Корреспондент.net, 27 вересня 2019,

Корреспондент оцінив успіхи 100 найзаможніших українців. Ми також проаналізували, на чому саме вони роблять свій бізнес і як вплинули дві останні кризи на їхні статки.

У нас хороша новина: після п'яти років перерви Корреспондент відновлює публікацію рейтингу 100 найзаможніших українців. І це прекрасно. Не тому, що закінчилася епоха бідності, а тому, що країна поступово виходить з наслідків двох криз за останні 10 років, і результати рейтингу про це свідчать теж, пише Світлана Шмельова у №18 Журналу Коореспондент.

ЯК МИ РАХУВАЛИ

Ми проаналізували активи більш як 120 найзаможніших українців і з них відібрали перших 100. Це як і раніше дуже непросто в Україні.

І, зрозуміло, це не має відношення ні до оцінок для оподаткування або для інвестування. Не більш ніж оціночні судження. Влаштовуйтеся зручніше - розкладемо все по поличках.

Є кілька способів оцінити бізнес, якщо зовсім грубо, то таких способів чотири. Наприклад, найточніший - ціна покупки. Зрозуміло, що це буде точно тільки на момент угоди. А трохи пізніше може коштувати й інших грошей. На жаль, в Україні цей метод практично не можна застосувати. Переважна більшість компаній не торгуються на фондовому ринку. І вартість їхній акцій невідома, та й акцій як таких у них в більшості випадків немає.

Другий спосіб - спробувати порівняти бізнес з аналогічним. Порівнювати з українськими аналогами? Хороша ідея, але, скільки коштує той чи інший український бізнес, як правило, абсолютно точно оцінити неможливо: дивіться перший пункт - немає фондового ринку. Звичайно, можна спробувати порівняти з аналогічним бізнесом в Польщі або навіть в Росії. Але цей спосіб дасть приблизний результат - ринки таки різні в принципі. Але спробувати можна.

Третій спосіб - спробувати оцінити за вартістю створення аналогічного бізнесу. Це начебто досить точний метод, ось тільки потрібно врахувати дві обставини. Щонайменше треба мати дуже великий обсяг інформації про величину необхідних капіталовкладень. А це часто і самому інвестору не цілком зрозуміло на початковому етапі. Що вже говорити про експертні оцінки. Ну і зараз такий метод не має в Україні особливого сенсу, оскільки у багатьох випадках аналогічний бізнес можна купити значно дешевше, ніж побудувати з нуля. Тому що тільки виходимо з кризи.

Четвертий спосіб - спробувати оцінити на основі обсягів прибутку, який генерує підприємство. Цей метод досить точний і саме його дуже часто використовують професійні інвестори на фондовому ринку, щоб оцінити перспективи зростання тієї чи іншої акції. Наприклад, в Україні нерідко говорять про те, що вартість компанії приблизно дорівнює 7-12 розмірам її річного прибутку. Чим ризикованіший бізнес, тим менша величина коефіцієнта (мультиплікатора), на який треба помножити річний прибуток до оподаткування, щоб отримати оцінку бізнесу. Начебто і хороший шлях, але де взяти цифру прибутку? Не того, що в податкових звітах, а реальну? Та й ту, що в звітах, здобути можна, тільки якщо це публічна компанія. А як уже було сказано, переважна більшість українських бізнесів не є публічними компаніями.

При цьому в способах - від другого до четвертого - потрібно оцінювати ще й ступінь закредитованості бізнесу. Якщо, наприклад, на запуск підприємства витрачено $20 млн, але заради цього довелося взяти кредитів на $15 млн, виникає питання - скільки ж коштує такий бізнес? Напевно 20 мінус 15. Тобто $5 млн є у власника у вигляді такого активу, але не витрачені на його створення 20. Ступінь закредитованості - це теж в переважній кількості випадків величина, закрита від публіки.

Загалом, чимало складнощів - і доводилося давати оціночні судження щодо вартості бізнесу, спираючись на ті розрахунки і способи, які виявлялися доступні.

І, нарешті, вишенька на торті - далеко не всі власники публічно декларують наявність у них тих чи інших активів. Що створює окремі труднощі.

Проте ми зуміли провести оцінки. Якщо хтось із власників запропонує свої поправки до наших оціночних суджень, ми неодмінно і негайно їх опублікуємо.

ЩО ВСЕ ЦЕ ОЗНАЧАЄ

Бізнес в Україні досить сильно концентрований. Наприклад, в руках 20 найзаможніших перебуває близько 70% активів, що належать першій сотні. Це привіт з часів великої приватизації, коли знайшли своїх господарів підприємства металургії, енергетики, хімічної промисловості та інша спадщина радянської індустрії.

