хочу сюда!
 

маргарита

40 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Заметки с меткой «пазли»

Трохи перепрошую

 Попередня замітка була про поліцию. Всьо сьвята правда. Але й ця не брехня 
 З неофіційних джерел стало відомо, що компетентні органи все ж затримали, хоч надії на те було зовсім мало, пана Островерхого, про чию діяльність навіть крута газета "Експрес" не відважилась згадувати, коли писала про аферистів справ віконних.  
 Двічі писала, блискавки пускала, а про цього чомусь соромилась! 
 Цей трафунок редактора "не зацікавив"
 Може сума невелика?...
 Всього 400 000грн. З кишень людей, що прагнули утеплити помешкання, ставлячи нові вікна. 
 За безпосередньої участі і сприяння працівників знаменитого Альфабанку в результаті ані вікон, ані грошей...unsmile

 До честі (смайлик "слава миліциї!"). Знайшли. В сусідній області. Заперли.  Закрили тобто. Пропонував 100 000. Кажуть, не взяли nini  bravo

 Тепер слово за суддями....
 Візьмуть чи не візьмуть?
look

64%, 7 голосов

27%, 3 голоса

9%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Лице міста. Пі

Двірець shedevr Велична будівля applause
Площа. Шум-гам
Все, як має бути
Автобуси. Авто. car Всюди. І на затертих "зебрах" також.
Стоять. ФОПи. Чекають клієнтів-туристів. Голосно спілкуються:
 - Пі-пі-пі...
 - Пі-пі-пі
Один із пасажирів робить зауваження щодо перекриття підходів. (смайлик ай-яй-яй)
 - Дєд! Та я тебе шчас...пі-пі-пі !!!
 - Ану давай...пі-пі-пі ! 
Пасажир із купою дітлахів та валіз в свою чергу робить зауваження щодо того "пі"
Перемикається на нього:
 - А ти....пі-пі-пі !...

Втручаються колеги. Чи дружбани. Якось вгамовують.

Де пуліция? 
А де ж вона завше, коли мова заходить про виконання своїх обов'язків?
Мабуть Аваков в засаді трима look

На Правий Сектор ! umnik

71%, 5 голосов

0%, 0 голосов

14%, 1 голос

14%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Навіщо людина прийшла в цей світ?


Передмова

Якщо у когось запитати про це, то не кожен зможе дати відповідь. Та разом з тим це питання, навіщо і куди людина йде після закінчення свого життя, виникає часто і неодноразово. Давайте ми спробуємо розібратись, але відразу зауважу, що тут немає місця критиці, як не було їй місця у притчах Христа, в яких Він розкривав суть Царства Небесного. Хто не пам’ятає, притча - це іносказання, метафора, і вона не піддається критиці, як не піддаються вирішенню гіпотези та теоретичні викладки, і хоча останні можуть обговорюватись в суперечках теоретиків, але… не тут.

     Якщо ми пройдемось по шляхах релігій, то ми побачимо, що й тут виникають різні суперечки, пересуди й розбирання. Так вже влаштована людина, щоб в чомусь заморочитись, але думаю, що тут немає чого критикувати, тому що людина через свої обмежені 5 відчуттів мало розбирається в будь чому земному, не говорячи вже про духовне. Правда, знаходяться «великі знавці» в цій сфері, які чваняться своєю богословською освітою, а тому все виносять на самосуд. Та не станьмо і ми упередженими, і не судитимемо це писання, як не судять оповідей епосу чи казок.

Розділ 1. Про що говорить Мегавсесвіт.

Так от…Народжується дитина без своєї волі, тому як за неї поручились двоє-батько і мати. Так закладено від природи, так народжується все в цьому світі-від чоловічого і жіночого початку. Ми не розглядатимемо в цьому писанні їство відтворювання в цілому, але говоритимемо про життя людини з дитячого віку. З позиції дорослої людини існування дитини починається з повної відсутності в ній чогось розумного, бо вона, навіть у порівнянні з будь-яким дитинчам тварини - фізично слабка грудочка істоти. Але любов і піклування батьків дає їй силу зростати, і вона росте «не по днях, а по годинах».

