Скрябін  "Нам казали"

Нам казали...
Нам казали стояти - ми стояли
Нам казали лежати - ми лежали
Нам казали кричати - ми кричати
Нам казали качумайте - качумали
Нам казали не моргати - не моргали
Нам казали буде добре - ми чекали
І всі дружно головами їм махали
Ну шо із того всього ми дістали?

Тара-тай-та-ратата-там
Тара-тай-та-ратата-там
Тара-тай-та-ратата-там
Тара-тай-та-ратата-там

Нам казали свистіти - ми свистіли
Нам казали гудіти - ми гуділи
Нам казали свербіти - ми свербіли
Нам казали дуріти - ми дуріли
Нам казали кусати - ми кусати
Показали як ковтати - ми ковтали
І на вуха нам лапшу свою мотали
Ну шо із того всього ми дістали?

Тара-тай-та-ратата-там
Тара-тай-та-ратата-там
Тара-тай-та-ратата-там
Тара-тай-та-ратата-там

Нам казали "Перестаньте" - перестали
Нам казали "В нас не вийшло" і змотались
А ми сіли покурили і поржали
Ну шо із того всього ми дістали?

Тара-тай-та-ратата-там
Тара-тай-та-ратата-там
Тара-тай-та-ратата-там
Тара-тай-та-ратата-там...

За вікном плакав нудний дощ,
Всім розказував про свою біду,
Налий, налий, налий,
Налий нам двом,
Давайте вип’єм за тих,
Кого нема з нами зараз тут.

Боже, чи добре їм там?
Чи посміхались вони,
Коли до себе Ти їх брав?
Пусти мене
Хоч краєчком ока подивитись на них,
Пусти мене,
Я скажу два слова ті, що не встиг.
Пусти мене... Пусти мене...
Пусти!

Відповів мені мудрий Бог
Вічним небом і золотом зірок:
Ти не спіши, слухай, тільки не спіши,
Піднятися до мене встигнеш ти завжди.
Поки ти ще серед людей –
Навчися цінувати кожен новий день,
Навчи людей любити цей світ
Та не тільки себе,
Навчи людей радіти завжди,
Коли сонце встає.
Навчи мене! Навчи мене!
Навчи!

Велике щастя - зустрічати новий день!

На твоїх джінсах американський прапор
На твоїй майці - канадське кленове листя
У твоїх очах видно тільки одне питання
Хто менi скаже - чому я тут народився?

Не твоя вина - шо ти батька свого син
А твоя біда - не вміти бути ним
Не стидайся - то твоя земля
Не стидайся - то Україна
Добре там є де нас нема
Стань для батька нормальним сином!

Ти знову купиш cтруйові німецькі шузи
Твої вуха давно вже звикли до чужої музики
На твоїх губах застигла гримаса болю
Чому я тут ще - я хочу давно на волю!

Не твоя вина - шо ти батька свого син
А твоя біда - не вміти бути ним
Не стидайся - то твоя земля
Не стидайся - то Україна
Добре там є де нас нема
Стань для батька нормальним сином!

Щодня близько 1000 українців подають документи на еміграцію.Щодня близько 500 українців ступають на чужу землю у пошуках кращого життя з метою залишитись там.Ці люди відмовляються від своєї культури і своїх звичаїв, своєї віри.Більшість з них до кінця життя працює чорноробочими,так і не діставши статусу громадянина чужої країни.А, можливо, їхня біда полягала в тому,що відповідь треба було шукати в собі,а не в підручнику географії. Ти сам собі країна! Зроби порядок в своїй голові!

Не стидайся - то твоя земля
Не стидайся - то Україна
Добре там є де нас нема
Стань для батька нормальним сином

Не стидайся – то твоя земля
Не стидайся своєї країни
Добре там є де нас нема...

Вже вечір вечоріє, повстанське серце б'є,
А лента набої поспішно подає.

Приспів:
Ах, лента за лентою - набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!
Ах, лента за лентою - набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!

А ворог атакує і преться щосил,
Юнак-кулеметник їх вправно косив.

Приспів

Як сонце сходило, втомлений юнак,
Упав він ранений, упав він навзнак.

Приспів

До нього санітарка поспішно іде,
В обличчя вдивляєсь, його пізнає.

Приспів

Він в неї вдивляєсь, пече в грудях рана,
Біля кулемета дівчина молода.

Приспів

А ворог атакує, в останній момент -
Наново заграв вже затихлий кулемет.

Приспів (2)

 

 

Гей-гу, гей-га, таке-то в нас життя.
Наплечники готові, прощай, моє дівча!
Сьогодні помандруєм. Не знаємо й самі,
Де завтра заночуєм, чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га, чорти ми лісові!

Прапор червоно-чорний – це наше все добро,
Червоне – це кохання, а чорне – пекла дно.
Усі дівчата знають пекельні барви ці,
Забути їх не можуть. Чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові!

А як прийдеться стати зі зброєю в руках,
Маршалок поведе нас, замає гордо стяг!
І сипнемо сто тисяч у груди сатані,
Люциперові решту! Чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові!

Як впадеш в вовчу пастку, чи зловишся на дріт,
На всі питання ката давай один одвіт:
"Ми до ОУН належим, а батько наш Євген,
І слава України полине ген-ген-ген!
Гей-гу, гей-га, полине ген-ген-ген!"