Мама виставляє претензії до мого режиму дня. Вона — жайворонок, а я — сова. Ймовірно, це пов'язано з тим, що раніше часто затримувався на роботі і приїздив додому пізно. Плюс — безсоння. Ну і лінь, мабуть, додається. Тим паче, на фрілансі, та ще й в період епідемії. Зранку важко себе змусити щось робити. Ледве пересилюю, щобб зробити зарядку. Після фізичних вправ вже нічого не хочеться. Так що навіть якщо прокидаюсь рано, все одно до роботи доходить в опівдні. Вже звик, що бажання щось робити прокидається ближче до обіду. А під вечір і на ніч вмикаєш режим стаханівця, щоб зробити запланований обсяг роботи. Відповідно, пізно лягаєш спати. Можливо, я б з радістю змінив режим дня, але продуктивність від цього скоротиться. Ось як переконати батьків, що краще залишити, як є?

В нашому містечку відкрили новий пункт видачі замовлень найвідомішого інтернет-магазину. Для Боярки це подія. Правда, щоб не рекламувати, пост з Пейсбуку швидко прибрали. Але я встиг натрапити на новину. Тому вирішив скористатись. Дуже зручно! Не треба замовляти доставку або їхати через пів Києва, щоб купити самовивозом.

Випускав Мурзіка надвір. Так він спочатку терся об мене, а потім притих і дивився кудись. Я думаю: що таке? І осьо бачу: виходить молодий кіт. Теж чорний, як і Мурзік. Мабуть, його потомство. А Мурзік почав видавати дивні звуки, як весняні коти, тільки без завивання. А потім як побіжить за котиком. Прямо під машини. А пофіг! Не звертає уваги. Сподіваюмсь, що з котиком все добре. Але наш Мурзік величезний. А ще, виявляється, бойовий.

Вчора вперше за хтозна скільки часу подивився телевізор. Влаштував вихідний, бо працювати було влом. Надвечір від нудьги дослідив програму передач на ТБ і, о здивування, знайшов художній фільм "Бамблбі". Оскільки його раніше не показували по телеканалам, вирішив подивитись. Тим паче, в українській озвучці має бути цікавіше, ніж у російській, ще й за гроші.

Кіно відносно нове — 2018 року. Хоча деякі уривки з нього вже бачив на Ютубі. Що сказати... Спін-офф (тобто, передісторія до фільмів "Трансформери"), а це трохи не те, що продовження. Плюс — типово "Амьєріканскій філм": політкорректний, з любовною лінією. Ще й роботів мало (при цьому Бамблбі змінює альтформу аж три рази!), сюжет видається розтягнутим. Та й дивно, як головний персонаж-трансформер вистояв у боях зі зграєю десептиконів. Але треба було подивитись.

А ось що обурило — так це три (якщо не більше) рекламних ролика про "Слуг народу" — і це лише в одному(!) рекламному блоці.

А ви як, дивились "Бамблбі" в кінотеатрі чи на стрімінгових сервісах? І коли востаннє дивились передачі або фільми по тєліку?