  А зараз, з вашого дозволу, я перейду до теми народження Мегавсесвіту, не для того аби вас заплутати, а для створення різноманітності аналогій. За словами фізиків-теоретиків наш матеріальний світ утворився з хаосу. Спочатку це було маленьке «зерно» яке мало мегамасу. Воно своїм вибухом створило безліч галактик спірального зразка, які віддаляючись від епіцентру вибуху, просторово розширювались і продовжують розширюватись між собою. Звичайно вони можуть говорити тільки про матеріальні частини цього початкового «зерна», а про духовні – ні слова. Говорять про те, що - саме від початку Великого вибуху з’явився простір і час, хоча те, що простір може бути відокремленим від часу стало відомо їм зовсім недавно, - до цього вважалось, що простір визначає час і т.д. Є й питання :
  - А хто ж міг визначити час за багато мільйонів років до появлення людини, адже вважається, що - якщо немає пам’яті людської, то немає й часу.
 Тепер заговорили, що простір підвладний не тільки матеріальним об’єктам, а й духовним, і  що там де є духовні істоти, час може протікати абсолютно не так як в матеріальних світах. Говорять, що часу може й не бути в тому просторі де немає частот і вібрацій…
Говорять, говорять, пишуть, пишуть…

    Нас може зацікавити те, що багато з вчених доводять, що є мільйони колапсуючих зірок, тобто таких в яких матеріальна речовина стискається після циклу народження і розширення. Після такого стискання народжуються «білі карлики»,  які після приєднання інших згаслих зірок переходять в «темні і чорні». Є й такі Всесвіти, що пройшли процес розширення і там йде процес стискання. Є чорні діри, що завершили якусь стадію стиснення і продовжують гравітаційно вбирати в себе матеріальну речовину,  яка може викидатись з її другого боку в дзеркальний антисвіт.
                                                                                                                        Тепер, після того як я втомив вас своїми викладками, спробую довести, що після народження матеріальної субстанції йде її зростання, після закінчення зростання - збереження, далі - старіння, розпад, розкладання - і в це не важко повірити. Другий закон термодинаміки, який діє тут у матеріальному світі, прорікає, що все прагне до хаосу (розпаду). Чи ж не це відбувається з тілом людини? Від народження до 25р - зростання, від 25 до 33р - збереження, від 33до 70-розпад, далі-розкладання. Саме по собі назріває питання:
  - А, можливо Всесвіт живий?
 І багато хто з вчених і «духовників» стверджують, що це ТАК. А якщо він живий, то живі всі зірки і планети. Велика подяка науці, яка відкрила нам таке розуміння.

А чи живі ми з вами? А чи дійсно був хаос до початку утворення нашої планети Земля, і нашого Всесвіту, як про це пишуть у різних оповідях і епосах. Для того аби це стало біль менш зрозумілим варто сказати , той хто стверджує, що Земля пласка - правий, як і той хто каже, що вона кругла. В двовимірному просторі - вона пласка, в тривимірному - куля. Є ще простори вищих мірностей, так в 4-х  вимірному вона буде «вухатою»…
      Ті ж фізики теоретики кажуть, що планета Земля обертається навколо Сонця по еліптичній орбіті не через те, що її тримає гравітація, а через те, що нам, яким сприймається світ у тривимірному баченні, просто так здається. Насправді з позиції інших вимірювань - все НЕ рухається по прямій.  Тут є сенс в тому, що існує кривизна простору.

  Розділ2. Фрагменти–пазли

Коли мене спитають які в мене ноги, то скажу - різні, одна ліва інша права, і це не жарт, а реальність. Спробуйте надягти праву рукавичку на ліву руку. Що не виходить? Отож бо й воно, - вийде лише коли вивернути її навиворіт . Якщо провести умовну лінію по центру людини, то симетрії не буде між двома половинками. Одна ваша половинка буде в дзеркальному світі, світі іншої міри, якого ви не приймаєте, а друга відносно першої – там також. Як тоді ви виглядатимете в світі 4-го вимірювання, якщо зібрати вас всього разом? Як виглядатиме наша Земля в світах вищих вимірів, а Сонячна система, а наша Галактика?

