хочу сюда!
 

Ольга

41 год, телец, познакомится с парнем в возрасте 38-48 лет

Заметки с меткой «реформа сбу»

В СБУ брат на брата і не без мата

В СБУ розповіли про запобігання вбивства співробітника
Фото: Страна.ua
Затримання співробітника СБУ
У спецслужбі підтвердили затримання чинного співробітника СБУ за організацію вбивства колеги, але імен не називають.

СБУ в суботу, 23 січня, підтвердила затримання чинного співробітника відомства за організацію вбивства колеги.

"Служба безпеки України приділяє особливу увагу системній протидії порушенням закону і прояву корупції, в тому числі, коли це стосується діючих або колишніх співробітників СБУ - незалежно від їхніх звань, посад або вислуги років. Безкарність буває тільки тимчасовою. В рамках цієї роботи вчора проведені слідчо-оперативні заходи щодо припинення злочину, а саме - попереджено вбивство співробітника спецслужби. Зараз затриманий один діючий співробітник СБУ", - сказано в повідомленні в Facebook.

Подробиці справи в СБУ пообіцяли повідомити пізніше.

Раніше в ЗМІ з'явилася інформація про затримання полковника спецпідрозділу Альфа Андрія Расюка за підозрою в підготовці вбивства начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова. Також повідомлялося, що був затриманий, але потім втік, колишній перший заступник голови СБУ Дмитро Нескоромний.

Тим часом, вже з’явився телеграм-канал від імені Дмитра Нескоромного, який назвав все, що відбувається провокацією і що він змушений виїхати в одну з країн Європи.

Дезертир взялся реформировать СБУ


Чей холоп консультирует по реформированию СБУ

Спрут КГБ: как дети кгбистов-предателей вредят национальной безопасности Украины

В Институте будущего, который недавно возглавил экс-нардеп от БПП, медиа-менеджер агро-олигарха Бахматюка Вадим Денисенко, давно и плотно сидят представители российского лобби. Речь идет о бизнес-партнере Саши Януковича Анатолии Амелине, экс-замминистре инфраструктуры Шульмейстере, взявшего огромные кредиты у российского «Внешэкономбанка».

В списке сотрудников Института будущего, которые работают на наших соседей, следует выделить Ивана Ступака, сына бывшего нардепа-«регионала» Ивана Ступака-старшего. Кто-то скажет: членство отца в Партии регионов, а также его многолетняя работа в КГБ (трудился и в СБУ – в Днепропетровской и Донецкой области) – не порок. Но есть одно, но: Ступак-младший тоже немало лет проработал в «конторе», и особым патриотизмом не страдал: дошло до того, что с началом войны на Донбассе в 2014 году он фактически сбежал со службы, чтобы не попасть на фронт в результате обязательной ротации. И ради того, чтобы разорвать контракт, даже «дал на лапу» своему начальнику, заплатив … долларов.

Сейчас Ступак-младший в качестве эксперта Института будущего является консультантом главы рабочей группы в Верховной Раде по реформированию СБУ. Несложно догадаться, что ничем хорошим это для национальной безопасности Украины не закончится.
http://layno.in.ua/2020/12/16/dezertir-vzyalsya-reformirovat-sbu/?fbclid=IwAR26Sn1EwOvNboigGoA4kxIY0eiU0MZEX9bs7oCqawIW7dUpDQuUr3JEM-E

СБУ нужны дополнительные механизмы противодействия агрессии РФ

После реформы у Службы безопасности Украины должны появиться дополнительные механизмы для противодействия гибридным угрозам со стороны РФ. Об этом заявил замруководителя по вопросам реформы СБУ Сергей Пунь.

[ Читать дальше ]

Версия законопроекта по реформе СБУ-угроза эффективности службы

14:01 04 Декабрь Киев, Украина

Известный журналист и политический аналитик из Брюсселя Игорь Плинер (Igor Pliner) в рейтинговом европейском СМИ «The Brussels Times» опубликовал материал относительно того, что после заключения с помощью России мирного соглашения в Нагорном Карабахе, которое перекроило карту Южного Кавказа, напряженность остается высокой.

