Чи можна викласти оцифоровану версію свіжого номера журналу "Перець"

З таким запитанням до мене звертаються численні відвідувачі сторінки у «Фейсбук» «Перець.Весела республіка»

Ні, поки що ми зробити цього не можемо. Оцифровувати "Перець" будемо лише тоді, коли наклад журналу ставновитиме хоча б 100 тисяч. примірників. А поки що купуйте його в кіосках, передплачуйте на пошті чи знайомтеся з деякими перчанськими матеріалами в Інтернеті. Художники-карикатуристи, журналісти, письменники, котрі співробітничають у журналі мають сім"ї, котрі вони утримують, і єдиний їхній заробіток - це творчість. Якщо люди не купуватимуть і не передплачуватимуть журнал, то звідки візьмуться кошти на його друк, розповсюдження і на гонорар для авторів? Отже, журнал має бути самоокупним. Зауважу, що нині "Перець" готують до друку ентузіасти на абсолютно безоплатній основі, керуючись лише намірами відродити видання.

 До речі, не всі митці сатиричного цеху погоджуються на доброчинну співпрацю. Це зрозуміло, бо не кожен має змогу це зробити з різних причин. "Перець" обрав собі тернистий, самостійний шлях відродження, не жебраючи коштів ні в держави, ні в олігархів: ми прагнемо незалежності від будь-яких грошових і будь-яких політичних сил, котрі можуть диктувати нам свої програми чи темники.

Ми можемо прийняти допомогу лише від людини, яка шанує нашу Батьківщину,  розуміє значення в житті народу українського друкованого слова і мистецтва сміху, яка залюблена в український гумор і сатиру: дотепну карикатуру, веселе оповідання, сатиричний чи іронічний вірш, пародію, памфлет, фейлетон, народну усмішку... Ми можемо прийняти допомогу лише від патріота, який не жалкує коштів для розвитку національної культури, як це робити у свій час незабутні благодійники Чикаленко, Терещенко, Ханенко та інші українські бізнесмени й інтелігенти, чиї діяння переживуть віки.

     Як би не складалась історія нинішнього відродження "Перця", його творці не збираються ходити по багатих офісах з торбою для пожертв. Цей проект задуманий в ім’я народу України, і якщо він оцінить наші нинішні надзвичайні зусилля, ми зрештою матимемо, успішний журнал і, зрозуміло, тоді будемо не лише його розповсюджувати в інтернеті, а й даруватимемо в натурі для всіх бібліотек, шкіл, сиротинців і незаможних людей, аби хоча б таким чином, тобто добрим і веселим словом, прикрасити їхнє життя.

А нині ми просимо лише вашого розуміння й сприяння в досягненні нашої спільної мети.

Валерій ЧМИРЬОВ,

художник- карикатурист,

Інтернет-редактор журналу «Перець. Весела республіка».

Шановні друзі, колеги, знайомі, випадкові читачі та коментатори моїх дописів  в Інтернеті, користувачі соціальних мереж, які схвально відреагували на звістку про відновлення видання славнозвісного  сатиричного журналу "Перець" з 2017 року! Звертаюсь до Вас з великим проханням!  Підтримати  оновлений журнал не тільки схваленням такої значної події у культурному житті незалежної України, але й матеріально. Я вже оформив передплату на журнал на 1-е півріччя 2017 року. А коли це зробите  Ви?

Нагадаю, що за часів СРСР  "Перець" виходив двічі на місяць накладом майже 3,3 млн. примірників. Журнал "Перець" був єдиним виданням в Україні, який приносив прибуток і був бездотаційним.

 

Вільно  оформити передплату  на часопис  у ті часи було занадто проблематично, існували ліміти на популярну друковану продукцію.  Спочатку треба було передплатити  на газету "Правда"  та будь яке республіканське компартійне видання ("Під прапором  комунізму","Радянська Україна"?, тощо...")і тільки після цього  особі дозволялося оформити передплату на  журнал "Перець". І це ще за умови,  якщо тобі пощастить  щось  отримати під час розподілу дефіцитних видань, зокрема: "Перець".
То ж, не зволікаймо!.  Усією громадою  посприяємо реанімуванню журналу.

     

                                 
                                      
                                               БУДЬТЕ ВЕСЕЛІ ТА ХОРОБРІ!
                                                              (Частина 4)

Ю.Ц. Мушу посильно доповнити це інтерв’ю рядками нашого геніального мандрівного автора Аскольда Бегеби, який зараз, як подейкують очевидці, подорожує чи то Карпатами,  чи то широкими донецькими степами, чи то… зачарованими перелісами  Поліссі, чи насолоджується чистим гірським повітрям на вершинах Ай-Петрі...  

Тож, якщо він не повернеться до Нового року, хай цей його коротенький вірш буде своєрідним напуттям для наших читачів: 

 Зовуть мене Аскольд Бегеба. 

Я сміх люблю такий, як треба. 

Світ не страшний – він звеселя, 

Дивись хоч зблизька, хоч здаля. 

 

Той, хто учивсь у сміхошколі, 

Не буде ремствувать ніколи 

Ні на чужих, ні на своїх, 

Він висміє і тих, і сих. 

 

Бо сміх – то чудодійна зброя, 

Що робить чечело з героя 

В картині чесній і простій, 

Якщо герой цей – лицедій. 