  Далі, – те що нам здається з позиції тривимірності хаосом, насправді є порядком у вищих просторах мірностей. Напевно так само було з нашою планетою коли вона зароджувалася. Спочатку вона була цільною і неподільною, що і відповідало простору вищого порядку. У міру утворення суші (океани вже були) на ній, і всього того про що пишеться в першій книзі Мойсея «Буття», наша матінка Земля набувала земного «порядку». Можна сказати, що вона почала розпадатися на фрагменти, протилежні порядку планетарного масштабу вищих просторів. Тепер якщо триматись логічної послідовності, то дитя народжується цільним, але «неосвіченим». Тоді давайте його «утворимо», введемо у загальну систему, в якій мама, тато,  дідусь і бабуся, і всі ми -розумні люди-вчителя, якими керує системний Розум (егрегор). І ось тут для пізнання азів системи, дитина починає ділитися на фрагменти-пазли, а їх в системній душі кожної людини аж, припустимо, - 613 штук. Звичайно таку кількість фрагментів людина отримує не відразу, а десь у віці 25-27р, і до цього часу у неї з’являються 613 бажань і жодної можливості . Тут питання полягає в тому, чи зможе це доросле «дитя» до своїх 70 років зібрати їх воєдино, щоб знову стати цілим, але з новою якістю духовної сфери? Я забіг на перед і цим трохи приголомшив читача, мовляв, - а кому і навіщо це потрібно? Та напевно необхідно, тому що вище ми вивели такий догмат, що наш Всесвіт - жива істота, і ми люди повинні повторювати все, оскільки Він запрограмований на таке Буття. Якщо нам вдасться з точністю це зробити, то на фоні чистої природи ми не виявимось брудною плямою, і ввійдемо з нею в єдиний частотний ритм (унісон). Що це дасть? Це може дозволити нам увійти в частотний резонанс, що надасть можливість вознесіння на високий ступінь духовності. Не вірите-перевірте, хоча нащо це робити, бо багатьом з нас і так добре в цьому світі, чи не так?

Далі розмірковуємо так, - якщо дитя народжується цільним, то чи має сенс дробити його душу на фрагменти аби потім знову їх збирати в єдине ціле? Річ у тому, що як ми бачимо з тексту, фрагментація проходить у людини не свідомо, а вже потім їй самій потрібно збирати ці фрагменти-пазли свідомо, уважно проаналізувавши кожен з них. Для цього їй відводиться час – життя, за який вона зможе (в тому разі якщо усвідомить потребу), зібрати певну кількість фрагментів воєдино. Це її відшкодування в простір вічності за дар життя, так би мовити - жертва духу. Десь в просторі є індивідуальний  для кожної людини осередок, який містить всю програму «людської архітектури», по якій вона «будується» в материнському лоні. І ця програма з деякими змінами придатна для кожного подальшого світу, в який візитує душа. Тут закладений її генетичний код життя, назвемо цей осередок - Книгою життя.

Розділ 3. Мудрість і вада

  «Шукайте мудрість у ваді , а вада в мудрості завжди знайдеться».                                                                                                                мирОель

Як це зрозуміти? З духовної літератури ми можемо зрозуміти, що наш світ це віддзеркалення світу духів. Якщо світ духів це тонка субстанція матерії, то наш світ – груба субстанція матеріальних речей. Гра в доміно або карти вважаються порочними іграми, але в них можна розгледіти велике значення буття, треба лише глибше копнути. Доміно складається в множинність систем через які можна виразити мірність простору і виникнення нових зірок. Гральні карти пішли від карт Таро, які виражають Сиферот вищих і нижчих духовних і матеріальних субстанцій. По блоково-модульній конструкції комп’ютера можна зрозуміти систему побудови людських відношень в світовому просторі. За кольором полум’я вогню можна визначити аномальні зони земної кулі. Далі по стану води при різних температурах, можна визначити мірність деяких просторових відносин, і таке інше… далі деталізувати не буду. Потрібно лише добре придивитись, адже ж написано:
 - Йди і дивися. 
Придивіться - і побачите.

    Можливо це біда, може для когось і ні, але релігійні діячі багатьох конфесій приховують від народу, що є життя після смерті, але в інших умовах -відмінних від людських, що є повторення життів в перевтіленнях людської душі. Це можна вважати однією з вад, що виявляються  в мудрості, а скільки їх можна знайти в інших сферах нашого буття? Незліченну множину… Вища форма людської душі - вічна, ось вона, перевтілюючись в наступне матеріальне плотське тіло, продовжує «бігати» по світах. Вас не втомлює переміщення по світах? Ні ? Вірно, тому що ви цього не пам’ятаєте, але досвід попереднього світу залишається у вашій вічній душі. І цей досвід сам по собі плаче гіркими сльозами, тому що скрізь він страждає від тисячі плотських бажань і одиниць можливостей, бо за все потрібно платити. Коротше кажучи, душа повинна прийти в світ духів після смерті із податком – пожертвуванням. Якщо душа прийшла без податку, то її повернення в світ плотських істот буде тяжким.

