З великими складнощами сходив до психолога.

Трохи стало легше.

Довелось проявити наполегливість, але дізнався подробиці тяжкої втрати.

Поринув у роботу. Спочатку було важко, але наче втягнувся.

З'явився апетит.

Таблетоси гарні. Але страшно що буде, коли закінчиться курс лікування. А ще нічого не сниться. Ну, може це і добре. І нема відчуття відпочику.

Перечитував коментарі в блозі, останній коментар від подружки був наприкінці грудня минулого року.

Перечитав щоденник. Чомусь не знайшов згадки про останній дзвінок і про привітання з Днем народження.

Поліз в більш ранні спогади. Стало трохи гірше.

З'явилось бажання проститися з подружкою. Як вважаєте, правильне рішення?

Не уявляю, як їхати через весь Київ у пік епідемії.

Лякає страх, що не зустріну тих, кого вже нема з нами в цьому світі. Порадьте щось.

Один друг взагалі сказав, що недалеко до панічних атак

Мама радить сходити до церкви і попросити заступництва. Але вона була атеїсткою. Що підкажете?

Начебто, змирився (або так здається) зі втратою.

Скільки повинен тривати траур?

Позавчора згадував ту, з якою облазили купу заброшок, іноді відвідували виставки і навіть бухали. Розумів, що дружба колись зійде нанівець, але не очікував, що це трапиться внаслідок трагічних обставин. Повідомили про раптову смерть у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Про подробиці не став запитувати, оскільки ця новина мене ошелешила, та й навряд чи вже щось зміниш. Навіть не розпитатав дату. Але впевнений, що ще трапилось не сьогодні, оскільки два тижні тому не зміг до неї додзвонитись. Востаннє розмовляв по телефону майже пів року тому. Шкода, що мало поговорили. Хто б міг подумати, що її яскраве життя обірветься в 32 роки. Прощавай, Мері! Дякую за те, що була.

Час залікує рани, але боліти буде довго. А об'єкти, на які лазили, завжди будуть нагадувати про неї.

Люди, бережіть себе!

Другий день фестивалю "Під Покровом Тризуба-2021" (про перший можна прочитати тут). Акцентував увагу на концерті, бо півдня монтажив відео і готував звіт. І не дарма: виступи "KARMA" і "Антитіл" були неймовірними!

Афіша з хедлайнерами фестивалю на борді. Фестиваль відбувався он за тими деревами між будівлями.

Гучність на повну. Знайомі пісні

Концертна частина (пропередню, виставкову, частину можна подивитись тут). Нафоткав, як і вдень, небагато. Тим паче, сфоткати виконавців під час концерту, вночі, це важкувати. Але ось, що вийшло.

Людей прийшло більше, ніж позаминулого року. А що ж тоді буде на виступі "Антитіл"?!

Було страшно, бо епідемію ніхто не скасовував, але... як і інші, скучив за фестивалями. Народ без масок. Я одну маску загубив (випала з кишені).

Денна програма насичена, однак ввечері чекає концерт. Обіцяють виступи Kozak Sustem, Жадан і Собаки, Антитіла.

Здивували раритетні автомобілі. Цікаво, цей "Руссо-Балт" справжній?!

Привчив кицьку не заходити до мене в кімнату (малою лізла в шнури під компом). І ось, через 6 років стала гостювати. Причому спочатку відлежувалась на підлозі і підвіконні (навіть застрибнула на штори!), а потім стала застрибувати на комп'ютерний стіл. Так що тепер ще треба за нею слідкувати. Звичайно, пробували зачиняти кімнату — так вона шкрябає двері.

Ось такі рефлекси. Незрозуміло з чим пов'язана зміна поведінки. Блохи по всій хаті. Та й в кімнаті не набагато прохолодніше, ніж в інших кімнатах.

З нічев'я вирішив змінити обкладинку свого каналу на Ютубі. Замість "шапки" довелося городити повнорозмірну картинку. Хоча для перегляду з комп'ютера потрібна лише третина зображення. Забацав ось такий колаж.

Від спеки кімнатним рослинам хана. Навіть жалюзі не дуже допомагають. А якщо ще й під сонячними проміннями! Правда, після поливу і перенесення в затінок, відходять. Але дивно, що апельсини не люблять спеку. Які ж тоді рослини будуть раді такій шаленій спеці?

До речі, чув, що на Дніпрі вже з'явились медузи. Це правда?

Коротко про нагальне: Linux — страшно, Windows — хрінь. За цій рік Вінда стала частіше оновлюватись, і разом з тим, стала частіше злітати активація. Таке враження, що закривають можливі способи обходу. Буде, як з Касперським антивірусом, який спочатку працював місяцями, а потім треба було продовжувати ліцензію ледве не щотижня. Ось така веселуха! Про пожирання системного диску взагалі не йде мова — з кожним оновленням система займає більше місця. А на нову-стару 11-ту Вінду дивлюсь з острахом. Там все, як завжди: змінили інтерфейс (ускладнили), додали телеметрії — але таке саме глючне.

Що зараз робити ХЗ. Можна почекати, коли випустять Вінду 11, оновитись до неї і вже потім легалізувати. Або розщедритись на ключ. Правда, тут нема гарантії, що він буде безстроковим, бо в рекламі можна написати шо завгодно, а потім то буде проблемою клієнта.

Ну а поки не заважає,можна терпіти.