[Приєднана картинка]Ніхто із нас не зміг сказать: "Прости..." -Ми руйнували, що створили.А вітер спотикався об мости, Які безжально вдвох палили.Кривавили в агонії тіла, Стриміли в них отруйні стріли.І пульсували в жилочках слова:"Не так прожить життя хотіли..."Між перемог, досягнень і невдачМи ненароком зустрічались.Злітало з уст моїх палке: "Пробач..."У відповідь: "Прости" - зривалось.Та різними шляхами нам іти, Зустрівшись, мовчки...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Їй ріжуть струни по одній - Вона страждає, Ридання стримує на дні - Та знову грає!Здається дивом це мені:Минають дати...Виходить, й на одній струніЩе можна грати!

Сьогодні - як вчора... І так дні за днями...Даремно вдивляюсь в життя об'єктив.Жонглює юрма не м'ячами - словами.Де сірість в фаворі - зника позитив!Здається мені: щось я ємне втрачаю, І хочеться час зупинити на мить.Ще вчора - було, а сьогодні - немає...І тоскно на серці, і в грудях саднить.Про ницу буденність згадала усує.Де ж настрій подівся, що прозою став?Беру пензля в руки - світ в жовтий фарбую, А потім - в блакитний. І він засіяв![Приєднана картинка]

...а тільки смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись. &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Якась незрозумілість підсвідомаІ недосказаність прожитих літ....Чи заморозки в липні, чи утома, Чи погляди впокорені на світ?А зазирни лишень в душі криницю -Німим докором стиха промовля:- Тримаєш у руці дрібну синицю, А мрієш в снах про диво...

Читати далі...

Гриміли літаки, гули машини, Де в муках народився чоловік, - Внизу ж асфальт довбала комашина І равлик свій будиночок волік. Людина бомбами трясла планету, Саднили вирви – рани ножові. Та гупали в садах важкі ранети І схлипували коники в траві. Вона не жде визнань і нагороди. Подібно сонцю, небу і зіркам, Одвічна мудрість сивої природи Людині не підвладна і вікам! [Приєднана картинка]

Так дихається вільно на роздоллі, Весна гаптує за стіжком стіжок.Кульбабиться стежина в чистім полі, Запрошуючи в гості ластівок.Лоскоче душу заметіль колишня -В пробудженні своїм знаходжу суть.Вже зовсім скоро в млості схлипне вишняЙ хрущі басами пісню заведуть.Й така полегкість у мені настане, Бо я пізнаю сутність таїни:Ще будуть вірші, зорі, і тумани, І в травах невгамовні цвіркуни![Приєднана картинка]

Якби ж Адам тоді все знав, Він Єву б зупинив за руку...Але, засліплений, мовчав...Чи захотів пізнать науку?Не розрізнив добра від зла -Із скриньки хлюпнула Пандора...Модерн же має два крила, Одне - то біле, друге - чорне.Звичайне яблучко - а стільки бід:Содом... Гоморра... "Мирний" атом...Гіркий полин... Лишає слідВ душі Землі підступний фатум.Сльозами сповнилась Земля.Не тішать моли, ліфти, вежі,Коли ридає немовля, А людство - війнами бентежить.Від болю...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка] *** Червень червоно Плаче рясно малина Осипається ***** Осипається Літо мжичкою дрібно Зливами густо Крові й туги вродило Вщерть кіш – а ще півлIта *** Ще півлIта - пік ЛIта літA в розпалі Між смертю й життям *** Між смертю й життям Богом і Дияволом Жнива Зла й Добра 15.07.2014© Copyright: Марина Степанська Раздел: восток: рубаи, хокку, танка Свидетельство о публикации № 50565(всі фотографії - авторські)

[Приєднана картинка] А серпень достига... і завмирає В передчутті невідворотних змін. Передосінній мед бджола збирає - Терпкий, ледь гіркуватий, як полин. Хтось літо скибками, немов хлібину, крає; З'їда... Птахи дзьобають кмин, Що впав з окрайця. ............................Сльози Хтось втирає Стражденним... Вічний Хтось. Один. 17-19.08.2014 © Copyright: Марина Степанська Свидетельство о публикации № 52599