Поскольку местное население испытывает противоречивую смесь благодарности, недоверия и страха, соглашение является значительной победой для России: Москва не только успешно зарекомендовала себя как гарант безопасности в странах ближнего зарубежья ЕС и увеличила присутствие своих войск, но и выставила в плохом свете ЕС в регионе.

Конфликт подтвердил тот факт, что почти исключительное внимание Брюсселя к дипломатии и экономическим последствиям неэффективно против экспансионистской России в восточном соседстве, политическая среда которого является более милитаризированным, чем когда-либо. Однако ЕС не единственный, кто должен заниматься последствиями демонстрации силы Россией. Над Украиной также нависнет угроза из-за недавних событий - ее суверенитет уже нарушен, она опасается за свою национальную безопасность - и не будет уверена в действенной реакции ЕС.

В Украине уже все иначе

Украина «застряла» в территориальном конфликте с Москвой с 2014 года, поэтому сравнение между Нагорным Карабахом и «гибридной войной» на украинском Донбассе было актуальным еще до недавнего мирного урегулирования. Независимо от того, действующими лицами на местах выступают национальные армии, как в Нагорном Карабахе, или этнически разделенные граждане той же страны, как на Донбассе, результат, кажется, всегда одинаков: усиленный контроль России и прибытие на место событий «маленьких зеленых человечков».

Фото: Украина «застряла» в территориальном конфликте с Москвой с 2014 года

Неудивительно, что исход войны в Нагорном Карабахе добавил и без того огромной острой необходимости Киеву улучшить свою национальную безопасность. Президент Украины Владимир Зеленский давно отмечал необходимость реформирования сектора безопасности страны, в частности отечественной спецслужбы (СБУ), с целью конкурировать с мощными спецслужбами России, пытаясь защитить страну от дальнейших враждебных посягательств.

К сожалению, это легче сказать, чем сделать, поскольку усилия Зеленского неоднократно встречали ожесточенное сопротивление со стороны заинтересованных сторон, прежде всего олигархов с российскими связями, а также организованной преступности. Мощная коалиция игроков, стремящихся защитить статус-кво, сформировалась почти сразу после того, как Зеленский стал президентом. И она достигла определенных успехов, отсрочив некоторые из его долгожданных институциональных реформ. Этот процесс очень наглядный именно в ситуации с законопроектом о реформе СБУ.

Частные интересы против реформы СБУ

Реформа должна прежде всего укрепить Службу, но ее нынешний формат является лишь тенью того, с какого процесс стартовал. Председатель СБУ Иван Баканов надеялся «сделать службу мощной, институционально способной и современной», наращивая ее возможности «не только противостоять современным вызовам и угрозам безопасности, но и в сотрудничестве с представителями сектора национальной безопасности и обороны восстановить суверенитет и территориальную целостность страны».

Фото: Председатель СБУ Иван Баканов

Вместо этого «законодательные манипуляции», обнаруженные Бакановым, пока угрожают сделать СБУ неэффективной в борьбе с организованной преступностью, «которую иностранные спецслужбы используют для разведки и подрывной деятельности против Украины. Это финансирование терроризма и сепаратизма, а также коррупционное проникновение агентов в государственные учреждения». По словам главы СБУ, Службе удалось разоблачить более 120 организованных преступных группировок за последние два года, некоторые из которых использовались российскими спецслужбами.

Но наибольшее беспокойство у Баканова вызывает то, что действующий проект запретит СБУ расследовать экономические преступления и коррупцию, тем самым оставляя Украину уязвимой для российской гибридной войны. Более того, законопроектом предлагается радикально уменьшить количество сотрудников СБУ на десять тысяч в течение следующих трех лет до 17 тыс., что по сравнению с более 200 тыс. сотрудников ФСБ России и КГБ Беларуси, вызывает дополнительные вопросы относительно будущей эффективности СБУ.

Фото: глава представительства НАТО в Украине

Не стоять, сложив руки

Что-то не так, заметили и представители НАТО, когда глава представительства НАТО в Украине поставил под сомнение соответствие законопроекта «евроатлантическим нормам, принципам и лучшим практикам». Наблюдения, высказанные дипломатическим языком, были основательными и является сигналом, что реформы в Украине находятся под пристальным контролем за рубежом. Но в своей меткости комментарий, безусловно, был направлен как на Брюссель и Вашингтон, так и на Киев.

