хочу сюди!
 

Юлия

45 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 36-45 років

Замітки з міткою «військове»

Орки відпочивають після чергового штурму Бахмута.

У війни є не тількі лицарске, та шляхетно-классичне обличчя.
Насправді частіше це обличчя смерті.
Багато хто вважає оце щось нахшталт сафарі-полювання.

At

At

At уповноважений заявити ...


Так як "тутешній військовий інформатор" завалив службу ще спить, то я уповноважений заявити підмінюю йогоsmile

Як уже повідомлялося, у напрямку Калуша рухається колона бронетехніки. Очевидці повідомляють про понад п’ять десятків бронетранспортерів з кулеметами і приблизно три десятки військових вантажівок.

[ Читати далі ]

At

At

Сон вояка

Жив був та служив не тупий вояка Тараскин. І приснився йому на День варення сонsleepy 




[ кольоровий сон :) ]



Продовження попереднього посту. Про розмови.

Ось такі розмовини "Героя України".
Справді кажучи, перехват телефонних розмов мабуть не є вигадкою, особливо коли мова йде про "серьйозних людей". Бо останніми роками над цим працюють цілою командою. Журналістів, технічних експертів у зв"язці з послугами операторів зв"язку. А підслуховування - взагалі досить давня практика розвідок.

Наприклад: "The lnsider, Bellingcat и Der Spiegel выяснили, кто наводит ракеты на гражданские объекты в Украине. Речь идет о секретном подразделении в составе Главного вычислительного центра (ГВЦ) ВС России. Путем детализации звонков идентифицировали 30 российских военных преступников"

Ну звісно бувають міжурядові закодовані лініі зв"язку, чи якость таке.
А дешеві мобільні, то годі й казати. Навіть з лініі фронту. Хоч взагалі, користуватись там звичайним зв"язком начебто заборонено, або це робиться у особливих умовах. Не знаю.

"Добіть нєдобітих". До такого й у світові війни не здогадались.

«Добить недобитых». В армии России появились «инвалидные» штурмовые подразделения
Покалеченных и не годных к службе мобилизованных отправляют в штурмовые отряды без должного медосвидетельствования и лечения.....
«Оттуда ежедневно обратно на СВО отправляют “каличей” [так на армейском жаргоне называют раненых и больных. — Прим. ред.] — хромых, косых, беззубых. Лечить их там некому. Просто одна цель у них — добить недобитых».

Ото таке. Раціонально. Навіщо платити  інвалідну пенсію? Нехай піде на мінне поле, розміновувати власними ногами, або виявляти вогневі позиціі ненавистних українців.
Якщо браццкій народ своїх не шкодує, то що казати про українців. Яких у видаку перемоги орків, поженуть "братів" штурмувати Казахстан чи Молдову (як донбасян Авдіівку). У перших рядках та з насолодою. І рідну Україну ще згадають.

Нєнци на війні.

В сентябре 2022 года добровольцев-контрактников "ненецкой роты" торжественно отправили на фронт – в Украину. Это были в основном оленеводы, собранные из десятка поселков, а также единственного города Ненецкого автономного округа – Нарьян-Мара. За год из этих ста человек почти никого не осталось.
...................
– Сказал: я не хочу учиться, и его в детстве отправили в избушку. А потом в армию пошел. Приехал, работать начал в карском магазине. Водителем был. На "Буране" ездил: зимой возил лед для питья – воду. Хлеб с пекарни. Ну, работал, – рассказывает Марина, гражданская супруга Ефима.

– Мы жили с ним пятый год уже. Все сначала в стрелялки играл, а потом, когда уже по телевизору начали говорить, мол, СВО-СВО
новости постоянно смотрел, резко сказал: "Я пойду на СВО". Я его уговаривала остаться. Он начал словами говорить такими… вот он такой патриот, что ли. Ну и пошел туда, 

Прослужил он три месяца "где-то под Херсоном". Скончался не от пули, а от приступа астмы по пути в "старую" Россию. Из плацкарта поезда его отвезли в ближайший госпиталь уже холодным.

Лилия Тайбарей из объединения коренных малочисленных народов КМНСоюз говорит, что желание "пасть за свою родину" – это маркер русского человека.
Лилия потеряла на войне родного брата Дмитрия Тайбарея. Ему было 24, под Нарьян-Маром осталось оленеводческое хозяйство. В ее семье горе было двойным – с фронта не вернулся также ее зять Василий.

Кладбище Усть-Кары упирается в берег Карского моря. Весной 2023 года здесь похоронили 45-летнего Андрея Лаптандера. Это распространенная фамилия среди оленеводов, в переводе с ненецкого означает "житель равнины". Андрей – второй устькарец, погибший на войне в Украине.

36-летний Лаптандер напал с ножом на одного из гостей – своего дядю Лешу. Оленевод уронил голову, прислонился к стене, из-под его малицы – так называют пальто из шкуры оленя – натекла лужа крови. Дядю Лешу повезли в амбулаторию на "Буране", положив на санки. На полпути остановились проверить пульс – сердце билось. В поселковой амбулатории оленевод уже не очнулся.

Лаптандер отправился в колонию. Освободился в 2022 году, избил знакомого кочергой и вновь вернулся в колонию-поселение. В материалах его дела есть характеристика от мэра Усть-Кары: "…часто употребляет спиртные напитки, в алкогольном состоянии проявляет агрессию

В тот раз Андрей отсидел недолго: как только в российских тюрьмах началась вербовка заключенных на войну с Украиной он тут же подписал контракт с частной военной компанией "Вагнер". Лаптандер погиб при захвате Бахмута.

А взагалі це пагано закінчується для всіх.



Кажу для всіх, бо несемо і ми втрати.

Непередбачувані ходи та жахи війни.

