а з дівчатами у нас посиденьки
Недивні дива - так я це називаю, коли на бажання і думки однієї людини приходить воно, саме те!
Все те, про що думалось.
Чому після косметолога, замість піти додому, я зайшла в магазин поруч, в якому мені нічого не треба було, а лиш тому, що давно там не бувала? Це все воно, недивне диво.
На кожен запит приходить відповідь.
Поки я розглядала знічев’я непотрібні мені речі, піднявши очі, остовпіла, бо назустріч мені йшла ... моя знайома, яка мешкає в іншому місті, і якої апріорі тут бути не могло би. Наче. Вона підійшла прямою ходою, обняла остовпілу мене зі словами "Жіночко, що тут робите?",а вже потім до мене повернувся дар мови.
Так у мене з’явився мій іміджмейкер.
Бо був раніше мій запит, який я не знала як виконати і заважали хибні установки. Дві години невідривно цікавої ромови на лаві в дворі дому, хоча вже змерзли ноги від вечірньо-прохолодного вітру, привели нас до задуму іміджмейкінгу і я мала виступати моделлю.
а знайома тепер, як з’ясувалось, переїхала і живе в моєму місті, поруч, на сусідній вулиці. Чим не воно, недивне диво?
Ха, я таки трохи злякалась, але цікавість перемогла
Мої уявлення про роль іміджмейкінгу, як виявилось, були не досить глибокими і не досить об’ємними.
Коли я вивернула шафу і розсортувала за вказівкою мого коуча з краси все по купках, робота закипіла, а я дізналась в процесі стільки нового про себе і стільки моїх уявлень перевернулось догори дригом:) От як про людину може говорити одяг, покажи мені що ти носиш і я скажу хто ти. Першим з них було те, що наче для збору образу потрібно йти в магазин, накуповувати там щось те, до чого моя душа не лежить, але так же сказав коуч,і втискувати себе в ці "не хочу", наче в чужу шкуру, і носити її як тягар.Ох, я ж таки помилялась !
Класифікацію за типами я знала і раніше, і вже давно збагнула, які з них є моїми за внутрішньою суттю, а що мені чуже. Те, що класика моя, а я - її, це я теж давно серцем знала.
Але новим для мене і несподівано-радісним було те, що можна в рамках свого типажу грати не лише на кольорі, а і фактурами, пропорціями, коригувати під свій типаж різні форми, не змінюючи себе,а підганяючи фактури під себе.
Коли мій коуч розказала, як бачила психіатра в спортивному костюмі на роботі в лікарні, піднявся і ракурс відповідності між обстановкою та іміджем. І зясувалось, це теж містить в собі психологію - управління ситуаціями через образ, імідж, бо це є те, як нас сприймають люди і що ми транслюємо через образ. Це часто несвідома наша частина, але тут якщо не керувати нею, то вона керуватиме нами
І далі процес пізнання себе через образ привів мене до відкриття знову. Я витягла з дального закутка шафи один жакет, який ні разу не вдягнула і не могла збагнути чому. Це могла не знати я, але не коуч. Вона потрапила в яблучко, коли сказала, що тут верхня частина жакетика це моя улюблена класика, а нижня це драматизм і агресія, якого я боюся, тому не розуміючи що з цим робити, завісила одежину в найдальший куток. Сказати, що я була вражена, це не сказати нічого, бо так і є. Мене розгадали по нотах.
І коли ми розглянули драматизм в образі, знайшли в моєму гардеробі ще і такі речі, я з подивом відкрила, що і таке в мене є, полюбляю інколи такий драйв і суворість, і такою теж буваю. Так я відкрила Себе ще раз, що це є для мене і як.
Написання відгуку стало фінішною прямою в нашій сесії. Ох, від мого відгуку в іміджмейкера побігли мурашки по шкірі, так вона написала мені.
А для мене це був свіжий вітер змін через пізнання Себе.
Пс.Не реклама, ділюся враженнями!