В конце концов, международные наблюдатели и украинцы-реформаторы прекрасно осознают, что большая часть первоначального прогресса, достигнутого после протестов на Евромайдане, уязвима к быстрым изменениям - даже в большей степени без наличия надежной функционирующей инфраструктуры национальной безопасности.

Поэтому чрезвычайно важно, чтобы трансатлантическое сообщество, и особенно Европейский Союз, усиливали поддержку Украины и усилий правительства по реформам. Если этого не сделать и повторить ошибки, допущенные в Нагорном Карабахе, это станет болезненным ударом для ЕС и НАТО, учитывая стратегическое расположение Украины, как жизненно важного партнера по безопасности в Восточной Европе.

Последняя версия законопроекта по реформе СБУ - угроза будущей э

14:01 04 Декабрь Киев, Украина



Известный журналист и политический аналитик из Брюсселя Игорь Плинер (Igor Pliner) в рейтинговом европейском СМИ «The Brussels Times» опубликовал материал относительно того, что после заключения с помощью России мирного соглашения в Нагорном Карабахе, которое перекроило карту Южного Кавказа, напряженность остается высокой.

Поскольку местное население испытывает противоречивую смесь благодарности, недоверия и страха, соглашение является значительной победой для России: Москва не только успешно зарекомендовала себя как гарант безопасности в странах ближнего зарубежья ЕС и увеличила присутствие своих войск, но и выставила в плохом свете ЕС в регионе.

Конфликт подтвердил тот факт, что почти исключительное внимание Брюсселя к дипломатии и экономическим последствиям неэффективно против экспансионистской России в восточном соседстве, политическая среда которого является более милитаризированным, чем когда-либо. Однако ЕС не единственный, кто должен заниматься последствиями демонстрации силы Россией. Над Украиной также нависнет угроза из-за недавних событий - ее суверенитет уже нарушен, она опасается за свою национальную безопасность - и не будет уверена в действенной реакции ЕС.

В Украине уже все иначе

Украина «застряла» в территориальном конфликте с Москвой с 2014 года, поэтому сравнение между Нагорным Карабахом и «гибридной войной» на украинском Донбассе было актуальным еще до недавнего мирного урегулирования. Независимо от того, действующими лицами на местах выступают национальные армии, как в Нагорном Карабахе, или этнически разделенные граждане той же страны, как на Донбассе, результат, кажется, всегда одинаков: усиленный контроль России и прибытие на место событий «маленьких зеленых человечков».

Фото: Украина «застряла» в территориальном конфликте с Москвой с 2014 года

Неудивительно, что исход войны в Нагорном Карабахе добавил и без того огромной острой необходимости Киеву улучшить свою национальную безопасность. Президент Украины Владимир Зеленский давно отмечал необходимость реформирования сектора безопасности страны, в частности отечественной спецслужбы (СБУ), с целью конкурировать с мощными спецслужбами России, пытаясь защитить страну от дальнейших враждебных посягательств.

К сожалению, это легче сказать, чем сделать, поскольку усилия Зеленского неоднократно встречали ожесточенное сопротивление со стороны заинтересованных сторон, прежде всего олигархов с российскими связями, а также организованной преступности. Мощная коалиция игроков, стремящихся защитить статус-кво, сформировалась почти сразу после того, как Зеленский стал президентом. И она достигла определенных успехов, отсрочив некоторые из его долгожданных институциональных реформ. Этот процесс очень наглядный именно в ситуации с законопроектом о реформе СБУ.

Частные интересы против реформы СБУ

Реформа должна прежде всего укрепить Службу, но ее нынешний формат является лишь тенью того, с какого процесс стартовал. Председатель СБУ Иван Баканов надеялся «сделать службу мощной, институционально способной и современной», наращивая ее возможности «не только противостоять современным вызовам и угрозам безопасности, но и в сотрудничестве с представителями сектора национальной безопасности и обороны восстановить суверенитет и территориальную целостность страны».