Все змінюється, не завжди встигаємо слідкувати за часом.
Війна та політика важко прогнозуються. Ну тобто у політиці не знаєш коли та хто тобі допоможе, а коли та хто нападе чи дасть підніжку. Як бачите "брати"-вони такі, що твій дім зруйнують. А "небрати" можуть іноді допомогти

. "Брати" планували знищити Україну ще при Кучмі. Почавши з розподілу флоту та Тузли. Потім проксі-захоплення Криму, потім концентрація військ всрф на всьому кордоні. Досить безглузда міркувати, що тупін воює лише за Донбас чи Крим. Російський імперіалізм воює за все, до чого дотягнеться. Просто одночасно таке робити незручно. Україна та Грузія йому більше актуальні. Поки не опинились у ЄС та НАТО. Потім їх знищити буде неможливо.  

Сама війна прогнозується, але тяжко прогнозується сам хід війни. Діапазон від перемоги до всьо пропало. Воюючі сторони завжди щось не передбачають, не прораховують. Тому, жодна війна взагалі не йде за планом. То успішний наступ, то не зовсім успішний контрнаступ. Виявилось, що дарма танки просили та давали, бо проти дронів (сама свіжа зброя часу) бронетехніка мало чого варта. А найгрізна, кажуть, зброя зараз у орків не ракети, а КАБи.

Орки теж багато.не врахували. Насамперед, що українці не побігли всім гуртом здаватись та робити нову таку собі Переяславську Раду (чи зраду?). Що Київа за три дні не буде. Нова "Барбаросса" так і не відбулась. Що їх втрати будуть чималі. А ті 210 тісяч, що кинули на фронт на початку війни буде замало для плаінв. Тобто їх могло вистачити хіба для для оккупаціі  без військових дій.

Виявилось, що західний світ не готовий до  активних дій та постачань через дефіцит снарядів та ракет. Висока інтенсивніть затрат на українських фронтах. Ну хіба що запрацює ВПК у режимі військового часу. Проте є перспектива світових замовлень пороха чи взагалі снарядів. Будуть рости ціни на них.Отже є перспективи збагатіти на цьому й країнам 3го світу.

Якщо щиро, то у другу світову навіть у 1943му році не було світової впевненості, що вермахт програє війну. І лише з висдкою союзників на Сіциліі у липні 43го все стало зрозуміло. Гітлер згорнув спецоперацію під Курськом, щоб рятувати союзника Муссоліні. Та перекинув кращі ударні сили з Курська на Італію. Воно й зрозуміло.
На той час Курськ був далеко, а Італія вже безпосередньо близько до Німеччини.

Про 1у світову я взагалі мовчу. Німеччина оккупувала пів-Франціі, Бельгію. Всю Україну, Прибалтику, Білорусь.
 Зустріла поразку на чужих территоріях. Навіть у 1918му була у режимі наступу. Ну хто ж міг подумати! Революція у тилу. 

Отже треба бути обережним оптимістом, чи реалістом. І не святкувати авансом перемогу. Взагалі святкувати авансом пагана прикмета. Заклики дуже мало кого переконують. от тількі з боку рашки лунає щось немов від Хрущьова з туфлею у руках "Ми вас похоронім!"

Що до ютуб-оглядачів, то там суцільні протиріччя. З однієї подіі роблять геть різні висновки.
......
А тут жах фронту якийсь. Нє. Ну читав Ремарка "На Західному фрнту без змін", неприємні речі. Але тут я навіть якусь недовіру відчув. Наприклад, поранений дезертир мало без ніг через Донецьк тікав. Таке можливо?

Залужний. Багато про нього стали розмовляти.

Власне я про нього не знаю.
Зрозумів з записів, що начебто талановитий військовий.
І неабиякий. Знайомий каже. У найближчих виборах мирного часу обов"язково повинен з"явитись кандидат у президенти Залужний.
До цього чув про Кривоніса, який Київ врятував на початку війни.
Херсону пощастило менш. Попав під оккупацію. Але поки що цілий.
Запоріжжя на щастя, недосяжне задля ствольної артиллеріі, бо було б як у Миколаїві, або мабуть у Харкові.
Чернігів, Суми - не знаю, рідше попадають у новини. Ракетами всі дістається.
Це я про областні центри. 
Бо бідолашним селам дісталось найбільше лиха, годі і казати.






"Ескібо няш!"?

Саме про подібне я писав у попередньому запису.
У Вєнєсуелі економічна криза. Венесуельский диктатор бачить вихід у тому, що.б відволікти увагу населення за допомогою війни. Та підняти свій рейтинг! І Головне він побачив що куйло за агрессію був не покараний. Так от, якщо диктатор бачить, що сусід значно слабкіший, йому важко втриматись від спокуси здійснити аншлюсс

"Давня територіальна суперечка Венесуели та Гаяни може перерости у військовий конфлікт.
За підсумками референдуму венесуельський лідер Ніколас Мадуро оголосив анексію нафтового регіону Ессекібо та мобілізував армію, Гаяна теж привела війська у підвищену боєготовність."
Ото таке. Формула диктаторів безвідмовна. Дарма ЄС та США шмарклі жують.
Бо вони повторюють помилку Мюнхена-38. Гітлера миротворили, але світову війну цим не зупинили.
До речі у Європі в Гітлера були союзники. Наприклад - Словаччина та Угорщина.
Так що Гітлер не був одинаком. Россійський гітлер, "пінтун-куйло" тако ж.
Грудень 2023го

До речі, у "браццкой расєє". "Мобилизованные бегут из армии. Пик облав на призывников — сейчас". "Мобилизованные бегут из армии России и не хотят воевать в Украине. (14 хвилин). Количество желающих дезертировать увеличилось в четыре раза".
Сторінки:
1
2
попередня
наступна