Малюнок вечора гаряч,

І двір про щось шумить хоробро,

І діти граються у м’яч,

Мала забава, але добра.

Співає небо тихо гімн

Про божевілля і романи,

І я співаю разом з ним,

І то є, ніби, непогано.

01.05.2016

Тобі іти,

Мені іти

В різні сторони.

Як далеко –

Не знає ніхто.

Візьми з собою

Оберег

Із сказаних слів.

І нехай їх у мене

Більше не залишиться,

Я буду спокійний від того,

Що зміг бути

Хоч у чомусь корисний

На цій землі.

01.05.2016

Зірвався вітер з хмарних товщ

І у листках дає виставу,

Давай послухаємо дощ,

Мені самому – не цікаво.

Мені самому все одно,

Чи грім гуде, чи в небі глухо,

Чи день шкребеться у вікно,

Я в самоті тугий на вухо.

Коли ж разом, тоді несе

У забуття нелегкі миті,

Давай послухаємо все,

Що тільки вміє говорити!

Реальним стане дивокрай,

І будуть погляди яскраві,

Давай послухаєм, давай,

Мені самому – не цікаво.

30.04.2016 

Хвилини стукають ласкаво

В скляний годинника кружечок,

Я вип’ю ночі чорну каву

І місяця вкушу ріжечок.

Пустим подихаю подвір’ям,

Нові бажання загадаю,

І намалюю ті сузір’я,

Яких, нажаль, не вистачає.

30.04.2016

Дорожній куняючий дзен –

Невдала заміна нірвані,

І погляд блукає в тумані,

І глузд відганяє FM.

Монети летять в коробок

Бляшаний і стукають дзвінко,

І час наближає зупинку

Керуючих світом думок.

29.04.2016

Ношу свої слова

У пам’яті без дна,

Та образи, гарячі і пестливі,

Хай кажуть «Не такий»,

Ото вже дивина!

Я – еталон,

Упертий й немінливий.

У кожнім божім дні

Рівняйтесь по мені,

Вимірюйте баланс

У кожній миті,

Робіть не так, як я,

Любіть не так, як я,

І так, як я,

Не намагайтесь жити.

28.04.2016

Як важко бути не собою,

Обличчя муляє чуже,

І нескінченною добою

В спектакль грати супокою,

Та я й не пробую уже.

27.04.2016

У відчай грався декаданс,

Натхненно так, немов востаннє,

Життя шукало новий шанс,

Але знаходило питання.

І серед вишуканих слів,

І серед вічного мовчання,

Я із пергаментом сидів

Та лив у нього сподівання.

26.04.2016

І мед гіркий, і дрібка солі

В словах не нових, та живих,

І понаставлено бемолі

В моїх мелодіях простих.

У них і відчай, і прозріння,

І в пил розчавлені кліше,

І ледь відчутне стукотіння…

Я, мабуть, теж живий іще.

25.04.2016