Фото: Председатель СБУ Иван Баканов

Вместо этого «законодательные манипуляции», обнаруженные Бакановым, пока угрожают сделать СБУ неэффективной в борьбе с организованной преступностью, «которую иностранные спецслужбы используют для разведки и подрывной деятельности против Украины. Это финансирование терроризма и сепаратизма, а также коррупционное проникновение агентов в государственные учреждения». По словам главы СБУ, Службе удалось разоблачить более 120 организованных преступных группировок за последние два года, некоторые из которых использовались российскими спецслужбами.

Но наибольшее беспокойство у Баканова вызывает то, что действующий проект запретит СБУ расследовать экономические преступления и коррупцию, тем самым оставляя Украину уязвимой для российской гибридной войны. Более того, законопроектом предлагается радикально уменьшить количество сотрудников СБУ на десять тысяч в течение следующих трех лет до 17 тыс., что по сравнению с более 200 тыс. сотрудников ФСБ России и КГБ Беларуси, вызывает дополнительные вопросы относительно будущей эффективности СБУ.

Фото: глава представительства НАТО в Украине

Не стоять, сложив руки

Что-то не так, заметили и представители НАТО, когда глава представительства НАТО в Украине поставил под сомнение соответствие законопроекта «евроатлантическим нормам, принципам и лучшим практикам». Наблюдения, высказанные дипломатическим языком, были основательными и является сигналом, что реформы в Украине находятся под пристальным контролем за рубежом. Но в своей меткости комментарий, безусловно, был направлен как на Брюссель и Вашингтон, так и на Киев.

В конце концов, международные наблюдатели и украинцы-реформаторы прекрасно осознают, что большая часть первоначального прогресса, достигнутого после протестов на Евромайдане, уязвима к быстрым изменениям - даже в большей степени без наличия надежной функционирующей инфраструктуры национальной безопасности.

Поэтому чрезвычайно важно, чтобы трансатлантическое сообщество, и особенно Европейский Союз, усиливали поддержку Украины и усилий правительства по реформам. Если этого не сделать и повторить ошибки, допущенные в Нагорном Карабахе, это станет болезненным ударом для ЕС и НАТО, учитывая стратегическое расположение Украины, как жизненно важного партнера по безопасности в Восточной Европе.
https://myc.news/specproekty/poslednyaya_versiya_zakonoproekta_po_reforme_sbu__ugroza_budushej_effektivnosti_specsluzhby?fbclid=IwAR31D-L2AJgwlacHwTCUbqtQvx7CRedzLkCeecUSddswpGbU2LF4CQWEslc

Реформа СБУ : "Центральным пунктом должен стать человек"

Государство должно обеспечивать базовые социальные гарантии сотрудникам Службы безопасности Украины, работающим в условиях высокого риска, в том числе на территории проведения операции Объединенных сил.

Об этом заявил глава СБУ Иван Баканов.

"Центральным пунктом реформы СБУ должен стать человек, рядовой сотрудник, он и только он является основой сильной Службы. Военнослужащие - кадровый резерв для изменений в стране. Эти люди защищают нашу страну каждый день, но им нужно иметь уверенность, что их и их семьи защищает государство. Что они имеют социальные гарантии и не будут выброшены на улицу во время очередного реформаторского сокращения", - подчеркнул глава СБУ

[ Читать дальше ]

Раде рекомендуют принять закон Зеленского о реформе СБУ

Верховной раде рекомендуют принять законопроект №3196 авторства Владимира Зеленского о реформе Службы безопасности Украины. Такое решение принял комитет по вопросам национальной безопасности, обороны и разведки.

[ Читать дальше ]

Реформа СБУ в умовах нових викликів та загроз

2014 рік ознаменувався стартом ряду реформ, в тому числі в силовому секторі, які диктувалися новими зовнішньополітичними пріоритетами нашої держави. Деякі з них піддалися тотальним змінам, інші були створенні заново за рекомендації європейських та американських партнерів. Єдиними органами, що поки не зазнали змін залишаються СБУ і СЗР.

