’язки між різними правоохоронними органами. Наразі Україна продовжує їх вибудовувати.

- Чи залишаться функції слідства у СБУ після реформування? На це теж звертали увагу міжнародні партнери.

- Я думаю, що, швидше за все, на даному етапі функція досудового розслідування в Служби безпеки залишиться. Наразі неможливо забрати цю функцію в СБУ і просто передати її якомусь іншому правоохоронному органу. Коли створювалось Державне бюро розслідувань, була ідея створити єдиний слідчий орган, якому усі інші правоохоронні органи передадуть свої слідчі підрозділи. Тоді б це було логічно. Але у тому самому ДБР на сьогодні, окрім слідчих, є оперативно-розшукові підрозділи.

- Але міжнародники кажуть, що треба все ж таки СБУ перетворити у розвідувальний орган, особливо, враховуючи те, яка в нас ситуація з Росією.

- Дійсно, відсутність функцій досудового розслідування у служби внутрішньої безпеки вважається кращою європейською практикою. Водночас, не у всіх країнах Європейського Союзу та НАТО спецслужби є класичними розвідувальними службами. До прикладу, підрозділи досудового розслідування є в структурі служб внутрішньої безпеки в країнах Балтії і Республіці Польща. І взагалі скандинавська модель спецслужби передбачає наявність цих функцій. Тому, власне, позбавити Службу безпеки функції досудового розслідування у сучасних умовах недоречно.

Можна навести невеличку аналогію: уявімо, що СБУ – це автомобіль. Шляхом реформування ми хочемо створити якнайкраще авто. При цьому кращі практики та підходи рекомендують нам створити найсучаснішу модель електрокару Tesla, оскільки вона найефективніша. Дійсно, суперкласний автомобіль. Але чи поїде він по українському бездоріжжю? Чи зможе він належно виконувати свої базові функції? І чи є у нас необхідна інфраструктура та чи зможемо ми йому забезпечити гідне сервісне обслуговування?

- СБУ нещодавно заявила, що в рамках реформи повинна проводити контррозвідувальний захист економічної безпеки. Але чи не перетвориться це в наїзди на бізнес, адже враховуючи це формулювання, можна наїхати на будь-який бізнес, будь-яку структуру, як це було в часи одіозного "Департаменту "К" Павла Демчини?

- У деяких експертів, які коментують реформу СБУ, чомусь сформувався певний стереотип про те, що, якщо в Служби буде функція контррозвідувального захисту економіки держави, співробітники апріорі зловживатимуть повноваженнями та "наїжджатимуть" на бізнес. Але це засадничо неправильний підхід. Оскільки Служба безпеки – це головний контррозвідувальний орган в державі, а іноземні спецслужби використовують економічні інструменти у своїй розвідувально-підривній діяльності, то однозначно СБУ повинна здійснювати контррозвідувальний захист економічної безпеки держави. І така практика у більшості спецслужб. У даному випадку ми говоримо також про контррозвідувальний захист об’єктів критичної інфраструктури, наприклад, системи енергетики, атомних електростанцій тощо.

Як я уже говорив, у своїй розвідувально-підривній діяльності російські спецслужби використовують економічні інструменти для досягнення своїх цілей - підриву суверенітету, територіальної цілісності нашої держави. Тому я вважаю, що Служба безпеки однозначно повинна в майбутньому здійснювати контррозвідувальний захист економіки, в першу чергу об’єктів критичної інфраструктури. Це, до речі, передбачено законом України про національну безпеку.

- За останні тижні у нас сталось багато терактів. Чи вважаєте ви, що є недопрацювання СБУ у цій сфері? І як будуть розширені повноваження у рамках реформи у цьому напрямі?

- У даному випадку – це питання запобігання і протидії терористичній діяльності. Я впевнений, що наша реформа посилить наші спроможності й у цій сфері, і ми зможемо краще запобігати терористичній загрозі.

- Чи будуть краще розділені функції між СБУ та іншими правоохоронними структурами? Тому що зараз активно обговорюється, що саме МВС взяло на себе функції боротьби з тероризмом.

