1. Устал – рисуй цветы,
2. Злой - рисуй линии,
3. Болит – лепи,
4. Скучно – заполни листок бумаги разными цветами,
5. Грустно – рисуй радугу,
6. Страшно – плети макраме или делай аппликации из тканей,
7. Ощущаешь тревогу – сделай куклу-мотанку,
8. При возмущении – рвите бумагу на мелкие кусочки,
9. Чувствуешь беспокойство – складывай оригами,
10. Хочешь расслабиться – рисуй узоры,
11. Важно вспомнить – рисуй лабиринты,
12. Ощущаешь неудовольствие – сделай копию картины,
13. Чувствуешь отчаяние – рисуй дороги;
14. Надо что-то понять - нарисуй мандалы,
15. Надо быстро восстановить силы – рисуй пейзажи,
16. Хочешь понять свои чувства – рисуй автопортрет,
17. Важно запомнить состояние - рисуй цветовые пятна,
18. Если надо систематизировать мысли – рисуй соты или квадраты,
19. Хочешь разобраться в себе и своих желаниях– сделай коллаж,
20. Важно сконцентрироваться на мыслях – рисуй точками,
21. Для поиска оптимального выхода из ситуации – рисуй волны и круги,
22. Чувствуешь что «застрял» и надо двигаться дальше – рисуй спирали,
23. Хочешь сконцентрироваться на цели – рисуй сетки и мишени.

Творчість моєї дитини

Краса для душі
С.Новосолоне, Новомиколаївський р-н, Запорізька обл.

Якось, взимку 2008 року, по телебаченню, в новинах на ICTV, розказали про розмальоване село в
Запорізькій області. Ініціатори розпису – мешканці села. Тепер господарство
славиться не лише врожаями, а й такою рукотворною красою. Мовляв, і вікна
складів цілі стоять, і ставлення до роботи у працівників інше – натхненне. Вони
пишаються своїм місцем роботи і керівником агрогосподарства.

От і захотілося мені побачити добру казку наяву. Одна з дитячих
мрій…

Запросила своїх відважних друзів-мандрівників з туристичного
клубу СКІФИ при КНЕУ ім. Вадима Гетьмана: Віку Білу, Сергія Корнилюка та
Олександра Овчаренка.

Маршрут: Київ-Запоріжжя-Новосолоне-Запоріжжя-Київ.

Мета: переконатися в правдивості даних телевізійного
репортажу, деталізувати інформацію про дане явище, поспілкуватися з
організтором, перейняти досвід.
От і почалося…

Запоріжжя виявилося привітним містом на Дніпрі. Відвідали
острів Хортицю, помилувалися Дніпром та панорамою на Дніпрогес, проїхалися
другим за довжиною проспектом в Україні – пр. Леніна (10,6 км).

Виїхали до Новосолоного. Маршрутка спинилася на в’їзді до с. Підгірне, а далі – пішки. За попередніми даними мали пройти 5-6 км, але це затягнулося на 2 години, в літню спеку, з рюкзаками….


Хоч і по асфальту, але було важко. Коли дійшли до дорожнього
знаку «Новосолоне» - не тямилися від щастя!



Наша радість підсилювалася тим, що паркан одного з подвір’їв виявився-таки розмальованим героями радянських мультфільмів!  А перед нами постав величезний вказівник з возом зверху.





Направо підеш – то до току ТОВ «Нива» та до свиноферми.
Наліво підеш – ставеки та відпочинок для рибалов ПП Баранова. От і пішли
наліво, до ставка – ставити табір та влаштовуватися на ночівлю. :)

Пізні наші гості (непрошені), місцева молодь, що завітала до нашого
місця стоянки, виявилися привітними, хоч і слухали голосну музику до 4 ранку.
Зате дрів підкинули нам для приготування сніданку.

Директора, Поплавського Віктора Альбіновича, в господарстві
не було зранку – неділя.
Проте його помічник та пані Катерина – управляюча в с.Новосолоне від Підгірненської сільської ради, були в господарстві і привітно нам усе розповіли та показали.

Головна особливість села

Головна особливість (для мене): директор ТОВ «Нива» - Віктор Альбінович Поплавський, вже 3 роки (з 2006 р.) змінює простір та емоційний стан сільсько-господарського товариства «Нива» на гуморний, веселий, кольоровий (розмаїтий, життєрадісний). (1945??-1990й? колгосп ім. Свєрдлова, куди входять і сільськогосподарські землі с.Новосолоне, в ньому ж
розташовані і тракторна бригада та сільськогосподарські машини).

Зазвичай, будівлі нині розфарбовують для торгових цілей –
привабити покупців, відвідувачів ресторану, відпочиваючих на пляжу чи в парку.
А тут людина почала змінювати своє буденне життя з сірого, звичайного, на яскраве та кольорове.

Зміна відбулася і в душах працівників ТОВ «Нива» (частина мешканців сусідніх сіл), і в мешканців с.Новосолоне. Ними доведено, що сільське господарство є прибутковим, є прогресивним, розвивається, є потрібним і цінним, як для місцевих мешканців, так і для України.

Особливість: це не музей, не творча художня галерея. Це дитяче мистецтво, що функціонує і приносить щоденну радість, надихає на працю, на любов до свого села-Батьківщини, на подальший розвиток.

Виявляється, не лише на свято можна прикрасити оселю та
робоче місце, але й жити щодня в цій атсмосфері. Перетворити будні на свято.

І зовсім ці малюнки на стінах складів та будівель не маркі, не дратують своєю
барвистістю та яскравістю.

За словами помічника директора ТОВ «Нива», такі зміни почалися 2006 р., коли Віктор Альбінович зробив конкурс серед учнів художнього училища в м.Запоріжжі на найкращий малюнок для оформлення приміщень ТОВ «Нива».
І почалося… спочатку розмалювали їдальню в середині, потім стіни внутрішнього
двору їдальні, а потім охопили і площу складів та інших господарських споруд.
Нині розмальованими є, за моїми оцінками, 75% поверхонь будівель та стін
господарства. Робота продовжиться восени. Влітку занадто спекотно.

Господарство взяло на себе оплату праці юних художників, їх
проїзд Запоріжжя-Новосолоне-Запоріжжя, купівлю фарб та пензлів, щіток.



(Ми йдемо знайомитися.)

Отже, нині розмальовані та декоровані в українському стилі з
цікавами історичними експонатами:     
- Їдальня ТОВ «Нива» із різним написом «СТРЯПУХА» та
дерев’яними ворітьми.   
- Паркан біля їдальні.    
- Паркан садиби, розміщеної напвпроти входу до
господарства.
- Управлінська контора, де знаходиться кабінет Катерини
Іванівни, управляючої від Підгірненської сільської ради в селі Новосолоному.
- Комора.
- Погреб (льох).
- Альтанка перед входом до господарства з  різьбленим написом «ПОБРЕХЕНЬКИ».
- ще бл. 10 складів та інших господарських споруд та
накриттів.


(Будівля для зважування автомобілів із зерном.)



(Сашка Овчаренко :) )



 (Ех, дитинство....)



(Сергій Корнилюк ;))



(Комора-"шинок"... особливо мені сподобалися оті ковбаси під стріхою....)



(Зерно і лебеді)



(Помічник директора, Віка Біла, я, Сергій Корнилюк, Сашка Овчаренко)



(Розмальовані склади)



(отой, зправа - агроном. ;) )



(Пошта у Новосолоному. Квітник із старих шин. :)



(Місцевий Храм.)



(Їдальня для працівників. 8))) Замилуєшся...)



(Пані Катерина в робочому кабінеті.)



(Чудо-дерево з чотирма чайниками, телефонними апаратами та іншою всячиною.)










(Зупинка.)



(Дворик у їдальні.)




(Ідальня всередині. Оце пощастило людям в такій красі обідати...)



(Знамя.)



(Вони бережуть СВОЮ ІСТОРІЮ. І радянську. Там вистачає доброго.)



(Отакі от попереджувальні знаки.)



(Новосолоне - поселення німецьких колоністів. Особливість забудови села - ду-у-уже широкі вулиці.)



("Головний офіс ТОВ "НИВА" - і бюст Свєрдлова.)

Спочатку навіть викладачі художнього училища малювали пару картин, а пізніше – діти та один професійний художник.
Малюють восени та навесні.

Стиль картин: натюрморти, пезажі, панорама, гумористичні
сценки та написи, орнаментний розпис будівель в українському народному стилі.

Якість картин – є і простий дитячий малюнок з великими квітками та метеликами, березовий гай, є і досить детальні професійні малюнки із гармонійним відтворенням пропорцій, чудовим поєднанням кольорів.

Основна риса: насиченість блакитним кольором – це небо з білими кучерявими хмарами чи підводний світ.

В гумористичні та казкові картини вмалювали і сучасників, це
і місцевий батюшка, що ловить рибку в ставку, і агроном, що тягне в жаркому
літньому полі свій заглогший автомобіль «Волга» - а поряд напис «Бурлаки на
Волге», і приватні підприємці ( 100 який вийшли з кольшнього колгоспу ім.
Свердлова, і які часом не знають як дати раду землі, щоб мати гарні статки.)

Дуже гарний орнамент намальовано на управлінській конторі, на коморі, на будівлі з вагами для автомобілів з грузом, на собачій будці.

Різьба по дереву представлена наличниками, воротами, скульптурами з пеньків чи колод, будкою собачою.

Ще на подвір’ї господарства лежить човен, кажуть, що хочуть відтворити козацьку Чайку.


Ніби краєзнавчий музей, виглядає внутрішній дворик ідальні –
стряпухи. Всяку річ можна потрогати. Тільки от написів із поясненнями нема,
тому можна наслухатися байок про те, як ці речі застосовували в побуті наші
прадідусі та прабабусі. :)

Перед входом до господарства стоїть старий залізний дитячий майданчик, яких багато було в 80-і рр. Помічник директора розповів, що Віктор Альбінович викупив ці металеві конструкції у чоловіка, який збирався здати його на металолом. Оце відтоді стоїть він тут.

Пеед цим майданчиком висить напис, трохи прикритий вербовими гілками:
«НІ - РУЙНАЦІЇ СЕЛА!».

А ще недалечко – розкішний лакований віз з усячиною вісить на стовпі.
Той стовп – вказівник. На ньому причеплені таблички з написами:
- тік ТОВ «Нива»;
- ставки;
- відпочинок для рибалок ПП Баранов;
- свинокомплекс.

Отак мрія, бажання та твердий намір на втілення ОДНІЄЇ ЛЮДИНИ змінив життя всього села та має вплив резонансу на весь Новомиколаївський район.

З історії села
С.Новосолоне було засноване німецькими колоністами в кінці 19 ст., коли набув чинності наказ імператриці Катерини ІІ про заохочення заселення Півдня Новоросії німецькими та австрійськими переселенцями.

Тому бачимо таку особливість забудови поселення, як прямолінійність вулиць, велика їх ширина (10 м від дороги до головного входу в подвір’я) та той факт, що одне поселення могло складатися всього з однієї довгої прямої вулиці (довжина – бл. 3 км), як це є в Новосолоному.
На цій вулиці в двох місцях сьогодні є криниці (1 м від дороги), відкриті для подорожніх.

В селі збереглися дві хати, збудовані ще 1901 р. Хати німецьких поселень були видовжені. Часто криниці німці будували під накриттям сараїв, а не під відкритим небом, як
українці. Нині в селі нащадків тих німців немає, оскільки вони виїхали з СРСР в
30-40х рр.

З історії колгоспу ім. Свердлова
Доки існував СРСР, цей колгосп був дуже заможний та успішний. В їдальні стоїть знамя з написом-вишивкою «Победителю во Всесоюзном социалистическом соревновании работников земледелия 1973 году»! Саме цього року колгосп ім. Свердлова дав найбільний у всьому СРСР врожай!

В ті часи в колгоспі тримали:
- 800 корів;
- 120 коней (Орловської породи – сірі в темні плями);
- 5500 овець;

Займалися садівництвом – досі стоїть щедрий, великий сад.

Займалися розведенням риб у колгоспних ставках, вирощували по 120 т риби на рік. Нині всі ставки здано в оренду. Власники дозволяють ловити рибу за певну плату.

Зараз ТОВ «Нива» - нащадок колгоспу ім. Свердлова (з якого вийшло 100 пайовиків), спеціалізується на вирощуванні соняшника, кукурудзи, пшениці, ячменю.
Тваринництво представлене свинарством. В господарстві вирощують ще й цесарок, проте більше для краси, ніж для прибутку. :)

В селі мешканці займаються розведенням гусей, курей, кіз, рідше корів.

ТОВ «Нива» розвивається. Минулого року в господарство закупили 2 нові комбайни та трактори Holland, що мають дуже високу потужність. Один такий трактор за день обробляє бл. 100 га землі. Нині господарство обробляє  5500 га запорізьких чорноземів.

Центральна садиба ТОВ «Нива», як і (спільна для сіл Новосолоне та Підгірне) сільська рада, розташовані в с. Підгірне (Підгорне).
Там же – спільна для обох сіл, 9-річна школа, куди возять на навчання 17 учнів з  с.Новосолоне.

А от поштамп та церква у с.Новосолоному власні.

Храм Зимненської ікони Божої Матері належить до українського православного патріархату, править в ньому молодий отець, що приїхав з Почаєва.

Восени в селі проходять полювання на зайця та на дикого кабана. Диких кабанів вирощують в ТОВ «Нива» саме для цих цілей.

Опалення
Електричне та вугіллям. Електричне опалення на зиму коштує
500 грн за 2008-09 рр., включаючи гарячу воду.

Водопостачання
З прісною водою нелегко. Вода в ставках солона, на дні ставків чорний, як мазут, мул 10-50
см.

Криниці копають на 7-9 м, ставлять насоси.

Бл. 1901 р. німецькі поселенці зробили водоносну жилу – водопровід для поливу городів. Ще три роки тому ця система частково діяла, була водонасосна станція у с.Підгірне. Але пізніше вода зникла, станція закрита.
Тому прісну воду для таких потреб розвозять водовозами, воду заливають у т.зв. басейни – гермеична яма в землі, що згори закрита від сонячних променів і має люк.

Архітектура
Особливою рисою місцевих хат, на мою думку є знак сонця, що сходить, на багатьох причілках хат у Новосолоному.
Він зроблений з дерев’яних планочок та напівкола, що охайно прибиті гвіздками у трикутнику
двоскатної стріхи.

Населення
На щастя, дуже привітні люди. Терплячі, тактовні, з бажанням допомогти як словом, так і ділом. :)
Я тими днями ходила майже увесь час з посмішкою, бо постійно до цього був привід.

Дякую щиро всім ти людям, що допомагали нам у здійсненні
нашої подорожі!