      Як напрацювати в цьому світі те, що буде потрібним в наступному? Добрими справами? Але як ви знатимете чи добра ваша справа чи ганебна? Деякі «операції» другої людини  душа повинна зробити сама, а ви, припустимо, зробили їх за неї, то добре це, чи ні? Та й зрештою, по нашому людському недоумству в галактичному масштабі, звідки нам знати чого від нас потребує Творець?

Людство уразив вірус який називається – Его. Людина повністю ототожнює себе з світськими справами, і живе в часі тільки своїми минулими справами і побудовою планів на майбутнє. Вона повісила на себе безліч ярликів,  вона каже:
- Я - БОС, Я - АРХІТЕКТОР, Я - ГЕНЕРАЛ, але ніколи , я – людина
Для неї час - це причинно послідовний зв’язок, і вона «прив’язана» до нього.

    Минулий час по пам’яті підлягає аналізу - це те, що утворює Віру, в майбутньому людина будує плани, і це - Надія. Любов - це теперішній час, але у людини немає теперішнього часу, тому що вона його не усвідомлює. Минуле пішло, його нема, і тому воно мертве, а майбутнє ще не прийшло, його теж нема, і воно також мертве. Напрошується питання: - А чи жива людина якщо вона існує між двома мертвими станами? Не жива. Тоді - чи мертва? Теж ні! Людина – спить, перебуває в дрімоті або трансі, і не усвідомлює себе такою, якою вона була в цілісному стані, до того як вона почала розпадатись на фрагменти-пазли. Ось тому все в цьому світі є примарним. Виходить, що при народженні – людина була цільною, але чи стане вона такою вкінці її фрагментованого життя в цьому світі? Мудрі євреї кажуть, що Адам впав з вищих світів в наш, розпавшись на частини, та їх було - 613. І це було планом  Творця. Тепер Адам повинен, усвідомивши і проаналізувавши, зібрати всі частини воєдино, щоби бути цілісним, але вже на іншому рівні духовного буття.

Ісус говорив, що ми повинні бути цільними, як діти, тому що таких – Царство Небесне. Іншими словами якщо ми будемо перебувати «в свідомості», то житимемо в Любові,  - в теперішньому часі і просторі - ми будемо «живі», як того бажає від нас Живий Бог, який Сам існує в теперішньому часі , та є – Любов.

Розділ 4. Кому вона потрібна , ця Людина?

Якщо ви дістали партитуру , а в ній відсутні багато нот, то чи зможете ви відтворити мелодію? Творець бажає побачити всіх призваних на своєму місці, такими як ноти - певної частоти і тривалості звучання. Зовні часу, в чистому і світлому світі Творця ця прекрасна мелодія вже звучить. Це у нас тут - в часі,  все не так як треба.

  Там всі призвані є зібрані воєдино, як  клітки в тілі організму, і всі працюють на віддачу. Вірус Его – скасований, його там немає, як не було його у Ісуса, що прийшов в цей світ. Кожна людська душа, яка приречена на порятунок, пройшовши свій шлях виправлення по світах, ступить на своє місце, щоб мелодія була виконана без фальші. Всевишній бажає бачити нас там де завгодно Йому, а не там куди ми постійно біжимо, не зупиняючись, не шукаючи себе в природі чистими й гармонійними. До Нього всі душі приходять особисто, а не натовпом. У цих душ розум спрямований до пошуку відповідей на запитання, й вони керують своїм розумом, а не навпаки. Саме ті душі які знайшли і виростили свій духовний досвід, в цьому й других світах, прийдуть до Нього. Це будуть ті люди, в яких їхня душа, спочатку - розгорнулася, а потім – згорнулася,  як у персонажа із повісті «Весілля у Вільшанці», і так роблять живі Всесвіти.

 Післямова

Прокиньтеся, станьте живими!

Танцюйте свій танець Любові тут і зараз, розчиняючись в ньому кожен момент простору, щоб після вашого відходу з цього світу, він ще довго міг радувати душі простих людей.
Ісус сказав,- станьте цілісними(єдиними), як цілісний (єдиний) Отець Небесний ваш.