хочу сюди!
 

Людмила

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «національна ідея»

Сенс нашої боротьби

Сенс нашої боротьби - № 44 (21954) четвер 24 травня 2018 року - Одеська обласна газета «Чорноморські новини» (chornomorka.com)
Сенс нашої боротьби

Закінчення. Початок у номерах за 17 та 19 травня.

А що ж наші олігархи? Які передові технології вони подарували світу? Як посприяли звеличенню нашої держави, процвітанню українського народу? А ніякі й ніяк.

Сенс Буття (існування) українців

   Українська національна ідея — національна ідея українців, яка відображає головні національні інтереси і задає оптимальний напрям розвитку країни, як у сьогоденні, так і на майбутнє. Через існування національних інтересів в політичній, економічній, культурній, побутовій сферах, відповідно національна ідея може існувати в складній синтезній формі як національна (державницька) ідеологія і в субформах — ідея етнічна, зовнішньополітична, культурна тощо.
Формування та усвідомлення прийнятної і зрозумілої для кожної людини української національної ідеї як політичного проекту майбутнього нації є головним завданням сучасного державотворення,основою розвитку об'єднаного,консолідованого українського громадянського суспільства і, відповідно, модернізації системи державного управління. Національна ідея повинна стати привабливою перспективою для всіх громадян країни, смисложиттєвим модерним проектом суспільного розвитку, який базується на національній свідомості та сучасній системі цінностей українського народу,виражає спільні духовні та матеріальні інтереси і потреби всієї нації та довгострокову стратегію сталого розвитку України до передових рубежів сучасної цивілізації. (Вікіпедія)
   Сутністю, стрижнем національної ідеї має бути стратегічна мета, що зумовлюється глибинними внутрішніми зв'язками і тенденціями розвитку суспільства, є конкретно прагматичною і змінюється залежно від обставин, в яких розвивається країна. Сьогодні такою стратегічною метою, головною складовою національної ідеї, яка об'єднає українське суспільство, має стати подолання бідності та пов'язаної з нею корупції. Основним механізмом досягнення цієї стратегічної мети, як і реалізації національної ідеї, має бути сильна демократична держава та її ефективна система державного управління, яка у тандемі з інститутами громадянського суспільства здатна реагувати на виклики сучасності. Відповідно саме держава як форма буття та ідея порядку, враховуючи сучасні тенденції та особливості розвитку українського громадянського суспільства, має ініціювати модернізацію малоефективної вітчизняної системи державного управління.
Що стосується перспектив подальших розвідок у даному напрямі, то вони полягають передусім у дослідженні взаємозв'язку та взаємовпливу національної ідеї, національних інтересів, української ментальності,
громадянського суспільства та держави в контексті модернізації вітчизняної системи державного управління. (думки науковців)
   Українська політична еліта поки що не запропонувала ідею національного поступу, не представила свого бачення майбутнього нашої держави, яке б сприймалося українським народом і допомогло б йому подолати труднощі і посісти гідне місце в міжнародній спільноті, на яке він заслуговує. Суспільство також поки що не стало активним суб'єктом у визначенні долі держави.
   На мою думку, сенс Буття (існування) українців, його національна ідея — відродити, зберегти і передати наступним поколінням нематеріальну культурну спадщину, напрацьовану  протягом тисячолітть попередніми поколіннями українців.
Плекаймо рідну мову, віру, пісню, танець, музику. Вивчаймо і дотримуємось  етичних, моральних. духовних здобутків предків Маємо свій світогляд, обряди, розваги, ігри, забави. Живемо за своїми звичаями.
Відновлюймо безперервність передачі традицій від старшого покоління молодшому, зберігаймо, розвиваємо, примножуємо  їх для встановлення гармонії зі Всесвітом.
Ради цього, відкинувши власний гонор і амбіції, обєднаймо всіх українців для підсилення  еґреґора нації.Підтримуєте?


0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

20%, 1 голос

40%, 2 голоси

40%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Що головне? Національна ідея? То прошу!

  Колись я почув від правлячого президента України Кучми слова, що національна ідея не спрацювала і з того наші біди, то коментар був один: це на тобі, убожество, жодна ідея не спрацювала: ні комуністична, ні соціалістична, ні тим більше – націоналістична! Бо для кожного нормального патріота України було ясно, що національна ідея попереднього періоду спрацювала! Спрацювала у своєму абсолютному об’ємі! Що головним було для нас, українців, раніше? Щоб постала Самостійна Соборна Українська Держава  - це було національною ідеєю багатьох поколінь для українських патріотів і це сталося  24 серпня 1991 року!

  Якою є українська національна ідея від того видатного часу? Ясно теж цілком однозначно: національною ідеєю відтепер є РОЗБУДОВА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ!

  Так і тільки так! На теперішньому етапі для України національна ідея полягає в одному: у реальному процесі розбудови української державності! Що для цього потрібно в першу чергу? Однозначно найголовнішим є громадянська єдність. Єдність і ще раз – єдність! Мобілізація інтересів основної кількості громадян України довкола ідеї побудови міцної суверенної світової держави. Мобілізація більшості українських громадян без уваги на їх національну приналежність. Тобто маємо національну ідею при відсутності нації-гегемона, яка її впроваджує? Так! На моє тверде переконання, в сучасному світі у функції держави не повинно входити питання національної політики взагалі, подібно до релігійного відокремлення всіх взаємозобов’язень. Обов’язок держави є міграційна і трудова політика, але ніяк не національна. Комусь дивно? Для когось обурливо? А я вважаю, що надання найменшої національної преференції одному породжує негативне ставлення у всіх інших націй і народностей, а це роз’єднує і послаблює громадську спільноту.

   Ставимо питання: що потрібно українцям? Чи українцям потрібно, щоб вони законодавчо були виділені в окрему вищу національну касту в Україні, чи їм потрібна економічно сильна, стабільна державність? Ясно що вибирати треба або одне, або друге. Я обираю сильну і стабільну державу,  а тому твердо переконаний у тому, що в Україні ні українській, ні жодній іншій нації не повинно надаватись будь-якої державної підтримки або щось інше, окрім загального законодавчого захисту, чинного в міжнародних обширах всього світу.

  Обов’язкове знання української мови для всіх громадян України не є і не може бути темою національного приниження, бо на території України це є мова міжнаціонального спілкування, як в кожній суверенній державі світу нею є мова домінуючого етносу. Вводити законодавчо в Україні мовою міжнаціонального спілкування російську як другу офіційну є просто абсурдом і прямим шляхом до деструкції всього державного управління. А ще більше: прямим шляхом до розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Повторюю і наголошую: всі національні та мовні питання мають вирішуватись тільки на рівні місцевих громад без втручання вищих державних інстанцій, якщо рішення місцевих громад не виходять за межі їх повноважень. Хочуть ввести у себе на місці дві чи три, чи пятимовність  тощо – прошу, але все виключно власним коштом місцевої громади. Все. Крапка. Тема вичерпана.

  Стосовно української нації, як автохтонної, то для неї головним є припинення багатовікової дискримінації з боку різних окупаційних режимів – це найголовніше! Відтепер є всі умови для самовідродження української нації навіть без режиму державного стимулювання щодо того. Обійдемось! Єдність України нам важливіша!

  Відтепер головною національною ідеєю для України у ХХІ столітті є жити в Україні як повноцінний законослухняний громадянин держави і наполегливо працювати на свій особистий добробут і, відповідно, - державний, через сплату податків і творення національного прибутку. Ну а якщо є в тому емоційна потреба: бути щирим патріотом України, не залежно від національності. Все. Заможна Україна – найкраща країна! Це і є наша національна ідея  на теперішній час.

Богдан Гордасевич
м. Львів
      
 Додаток до теми з думок і висновків під час обговорення цієї доповіді.

1. Головним є, щоб всі, хто працює на державних посадах отримує платню з держбюджету України, досконало володіли українською мовою і вживали її під час виконання державних обов’язків. А ще вся документація має вестися виключно українською мовою без винятків, щоб не виникало колізій різного тлумачення і плутанини в діловодстві та законодавстві.
2. Знання мови іншого народу вказує на повагу до нього з боку мовця, навіть якщо він володіє мовою недосконало. Коли кажуть, що хочуть краще пояснити свою думку, то повірте – це краще зробити мовою слухача, якому серце підкаже все, що не стало зрозуміло розумом.
3. Також загальновідомо, що знання мов є одним з показників інтелекту людини. Тому коли я чую, що людина понад 10 років прожила в Україні або взагалі народилась і жила постійно тут, але не володіє українською мовою, то для мене автоматично це стає ознакою духовної та інтелектуальної убогості особи, особливо якщо це якийсь «купка в ямі», тобто носій наукового звання, політолог чи ще якийсь гуманітарій з елітної спільноти. Своє спілкування з такою особою я намагаюсь звести мінімально в часі, чому дуже допомагає кнопка виключення теле- і радіопередач. Це не означає, що я не реагую подібним чином на різні бздури українською мовою, але принаймні тут є більша часова затримка. А, наприклад, я ще нічого не знаю про діяльність нового російського посла в Україні п. Зурабова, але те, що він вивчив українську мову в мене особисто викликає наперед вже повагу до нього і однозначний респект.
4. В української нації органічно нема від природи бажання домінувати і звеличуватись над іншими народами, про що свідчить вся наша історія і багатовікове мирне співжиття з багатьма національностями. Для українців головне є: ви нас і  наше не чіпайте!
Це добре видно з вірша-звернення до братів-слов’ян http://blog.i.ua/community/1925/395879/
5. Нарешті, питання розвитку української національної духовності. Я категорично проти того, щоб якийсь маловідомий чинуша-держслужбовець визначав, що є духовним і потрібним українцям, а що – ні, і відповідно, на що він дасть державні (тобто наші з вами!) гроші чи не дасть. Тобто я проти прямої фінансової державної діяльності чи якоїсь підтримки в цьому питанні, а за якнайширшу участь громадськості. Хочеш розвивати українську культуру і духовність – давай сам своїми грошима стимулюй цей процес! Купуй українські газети, книги, музику, фільми, етновироби ну і все інше.

63%, 12 голосів

16%, 3 голоси

21%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.