хочу сюди!
 

Алиса

41 рік, діва, познайомиться з хлопцем у віці 32-52 років

Замітки з міткою «все»

как все поменялись







УМНИЧГИ drunk


не для слабонервных

 

______________________________________________

 

________________________________________________

______________________________________________

______________________________________________

___________________________________________

______________________________________________

_______________________________________________

________________________________________________

______________________________________________

_____________________________________________

__________________________________________

_________________________________________

___________________________________________

_________________________________________________

______________________________________________

 

________________________________________________

О друзьях.

Дорогие люди! Подумайте, нужна ли я вам, как друг? Я у многих в игноре и понять не могу за что. Просто обидно...лучше не предлагайте, если есть убеждения не совместимые с дружбой.
И грош цена той дружбе, что разрушена сплетнями или политической болтовней.
Желаю счастья ВСЕМ!!! С РОЖДЕСТВОМ!

Вселенная, отправь меня на море


Я тут подумала, если бы надо было провести остаток жизни в одном моменте, я бы хотела ехать на море в машине под хорошую музыку  smile




Посвящается нашей работе!

Я согласен - и впредь не платите,
Пусть шатает меня на ходу,
Не давайте житья, не кормите,
Все равно на работу приду.
День аванса, - нет траурней даты,
Просто нет его в этом году,
Задержите еще и зарплату,
Все равно на работу приду.

Отдыхать никуда не поеду,
Это море имел я - "в виду",
Голый чай и сухарик к обеду,
Все равно на работу приду.

"Премиальных" мне вовсе не надо,
Я фигуру свою берегу,
Не нужны
никакие награды,
Все равно на работу приду.

Ничего, что одежда помята,
Я не вру Вам, имейте в виду,
Если "вход" для меня будет платным,
Я "в кредит" на работу приду.

Я приду, даже если затменье,
О морозах зимою забуду,
Даже если в мозгу помутненье,
Я ПРИДУ! НО РАБОТАТЬ НЕ БУДУ!!!


О телефонной книге и чужой умершей спонтанности

 Открываю свою телефонную книгу и хуе. удивляюсь. Кто, блять, все эти люди?! И наху. зачем они обманными путями (насильно, я чувствую!) позабивали свои мегаскучные, безо всякой претензии на оригинальность, номера мне?!

 Ебануться Ужас. Мне (ебануться! ужас!) 24. А в моей телефонной книге - унылые цифры унылых же (а как когда-то всё хорошо начиналось - перспективно( ) "единомышленников". Один на море, второй за границей, пятые и десятые на работе-сносях-родах-замужем-"ушёл в себя, вернусь нескоро"...

 И не один, блять блин, из желанных наборов цифр не ответил положительно на моё мегаофигецкиклассное предложение - поезднуться в Харьков на один-единственный денёчек. А чё, туда сами "QUEEN"соблагоизволили (слава мат. состоянию семьи Франчук-Пинчук). Тоже мне, блин. Попутали столицу на надцать столетий(((. Жаль, Фредди не приедет, говорят, приболел. Посмертно, так сказать.

 В общем так. Мне с собой не будет скучно, даже в чужом городе. Таки еду - билеты на руках, Богу слава. Щасливої дороги мне и несадящегося заряда батареи в плеере.

Шоу маст гоу он, ага.

 Карету мне, карету! devil

Віртуальний катарсис.

Довгенько я не заходив на сайт. Спочатку занедужав, а потім...мені просто сподобалось. Не читати, не писати, не відповідати і взагалі пожити спокійно без новин, довбаних політиків і тих, хто лише ними прикидається. Причому таке "натхнення" ігнорувати мережу зріло в мене давно. Колись (в стародавні часи мого освоювання Інтернету) я мав кілька блогів, не менш трьох профілів в різних соціальних мережах та безліч підписок на цікаві електронні видання. Ще були сайти музики, фільмів, тематичні сайти і купа вже забутого, де я був зареєстрований і теж проявляв активність. Про форуми я вже не кажу, бо відписатись десь - стало звичкою. 

Так ось що панове - задовбало врешті решт. Вся ця віртуальна маячня. 

 (зтиряно)

Відпочиваючи тілом і душею я збагнув, що життя моє отруєне купою інформації, якою я запихувався всі ці роки через мережу. Та й навіщо стільки часу гаяти на абсолютно безкорисні речі? Гроші на цьому я не заробляю, а ось нерви тріпати виходить частіше. І справа не лише в одній політиці чи там у не співпаданні смаків в тих чи інших розмовах. Трапляються і просто чудернацькі люди, що живуть у якихось рожевих мріях віртуальної любові та власного безглуздя. Згадалося: благими діяннями вислана дорога до пекла. Тьху, аж  згадувати гидко.

Тому треба зробити перезавантаження і викинути рішуче те, без чого я можу обійтися. Процес цей вибуховим я не назву, бо видалення блогів розпочав ще до цього, проте, часто, ледь стримуєшся, щоб не видалити все на чисто і остаточно. Щоб ані сліду. Бува находить. Така ось в мене дурна звичка - брати все одразу і так само від цього відмовлятися. Та думаю не варто так діяти. Дещо я залишу...можливо.

А ось у вас не виникала думка, що ви заходити на сайт/блог, наприклад сюди, як на роботу? Треба ось почитати, обов'язково відписатись Васі, Юлі, Толіку, щоб не образився і так щодня?

Насправді такі думки не в мене одного (перевірено), але затяті блогери зі мною мабуть не погодяться. І не треба. Як колись говорив - не маю нічого проти блогерства, навіть "за" усіма кінцівками. Просто по людські набридає. Та й повумничати треба uhmylka.

І, між іншим, будемо якось віртуально жити далі. Дякую за увагу.

Пробіотик 2013  ©.

p.s 950 листів за час відсутності це прикол.

p.p.s Дякую всім за поздоровлення на свій день народження і вітаю всіх, чиї іменини пропустив tost .

Все мужики козлы!

... вот, слушайте подтверждение моих слов!

lol lol lol 

P.S. только не обижайтесь, пожалуйста, мы вас всё-равно любим!


18%, 7 голосів

15%, 6 голосів

30%, 12 голосів

38%, 15 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Думки.....

Почуття, життя,
Цінності з якими живемо.
Для чого для кого,
З чим в перед ідем?
Чи стоїмо, думаємо,
Взвішуєм і сумніваємось.
Сумніви в усьому,
Для всього,
Для кого жити,
До чого йти,
А треба ти???
Для когось жити,
Чи для себе,
чи для всіх,
А вистачить мене???
Для себе - одиноко,
Для всі - невистачить,
Когось щасливим зробити,
А прийме???
Дивлячись хто.....
Тепло на душі,
Від одної думки про щастя.
Туман....
Весна іде???
Дерева чорним блищать,
А трохи холодніше
І була б льодова казка.
І хочеться піти
Відкрив усьому світу душу,
Щоб всі щасливим були...
Мрії, романтик...
Романтик??
А чи не багато думаю??
Прагматик??
Так сам собі я не зізнаюсь....
Так щастя хочеться
В складному цьому світі,
А чи можна досягти???
Якою ціною,
Чи безцінне воно....
Сумніви, сумніви, СУМНІВИ!!!!!
В баню!!!!!
Не хочу!!!!
Хочу бути собою!!!!
Чи простіше під машину?
Втікаю....
Сумно...
Надія - живу,
Надія - дихаю,
Надія і чекаю я тебе!!!!!!!!
Не знаю для кого і для чого,
Але жити буду по при все!!!!!!!!!!!
Сторінки:
1
2
4
попередня
наступна