Причини, чому реформи пройшли повз СБУ і СЗР,  можуть бути різними. Однією з найвагоміших причин залишається російська агресія проти України, що унеможливлює зупинку контррозвідувальної роботи. Як відомо, агресія РФ не закінчується прифронтовою зоною, а й активно, з використанням власних спецслужб, РФ проводить підривну роботу на мирній частині України. До об’єктів уваги агресора припадає також і політична, інформаційна, економічна сфери, при цьому РФ не нехтує такими методами як підкуп чи залучення організованої злочинності. Створення подібним шляхом лояльних до агресора  мереж, дає РФ можливість проводити дестабілізацію соціально-політичної ситуації. Тому швидке, необдумане реформування СБУ, як органу, що безпосередньо відповідає за безпеку в країні (зокрема, працівники СБУ з початку агресії РФ постійно несуть службу в зоні ООС) могло мати непередбачені наслідки. А модель реформування на кшталт поліції  (з повною переатестацією співробітників, звільненням та прийняттям до лав нових та непідготовлених до виконання завдань працівників) могла взагалі паралізувати роботу в безпековій сфері.

Європейська інтеграція України, декларація руху до членства в НАТО активізувала роботу європейських партнерів з контролю за оновленням силового блоку в Україні. До роботи за наглядом реформування правоохоронних органів були залучені проєвропейські лобісти (здебільшого представники громадських організацій, які активно рекомендували свої кандидатури до наглядових рад), котрі висловлювали запропоновані міжнародними партнерами побажання щодо реформування тих чи інших органів.

Саме під пильним контролем зовнішніх консультантів та лояльних їм осіб в Україні відбувались процеси реформування прокуратури, а також створення нових органів – НАБУ, САП та ДБР. Чи справді НАБУ, САП і ДБР стали надефективними органами – питання, яке варте окремого розгляду. Лише варто зауважити, що ЗМІ неодноразово дорікали тому ж НАБУ у низькій ефективності щодо виявлення та розкриття значних корупційних правопорушень, при цьому орган неодноразово потрапляв в скандальні ситуації. Чого тільки варта історія про сутичку між НАБУ та САП (ще один орган, який створювався за лобіюванням міжнародних партнерів) біля «Охматдиту». Також, в деяких ЗМІ публікувалась інформація про систематичне відвідування керівником НАБУ посольства США в Україні. Власне, окрім резонансної справи з екс-очільником податкової Р. Насировим в діяльності НАБУ і  нічого згадати.

Від рекомендацій до реальних загроз

Паралельно зі створенням нових органів відбувались активні дебати щодо зменшення функцій СБУ та передачі їх до вже новостворених органів. В 2016 році було сформовано міжнародну дорадчу групу, до якої увійшли експерти з представництва НАТО та Консультативної місії Європейського союзу.

Серед основних рекомендацій щодо реформи СБУ звучали:

  • Розмежування функцій між СБУ та іншими правоохоронними органами і спецслужбами.
  •  Демілітаризація і зміна підзвітності СБУ. Тобто реформа повинна змінити підзвітність СБУ, що передбачатие демократичний цивільний контроль за службою з боку парламенту та громадянського суспільства.
  • Передача розслідування корупційних та економічних злочинів до відповідних органів правопорядку.
  • Зменшення штату працівників.
  • Позбавлення СБУ функції досудового слідства.

Зі слів західних партнерів, виконання таких рекомендацій зможе стандартизувати СБУ до кращих практик діяльності спецслужб країн Європи і НАТО, що в перспективі дало б змогу стати повноцінним партнером та здійснювати обмін розвідувальною інформацією.

Фактично, СБУ пропонується обмежити свої функції, що може позбавити гнучкого реагування на загрози, які виникають в умовах збройного конфлікту.

Функції, які пропонується залишити:

  • контррозвідувальну протидію загрозам державній безпеці;
  • боротьба з тероризмом;
  • кібербезпека;
  • захист державного суверенітету та територіальної цілісності;
  • охорона в сфері державної таємниці.

На думку західних експертів, зосередження діяльності СБУ на перелічених функціях дозволить стандартизувати її до європейських вимог та позбутися правоохоронних функцій. Проте, якщо вимоги з ліквідації підрозділів, що займаються протидією організованій злочинності, економічними злочинами, боротьбою з корупцією та контрабандою мають своє логічне пояснення, то ліквідація органу досудового розслідування викликає ряд запитань. З початку гібридної російської агресії в слідчих органах СБУ розслідується велика кількість проваджень в сфері загрози національній безпеці та тероризму. Тому постає проблема невизначеності, який орган може бути додатково наділений функціями з розслідування злочинів у сфері національної безпеки у разі ліквідації слідства в СБУ. Наразі Кримінально-процесуальний кодекс України чітко визначає статті підслідності СБУ.

