Юлька - золота ручка
- 23.10.13, 10:11
Тимошеко продиралась до влади, розштовхуючи ліктями конкурентів та надаючи перевагу використанню «протекцій» впливових функціонерів
Ми вже потурбували себе вирішенням простого дитячого рівняння «360$¬–250$», яке завдала Україні Юлія Володимирівна, підписавши з Росією 2009 року славнозвісну «газову угоду». З’ясували ми і походження боргового «гачка» у 405,5 млн. доларів США, яким Леді підвісили за косу наші східні сусіди.
Ну а доки Юлія Володимирівна накопичує у своєму гаманці по 110$ з кожної тисячі кубів Російського газу, який купує Україна, дозволимо собі порозмірковувати, чиїм рахунком «тягне себе з темниці» бідолашна та пофантазувати щодо можливих наслідків її прагнення волі. Детальніші факти про перипетії ув’язненої і її оточення задля цікавості можна почитати на ресурсі http://www.zhuzhaleaks.com.ua. Дійсно цікаво, кому цікаво.
Нетиповий шлях, яким Тимошеко продиралась до влади, розштовхуючи ліктями конкурентів та надаючи перевагу (або «віддаючись переважно») використанню «протекцій» впливових функціонерів, вже заслужив уваги чисельних медіа: вітчизняних та закордонних. Рясність описів, схожих на кіношні сценарії, дещо розмивають розуміння характерної риси, яка послідовно спостерігається протягом всієї «кар’єри» нашої героїні: «швиденько хапнути – бистренько відскочити». Та ще й пропіаритись, щоб народну любов закріпити (пригадали серденько на білому?).
Вже наведені факти слугують чудовою ілюстрацією манер нашої Соньки, тобто Юлі. Згадаємо лист-вимогу Міністерства Оборони РФ до Кабінету міністрів України про заборгованість корпорацією ЄЕСУ (приватна кампанія Тимошенко) російському військовому відомству 405,5 млн. доларів США.
Що ж, бажання МО РФ повернути декілька сотень мільйонів доларів виглядає виправдано. Тільки не для Юлії Володимирівни! До перспективи повертати гроші вона віднеслась прохолодно: «Я би хотіла, щоб ви переглянули законодавство України та Росії та зрозуміли, що 15 років жодного боргу існувати не може». Ось так! нічого не знаю, грошей не маю, віддавати не бажаю!
Однак, лист-вимога Міністра оборони РФ Сердюкова до Прем’єра України Азарова – це вам не приватне листування, а питання іміджу України на світовій арені! На початку 2013 року генпрокурор України В.Пшонка повідомив про рішення Вищого господарського суду Києва, який залишив у силі попередні рішення Київських Господарського та Апеляційного судів про зобов’язання українського уряду виплатити Міністерству оборони Росії боргу корпорації ЄЕСУ. Ось так: по Юлиним «борговим векселям» розраховуються українські платники податків.
Приблизно так само наша Юля – тоді ще прем’єр-міністр України – залатала бюджетну дірку по пенсійним виплатам. Як раз «Кіотські угоди» підвернулись: 380 мільйонів євро Юлія Володимирівна «виручила» від продажу квот на викиди парникових газів. Японська дипломатія навряд очікувала такого «фінту вухами» від прем’єра України! Тимошенко черговий раз продемонструвала вміння вирішувати власні проблеми (на цей раз – як неефективного державного чиновника) чужим рахунком. І чхати на еконебезпеку та світові угоди: зате, вибачте за грубість, заткнула рота всім пенсіонерам!
І несеться українськими теренами цей «мотоцикл без люльки» із червоним серденьком на рамі: гучно рикаючи звинуваченнями всіх і вся та залишаючи стовп красномовних обіцянок! Несеться, оскільки розуміє: зупиниться – впаде!
І тягне себе за косу наша «газова принцеса» з кам’яної темниці, не шкодуючи а ні сил на традиційні вистави, а ні коштів на «акторські» гонорари (пам’ятаєте, звідки капають грошенята?)!
І лунають направо-наліво всілякі обіцянки! Направо – традиційні загравання про можливість … вступу у Митний Союз; наліво – про євроінтеграцію та ЄС. «Обіцянки-цяцянки, дурачкам у радість!» Дайте тільки викарабкатись! Тільки руку простягніть! А там…
Кінець.