Разом з тим структура активів, які належать першій сотні найзаможніших, поступово змінюється. Наприклад, вже досить помітне місце займають активи в агробізнесі, роздрібній торгівлі, нерухомості та будівництві. А це бізнеси, які переважно створювалися з нуля, хоча найчастіше це робилося на гроші, зароблені в інших сферах.

А ось фінансовий бізнес в активах найзаможніших займає дуже скромне місце. Що зрозуміло після того банкопаду, який тривав у 2014-2016 роках. Вціліли держбанки, нечисленні приватні українські та, звичайно, банк з іноземними акціонерами. З цієї причини немає в рейтингу і багатьох власників великих банківських груп.

Та й в принципі вартість українських бізнесів сильно постраждала від криз, а також від російської агресії на сході і півдні України. Наприклад, не присутній в нашому рейтингу власник горлівського Стиролу, а також власники низки інших підприємств, які перестали існувати.

Як ілюстрацію можна взяти і порівняти статки українських мільярдерів за версією американського Forbes до кризи 2009 року, до кризи 2014 року і після неї.

	Кількість мільярдерів	Сукупні статки мільярдерів
2008	7	$29,3 млрд
2013	7	$28,3 млрд
2015	5	$11,9 млрд
2019	7	$13,6 млрд

Тут добре видно, що максимум вартості активів був напередодні кризи 2008 року. Потім був спад в 2009-2010 роки. А в 2011-2012 роки був період відновлення. Але криза 2014-2015 років призвела до падіння вартості активів - не стільки зважаючи на те, що прибутковість бізнесів знизилася, скільки через різке зростання ризикованості українського ринку. І цей ризик, на думку іноземних аналітиків, привів до відповідного зниження вартості активів. У 2016-2019 роках почалося відновлення економіки, але, як бачимо, воно ще не привело до повернення вартості бізнесів до колишнього рівня.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Вартість активів великих підприємців - це не тільки привід помірятися мускулами (для власників) або потеревенити стосовно цифр з великим числом нулів (для всіх інших). Це, перш за все, потенціал для залучення інвестицій. Будь-який банк або інвестор, перш ніж купувати облігації компанії або давати їй кредити, жваво цікавиться її вартістю, а також розмірами прибутку. Ну і вартістю всіх активів, що належать власнику компанії-позичальника. Чим більша ціна, тим більше грошей інвестори готові вкласти в цінні папери позичальника, а банк більше готовий видати у вигляді кредиту.

Ну а від обсягів інвестицій, як відомо, залежить швидкість відновлення економіки, а також доходи населення. Загалом, треба радіти кожному мільярду і мільйону приросту вартості активів найзаможніших українців. Хоча, звичайно, якби в Україні існував розвинений ринок акцій, ми б раділи не тільки зарплатам, але і зростанню вартості належних нам цінних паперів компаній, що дорожчають.

РЕЙТИНГ

#1 Це село вважається найбагатшим на території України.#2 Архітектура будівель настільки вражає, що здається, ніби це європейське містечко. Але ніяк не село.#3 І чим далі до центру села, тим будинки красивіші і багатші.#4 У Нижній Апші немає одноповерхових будівель. Жодної.#5 Жителі будують свої «замки» за принципом: хоч на одну цеглину, але мій будинок буде вище сусідського.#6 Найменший будиночок в селі має 10-15 кімнат. Менше ніхто не будує, тому що сусіди засміють.#7 У таких будинках обов'язково є кілька спалень і віталень, а також сауни та лазні, басейни і оранжереї.#8 Ці будинки стали будувати ще в 1980-х роках, коли українські румуни почали їздити на заробітки за кордон.#9 Нинішні власники цих замків як і раніше працюють за кордоном.#10 Більшу частину зароблених грошей вони вкладають в будівництво розкішних осель.#11 Деякі здають свої «замки» туристам або наймають сторожів, щоб ті доглядали за територією.#12 Примітно і те, що навіть звичайні магазини, аптеки та інші заклади виглядають так само помпезно, як і житлові будинки.#13 Деякі будинки виглядають дуже розкішно, а інші — скромніше, але зате перевершують сусідів, наприклад, кованими воротами.#14 Українські румуни, поміж іншого, заробляють будівництвом і люблять цю справу.#15 Кожен будинок має свою родзинку. І у всьому селі ви не знайдете схожих дворів.#16 Нерідко можна побачити, що якісь «вілли» все ще будуються.#17 А вже побудовані «замки» гордо височіють на вулицях села.#18 Видно, що в кожен такий будиночок вкладена велика сума грошей, тому що для них беруться тільки якісні матеріали.#19 Невідомо, скільки ще таких будинків тут побудують.#20 Але точно відомо одне: тепер це найбагатше село України.