Схожим проблемним питанням постає демілітаризація працівників. Експерти, рекомендуючи зробити спецслужбу цивільною, виходять зі свого досвіду та не враховують сьогоденних реалій України. Адже відомо, що працівники СБУ ефективно виконують завдання в зоні АТО/ООС починаючи з 2014 року. Крім того, в Конституції України прописано, що СБУ є саме військовим формуванням. І повертаючись до подій на Сході, переформатування військової організації на цивільну може мати непередбачувані деструктивні наслідки для сектору безпеки.

Досить компромісним варіантом реформування СБУ є поданий Президентом України законопроект, в якому враховані нинішні загрози національній безпеці та рекомендації міжнародних партнерів. Так, попередній варіант законопроекту був поданий ще в березні 2020 року, але вже в травні його було повернуто на доопрацювання. Наразі продовжуються дискусії щодо остаточного вигляду законопроекту, однак варто зауважити, що останній варіант законопроекту буде враховувати більшість рекомендацій.

Між «контролем» та «впливом»

Одним із найбільш дискусійних питань залишається підпорядкування Служби. На даний час, відповідно до ЗУ «Про Службу безпеки України», Президент України підпорядковує собі цю структуру. Проте, західні експерти активно наполягають на розширенні контролю над Службою з боку парламенту та громадськості. Також, пропонується утворити спеціальний експертний наглядовий орган, який матиме повноваження з повним доступом до діяльності спецслужби, в тому числі й до інформації та приміщень. Однак, постає питання, за якими критеріями буде здійснюватися підбір кандидата (чи кандидатів) та чи не буде нових вимог від західних партнерів щодо таких кандидатів.

Ми вже мали гіркий досвід з наслідками зовнішнього впливу на українські правоохоронні органи. Як вже згадувалось вище, створене під чітким контролем та рекомендаціями закордонних експертів, НАБУ стало об’єктом прискіпливої уваги ряду ЗМІ. Найбільше дорікань лунало про використання органу з метою лобіювання окремих міжнародних політико-бізнесових структур. До прикладу, звучали звинувачення у лобіюванні компанії сина Джо Байдена «Бурисма». Крім того, А.Ситник відкрито давав коментарі американській газеті New York Times чим посприяв втягненню як себе, так і України в політичні скандали в США.

Щодо антикорупційної діяльності НАБУ, то особливо і нема чого згадати резонансного. Хоча на цей правоохоронний орган велика частина громадян України покладала величезні надії у досить болючому питанні – боротьбі з корупцією.

За останніми соціологічними дослідження, які проводились «Центром Разумкова», недовіра до НАБУ склала 71% (до прикладу рейтинг недовіри російським ЗМІ 81%). Інші органи отримали наближенні результати – САП 70,5%; ДБР 63%, тоді як нереформована СБУ утримує баланс між 56% (негативними) та  31% (позитивними).

Державне бюро розслідувань також не показало своєї ефективності, а більшість проведених операцій з розкриття злочинів зазвичай проводиться у взаємодії з іншими правоохоронними органами, зокрема і з СБУ.

Тобто, народна оцінка ефективності новостворених правоохоронних  органів викликає в українців більше запитань, ніж захоплення їх роботою. Служба безпеки України, на даний час, залишається єдиним не реформованим органом, який зміг показати високу ефективність в контррозвідувальній роботі, протидії російським спецслужбам та боротьбі з тероризмом.

Тому підходи до реформування Служби повинні бути поетапними та відштовхуватись від загроз, які виникли в Україні. Крім того, є потреба у переформатуванні Служби під нові стандарти, при цьому залишивши її автономність від будь-яких впливів, тим паче від зовнішніх.

Безпеку дає лише сила, або Чи відбудеться реформа СБУ?


СЕРГІЙ ПУНЬ
заступник керівника з питань реформування СБУ

За 6 років гібридної війни, здається, кожен український громадянин зрозумів, що "національна безпека" – це не просто красиві слова, а те, що треба реально захищати. І не лише на кордонах зі зброєю, а й на стратегічних об'єктах і в інформаційному полі.

