Зірвався вітер
з хмарних товщ
І у листках
дає виставу,
Давай послухаємо
дощ,
Мені самому –
не цікаво.
Мені самому
все одно,
Чи грім гуде,
чи в небі глухо,
Чи день
шкребеться у вікно,
Я в самоті
тугий на вухо.
Коли ж разом,
тоді несе
У забуття
нелегкі миті,
Давай послухаємо
все,
Що тільки вміє
говорити!
Реальним стане
дивокрай,
І будуть
погляди яскраві,
Давай послухаєм,
давай,
Мені самому –
не цікаво.30.04.2016