Коли темні та довгі ночі І у день навіть світла мало, Коли світла шукають очі, Тоді в небі Зоря засіяла. Коли лід і холод є всюди Та все сковують люті морози, Коли мерзне весь світ і люди, Всіх зігріти тепло Зорі в змозі. Зоря робить цей світ яснішим Та освітлює душі й розум, В світі й серці стає тепліше Попри віхоли та морози. Ця Зоря - це Ісус-дитятко, Всім велику надію приносить, Що любові бУде в достатку, Світла в душах всім бУде досить.

Сяючи, Джин застряг на різдвяній липі. Високо? Де там. Може й не страшно навіть… Тільки сніжище в очі прицільно ліпить, Тільки темніє щось серед тої наві. Хто його блиск у бурю таку побачить? Хто його так у вітті тонкім заплутав? Там, серед хуги, щось ворухнулось, наче, Та застеляє світ снігова полуда. Хто там? Не стало струму у пору пізню? Джин допоможе, буде світлішим свято… Лиш от збагне, що живить його харизму: Чи мережа, чи змінний акумулятор… Тільки ж - зима, ...

Читати далі...