Очевидно, що реформа Служби безпеки залишається однією з найбільш актуальних. Вона потрібна не для "алочки" чи заради процесу, а щоб отримати справді надсучасну структуру – з найкращими фахівцями, технічними можливостями, новими інструментами та механізмами, які допоможуть ефективно нейтралізувати загрози.

Принаймні такий сенс вкладає в цю реформу сама Служба. Натомість інший сенс, мабуть, вкладають у неї окремі політики, партії, громадські активісти та навіть окремі іноземні експерти.

Це питання стало занадто політизованим. Нав'язується думка – якщо реформа не буде відповідати чиїмось уявленням, побажанням чи вимогам, то значить вона "неправильна". Та хіба критика заради критики є маркером ефективності?




Дискусія про реформу чомусь зводиться до риторики про однозначне зловживання Службою своїм майбутнім функціоналом, вигадуються якісь теорії. Панове, давайте обговорювати цю надважливу реформу у конструктивному руслі. Бо з таким підходом можна і з реанімацій дефібрилятори забрати, а з кухонь ножі та виделки – ними ж також можна вбити!

Так, ми розуміємо, що критика потрібна. Але не варто забувати, що йде реформа спеціальної служби, яка відповідає за державну безпеку. І проти неї теж відбуваються атаки та вкиди, щоб підірвати довіру і до всього сектору нацбезпеки та оборони, і боєздатність наших військових.

Чи думаєте, що наш противник спокійно сидить, чекає і не втручається, поки в нас реформа закінчиться? Чи зацікавлений він в ефективній українській спецслужбі? Однозначно, що це не в його інтересах. Тому він робитиме все можливе, щоб дискредитувати цю реформу, зокрема інформаційно.

Ми дуже вдячні за постійний діалог Консультативній місії ЄС в Україні, Представництвам ЄС і НАТО, дипломатам. І наголошуємо – більшість ключових зауважень Міжнародної дорадчої групи (МДГ) враховано і відображено у змінах до законопроєкту №3196, який зараз розглядає профільний комітет парламенту.

По-перше, статус СБУ. Він узгоджений із законом "Про нацбезпеку" – "державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями". До речі, цей закон 2 роки тому підтримала МДГ як такий, що відповідає ключовим європейським та євроатлантичним принципам.

По-друге, повністю врахована пропозиція, що повноваження СБУ з протидії оргзлочинності, економічним і корупційним злочинам – лише в межах контррозвідувальної діяльності. Є запобіжники, щоб Служба займалася тільки справами державної безпеки. Все інше – не наш функціонал.

І не потрібно маніпулювати  фантомним "кошмаренням" бізнесу – такі слова не підкріплені фактами.

Варто подивитися на річний звіт бізнесомбудсмена за 2019 рік. Цитую: "Кількість звернень щодо Служби безпеки України зменшилась найбільше (-45% проти 2018 року та -59% проти 2017 року) – у 2019 році ми отримали лише 17 скарг на цей держорган".

Нагадаю, що в цей же час на ДФС скаржились – 1073 рази, а на Нацпол – 107. Тож хіба можна дійсно говорити про тиск на бізнес з боку спецслужби? Аж ніяк.

У першому кварталі 2020 року СБУ не увійшла навіть до десятки органів, на які скаржаться найчастіше. Зате бізнесомбудсмен відзначає, що на "стабільному та рекордно високому рівні за показником виконання рекомендацій Ради залишилась Служба безпеки України (98%)".

По-третє, оптимальна чисельність штату, до якої ми йдемо, – 20 тис. осіб до 2027 року, – ґрунтується на аналітиці та розрахунках. Адже з Російської Федерації на українському напрямі працює близько 6,5 тисяч осіб. І це тільки адміністративний персонал! Хтось з нашого боку має ефективно їм протидіяти? Та й плавне скорочення балансує збереження обороноздатності та навантаження на держбюджет при виплаті передбачених законом компенсацій.

По-четверте, за діяльністю Служби впроваджується 6 видів контролю. Шість. Президентський, парламентський, фінансовий, судовий, внутрішній, громадський та ще й прокурорський нагляд буде.

Тобто всі ключові меседжі реформи реалізовані. Єдине, що неможливо врахувати в повний мірі, – негайне перетворення СБУ на цивільну структуру і позбавлення правоохоронної функції. Цьому є законодавчі обмеження.

