хочу сюди!
 

Наталія

43 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 40-45 років

Замітки з міткою «туризм»

Тарханкут, малый Атлеш. Мальчики прыгают в воду

Фотографий много, потому расположены они несколько хаотично.
Вот каменная ниша над туннелем, пробитым водой в скальном выступе Чуча, фото его есть в предыдущем посте. В эту нишу пробираются мальчишки, эх, не видят их родители. И набираясь решимости, под свист и подбадривающие крики зрителей, прыгают в далекую воду. Все на виду, народу полно, ну попробуй не прыгни, раз уж вылез...


Ближняя линия зрителей. В отличие от удобных пляжей, на Атлеше мальчиков намного больше, чем девочек. Неудобно тут девочкам.


[ Читать дальше ]

Село Гукливий, Закарпатської обл.

Село Гукливий (угор. Zugo) Воловецького р-ну, Закарпатської області розташоване в долині між полониною Боржава та Бескидським хребтом за 6 км від районного центру. Село відоме старовинним рукописним документом - "Гукливським літописом", з якого відомо, що Гукливий був заснований вихідцями з Галичини. Перша письмова згадка про Гукливий сягає 1588 р. Назву села пов'язують з невеличким потічком Гукливчиком.

В Гукливому є три храми. Один із них - найдавніший ансамбль лемківського дерев'яного церковного зодчества Воловецького району - тризрубна церква св. Духа та дзвіниця,18 ст.

В інтер'єрі храму зберігся старовинний бароковий іконостас, виконаний німецьким художником Францом Пеєром, 1784 р.

В 1967 р. з Гукливого до Ужгородського музею народної архітектури та побуту була перевезена бойківська хата, сер. 19 ст.

У селі є єдиний в Україні та країнах СНД мілітарі-готель "GrunHof" http://hof.net.ua, зведений на фундаменті бункера, де знаходилася ставка угорської армії часів Другої світової війни. Саме тут проходив мукачівський напрямок лінії Арпада. До нашого часу збереглися залишки дзотів, дотів, ліній протитанкових споруд, вогневих точок, протитанкових ровів, ліній мінних полів тощо.

а ще зустріли таких ось хлопаків ;) Львівський якісь клуб так мандрує.

***********

Ще про Гукливий тут

***********

ИСТОКИ

MANDRIVNIKU ( к знаменательному дню.Хорошее вегда вспомнить приятноbravo)

 

Если взять сложить в большую кучу

Два мешка картошки, много дров,

Нож, носки, утюг ( на всякий случай),

Кружку, ложку, мазь от комаров;

Завернуть все это в одеяло,

Завязать потуже узелком

И взвалить на плечи, чтоб мешало,-

Это назовется рюкзаком.

 

Если бросить на землю салфетку,

Рядом пару колышков забить,

Растянуть на них слегка газетку-

В этом мы с тобою будем жить.

Не смотри , что вроде тесновато,

В нее влезет человек 105,

Штабелем проспят всю ночь ребята-

Это мы палаткой будем звать.

 

Если изловить одну лягушку,

Когда воду будешь набирать,

И добавить, если есть, петрушку,

И поганок мелко настрогать,

Бросить все бычки и все огрызки, И носки в отваре постирать;

То получишь супчик по туристки ,

Так мы это будем называть.

 

Если, задыхаясь и бледнея,

Ты рюкзак сумеешь дотянуть,

Скушав супчик, вмиг не околеешь

И в палатке сможешь отдохнуть.-

Если сразу, после возвращенья

Соберешься в турпоход опять…..

Значит тебя можно, без сомненья,

Именем ТУРИСТА величать.

 

( автор не известен, по крайней мере, мне)

Про місто: Визначні місця Косова


Районний центр Косів розташований на берегах річки Рибниця у південній частині українського Прикарпаття. Здавна Косів був чи не головним торговим осередком Гуцульщини, адже лежав на перетині основних шляхів, які сполучали Карпати з Галичиною та Поділлям. Косів – неофіційна столиця карпатських сувенірів. Сувенірний ринок, який починає свою роботу з трьох годин ночі працює лише по суботах , є одним з найбільших в Україні, і сувенірні крамниці тут майже на кожному кроці. В них широкий асортимент автентичних карпатських сувенірів, які вироблені або на Косівщині, або на прилеглих гірських територіях.


У радянські часи Косів вважали містом мільйонерів, бо тут процвітали мистецькі промисли, а за вироби можна було отримати непогані грошенята, причому майже без ризику бути покараним за „нетрудові доходи”.
Свій початок мистецькі промисли у Косові розпочали ще в часи Австро-Угорщини створенням ткацького товариства. Пізніше з’явилася ткацька школа. А в першій половині ХХ століття, вже у польські часи, Косів став центром килимарства. Зараз у Косові є інститут, створений на основі училища декоративно-прикладного мистецтва. Детальніше тут

Старовинні замки України: Ужгородський замок


Відомостей про Ужгородський замок залишилось вкрай мало, а перші згадки про замкові укріплення датуються ІХ століттям, коли тут проживали білі хорвати . На горі над річкою Уж зводиться кам"яний замок в ХІ столітті, коли ці землі відійшли під владу Угорського королівства. 



Ця споруда була доволі міцною. У 1086 році половці не змогли його здобути, проте не встояв перед навалою орд Батия у 1241 році. Після цього набігу твердиню зробили ще міцнішою. З 1312 році фортецею володіли італійські графи Другети, яким вона дісталась в подарунок за допомогу у встановленні і зміцненні влади в королівстві угорському королю Карлу Роберту.  Детальніше тут

Херсон

Херсон - назва міста походить від грецького Херсонесос і означає "півострів", "тиха бухта". Місто дуже сподобалось, невелике, але дуже насичене пам*ятками. Ми спробували всі їх побачити, ну принаймі всі або більш видатні.Також для тих кто мандрує Херсонщиною то Херсон гарне місце для ночівлі, багато готелів, доступні ціни. Правда мабуть більшість готелів немає своєї парковки для авто, що дуже погано як для автомандрівників.

:Херсон, дуже великий звіт + багато фото:

В 1737р. під час російсько-турецької війни, російські війська побудували тут укріпний пункт та назвали його Олександрівський шанець.В 1774 р. територія Херсону ввійшла до складу Росії. 18 червня 1778р. Катерина ІІ підписала наказ про заснування міста. У Херсоні почалося будівництво верфі та фортифікаційних споруд.

Греко-Софіївська церква в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці 1778-1780р.

Свято-Катерининський собор 1781-1787р. з дзвіницею (1810-15рр.)

Збереглись також земляні вали з двома брамами кін.18ст. - на сході Очаківська брама

Церква св. Мучениці цариці Олександри 1898-1902рр

губернська дума

:дивитись далі:

:Херсоньська обл.:

Шотландия. Озеро Лох-Несс

Шотландия. Озеро Лох-Несс

Шотландия. Озеро Лох-Несс

Лох-Несс – большое живописное пресноводное озеро в сердце Шотландии. По преданию и бесчисленным свидетельствам в его водах обитает таинственное чудовище по имени Несси.

Шотландия. Озеро Лох-Несс

Шотландия. Озеро Лох-Несс

Естественно, в этом нет ничего удивительного, ведь первые легенды и рассказы очевидцев об этом самом таинственном в мире водоеме и живущем в нем доисторическом монстре относятся к 565-му году. Кроме тайны, окутывающей озеро, Лох-Несс – это еще и самый большой на территории всей Великобретании резервуар с запасами пресной воды. Площадь Лох-Несского озера составляет чуть более 65 квадратных километров, а его глубина превышает 230 метров. Читать Дальше...

Норвегия. Люсе-фьорд

Норвегия. Люсе-фьорд

Норвегия. Люсе-фьорд

Расположенный на юге Западной Норвегии, неподалёку от городов Хаугесенд и Ставангер, Люсе-фьорд является одним из наиболее посещаемых туристических объектов страны. Его длина составляет сорок два километра, высота берегов – свыше одной тысячи метров.

Норвегия. Люсе-фьорд

Норвегия. Люсе-фьорд   Читать Дальше...

Пустыня в Мексике и кактусы

Пустыня в Мексике и кактусы

Пустыня в Мексике и кактусы

Ученые считают, что именно с Мексики они распространились по всему американскому континенту. Здесь произрастает около 1000 видов кактусов из двух с лишним тысяч видов,встречающихся на планете. Читать Дальше...

То Київ є справжньою столицею України?

     Якось довелося по справах мирських побувати в Києві. Змалечку найбільшою нагородою за закінчений навчальний рік на  "відмінно" по всіх предметах, була омріяна подорож до Києва. І мрія таки здійснилася-  стольний град Київ засвітив своїми золотоверхими соборами перед нашими з татом очима. Часи ще були "совєцькі",  а ми живемо в глибинці України, тобто в українській Україні- на заході. Вражень на мою дитячу голову вистачило сповна. 
       І ось що вбило мене цього разу.  Справи якось вирішились дуже швидко, квиток попередньо придбано, а часу до потяга ще 6 годин. На вокзалі через турбюро "Н" придбала двогодинну екскурсію Києвом. В дорозі гід нам ввічливо російською пояснив, що це економ-версія екскурсії, тому зупинятись ми ніде не будемо, а розповідь про визначні місця буде тривати протягом руху автівки.  Година часу в заторах, декілька скуйовджено- пошматованих історичних розповідей - ось і  все. На завершення нашої екскурсії ми потрапили на територію Софії Київської. Часу на огляд святині- 35 хв (з загального 2-нного), вхідний квиток- 50 грн ( +до 200 грн які оплачено турагенції).

 В процесі розповіді виявляється, що наша святиня належить російському патріархату!?  Подивились трохи по території, рушили до авта.  Там спитала в екскурсовода (звичайно рідною українською мовою, я ж не в чужій столиці!) чому  стільки часу виділено лиш на один об"єкт який не є українським, а решту ми просто проминули.  Відповідь була наступною: " А ти что бандеровка из запада, нармальна  как все, спрасіть не можешь?" Відповідати на грубість грубістю було миттєвим спалахом емоцій, але опановуючи кревну злість прозвучала відповідь: "Бандера образ збірний, з тих всіх полеглих за волю і честь свого народу. Якщо він для вас найзліший ворог, то я тільки пришатимусь тим, що я бандерівка" .  Як колись говорили старші люди "Золотом писали ла...ном запечатали". В автівці ще були двоє путніх з заходу, але їх російську вимову видавав сильний западенський акцент, навіть між собою вони розмовляли чужою мовою.  Враження від екскурсії залишились препаскудні, а ще гірше пече те, що в столиці своєї ж держави я змушена розмовляти чужинською мовою, щоб бути "как нармальная".  То Київ столиця України , чи просто її "абщак"?!