хочу сюди!
 

Ірина

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 48-56 років

Замітки з міткою «робота»

П'ятниця, ще й 13те

А сьогодні п'ятниця. Ще й 13те. Надодачу — повнолуння (чи це вже я сам вигадав). На підробітку вже четвертий день тиша. Скільки ж це співробітниці дають роботи. що не встигає впоратись? Нехай наймають додаткових працівників.

Подзвонив по цікавій вакансії — с***ко, дуже далеко. До речі, не вперше натрапляю на підходящі вакансії в тому районі — хоч переїжджай.
А так, не менше 2х годин туди + стільки ж назад. І більше тисячі на проїзд. Сказали при запропонованій зарплаті навряд чи вас це влаштує. Особливо, враховуючи завтрашнє подорожчання "Все по 8" — метро, трамвай, тролейбус, автобус, фунікулер.

Подорожчання транспорту можна винести в окрему новину. Транспортники чомусь забули, що основні користувачі комунального транспорту якраз небагаті люди: пільговики, пенсіонери, кур'єри, робітники, студенти. Сумніваюся, що їхній бюджет зростає.

Нова Вінда запарила оновленнями і перезавантаженнями. Ще й настійливо просить зареєструватись. Треба подружку розкручувати на дистрибутив Linux Mint.

Повернення з відпустки

Співробітниця з офісу вийшла з відпустки, але роботою і не пахне. В принципі, це очікувано - спочатку буде розгрібати завали за два з хвостиком тижня, а вже потім буде давати завдання. Питання тільки в тому, скільки буде заклопотана своїми справами? Бо цей місяць і так вийде коротким.

Є, звичайно, версія, що за декілька місяців виконав чималий шмат роботи. 2/3 товарів заповнив. Але ще повинен залишитися запас завдань.

Я вже почав придивлятись до нових вакансій. Навіть пощастило знайти посаду контент-менеджера без обов'язків адміністрування і SEO (правда, і зарплата менша). Однак робота в офісі - а хто його знає, де він розташований, і скільки часу, грошей і нервів витребує поїздка на роботу. Так що поки почекаю. Сподіваюсь, співробітниця в офісі швидко роздуплиться.

Понеділок...


Після вихідних...

Пару місяців фрілансу

Коли тільки починав працювати вдома зробив замітку з новини і роздумів про фріланс. Зараз же, за збігом декількох місяців, можна більш ґрунтовно оцінити плюси і мінуси вільнонайманої праці за компом.

Отже, поступово вдалося заробляти більше. В порівнянні з першим місяцем приріст 1/3. І це при тому, що відволікався на власні справи (наприклад, передивився мультсеріал "Сімпсони"). Але це все одно менше, ніж отримував би в офісі, або на іншій виїзній роботі.

Збільшив продуктивність за допомогою пришвидшення і уніфікованістю завдань. Однак, коли уніфікації нема, темп призупиняється. Ну і звикання.

Ще один плюс (про який писав і раніше) - економія на проїзді. Не треба пітніти в переповнених маршрутках. І не треба витрачати час на проїзд на роботу і з роботи. Заодно можна викроїти час, щоб подивитись на ті маршрутки, якими б міг їздити на роботу (просто цікавлюся громадським транспортом).

Ще один аспект - вільний графік. Працюй у будь-який час (якщо є завдання). Можна працювати і у вихідні. А можна в будні зробити вихідний.

Ого, скільки плюсів! Поміж них і те, що менше нервуєшся. Не треба переживати що запізниться маршрутка, або що не вліз в маршрутку з роботи. Не треба турбуватись про свій вигляд. Не треба нервуватись через високу завантаженість - так як сам встановлюєш темп і термін виконання. Не треба метушитись і напружуватись, коли в кабінет заходить директор.

До переваг можна додати й підмогу батькам. Ну, наприклад, сходити до магазину, заплатити за комунальні, або допомогти приготувати щось поїсти.

Щоправда, недоліків теж вистачає. Перший і очевидний — менша зарплатня. І те, що з неї не йдуть відрахування (там і відраховсвувати ні з чого, ще держава повинна доплатити). Хоча, з іншого боку, і навантаження менше.

Другий недолік — домашній комп'ютер. От нещодавно трапилась якась незрозуміла фігня — добре, що встиг зберегти робочі файли, а для спілкування був месенджер на смартфоні. На роботі, як-не-як, техніка і програмне забезпечення були б сучаснішими і потужнішими.

Третій аспект, замкнутість. Не треба виходити на вулицю, то  стаєш ще більше відлюдькуватим.
Але переваг вочевидь, більше. Так що ставлення змінилось в кращий бік.

P.S.: До речі, багато хто зі знайомих працюють фрілансерами.

Як зупинити попутку вночі десь між Києвом і Обуховом?

Вчора була у мене остання на той день заявка на ремонт телевізора десь там у кінці Дмитровичів. Вийшов від замовника, а воно вже сонце геть сховалися і тільки західна частина неба ще ледь-ледь багровіла. Зорієнтувавшись на місцевості, вийшов на центральну дорогу.
Зупинка автобуса освітлювалася, але останній автобус у будь - якому напрямку вже давно проїхав. Подумки перебираю варіанти подальших дій.
Ночувати на лавці до ранку? Нудно і нецікаво.
Йти пішки? Пішки я можу пройти багато. Цілий день зранку на ногах, вже і находився чимало, але рушив у бік Обухова.
До Обухова 11 кілометрів. Дорога освітлюється лише у населених пунктах. А так - поля, ліси, і хто знає що. Взагалі то мені треба на Київ, але до Києва у кілька раз далі, ніж до Обухова...
Дуже рідко їдуть автівки, але пробую їх зупиняти. Вони прискорюються ще дужче і пролітають повз. Невже я такий страшний?
Роблю чергову спробу зупинити попутку. Воно стало стишувати швидкість, а я правою рукою поправив сумку. Хто зна, що собі подумав/ла/ керманич, але піддав газу і почав зигзагами їхати прямо на мене! Ледве шуснув від нього в ліс, задки, прудко, ніби заєць. Ну де оце таке воно навчилися, щоб отак робити? Ну темно, ніч, ліс, але ж я людина порядна, просто так склалися обставини...
Це дійство змусило шукати далі якийсь вихід. Вихід виявився супергеніальним - знайти номер телефону таксі Обухова. Таксі швидко примчало і завдяки його прудкості встиг втрапити до останнього автобуса з Обухова до Києва, і зовсім скоро радів ліжку у хостелі на проспекті Лобановського.
Так що таксі і хостелу браво!
А переляканим автомобілістам ганьба.
Жлоби перелякані :)

На фрілансі багато не заробиш:(

Ну що, все вийшло, як очікував — на фрілансі багато не заробиш. Навіть до прожиткового мінімуму не дотягнув. Чи може я просто не тим займаюсь. Ну шо ж, програмування не вмію. А адміністрування інтернет-магазину на фрілансі виявилось копійчаним. А може просто продешевив? Цікаво, скільки може коштувати редагування фотографій з поганим фоном і заповнення карток товарів і рерайт статтей?

В усякому разі, в офісі, на ставці, краще. Правда, теж є нюанси. Але прибутковіше, однозначно.

Робота на дому не кожному до смаку

Звучить майже як вірш: "Робота на дому не кожному до смаку". По-перше, були підозри на вірус на компі. По-друге, працювати вдома для мене в дивину. Ну, може звикну. А поки про такі аспекти фрілансу.

Звільнивши з роботи, запропонували підробіток на дому. Задачі майже ті самі, що і в офісі. "Дистанційна" робота, або фріланс — називати це можна по-різному. Так само, як по-різному оцінювати таку зайнятість.

— Вдома важче концентруватись на роботі, бо обстановка і оточення не змінюється. Та й більше спокус відволікатись — наприклад, на соцмережі або новини. Та й офіс більш дисциплінує.

— Важче робити, бо нема доступу до товару, який розписуєш. На роботі можна піти на склад і подивитись характеристики, які цікавлять. Або хоча б дізнатися, як виглядає те, що описуєш. А вдома джерело інформації — лише інтернет.

— Схожа до попередньої обставина: гірший зв'язок з фірмою. Бо через старий комп частина програм не працює.

— Менші гроші. По на роботі сплачують за "трудодні", а тут за конкретну роботу.

З плюсів:
— Не треба витрачати гроші на проїзд, штовхатися у маршрутках і пролазити в електрички.

— Сам собі плануєш робочий час і навантаження.

— Запропонували хоба б якусь роботу. Нехай і на дому.

От такі справи. А ви щро на це скажете? Працювали на дому?

День звільнення Києва

Ледве доїхав додому. Дві маршрутки навіть не зупинилися — забиті вщент. Це триндець! Суки з "Надія-2000" пустили в годину пік Спринтер! Там навіть "Богдани" забиті під зав'язку. Ще й сніг мете і холодно. Поки чекав на зупинці, замерз. Довелося сісти на інший маршрут і поїхати у Вишневе. А потім пройтися пішки, щоб пересісти на інший маршрут до Боярки.

У народі вечір п'ятниці називають "Днем звільнення Києва".
А завтра на роботі ще корпоратив — треба виставлятись на День народження.


Раби - не ми , ми не Раби






Раби -  не  ми , ми  не  Раби
Ми  рабську  тягнем  лямку .




Не  той  вже   сніг
пішов  що  то  колись
бувало


І  не  рипить
Коли  із  наймів   йдуть
Великі   Люди.


Повз  ті   «хліви»
й  голодні   очі
ледачих   жителів  «хлівів».


Надсилу   втомлені,
але   щасливі
що  день   сей   наймита
минув


На   день   вже
ближче  до   зарплати.


«Копійку»  в  мертвеє
Село
І  для  дітей    і  для
родини
тоді   везуть   новітні
батраки


А  поки що  потомлені  -
в  «общагу» .....


Благословенний   ранок
очищає  Люд


І  монотонний  день
Попереду  робота.


Нашвидкуруч   зібравши
«тормозки» ,
для  «медитацій»   «рак  легень»
узявши,
за  пазуху  пом`яту  пачку
«Пріми»




Безжурним   сміхом
гомоном
-  «  Пішли ,  чи  ти   готовий
вже  я  то  все   зібрався?»


Не ядовиті   кпини
Людини   Праці
братерськії  бригади
громадами    в  роботу.