Конституція чітко говорить: "забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави". Але ми вже, до речі, пропонуємо збільшити цивільний компонент у штаті – вводимо категорії співробітників, яким буде присвоєно спеціальні звання.

Зараз законопроєкт набуває кінцевих рис. І наше спільне завдання – не нашкодити Службі, позбавивши необхідних повноважень, а модернізувати її, враховуючи зокрема і унікальний український досвід, і кращі міжнародні зразки.

Так, європейські практики та підходи однозначно важливі. Але ж вони не реалізовані в повній мірі у жодній країні Європи. І чи варто втілювати їх в українських безпекових умовах – теж питання. Чи, можливо, доцільно використати релевантний досвід країн Балтії, Польщі чи Ізраїлю, які наразі стикаються зі схожими викликами і загрозами?

Зрозуміло, що думок відносно реформи може бути багато. Але для більш фахової оцінки експертам слід дочекатися фінального варіанту проєкту закону, що буде винесений на розгляд парламенту.

Та головне – розуміння, що світ рухається, а безпекові реалії змінюються. І спецслужба зобов'язана надати людям той рівень безпеки, який від неї очікують. А безпеку дає лише сила.

Сьогодні Україна не може собі дозволити бути слабкою. З такими сусідами і гібридними загрозами у нас просто немає іншого вибору. Отже, сильною має бути і Служба безпеки України.

Сергій Пунь, для УП
https://www.pravda.com.ua/columns/2020/09/30/7268206/

Заяви про масові скарги бізнесу на СБУ не відповідають дійсності

Розмови про те, що підприємці нібито масово скаржаться на тиск Служби безпеки України є маніпулятивними і не відповідають дійсності. Як заявив заступник керівника з питань реформи СБУ Сергій Пунь у своїй статті, насправді кількість скарг на Службу до Ради бізнес-омбудсмена є значно меншою, ніж на інші державні органи.

«Не потрібно маніпулювати фантомним «кошмаренням» бізнесу – такі слова не підкріплені фактами. Варто подивитися на річний звіт Ради бізнес-омбудсмена за 2019 рік і все стане зрозуміло», – зазначив Сергій Пунь, коментуючи заяви окремих експертів і громадських активістів.

Зокрема, у звіті зазначається, що кількість звернень щодо Служби безпеки України зменшилась найсуттєвіше (-45% проти 2018 року та -59% проти 2017 року). Відтак у 2019 році було лише 17 скарг на СБУ, тоді як на дії податківців скаржилися 1073 рази, а на Нацполіцію – 107. Водночас СБУ системно виконує рекомендації, які надає Рада бізнес-омбудсмена.

Сергій Пунь звернув увагу, що різноманітні інформаційні атаки відносно функціоналу СБУ є свідченням того, що питання реформи Служби стало занадто політизованим. «Нав’язується думка – якщо реформа не буде відповідати чиїмось уявленням, побажанням чи вимогам, то значить вона «неправильна». Та хіба критика заради критики є маркером ефективності?» – додав Сергій Пунь.

Він підкреслив, що у доопрацьованому законопроєкті щодо реформи СБУ, який наразі розглядають комітети Верховної Ради, враховані пропозиції міжнародних партнерів. Зокрема, щодо обмеження повноважень СБУ з протидії оргзлочинності, економічним і корупційним злочинам. Вони можуть здійснюватися лише у межах контррозвідувальної діяльності. «Є запобіжники, щоб Служба займалася тільки справами державної безпеки», – наголошує Сергій Пунь.

Також проєкт узгоджує статус СБУ із законом «Про національну безпеку». Тобто вона є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями.

За діяльністю Служби впроваджується 6 видів контролю: президентський, парламентський, фінансовий, судовий, громадський і внутрішній. Окремо діятиме прокурорський нагляд.

Сергій Пунь зазначив, що для підриву довіри до сектору нацбезпеки можливі різноманітні інформаційні вкиди. «Сьогодні Україна не може собі дозволити бути слабкою. З такими сусідами і гібридними загрозами у нас просто немає іншого вибору. Отже, сильною має бути і Служба безпеки України», – переконаний він.

Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая