Я до тебе писала віршами, Малювала тобі серця крик І чекала тебе вечорами, Зігріваючи в небі зірки. Я тебе серед всіх перехожих Безупинно шукала щодня… І ночей не злічити тривожних, Коли кликала в сні тебе я… Якщо мрії всі наші забув ти, То чекання моє, мрії й сни, І всі вкрадені вірші й малюнки Ти, буль ласка, мені поверни!

Я б до нього приходила в сни, берегла їх від смутку й печалі, Я б летіла до нього в піснях, що дарує весна й солов’ї, Та чи буде він шепіт весни, &nbsp...

Читати далі...

Як добре поруч із коханими не спати. Оберігати снів солодких зорепад. І кожною клітиночкою відчувати Коханого створіння дивний аромат. Затамувавши подих, губи спрагло, ніжно Очима й серцем цілувати досхочу, А потім пестити волосся і неспішно Шептати тихо: «Я тебе не відпущу»… Як добре поруч із коханими не спати. Ловити подихи, що так думки п’янять. Тоді всім Всесвітом стає одна кімната, Де найпрекрасніші кохані очі сплять.

Якщо ти зазирнеш у свою душу,Ти там побачиш спалахи нічні,І тіні полудня,що спокій не порушать,І мерехтіння ранньої зорі. Якщо ти зазирнеш у свою душу,Ти там побачиш в зеркалі води,Стареньку вкриту рясним цвітом грушу,Таку знайому аж до німоти. Якщо ти зазирнеш у свою душу,Ти там побачиш очі,що велиТебе крізь полум’я ,знечів’я надолуживвиборкування тебе в самоти. Якщо ти зазирнеш,то ти побачиш,Як лине час довкола,як течеВідлуння слів,забутих необачно,Збагнеш,що бачиш всміхнену мене...

Весно, запитай мене про щастя, Про любові чи журби грозу. Ти не бійся, я не буду красти Ні твою усмішку, ні сльозу. Я сміятись ні, не розучилась І слізьми вмиватись теж, повір. Просто ти мені щоночі снилась І звабливо кликала до зір. Просто так чекала я на тебе! Тож зі мною віч-на-віч побудь. Поговорим тишиною неба Чи мовчанням мрій про що-небудь. Посміємось разом і поплачем У ранкових променях зорі… Будем пити зустрічі удачу Й рахувати сонні ліхтарів. Весно, запитай...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Я тихенько – з любов’ю, нечутно, як подих,Доторкнусь сяйвом зір твоїх уст, Обійму тебе ніжно і снів пресолодкихТобі побажаю. ВсміхнусьЯ до тебе серпанком чарівної ночі,Прошепчу колискову весни,А тоді поцілую твої сонні очіІ прийду до тебе у сни...

Думки в невпопад, на душі якось сумно і холодно… Тебе вже давно не чекаю й не кличу у сні, Та знов зорепад &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Ти так далеко. Мабуть теж не спиш. Не подолати кілометрів нам, я знаю, Та мрій їм не скорити. Сум облиш, Давай придумаємо сон, де ми літаєм. Я зір з небес не хочу – зовсім ні, Давай політ свій ми зупинимо у полі І у волосся ти вплетеш мені Волошки сині, що очам моїм під колір. Ти обійми мене і в очі глянь. Ні, я не плачу! Це краплинки мого неба. Я стільки снів із мрій і сподівань Збирала усмішок росиночки для тебе! Ти обійми мене. Ми вдвох...

Читати далі...

Чого я так прагну ?! чого я бажаю?!…На світі живу я, тай гадки не маю… Чому світить сонце?! чому в тебе очі Як море прозорі, тай сяють неначе Як промені зірки?! Чому твоя посмішка лине до мене… І серце стискається, наче від болю?!… А потім несеться кудись, мов скажене?!… І що буде Завтра?! А що було Вчора давно ми забули… Лиш Попіл вчорашнього б’ється нам в груди… О Люди!

[ Повір у себе... ]