Сьогодня, як і вчора, півдня мотався по місту (по справах, а не просто так). І шо можу сказати: таки настало літо! Не знаю скільки градусів покають погодні інформери, але за відчуттями +27+30. Літо розпочалося.

Після дворічної перереви прогулявся по улюбленим місцям в лісі. В спеку там ненабагато краще, ніж у місті. Чесно. І повітря нечистіше, ніж у місті — від асфальтної дороги смердить нагрітим на сонці бітумом.
Про ліс напишу пізніше.

Минулого тижня виявив цікаві приколи з "Яндексом":
1) На yandex.ua антивірус матюкається, що нема сертифікату безпеки. Начебто неможливо гарантувати справжність домену. З чого це?
2) Не працює єдина авторизація для всіх сервісів Яндексу. Тобто, на кожному із сервісів необхідно авторизуватись окремо.

Що б це значило?

P.S.: Зі свіжих новин: в українських офісах Яндексу СБУ проводить обшуки. Цікаво, розраховують що «знайдеться все»(с)?

Вже розповідав про новинку від ЗАЗу — фургончик на базі Chevrolet Aveo II ZAZ Vida. На днях пощастило побачити в автосалоні. Так що показую фотку.
Нажаль, при собі не було фотокамери, тож довелося задовольнитися зйомкою на смартфон.



Ходять чутки, що ZAZ Lanos PickUp планують зняти з виробництва, замінивши новинкою.

Дивний видався деньок. Збирався на роботу і... пропали ключі від шкафчиків. Мама в паніці: «Тебе арештують, оштрафують» Після 10 хвилин паніки ключі випадково знайшлись на підлозі в ванні. Як вони там могли опинитися? Може випали з джинсів..? Але якщо це зараз такі складнощі, то що потім?!

Звільнився з роботи. В супермаркеті дуже здивувалися. Сказали, що уникаю відповідальності. Ну так а нащо на себе чіпляти ярмо?! Якщо по окремим аспектам, то можна було б працювати. Навіть дечому навчився: тягати рокли з коробками і користуватися різними сканерами. Але багато обов'язків, величезний асортимент товару, штрафи за будь-яку провинність і фактично роботодавець ні за що не відповідає. Служба безпеки — це окрема тему. Ну я не вірю, що не можна організувати все щоб було зручно і для працівників, і для охорони? Коротше, дуже налякали. «Слабак!» — сказав один із працівників. Ну а шо? Так і є.

Відвіз довідку в Центр зайнятості, що прийняли і звільнили з роботи. По інстерукції треба — значить треба. Навіть якщо пропрацював один день. Дуже здивувались такому розкладу)

По дорозі помітив в автосалоні новинку вітчизняного автопрому — ZAZ Vida Cargo. Я про нього вже писав у бложику. Це круто, що модель запустили в серійне виробництво. Думав, що новий фургончик залишиться прототипом.

Побачив маршрутку «Рута» без вікон, без фар, без бамперу(!), без номерів — яка їхала по дорозі. Від несподіванки не встиг зафоткати. Хоча на смартфон якісно не сфотографуєш. А ще прогавив Ікарус. А фотіка при собі не було.

Прогулявся по неходженим місцям Борщагівки. Цілком безпечний район.

Ось такий деньок.
Ну і встановив прогу для обходу блокування сайтів.

Передумав працювати. Дуже налякали при оформленні. Я стільки не запам'ятаю - а потім відповідати. Коротше, хай йдуть лісом. У них й так працівників не вистачає. Але то вже їхні проблеми.

Другий день стажування. Одразу помітно, що будній день: маршрутка ще на кінцевій забивається, на в'їзді в Київ затори (в неділю не було). Зате світлофор на трасі працює (правда, нафіг він тепер треба — краще по підземному переходу переходити).

На роботі перекинули в інший відділ. Там теж купа мороки і багато нюансів, але хоча б фізично легше. Але стільки всього треба робити, що не віриться, що все можна встигнути. І ціни по сто раз міняють. І система викладки товарів дивна (в місцевих супермаркетах по-іншому). Цінники дрібні — треба брати окуляри.

Потроху розібрався, як користуватись вантажним ліфтом, сканувати цінники. З деякими співробітниками познайомився. Як я зрозумів, народ там довго не тримається. Бачив, приходили найматися на роботу. Так що таке.

Завтра все вирішиться. Переживаю, щоб взяли, чи щоб не взяли? Якщо чесно, вирішив не думати. Візьмуть — так візьмуть. Не візьмуть — знову в Центр зайнятості. На крайняк, супермаркетів багато — є з чого вибирати.

Попередні записи:
Мандраж перед першим днем роботи
Дорога на роботу
Перший день роботи

Запитували про роботу. Так ось, поки ще не влаштувався, але приглядаюсь до роботи працівником торгівельного залу в супермаркеті. Ну а шо, досвід необов'язковий (хоча так важче входити в курс справи, зате цікавіше). Вакансій по супермаркетам повно.

Звичайно, є аспекти які не дуже: необхідна санітарна книжка (думає, це така морока), догляд як на складах, перевезення тележок-рокл з товаром. Але така специфіка. В усякому разі, легше, ніж кур'єром.

І ще що... фотік з собою не візьмеш, щоб після роботи пофоткати маршрутки(

Сьогодні йду на оглядини нової роботи. Мандраж з приводу працевлаштування лишив у вчорашньому дні, а сьогодні задумався над дорогою на роботу. Бо цього разу діставатися трохи незручно. Треба йти пішки до маршрутки — тому що біля дому маршрутки не їздять в район нової роботи. А потім на маршрутці. Пішки + маршрутка — це ще непоганий варіант. Хоча поки ви читаєте ці рядки, я мабуть буду мокнути під дощем. Ну, можна зробити і так: маршрутка по місту + маршрутка до Києва. Але ж це зайві витрати.

А з іншого боку, таке щастя, як маршрутка від самого дому до роботи, в мене було тільки на одній фірмі. А на першу роботу взагалі їхав маршруткою і потім з пересадкою на тролейбус. На другу роботу добирався пішки + електричкою + на тролейбусі. Так що це фігня. Та й прогулятися перед роботою корисно, чи не так?

Трохи нервуюся перед першим днем на роботі. Страшно. Все-таки, нова сфера діяльності, нова робота, нове місце роботи (хоча в тому районі я вже працював). Але треба колись починати, бо байдикувати вже набридло.

Звичайно, умови працевлаштування не ідеальні. Це ж не державна установа, де купа всяких плюшок. Хоча деякі бонуси обіцяють. Не знаю... загадувати наперед не буду. А то налаштуєшся — і облом. Так що побажайте удачі і спокою.

Батько сьогодні розповів страшну історію. Схоже, що мешканці будинку вирішили позбавитися від котів. Каже, побачив мертву кішку біля миски з кормом. От такі у нас люди:(

Тепер страшно нашого гуляку випускати.