- Головним органом у сфері боротьби з тероризмом є Служба безпеки України. Ми це повинні сприйняти як правову реальність. Хтось відповідає за боротьбу з тероризмом, а хтось - за громадську безпеку, за те, щоб не було дрібного хуліганства, крадіжок, п’яних автомобілістів за кермом. Кожен повинен нести відповідальність за ту сферу, яка визначена відповідними законодавчими актами. До опрацювання проекту закону про Службу безпеки комітетом залучені представники інших правоохоронних органів. Ми опрацьовуємо ті питання, де можливе переплітання компетенції чи підслідності Служби безпеки з іншими правоохоронними органами. До дискусії залучені також представники інших комітетів Верховної Ради, в першу чергу правоохоронного, і всі ці проблемні питання ми намагаємось вирішити.

- МВС активно з вами співпрацює у рамках реформування?

- Вони долучені до опрацювання проекту закону на базі робочої групи комітету ВР.

Сергій ПуньФото: СБУ

- Чи будуть переглянуті штат та зарплати працівників СБУ у рамках реформи? Тому що до топового складу СБУ завжди було багато претензій щодо їхніх статків сумнівного походження.

- Законопроектом передбачено питання підвищення заробітної платні співробітникам Служби безпеки. На жаль, на сьогодні склалась така ситуація, що співробітники СБУ отримують одну із найнижчих заробітних плат в системі сектору безпеки України. Ми дуже раді, що в Україні створено нові антикорупційні органи, Державне бюро розслідувань, забезпечено належні умови праці їхніх співробітників. Але не зовсім справедливо, коли співробітники новостворених органів отримують інколи вдвічі, втричі вищу зарплатню, ніж співробітники Служби безпеки, які фактично виконують схожу роботу, тільки в іншій сфері – в сфері забезпечення державної безпеки. Тому, я думаю, це питання дуже актуальне.

І, так, буде певна оптимізація штату. У рамках реформування хочемо удосконалити існуючі процеси, діджиталізувати Службу безпеки. Це, відповідно, матиме наслідком скорочення штату.

- Наскільки буде скорочення?

- Це питання до законодавців.

- Чи буде в рамках реформування зменшена політична ангажованість призначення голови СБУ?

- Що ви маєте на увазі, під політичною ангажованістю?

- Зменшити вплив президента. Є альтернативний законопроект про реформу від фракції "Голос", де вони пропонують зробити конкурс на це призначення.

- Ми дуже раді, що у Верховній Раді є плюралізм думок і позицій, що свідчить про те, що ми не авторитарна держава. Водночас ми повинні виходити з тієї позиції, що відповідно до Конституції України сфера національної безпеки – це відповідальність президента. Саме тому президент подає в Верховну Раду кандидатуру для затвердження на посаді голови Служби безпеки України. Фактично вибудована система стримувань і противаг, яка дозволяє забезпечити збалансований підхід до призначення керівника національної спецслужби. Звісно, ці питання також регламентовані в законопроекті. Зокрема, ним передбачено, що термін повноважень голови Служби безпеки не співпадатиме із каденцією президента України.

- Тобто конкурс все ж не потрібен?

- Як на мене, існуюча процедура цілком забезпечує ефективні механізми недопущення політичного впливу на голову Служби безпеки.

- А що буде з деклараціями працівників СБУ? Чи будуть вони відкриті, президент навесні вносив законопроект, яким пропонував знову їх закрити, але Рада його не розглянула.

- Це питання неоднозначне. Якщо подивитись, в яких країнах співробітники спецслужб оприлюднюють свої декларації, то ви таких країн і спецслужб не знайдете. На те вони і спецслужби, щоб захищати персональні дані своїх співробітників. Часто кажуть, що немає контролю за майновим станом співробітників. Знову ж таки, це засадничо неправильна думка, оскільки співробітники антикорупційних органів мають безперешкодний і повний доступ до всіх декларацій співробітників СБУ. Я знаю, що існують різні точки зору з цього питання, зокрема, що особи, які призначаються указом президента, повинні оприлюднювати свої декларації. Але ми повинні враховувати той момент, що в декларації зазначаються не лише дані співробітника Служби безпеки, але й членів його сім’ї.

Я в жодному випадку не виступаю за приховування незаконних статків, навпаки, прихильник того, що якщо особа вчиняє правопорушення, вона однозначно повинна понести за це відповідальність. Але в даному випадку я б хотів наголосити на чутливості цього питання. В іноземних спецслужбах такого немає. Водночас остаточне рішення щодо необхідності оприлюднення декларацій співробітниками СБУ - за законодавцями.

Сергій Пунь та Юлія ЗабєлінаФото: СБУ

- Але там, напевно, не було таких кейсів, як у нас із незаконним збагаченням?

- Через одиничні корупційні прояви не потрібно ставити під загрозу особисту безпеку та безпеку родин співробітників Служби безпеки.

- Наскільки велика зараз активність ФСБ в Україні?

- З урахуванням того, що з 2014 року Російська Федерація анексувала суверенну територію України, підтримує сепаратиські рухи, так звані ЛНР і ДНР, вона активно проводить розвідувально-підривну діяльність не лише на території України, а й на території інших країн. Ми знаємо про те, що російськими спецслужбами вчиняються міжнародні злочини - давайте називати речі своїми іменами. Тому, власне, одне із завдань реформи – це посилити наші спроможності протидіяти російським спецслужбам, оскільки Російська Федерація – це для нас екзистенційна загроза. І ми повинні бути свідомими того, що ця загроза не зникне через п'ять, десять, п'ятнадцять років.

- Зараз багато інформації про те, що Росія може готувати наступ восени на Україну, чи є якась інформація в СБУ про це?

- Співробітники Служби безпеки на постійній основі аналізують інформацію про реальні та потенційні загрози державній безпеці, зокрема територіальній цілісності і суверенітету, та напрацьовують ефективні шляхи реагування на них.

- Просто в нас ще вибори восени, тому є певні ризики.

- Ризики є завжди.

- В одному з інтерв’ю ви казали, що прийняття законопроекту - це тільки початок реформи, а що ще треба зробити в рамках цього процесу?

- Дуже багато залежатиме від практичної імплементації реформи. Я завжди кажу, що ключовим завданням та передумовою успішності реформи є формування правильного світогляду співробітника. Першим етапом реформи буде прийняття нового закону, яким планується скоригувати функції і завдання Служби безпеки. Це вплине на нашу організаційну структуру. В подальшому буде відбуватись практична імплементація певних речей, які будуть передбачені цим законом.



Юлія Забєліна
https://apostrophe.ua/ua/article/politics/2020-08-15/sbu-hotyat-sdelat-kak-tesla-no-poedet-li-ona-po-ukrainskomu-bezdorojyu-intervyu-o-reforme-spetsslujbyi/34409?fbclid=IwAR3HalhrCCJYvqxzN7FPfsARpI0gdLfGNa0PQIlU5OsR5w4NwNqFxEZ7XjY

Реформа СБУ. Какие изменения ожидаются в спецслужбе

Проект закона "О Службе безопасности Украины" был подан президентом в парламент 10 марта. Однако в Верховной Раде и экспертной среде сразу раскритиковали этот законопроект. По мнению экспертов, этот документ сложно назвать реформой, потому что Владимир Зеленский так и не предложил лишить СБУ ненужных функций и подразделений. В частности, несмотря на упразднение Главного управления по борьбе с коррупцией и организованной преступностью, известного как "Департамент" К ", несмотря на изъятие из его названия слова" коррупция ", суть и обязанности СБУ остаются прежними.

[ Читать дальше ]


Реформа СБУ. Що планують змінити?

Реформа СБУ, перетворення її з органу з дуже широкими функціями на спецслужбу західного зразка, зосереджену на національній безпеці, в якої проте достатньо повноважень для протидії російській агресії. Про ці зміни говорять і керівництво СБУ, і українські та західні експерти, і ветерани цього органу. Загалом вони окреслюють одні й ті ж самі напрямки перетворень, але бачення реформи у самому відомстві та за його межами помітно відрізняється. Якщо в СБУ пропонують поступові кроки та збереження більшої кількості функцій (аргументуючи це протидією російській агресії), то експерти закликають прискорити процес скорочення штату та зосередити її лише на таких завданнях, як контррозвідка та захист суверенітету.

[ Читать дальше ]

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая