[Приєднана картинка]

такі яскраві дні.але й сумні в одночас.прозорі та яснірозлуки час пророчать.а зронені словалуною впали в осінь,у схилені гріва,в жорсткі пожовклі коси.і вітер уві снізітхає мов поночів такі яскраві дні,але й сумні в одночас.у сонячную раньгаї скидають листя,птахи крізь біль прощаньдо вирію знялися.за ними неба синьнакрили сірі тучи -погоди не просиу сірості гнетючий.ідуть дощі ряснінемов сльоза на очі...осінні мерзлі дній печальнії в одночас.[Приєднана картинка]

Водить осінь хороводиТо із листя, то з дощів.На прогулянку виходятьПарасолі і плащі.Там розмову парасоліІз плащами завели:«Ах, як довго у неволі,У темниці ми були. Та вернулися тумани,Задощило в небесах,-І ми знову у пошані,Знов нас носять на руках». І прийшли тоді до згодиПарасолі і плащі,Що найбільша насолода –Це коли ідуть дощі.А.Качан[Приєднана картинка][Приєднана картинка]