 

А що вже й мовить про нікчему, 

Який розмріявся в поему 

Потрапить, як на Божу твердь… 

Для нього насміх – нагла смерть. 

 

Це ж задля вас, мерзота чорна, 

Придбав я сміхомакогона 

 І йду до плідної мети – 

 Підлікувати вам хребти… 

 

А вас благаю, люди добрі, 

Будьте веселі та хоробрі, 

Коли стаєте до борні 

За правду всупереч брехні. 

Тож будемо веселими та хоробрими! Тільки так і переможемо всіляку нечисть – і завізну, і виплоджену на рідних теренах. 

Якщо в когось будуть розумні пропозиції щодо забезпечення майбутнього розквіту журналу «Перець. Весела республіка», просимо надсилати їх на адресу:  

Редакція журналу «Перець. Весела республіка», а.с. 67; 01103; м. Київ  

або на електронну адресу: Litopis-xx @ ukr.net 

 Далі буде! Буде журнал "Перець. Весела республіка"

З нами ватага Енея з бабою Сівіллою!
Приєднуйтесь !

Настав момент істини, громадо! Від Вас тепер залежатиме наклад друкованого часопису нашої Республіки, можливість новим талановитим авторам-сатирикам отримати трибуну для свого дошкульного або смішного слова.
"Перець" чекає на Вас!

ТЕРМІНОВО!

Шановні художники-карикатуристи,

які бажають друкуватися в журналі «Перець»!

Для своєчасного отримання пропонованих Вами малюнків , їхнього планування до випуску й можливого доопрацювання, а також для виконання замовлених карикатур, малюнків і художнього оформлення окремих публікацій редакція запроваджує таку систему оперативного зв’язку:

1. Всі, хто бажає надрукуватися в поточному числі журналу мають подати своїх 5-6 робіт не пізніше 10 квітня. Малюнки мають бути високої розподільної якості не менше за 300 точок на дюйм у форматі JPG або PDF, розміром А-4 на спеціально визначену редакцією поштову адресу perets.cartoon@ukr.net.  Не плутати з попередньою адресою perets.cartoon@gmail.comДо першої подачі малюнків просимо додати коротку біографічну довідку (вік, освіта і т.ін.) у форматі DOC, зазначити свою поштову адресу, номери телефонів, електронних адрес, сайтів, блогів, іншу інформацію, яка забезпечуватиме безперешкодний зв’язок з Вами.

1.1.  Кожному файлу з малюнком треба присвоїти назву за таким принципом: перша літера імені. прізвище_ дата відправки_назва малюнка (назва «без слів» не приймається). Приклад: N.Ivanov_05.04.17_Zebra.jpg

2.  У подальшому (для наступних чисел часопису) малюнки у будь-якій кількості , з дотриманням вимог п.1.1. надсилаються до 25 числа кожного місяця, що передує випуску чергового номера журналу. Малюнки, які Ви забажаєте бачити у травневому числі журналу, мають бути надіслані на визначену електронну адресу до 25 квітня поточного року.

3. Малюнки, замовлені карикатуристу редакцією, надсилаються на ел. пошту на окремих визначених ініціатором умовах.

4. Прохання до карикатуристів надавати малюнки редакції різної тематичної спрямованості. Зокрема: соціальної, економічної, політичної, міжнародної, гумор (чорний гумор) , сатира, дружні та не дуже шаржі.

4.1. Не будуть розглядатися для використання в часописі малюнки шовіністичного, образливого, відвертого еротичного характеру, а також такі, що містять нецензурну лексику, принижують людську та національну гідність.

5. Редакція відкрита до співпраці з метою вдосконалення журналу. Ми готові розглядати Ваші пропозиції у письмовому вигляді, скеровані на електронну адресу, зазначену у п.1

Творчих успіхів та плідної співпраці!

 

Головний редактор журналу

«Перець» Весела республіка»

  Ю.І.Цеков

Відповідальний секретар журналу

«Перець» Весела республіка»

Ю.М.Іщенко

 

«4 »квітня 2017 року.

Охоплено 59 людей

Гнат ГОЛКА – поет-сатирик, мешканець Веселої республіки «Перець».

Пародія на сучасну українську поезію.

• заблищали сніжинки – льодяники

наче усмішка з ранку – вогні

і такими беззахисно п’яними

новорічні посипались дні

вовкулака приходив на милицях

www.я – снігуронька.com

і моя Україна збудилася

коли пестив її язиком

Дмитро Лазуткін,

«Дві тонни. Антологія поезії двотисячників»,

2007 р.

І ПЕРОМ І ЯЗИКОМ

так чудово усе починалося

а вкінці як обляпав лайном

натверезо спочатку писалося

а пізніше www.водка.ком

потім все в голові помутилося

вовкулаки снігурки вогні

і ще спробуй згадай що робилося

в новорічні захмілені дні

пам’ятаю уривки монтовані

ніби гімн урочисто співав

далі дівку якусь розмальовану

на дивані в кімнаті кохав

про Вітчизну я думав поглиблено

коли пестив її язиком

а рукою папір ощасливлено

цим прекрасним ялозив рядком

дівка точно уже вдовольнилася

Україна іще почека

отака от дурня народилася

з-під мойого пера-язика