Сяючи, Джин застряг на різдвяній липі.
Високо? Де там. Може й не страшно навіть…
Тільки сніжище в очі прицільно ліпить,
Тільки темніє щось серед тої наві.

Хто його блиск у бурю таку побачить?
Хто його так у вітті тонкім заплутав?
Там, серед хуги, щось ворухнулось, наче,
Та застеляє світ снігова полуда.

Хто там? Не стало струму у пору пізню?
Джин допоможе, буде світлішим свято…
Лиш от збагне, що живить його харизму:
Чи мережа, чи змінний акумулятор…

Тільки ж - зима, і дерево це прозоре -
Вирій чи ні – гніздо на гастроль сезонну…
Он же сніги до траси автівка оре,
Краючи заметіль до куті і дзвонів…

От би йому над містом злетіти змієм
Попри конвеєр транспорту, над дахами
Так заіскріть вогнями, як лиш уміє,
Щоби не заблукали чиїсь кохані,

Дітки росли здорові, розумні, чемні,
Ну, а батьки - з роботи вертали вчасно…
Джинові – що? Посвітить іще до червня
І візьме курс на Зірку, яка - не гасне.

Христос раждається!

 

Діва днесь преістотного родить

І земля вертеп неприступному приносить.

Ангели з пастирями славословлять,

А волхви зо звіздою подорожують,

Бо ради нас родилося дитя мале предвічний Бог.

 

Шлю найщиріші побажання добра і щастя, зичу вам веселих, світлих, чистих Різдвяних Свят! Забудьмо ж сьогодні всі клопоти і прикрощі! Хай зоря, яка привела волхвів до Вифлеєму, осяє навіть заблукані душі, і приведе до Бога кожного з нас, а празник Господнього Різдва об’єднає нас всіх навколо вертепу, в якому щойно народився Спаситель.

 

Марія Пречиста зродила нам Христа,

Пустила до шопи цілувати стопи...

Христос ся розповив, до себе притулив,

Царство нам дарує, де сам царствує.

Бог ся рождає, хто ж Го може знати! Ісус Му ім’я, Марія Му Мати!

Приспів: Тут Ангели чудяться, Рожденного бояться, А віл стоїть, трясеться, Осел смутно пасеться. Пастиріє клячуть, В плоти Бога бачуть, Тут же, тут же, Тут же, тут же, тут! Марія Му Мати прекрасно співає, І хор Ангельський їй допомагає!* Йосиф старенький колише Дитятко: – Люляй же, люляй, мале Отрочатко! Три славні царі к вертепу приходять,** Ладан і смирну, золото приносять.*** А пастиріє к Ньому прибігають, І яко Царя своєго вітають. І ми днесь вірно к Ньому прибігаймо,  Рожденну Богу хвалу, честь віддаймо.

Далекий світ, великий час, Пливуть літа рікою... Гей, що чувати там у вас? Чи йдете з колядою? Чи й нині мерехтять зірки Над хатою старою?.. Гей, краю мій, чи знаєш ти, Як тужу за тобою?..                                                                               Богдан Лепкий

Українські колядки

Зоря, що зійшла над Вифлеємом, вказала людям новий шлях, зродила у них прагнення — прийти до Бога. Прийти, яким шляхом — складним чи простим — ти б не йшов, Йому поклонитися і принести дари, гідні Царя.
Нехай ця зоря не тьмяніє на нашому небозводі, щоб не доводилося нам блукати без цілі манівцями, — бо віднині з нами Бог!

П.С. Якщо хтось хотів би послухати українські колядки, багато і різного, — запрошую: http://koliady.mylivepage.com/file/index/